Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №152/1071/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1071/26

2/152/1020/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 вересня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський ра йонний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Роздорожної А.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання дитини,

учасники справи не викликалися,

після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. Позивачка звернулася до суду з цим позовом та вказала, що від шлюбу з відповідачем сторони мають доньку. У зв`язку з припиненням сімейних відносин сторони спільного господарства не ведуть та проживають окремо. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, хоча є працездатним та має можливість її утримувати. Оскільки врегулювати питання сплати аліментів у добровільному порядку не вдалося, позивачка просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття (а.с.1-3).

2. На підтвердження позовних вимог позивачка надала копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про шлюб, копію свого паспорта.

3. Відповідач відзиву на позов не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 2 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 27 липня 2026 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачці та відповідачу строк до 10 серпня 2026 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.12).

6. Копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові. За інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру від 2 липня 2026 року, відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11). Поштову кореспонденцію, що була надіслана відповідачу за цією адресою, ним отримано не було, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.27).

7. Ухвалою суду від 10 серпня 2026 року розгляд справи було відкладено, зобов`язано позивачку ОСОБА_1 надати суду в строк до 25 вересня 2026 року докази проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею. Окрім цього постановлено здійснити повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.31).

8. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

9. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

10. Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом.

11. Відповідно до копії паспорта позивачки, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Коростишів Житомирської області (а.с.5).

12. Згідно із копією свідоцтва про народження дитини, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Вінниця Вінницької області. Батьком дитини записаний ОСОБА_2 , а матір`ю – ОСОБА_1 (а.с.4).

13. Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, сторони зареєстрували шлюб 14 лютого 2021 року у Шаргородському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис №15 (а.с.8).

14. Згідно із довідкою про склад сім`ї №61 від 26 серпня 2026 року, виданої виконавчим комітетом Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 зареєстрована та проживає по АДРЕСА_2 , до складу її сім`ї входять: дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.36).

15. Підставою даного позову є фактичні обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог, а саме ненадання відповідачем належної матеріальної допомоги на утримання спільної дитини. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивачки до відповідача про стягнення аліментів на утримання спільної доньки.

16. Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, Суд, згідно з положеннями статей 77, 78, 79 цього ж Кодексу, вважає ці докази належними, допустимими, достовірними, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можливо встановити дійсні обставини справи.

V. Оцінка Суду.

17. Відповідно до положень статті 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

18. У відповідності до частини першої статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

19. Згідно вимогам статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

20. Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

21. Згідно частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

22. Статтею 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Виплачуються аліменти до повноліття дитини. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

23. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

24. Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до частини третьої статті 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

25. При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню на утримання дитини, суд враховує обов`язок обох батьків утримувати дитину, відсутність заперечення відповідача щодо позову. А тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти на утримання їхньої спільної дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

VI. Розподіл судових витрат.

26. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

27. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову до суду, то витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача на користь держави.

28. Відповідно до статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць слід допустити до негайного виконання.

З цих підстав, Керуючись

статтями 141, 247, 259, 263, 264, 265, 279, 430 ЦПК України, Суд, -

у х в а л и в :

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитинизадовольнити повністю.

2. Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 червня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

4. Рішення в частині стягнення суми платежів за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини перша та друга статті 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(частина третя статті 354 ЦПК України).

Повне рішення суду складено 29 вересня 2026 року.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , ід.№ НОМЕР_2 , зареєстрована мешканка АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, паспорт серії НОМЕР_3 , ід.№ НОМЕР_4 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА