Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №908/537/20 (908/3384/25) — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м.Дніпро Справа № 908/537/20 (908/3384/25)

Центральний апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючого судді: Мартинюка С.В. (доповідач у справі),

суддів - Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Рибалки Г.Д.,

представники:

від скаржника: Куранова С.Г. (представник);

від позивача: Тронько В.В. (адвокат);

від позивача: Чорний М.В. (представник),

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 (повний текст складено 28.05.2026), суддя Сушко Л.М.

у справі №908/537/20 (908/3384/25)

за позовом Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія", м. Запоріжжя

до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України, м. Запоріжжя

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

в межах розгляду справи про банкрутство №908/537/20

в межах розгляду справи №908/537/20

про банкрутство Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія", м. Запоріжжя

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії ліквідаційної процедури перебуває справа №908/537/20 про банкрутство Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне Шосе, 12, код ЄДРПОУ 33380853.

Так, Постановою господарського суду Запорізької області від 23.06.2020. Дочірнє підприємство "Центр реабілітації "Надія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Сиротенко Олександра Олександровича.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2024 відсторонено арбітражного керуючого Сиротенко Олександра Олександровича від виконання повноважень ліквідатора Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія". Новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича.

До підсистеми "Електронний суд" від Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія" надійшла позовна заява до відповідача - Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позивач не погоджується з висновками та результатами перевірки та вважає, що контролюючим органом безпідставно винесено податкове повідомлення-рішення.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ОСКАРЖУВАНОГО СУДОВОГО РІШЕННЯ У СПРАВІ

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) позовну заяву Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія" до Головного управління ДПС у Запорізькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1291808010702 форми "Р", яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 15 922211 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3980 552,75 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1292408010702 форми "В1", яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 10 234 632 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 558 658 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1292108010702 форми "ПС", яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1292908010702 форми "Р", яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 17 695 826 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4423 956,50 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1292508010702 форми "В4", яким встановлено суму завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 3035521 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1292708010702 форми "ПН", яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 8374 776, 25 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Запорізькій області в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 794 725 (сімсот дев`яносто чотири тисячі сімсот двадцять п`ять) грн. 84 коп.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія" в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 24 (двадцять чотири) грн. 48 коп.

В частині задоволення позовних вимог, судове рішення мотивоване тим, ГУ ДПС протиправно встановлено порушення за період і по податку за яким вже було проведено перевірку і правоміріність задекларованих сум підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Суд першої інстанції зазначив, що момент початку перевірки (25.06.2025) минув визначений п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України (ПК України) 1095-денний строк зберігання документів за 2018- 2019 роки. Оскільки норма п. 44.3 ПК України не містить відсилання до ст. 102 ПК України щодо зупинення строків, позивач правомірно не зберігав ці документи.

Також господарський суд зазначив, що згідно з п. 20.3 ст. 20 ПК України та ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру» (принцип офіційності), ДПС не має права вимагати документи, які вже надавалися та досліджувалися під час попередньої перевірки у 2019 році. Реальність господарських операцій, підтвердження податкового кредиту та правомірність від`ємного значення з ПДВ за вересень 2019 року вже були встановлені рішенням суду у справі № 908/537/20 (908/1600/20), яке набрало законної сили.

На думку суду, податковий орган протиправно повторно здійснив донарахування за період та декларацію, щодо яких вже виносилися ППР, скасовані судом.

Суд першої інстанції вважає, що позивач підтвердив дотримання всіх критеріїв для пільгового оподаткування підприємств громадських організацій осіб з інвалідністю (наявність розпоряджень ОДА та належний відсоток працівників з інвалідністю - 40,9%). Висновки контролюючого органу про відсутність реєстрації податкових накладних та використання товарів поза господарською діяльністю (п. 198.5 ПК України) ґрунтувалися на припущеннях, а не на доказах, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Також суд посилається на п. 4.1.4 ПК України, за яким усі неоднозначності щодо трактування обов`язків платника або контролюючого органу приймаються на користь платника.

Щодо скасування ППР про застосування штрафів у розмірі 680,00 грн та 1 360,00 грн за неподання декларацій з податку на прибуток та ПДВ суд відмовив, оскільки позивач не надав доказів вчасної подачі цієї звітності до податкового орган.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись з рішенням суду, через систему "Електронний суд" Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції у даній справі;

- поновити процесуальний строк для апеляційного оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 по справі №908/537/20(908/3384/25) та вважати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною;

- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 по справі №908/537/20 (908/3384/25) в частині задоволення позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ДП "Центр реабілітації "Надія" відмовити у повному обсязі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування апеляційної скарги Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права які мають значення для справи, що призвело до прийняття невірного рішення.

У поданій скарзі Скаржник посилається на те, що строки зберігання первинних документів за 2018- 2019 роки продовжуються на період зупинення відліку строків давності (період карантину COVID-19 та воєнного стану з 18.03.2020 до 01.08.2023) згідно з п. 52І та п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Також Скаржника спирається на правові висновки Верховного Суду у подібних справах, стверджуючи, що на момент початку перевірки у червні 2025 року обов`язок зберігати документи у позивача зберігався.

Контролюючий орган зазначає, що відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення позапланової перевірки (п.п. 78.1.7 ПК України). Попри 6 направлених запитів, ліквідатор не надав жодних первинних документів чи регістрів бухобліку за 2018- 2020 роки та не вжив заходів щодо їх відновлення. За законом ненадання платником документів під час перевірки прирівнюється до їх відсутності на момент складення звітності на підставі п. 44.6 ПК України.

Щодо проведеної перевірки 2019 року стосувалася виключно ПДВ за один місяць (вересень 2019 р.) щодо від`ємного значення і не охоплювала питання податку на прибуток, доходів, витрат чи собівартості. Перевірка 2025 року проводилася з інших підстав за період 2018- 2020 років і встановила інші правопорушення (безпідставність пільг, відсутність підтвердження господарського зв`язку податкового кредиту, ненарахування компенсуючих зобов`язань за п. 198.5 ПК України).

Також Скаржник вважає, що за даними податкових баз та органів соцзахисту, з 44 оформлених працівників підприємства 31 особа не мала статусу осіб з інвалідністю. Відсоток працівників з інвалідністю становив лише 29,54%, що не відповідає вимозі закону (не менше 50%).

На думку Скаржника, ДП «Центр реабілітації «Надія» не має власних виробничих потужностей чи обладнання і здійснювало лише перепродаж (або фасування/сортування) купленого одягу, що не є технологічною переробкою сировини чи товарів. Перевірці не надано товарно-транспортних накладних, документів про доставку чи походження товару.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції взяв до уваги копії документів, які надавалися ліквідатором лише разом зі скаргою до ДПС України, а не під час самої перевірки чи розгляду заперечень.

ДПС наполягає, що спір про скасування податкових повідомлень-рішень є публічно-правовим. Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі № 908/129/22), такі спори підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді, а не господарським судом у межах справи про банкрутство.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У поданому 09.07.2026 відзиві на апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Центр реабілітації "Надія" заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

В обґрунтування заявленої позиції Позивач посилається на те, що факти здійснення господарських операцій із контрагентами та правомірність формування податкового кредиту/від`ємного значення з ПДВ за вересень 2019 року вже були встановлені рішенням суду у справі № 908/537/20 (908/1600/20), яке набрало законної сили.

Повторне винесення податкових повідомлень-рішень (ППР) щодо задекларованих показників за цей самий період порушує ст. 61 Конституції України та п. 112.4 ст. 112 Податкового кодексу України (ПК України).

У відповідь на доводи Скаржника, ДП "Центр реабілітації "Надія" зазначає, що на момент початку перевірки (25.06.2025) 1095-денний строк зберігання первинних документів за 2018- 2019 роки згідно з п. 44.3 ст. 44 ПК України закінчився. При цьому п. 44.3 ст. 44 ПК України не містить відсилання до ст. 102 ПК України щодо зупинення строків. Відповідно до п. 20.3 ст. 20 ПК України та ст. 16 Закону України «Про адміністративну процедуру», ДПС заборонено вимагати документи, які вже досліджувалися під час перевірки у 2019 році й перебували у розпорядженні податкового органу.

Позивач не погоджується з твердженням контролюючого органу та вважає, що здійснення операцій з усіма контрагентами підтверджується договорами, видатковими накладними, ТТН, актами та банківськими виписками. Права на податкові пільги підтверджені розпорядженнями Вінницької та Запорізької ОДА, а наявність необхідної кількості працівників з інвалідністю (40,9%) - штатними розписами, табелями обліку часу та розрахунковими відомостями. Самі лише дані з електронних баз ДПС не є належним доказом відсутності інвалідності.

На думку Позивача, твердження про використання товарів поза господарською діяльністю та ненарахування компенсуючих зобов`язань зроблені податковим органом без дослідження фактів і належного обґрунтування. В акті перевірки не наведено доказів умисності дій платника, що унеможливлює застосування підвищених штрафних санкцій за п. 123.3 ст. 123 ПК України.

Щодо підсудності даного спору Позивач посилається на ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, за якими усі майнові спори та вимоги до боржника (включаючи спори щодо оскарження ППР та визначення грошових зобов`язань) підлягають розгляду господарським судом у межах справи про банкрутство, оскільки результати їх розгляду безпосередньо впливають на обсяг ліквідаційної маси.

РУХ СПРАВИ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

19.06.2026 визначити колегію суддів не вдалось, що підтверджується протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Кучеренко О.І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) залишено без задоволення. Апелянту надано 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги

25.06.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2026 клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) залишено без задоволення. Апелянту надано 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги

25.06.2026 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків з доказами сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 поновлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25). Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25). Розгляд справи №908/537/20 (908/3384/25) призначений у судовому засіданні на 13.07.2026.

09.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства "Центр реабілітації "Надія" надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого заявник заперечує щодо задоволення апеляційної скарги.

10.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла заява про участь представників в судовому засіданні.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 розгляд апеляційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) відкладено на 05.08.2026.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2026, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кучеренко О.І. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 №1, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №908/537/20 (908/3384/25).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Мартинюка С.В. (доповідач у справі), суддів: Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 прийнято апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Мартинюка С.В. (доповідач у справі), суддів: Золотарьової Я.С., Фещенко Ю.В.

05.08.2026 за результатами проведення судового засідання колегією суддів оголошено перерву до 30.09.2026 на 10:00 год.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

На підставі наказу від 23.05.2025 № 1004-п, виданого Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (надалі Головне управління/ГУ ДПС) згідно з вимогами п.п.20.1.4 п 20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, п.п. 69.22, п.п. 69.351 п.69 підр.10 р.ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами) (надалі Кодекс), п.2 ч.1 ст.13, п.9" розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України від 08 липня 2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (зі змінами) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 33380853) за період діяльності з 01.01.2018 по 23.06.2020 з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства, за період діяльності з 01.10.2018 по 23.06.2020 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та за період діяльності з 01.01.2011 по 23.06.2020 з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено Акт від 07.07.2025 року № 9390/08-01-07-02/33380853 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (код ЄДРПОУ 33380853), моб. тел. 0502265687, E-mail 33380853@ukr.net, за період діяльності з 01.01.2018 по 23.06.2020 з метою дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства, за період діяльності з 01.10.2018 по 23.06.2020 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та за період діяльності з 01.01.2011 по 23.06.2020 з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

На підставі акта перевірки винесено наступні повідомлення-рішення від 08.08.2025 №1291808010702 форми "Р", №1292408010702 форми "В1", №1292108010702 форми "ПС", №1293008010702 форми "ПС", №1292908010702 форми "Р", №1292808010702 форми "ПС", №1292508010702 форми "В4", №1292708010702 форми "ПН". Податкові повідомлення-рішення отримано 12.08.2025 року, що підтверджується копією конверта та трек-номером відправлення.

У подальшому, Позивачем було подано скаргу до ДПС України. За результатами розгляду скарги, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ І ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо підсудності даного спору

Одним із доводів Скаржника, заявлених в апеляційній скарзі було те, що, на думку контролюючого органу, даний спір про скасування податкових повідомлень-рішень є публічно-правовим.

Скаржник посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду (зокрема, від 01.11.2023 у справі № 908/129/22) про те, що такі спори підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства в окружному адміністративному суді, а не господарським судом у межах справи про банкрутство.

Однак колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що предметом розгляду у цій справі є визначення правомірності вимог податкового органу про стягнення з Боржника заборгованості за податковими-повідомленнями рішеннями.

Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Положеннями абзацу першого частини другої цієї статті, зокрема, унормовано, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.

Згідно з частиною восьмою статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.

З огляду на зазначені правові норми частин першої, другої статті 7, частини восьмої статті 45 КУзПБ спір, предметом якого є позовна вимога контролюючого органу як поточного кредитора про стягнення грошових вимог з боржника, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства у позовному провадженні в межах справи про банкрутство цього боржника.

Так, статтею 20 ГПК України визначено перелік справ, що відносяться до господарської юрисдикції, до яких, зокрема, належать справи про банкрутство як одна з категорії спорів, що підсудні господарським судам.

У відповідь на доводи Скаржника, апеляційний господарський суд зауважує, що, дійсно, до 01.01.2025 (до набрання чинності ЗУ від 19.09.2024 № 3985-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації") існувала колізія зазначених норм КУзПБ та приписів пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України (у редакціях Кодексів, чинних на дату звернення Позивача із позовом у цій справі та розгляду справи судом першої інстанції, пункт 1.2).

В свою чергу, правильність визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків, щодо якого порушено справу про банкрутство, підтверджується також тим, що Законом України від 19.09.2024 № 3985-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації" (далі - Закон № 3985-ІХ) внесено зміни до ГПК України.

Зокрема пункт 8 частини першої статті 20 цього Кодексу викладено у такій редакції: "8) справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь - яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника;".

Отже з урахуванням змін, внесених Законом № 3985-ІХ, приписи пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України не містять обмежень щодо підсудності господарським судам спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України.

Крім того, Законом № 3985-ІХ внесено зміни до абзацу першого частини другої статті 7 КУзПБ та викладено в такій редакції: "2. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України; ".

Отже, внесеними змінами до ГПК України та КУзПБ встановлено імперативне правило виключної підсудності господарським судам у розгляді справ про банкрутство, зокрема, спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України.

Таке урегулювання процедури розгляду відповідних спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.04.2025 у справі №910/429/22 (910/12899/22).

Враховуючи зазначене, апеляційний господарський суд зазначає, що спір щодо чинності спірних податкових повідомлень-рішень від 08.08.2025 розглядається саме в межах справи про банкрутство господарським судом, а тому доводи Скаржника в цій частині відхиляються.

Щодо повноважень контролюючого органу при проведені перевірки та строку зберігання первинних документів

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у відповідних редакціях, що діяли на момент спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як вбачається з підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України зазначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 199.1. статті 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до абзаців 5, 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з частиною 1, 2 статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Апеляційний суд зазначає, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що була проведена документальна позапланова перевірка на підставі п.п.78.1.7 п. 78.1 статті 78 ПК України за період з 01.01.2018 по 23.06.2020 року. Перевірка проводилася з 24.06.2025 по 30.06.2025 року.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1.2 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктами 78.1.7, 78.4-78.9 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Згідно з абзацом 3 пункту 82.2 статті 82 ПК України, документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у підпункті 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим цього пункту, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов: платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності; платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість; в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо: використання платником податку найманої праці фізичних осіб; відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманцях в емітентах електронних грошей.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 р. Nє 533-1X, який набрав чинності 18 березня 2020 (далі -Закон України Nє 533-1X від 18 березня 2020), підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України було доповнено п.522, відповідно до якого установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України шодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців`від 14 липня 2020 р. Nє 786-IX, що набрав чинності 08 серпня 2020 р. (далі - Закон України № 786-1X від 14 липня 2020 р.), п.522 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК в пункт 52-2 внесено зміни, зокрема, установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Законом України Закон України від 03.03.2022 № 2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану" ПК України було доповнено положеннями, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюеться з урахуванням особливостей, визначених у п.69. Так, пунктом п.522 передбачено, що дія пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX зупиняється на період дії воєнного, надзвичайного стану. Установити мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Тобто, строк на проведення перевірок на підставі підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України був зупинений лише з 18.03.2020 по 28.08.2020.

Приписами п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно (14.1.54.); продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності; (14.1.203.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до ст.2 Закону №996-XIV цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів, на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону №996-XIV, є принцип превалювання сутності над формою-операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно із ст.1 Закону №996-XIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення №88) записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 Положення №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право під час проведення перевірок запитувати та вивчати первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, і цей обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платниками податків вносяться відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Згідно з п.121.1 ст.121 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст.44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Запорізької області від 23.06.2020 Дочірнє підприємство "Центр реабілітації "Надія" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Отже, Позивач з 23.06.2020 припинив здійснювати підприємницьку діяльність.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Колегія суддів констатує, що законодавець визначив строк зберігання документів у термін не менше 1095 днів та пункт 44.3 статті 44 ПК України не містить відсилки до статті 102 ПК України (яка зупинялася з 18.03.2020 року по 31.07.2023 року).

Таким чином, твердження Скаржника про те, що передбачені п. 44.3 ст.44 ПК України терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках передбачених п.102.3 ст.102 ПК України, не підлягають врахуванню, оскільки мораторій (введений у зв`язку з поширенням на території України коронавірусної хвороби COVID-19, а згодом у зв`язку з введенням воєнного стану на всій території України) на проведення перевірок у зв`язку з припинення підприємницької юридичної особи, діяв лише з 18.03.2020 по 28.08.2020, а також слід врахувати, що строк зберігання первинних документів встановлений пунктом 44.3 статті 44 ПК України (становить 1095 днів).

Втім до пункту 44.3 статті 44 ПК України жодним нормативно правовим актом не вносилися зміни щодо обчислення строків зберігання первинних документів.

В свою чергу, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу Скаржника на те, що слід розрізняти строк протягом якого можна провести перевірку та строк зберігання документів, проте Відповідач безпідставно ототожнив дані строки.

Суд не заперечує, що контролюючий орган має право проводити перевірки за період, який перевищує 1095 днів, оскільки строки давності визначені статтею 102 ПК України, збільшуються на період починаючи з 18.03.2020 (дата початку дії карантинних обмежень) по 01.08.2023 (виключення Законом України № 3219-ІХ від 30.06.2023 п. 102.9 ст. 102 ПК України), проте у Позивача була відсутня необхідність зберігання документів враховуючи приписи п. 44.3 статті 44 ПК України, яка не містить посилання лише на 1095 днів, проте не відсилає до статті 102 ПК України.

Щодо посилань Скаржника на ЗУ від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"

Скаржник посилається на те, що Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" статтю 102 було доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Апеляційний суд зазначає, що цей пункт було виключено відповідно до Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану". Закон набрав чинності з 01.08.2023 року.

Колегія суддів зазначає, що при врахуванні зупинення строків з 15.03.2022 по 01.08.2023 року, то строки зберігання документів для звітності з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, дані строки закінчилися у січні 2024 року, для звітності з податку на прибуток підприємств за 2019 рік дані строки закінчилися у січні 2025 року, тобто дані строки закінчилися до початку перевірки, для звітності з податку на додану вартість дані строки закінчилися ще раніше.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у Позивача був відсутній обов`язок зберігати документи станом на початок перевірки 25.06.2025 року.

Згідно з п.п.4.1.4. п. 4.1 статті 4 ПК України визначено, що презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Апеляційний господарський суд зазначає, що це є самостійною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Щодо ненадання Позивачем первинної документації

Відповідно до п. 20.3. статті 20 ПК України Контролюючим органам забороняється вимагати від платника податків надання:

інформації, що була отримана контролюючим органом раніше в установленому законом порядку, в тому числі інформації, що міститься та опрацьовується в інформаційних базах, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу;

документів, у яких містяться відомості, внесені до відповідних інформаційних баз, що ведуться відповідно до статті 74 цього Кодексу.

Згідно з принципом офіційності адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу (частина третя статті 16 Закону України «Про адміністративну процедуру»).

ЗУ «Про адміністративну процедуру» поширюється на податкові правовідносини відповідно до статті 1 цього Закону. При цьому пунктом 3 розділу IX ЗУ «Про адміністративну процедуру» визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону.

Тобто, Відповідач позбавлений можливості вимагати від Позивача документи, які вже надавалися під час попередніх перевірок.

Відповідно до Акта перевірки від 17.12.2019 року № 148/05-01-04-02/33380853 вбачається, що ГУ ДПС було досліджено наступні документи: видаткові накладні, акти прийому-передачі, платіжні документи (виписки банку), договори оренди/суборенди, додатки до договорів, товарно-транспортні накладні, накладні на переміщення, калькуляції собівартості, накладні вимоги на відпуск, накладні на передачу готової продукції та браковану продукцію, акти про внутрішній брак у виробництві (повний перелік документів наведений у додатку до даного Акта перевірки, який наявний у матеріалах справи), а на аркуші 27 Акта перевірки від 17.12.2019 року № 148/05-01-04-02/33380853 зазначено про наявністю списку працівників з інвалідністю в додатку 6 до Акта.

З наведеного слідує, що у розпорядженні ГУ ДПС перебували первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту та податкових зобов`язань, також дані документи, є підставою для формування витрат та доходу з податку на прибуток підприємств, проте жодного відображення аналізу даних документів, які перебували у розпорядженні податкового органу в Акті від 07.07.2025 року № 9390/08-01-07-02/33380853 - не відображено.

Тобто, Відповідач безпідставно не врахував документи, які вже надавалися контролюючому органу раніше та були ним дослідженні та проаналізовані.

Окремо колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне зазначити, що ГУ ДПС повторно винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2025 року №1292408010702 Форми В1, яким встановлено завищення податкового кредиту за вересень 2019 року у сумі 10 234 632 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 558 658 грн, проте ГУ ДПС перевіряючи податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року вже виносило податкове повідомлення-рішення за даний період, а саме: від 17.01.2020 року №0001110402, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 10 234 632,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 2 558 658,00 грн.; від 17.01.2020 року №0001120402, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 3 031 635,00 грн. (аналогічно ППР форми "В4" № №1292508010702 від 08.08.2025 року).

Дані податкові повідомлення-рішення скасовані рішенням суду, яке набрало законної сили у справі 908/537/20 (908/1600/20).

Таким чином, правомірність бюджетного відшкодування у розмірі 10 234 632,00 грн. та правомірність від`ємного значення у розмірі 3 031 635,00 грн., вже було предметом податкової перевірки та судового розгляду.

Отже, ГУ ДПС протиправно встановлено порушення за період і по податку за яким вже було проведено перевірку і правоміріність задекларованих сум підтверджено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 61 Конституції України "Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення", проте в даному випадку, податковим орган намагається двічі здійснити донарахування за період і декларацію, за яку вже було винесено податкове повідомлення-рішення.

Апеляційним судом також враховується, що дані документи є підставою для формування витрат та доходу, проте контролюючим органом безпідставно не враховані при проведенні перевірки.

Окремо апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на посилання Скаржника щодо розбіжностей обставин, які підлягали перевірці контролюючим органом в 2025 році в порівнянні 2019 році.

В обґрунтування даного твердження контролюючий орган зауважив, що перевірка 2025 року відрізнялась від перевірки 2019 року за обсягом та змістом.

В свою чергу, апеляційний господарський суд, при дослідженні наявних в матеріалах справи доказів, не встановив, які саме обставини були предметом перевірки 2025 року, та не входили до перевірки 2019 року.

Також апеляційний господарський суд звертає увагу, що скасоване ППР від 17.01.2020 року №0001110402 та №0001120402 та спірні податкові повідомлення-рішення 08.08.2025 №1292408010702 форми "В1" (яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 10 234 632 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 558 658 грн) та №1292508010702 форми "В4" (яким встановлено суму завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 3035521 грн) винесено контролюючим органом за один і той самий період перевірки (вересень 2019 року) та однакові суми стягнень з Боржника з питань податку на додану вартість.

В даному випадку апеляційний суд виснує про те, що контролюючим органом не доведено наявність різних питань, що підлягали з`ясуванню при здійсненні контролюючим органом перевірок в 2019 та в 2025 році, а тому доводи Скаржника в цій частині відхиляються колегією суддів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів виснує про те, що в розпорядженні ГУ ДПС були наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарської діяльності.

Щодо фінансово-господарських операцій Боржника

З матеріалів справи вбачається, що наявне рішення по справі №908/537/20 (908/1600/20), яке набрало законної сили 22.02.2022 року, яким підтверджено факт здійснення Позивачем господарських операцій та надання документів податковому органу.

Відповідно до ч. 4 статті 75 ГПК визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравши законної сили судовим рішення або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових фактів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішення, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Верховного Суду від 26 листопада 2019 року по справі №922/643/19).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови:

- обставина встановлена судовим рішенням;

- судове рішення набрало законної сили;

- у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі.

Правомірність здійснення господарських операцій з контрагентами, була підставою судового розгляду в справі №908/537/20 (908/1600/20), яке набрало законної сили 22.02.2022 року, яким встановлено: Судом встановлено, що у період, за який було проведено перевірку, Дочірнє підприємство "Центр реабілітації "Надія" мало фінансово-господарські взаємовідносини та включило до складу податкового кредиту за вересень 2019 року суми ПДВ за наступними контрагентами:

ПРАТ "ПРОМАВТОІНВЕСТ"

10.01.2019 року між ПРАТ "ПРОМАВТОІНВЕСТ" (Орендодавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Орендар) було укладено Договір оренди №76/08-01, згідно якого ПРАТ "ПРОМАВТОІНВЕСТ" передало ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" в користування на певний строк майно, а саме: нежитлові приміщення згідно з Додатком №3 - надалі "Майно", що знаходиться на 2-му (другому) поверсі будівлі розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 70-А.

Згідно п.5.1 Договору оренди №76/08-01 за користування орендованим Майном Орендар сплачує Орендодавцю орендні платежі, визначені Сторонами в Додатку №2 до Договору "Розрахунок орендної плати" і складає 14573,0 гри. на місяць з урахуванням ПДВ, з яких ПДВ 2428,83 три. з розрахунку 65,0 грн. за І кв. м. з урахуванням ПДВ.

Приміщення було передано Орендарю згідно Акту прийому-передачі від 10.01.2019 року. Надалі Додатковою угодою №1 від 26.04.2019 до Договору оренди №76/08-01 від 10.01.2019 ПРАТ "ПРОМАВТОІНВЕСТ" та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" дійшли згоди з 01.05.2019 достроково розірвати дію Договору оренди №76/08-01 від 10.01.2019. в зв`язку з чим майно було передано назад згідно Акту приймання-передачі від 30.04.2019 року. Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Акт №ОУ-000207 від 30.04.2019 року, Акт №ОУ-000181 від 31.03.2019 року, Акт №ОУ-0000232 від 31.03.2019 року, Акт №ОУ-000105 від 28.02.2019 року, Акт №ОУ-000102 від 28.02.2019 року, Акт №ОУ-000101 від 31.01.2019 року).

Оплата по Договору оренди №76/08-01 була здійснена 07.03.2019 року (сума 14573,00 грн.) та 22.03.2019 року (сума 14792,33 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року та 15.04.2019 року (сума 759,74 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року, 03.05.2019 року (сума 14 925.46 грн.), 11.05.2019 року (сума 145.73 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

ТОВ "БЦВ"

16.01.2019 року між ТОВ "БЦВ" (Наймодавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Наймач) було укладено Договір №16/01-19 користування нежитлових приміщень (складу), згідно якого ТОВ "БЦВ" передало ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" у тимчасове платне користування майно, без права відчуження, нежитлове складське приміщення, площею 268,5 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 26/1 (Б-2), в порядку та на умовах визначених в Договорі.

Згідно п.5.1 Договору №16/01-19 користування нежитлових приміщень (складу) за користування приміщенням, зазначеного в п. 1.1 цього Договору, Наймач сплачує Наймодавцю плату в розмірі 7000,00 грн.

Приміщення було передано Наймачу згідно Акту прийому передачі від 16.01.2019 року. Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується відповідними актами надання послуг (Акт надання послуг №16 від 31.01.2019 року, Акт надання послуг №17 від 28.02.2019 року, Акт надання послуг №19 від 31.03.2019 року, Акт надання послуг №37 від 30.04.2019 року, Акт надання послуг №50 від 31.05.2019 року, Акт надання послуг №61 від 30.06.2019 року, Акт надання послуг №68 від 31.07.2019 року, Акт надання послуг №102 від 31. 01.2019 року).

ТОВ "АВТОЗАЗСИЛУЕТ"

10.01.2019 року між ТОВ "АВТОЗАЗСИЛУЕТ" (Орендодавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Орендар) було укладено Договір оренди обладнання №10/01/2019, згідно якого ТОВ "АВТОЗАЗСИЛУЕТ" передало ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" у користування на певний строк майно, а саме: машинки швейні, офісні меблі та обладнання, що були у використанні у Орендодавця, згідно Акту прийому-передачі.

Згідно п.5.1 Договору №10/01/2019 Орендар сплачує Орендодавцю орендні платежі в сумі 4956,30 грн.

Майно було передано Орендарю згідно Акту приймання-передачі від 10.01.2019 року. Надалі Додатковою угодою №1 від 24.04.2019 до Договору оренди №10/01/2019 від 10.01.2019 ТОВ "АВТОЗАЗСИЛУЕТ" та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" дійшли згоди з 01.05.2019 достроково розірвати дію Договору оренди №10/01/2019 від 10.01.2019. в зв`язку з чим майно було передано назад згідно Акту приймання-передачі від 30.04.2019 року.

Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (Акт №ОУ-0000022, Акт №ОУ-0000015, Акт №ОУ-0000008, Акт №ОУ-0000007).

Оплата по Договору №10/01/2019 була здійснена 07.03.2019 року (сума 4956,30 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року.

ТОВ "НПО Дайнемік, Лтд Ко"

01.02.2019 року між ТОВ "НПО Дайнемік, Лтд Ко" (Орендодавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Орендар) було укладено Договір №02/2019 оренди майна, згідно якого ТОВ "НПО Дайнемік, Лтд Ко" передало ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" у користування ангар металевий площею 380 кв. м., розташований за адресою: 70420, Запорізька обл., Запорізький район, с. Долинське, вул. Нікопольське шосе, 1 на умовах визначених Договором.

Згідно п. 4.1 Договору №02/2019 Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату в розмірі 24,96 грн/кв. м., в т.ч. ПДВ 20% - 4,16 грн.

Майно було передано Орендарю згідно Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.02.2019 року. Між сторонами були належним чином проведені всі взаєморозрахунки, що підтверджується відповідними актами надання послуг (Акт надання послуг №80 від 31.05.2019 року, Акт надання послуг №64 від 30.04.2019 року, Акт надання послуг №42 від 31.03.2019 року, Акт надання послуг №31 від 28.02.2019 року).

Оплата по Договору №02/2019 була здійснена 13.03.2019 року (сума 9484,80 грн.) та 14.03.2019 року (сума 9484,80 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, 08.05.2019 року (сума 9 484.80 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року.

ТОВ "ЮЗАРД"

01.02.2019 року між ТОВ "ЮЗАРД" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №7, згідно, якого ТОВ "ЮЗАРД" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі.

П.5.3 Договору поставки №7 від 01.02.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЮЗАРД" було здійснено поставку Позивачу товару:

-15.03.2019 року на загальну суму 761323,73 грн., в т.ч. ПДВ 123139,47 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 32, 33, 34, 35, 36, 37 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №15/03-00002 від 15.03.2019 року (вантаж на суму 671323,73 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

-18.03.2019 року на загальну суму 5039299,24 грн., в т.ч. ПДВ 951879,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53,58, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73,74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №18/03-00001 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 891557,52 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00002 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 793900,99 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00003 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 791103,77 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00004 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 827302,43 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00005 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 731403,70 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00006 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 716956,70 грн. з ПДВ), Товарно-транспортною накладною №18/03-00008 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 287074,13 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ".

Оплата по Договору №7 була здійснена 15.03.2019 року (сума 166666,67 грн., 216166,67 грн.), 18.03.2019 року (сума 83333,33 грн.), 19.03.2019 року (сума 263666,67 грн.), 20.03.2019 року (сума 126000,00 грн., 439800,00), 26.03.2019 року (сума 500000,00 грн.), 27.03.2019 року (сума 24833,33 грн.), що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року.

ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ"

01.03.2019 року між ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ" (Виконавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Замовник) укладено Договір №010319-2. Згідно п. 1.1. Договору №010319-2 на умовах і в порядку, передбаченими даним Договором, Виконавець зобов`язується за плату та за замовленнями Замовника виконувати перевезення вантажів автомобільним вантажним транспортом на території України (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти послуги та здійснити їх оплату.

На виконання умов Договору №010319-2 від 01.03.2019 року сторонами було складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2-1 від 31.03.2019 року згідно якого ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ" були надані послуги з перевезення та доставки вантажу ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ". Загальна вартість робіт (послуг) склала 485000,00грн. з них ПДВ 80833,34грн.

ТОВ "КУЗОВ СЕРВІС"

01.04.2019 року між ТОВ "КУЗОВ СЕРСІВ" (Виконавець) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Замовник) укладено Договір №010419-2.

На виконання умов Договору №010419-2 від 01.04.2019 року сторонами було складено Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4-2 від 30.04.2019 року згідно якого ТОВ "КУЗОВ СЕРВІС" були надані послуги з перевезення та доставки вантажу ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ". Загальна вартість робіт (послуг) склала 31000,00грн. з них ПДВ 5166,67грн.

ТОВ "БЕРІНГІМ"

09.01.2019 року між ТОВ "БЕРІНГІМ" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №21, згідно, якого ТОВ "БЕРІНГІМ" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі.

П.5.3 Договору поставки №21 від 09.01.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "БЕРІНГІМ" було здійснено поставку Позивачу товару:

16.01.2019 року на загальну суму 1594683,45грн., в т.ч. ПДВ 265780,58грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 179, 180, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 257 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №183 від 16.01.2019 року (вантаж на суму 792265,89 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР", товарно-транспортною накладною №179 від 16.01.2019 року (вантаж на суму 653015,14 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР";

17.01.2019 року на загальну суму 1502896,54грн., в т.ч. ПДВ 250482,76грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 191, 192, 193, 194, 195, 196, 201, 202, 203, 204, 205 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №194 від 17.01.2019 року (вантаж на суму 776820,12 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР", товарно-транспортною накладною №191 від 17.01.2019 року (вантаж на суму 726076,42 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР";

22.01.2019 року на загальну суму 603604,76грн., в т.ч. ПДВ 102267,46грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 206, 207, 208, 209, 210 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №206 від 22.01.2019 року (вантаж на суму 603604,76грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР";

23.01.2019 року на загальну суму 1278828,24грн., в т.ч. ПДВ 213138,04грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 211, 212, 213, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №213 від 23.01.2019 року (вантаж на суму 641799,71 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР", товарно-транспортною накладною №211 від 23.01.2019 року (вантаж на суму 637028,53 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР";

24.01.2019 року на загальну суму 409987,02грн., в т.ч. ПДВ 68331,17грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 221, 222, 223 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №221 від 24.01.2019 року (вантаж на суму 409987,02грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНДР";

01.02.2019 року на загальну суму 274999,99грн., в т.ч. ПДВ 45833,33грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 886,887 та замовленнями покупця до них;

04.02.2019 року на загальну суму 3544207,79грн., в т.ч. ПДВ 590701,20грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322 та замовленнями покупця до них;

05.02.2019 року на загальну суму 1389217,61грн., в т.ч. ПДВ 231536,27грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 323, 324, 325, 348, 350, 351,352, 353, 354, 355 та замовленнями покупця до них;

06.02.2019 року на загальну суму 2832724,64грн., в т.ч. ПДВ 472119,787грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 356, 357, 358, 359, 360, 361, 362, 363, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376 та замовленнями покупця до них;

07.02.2019 року на загальну суму 1461980,81грн., в т.ч. ПДВ 243663,47грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 384, 385, 386, 387 та замовленнями покупця до них;

12.04.2019 року на загальну суму 160000,00грн., в т.ч. ПДВ 26666,67грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 295, 296 та замовленнями покупця до них;

15.03.2019 року на загальну суму 150000,00грн., в т.ч. ПДВ 25000,00грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 637,638 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №15/03-00001 від 15.03.2019 року (вантаж на суму 150000,00грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

18.03.2019 року на загальну суму 452733,31грн., в т.ч. ПДВ 75455,55грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 639,640, 641, 642 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №18/03-00009 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 452733,31грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

19.03.2019 року на загальну суму 1047266,69грн., в т.ч. ПДВ 174544,45грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 643, 644, 645, 646, 647, 648, 649, 650 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №19/03-00001 від 19.03.2019 року (вантаж на суму 586043,86грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ", товарно-транспортною накладною №19/03-00002 від 19.03.2019 року (вантаж на суму 461222,83грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

20.03.2019 року на загальну суму 719140,27грн., в т.ч. ПДВ 119856,71грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 651, 652, 653, 654, 655 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №20/03-00001 від 20.03.2019 року (вантаж на суму 719140,27 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

21.03.2019 року на загальну суму 880185,59грн., в т.ч. ПДВ 146697,59грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 656, 657, 658, 659, 660, 661, 662 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №21/03-00001 від 20.03.2019 року (вантаж на суму 880185,59грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

22.03.2019 року на загальну суму 1359634,68грн., в т.ч. ПДВ 226605,78грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 663, 664, 665, 666, 667, 668, 669, 670, 671, 672 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №22/03-00001 від 22.03.2019 року (вантаж на суму 629642,81грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ", товарно-транспортною накладною №22/03-00002 від 22.03.2019 року (вантаж на суму 729991,87грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

25.03.2019 року на загальну суму 1151039,46грн., в т.ч. ПДВ 191839,92грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 673, 674, 675, 677, 678, 679, 680, 681 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №25/03-00001 від 25.03.2019 року (вантаж на суму 570611,46грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ", товарно-транспортною накладною №25/03-00002 від 25.03.2019 року (вантаж на суму 580428,00грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

07.02.2019 року на загальну суму 538019,15грн., в т.ч. ПДВ 89669,86грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 388, 389, 390, 391, 392 та замовленнями покупця до них;

08.02.2019 року на загальну суму 2000000,01грн., в т.ч. ПДВ 333333,33грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 393, 394, 395, 396, 397, 398, 399, 400, 401, 402, 403, 404, 405, 406, 407 та замовленнями покупця до них;

11.02.2019 року на загальну суму 2999999,99грн., в т.ч. ПДВ 499999,99грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 423, 424, 425, 426, 427, 428 та замовленнями покупця до них.

Оплата по Договору №21 була здійснена 30.01.2019 року (сума 250000,00 грн.), 31.01.2019 року(сума 3500000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, 01.02.2019 року (сума 275000,00 грн.), 04.02.2019 року (сума 1149800,00 грн.), 05.02.2019 року (сума 587000,00 грн.), 06.02.2019 року (сума 1000000,00 грн.), 07.02.2019 року (сума 2000000,00 грн.), 08.02.2019 року (сума 2000000,00 грн.), 11.02.2019 року (сума 2000000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року, 15.03.2019 року (сума 150000,00 грн.), 19.03.2019 року (сума 455000,00 грн., 1045000,00 грн.), 20.03.2019 року (сума 1500000,00 грн.), 25.03.2019 року (сума 110000,00 грн.), 26.03.2019 року (сума 1500000,00 грн., 200000,00 грн.), 27.03.2019 року (сума 300000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року та 15.04.2019 року, що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року.

ТОВ "ГІРУТА"

01.02.2019 року між ТОВ "ГІРУТА" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №1, згідно, якого ТОВ "ГІРУТА" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити наступний товар: вживані одяг, взуття, речі.

П.5.3 Договору поставки №1 від 01.02.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ГІРУТА" було здійснено поставку Позивачу товару:

05.03.2019 року на загальну суму 400000,00грн., в т.ч. ПДВ 66666,67грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 1, 2, 3 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №5/03-00001 від 05.03.2019 року (вантаж на суму 400000,00 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

18.03.2019 року на загальну суму 150000,00грн., в т.ч. ПДВ 25000,00грн., що підтверджується видатковою накладною № 10 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №18/03-000010 від 18.03.2019 року (вантаж на суму 150000,00 грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ";

01.04.2019 року на загальну суму 200000,00грн., в т.ч. ПДВ 33333,33грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 16, 17 та замовленнями покупця до них.

Оплата по Договору №1 була здійснена 07.02.2019 року, 08.02.2019 року, 11.02.2019 року, 13.02.2019 року, що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року.

ТОВ "ЛЕМБОНГАМ"

22.01.2019 року між ТОВ "ЛЕМБОНГАМ" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №68, згідно, якого ТОВ "ЛЕМБОНГАМ" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити товар.

П.5.3 Договору поставки №68 від 22.01.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ЛЕМБОНГАМ" було здійснено поставку Позивачу товару:

29.01.2019 року на загальну суму 89575,18грн., в т.ч. ПДВ 14929,19грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 423, 431, 482 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №423 від 29.01.2019 року (вантаж на суму 89575,18грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД";

30.01.2019 року на загальну суму 11330433,90грн., в т.ч. ПДВ 1888405,66грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 422, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 432, 433, 434, 435, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447, 448, 449, 450, 451, 452, 453, 454, 455, 456, 457, 458, 459, 460, 461, 462, 463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, 470, 471, 472, 474, 475, 476, 477, 478, 479, 480, 481, 486, 487 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №402 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 739787,83грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №406 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 739787,83грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №411 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 694941,41грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №416 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 739762,38грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №421 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 743198,40грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №427 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 740805,91грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №433 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 744216,48грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №438 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 743503,83грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №443 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 648211,54грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №448 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 727672,68грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №453 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 727895,14грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №458 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 636510,59грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №459 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 727589,64грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №465 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 704932,02грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №471 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 730472,40грн. з ПДВ), товарно-транспортною накладною №476 від 30.01.2019 року (вантаж на суму 713812,16грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД".

Оплата по Договору №68 була здійснена 22.03.2019 року, що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року.

ТОВ "ІНРАДО"

14.01.2019 року між ТОВ "ІНРАДО" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №10, згідно, якого ТОВ "ІНРАДО" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити товар: вживані одяг, взуття, речі.

П.5.3 Договору поставки №10 від 14.01.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ІНРАДО" було здійснено поставку Позивачу товару:

25.01.2019 року на загальну суму 4038532,24грн., в т.ч. ПДВ 673088,71грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114 та замовленнями покупця до них;

28.01.2019 року на загальну суму 2803218,95грн., в т.ч. ПДВ 491540,73грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 115, 116, 117, 118, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135 та замовленнями покупця до них;

29.01.2019 року на загальну суму 1920257,88грн., в т.ч. ПДВ 320042,98грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 147, 148, 149 та замовленнями покупця до них.

Оплата по Договору №10 була здійснена 15.03.2019 року (сума 126000,00 грн.), 18.03.2019 року (сума 620000,00 грн., 395000,00 грн., 993000,00 грн., 2008000,00грн.), 21.03.2019 року (сума 1196400,00 грн.), 26.03.2019 року (сума 390000,00 грн., 1110000,00 грн.), 28.03.2019 року (сума 343000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року, 17.04.2019 року, що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року.

ТОВ "ФЕСКОР"

22.01.2019 року між ТОВ "ФЕСКОР" (Постачальник) та ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" (Покупець) було укладено Договір поставки №14, згідно, якого ТОВ "ФЕСКОР" зобов`язується передати (поставити) у власність ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ", а останнє зобов`язується прийняти та оплатити товар: вживані одяг, взуття, речі.

П.5.3 Договору поставки №1 від 01.02.2019 року визначено, що прийом Товару за кількістю (асортиментом) проводиться Покупцем в день прийому-передачі Товару. Сторони, підписанням накладних, підтверджують повну відповідність кількості (асортименту) поставленого Товару.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "ФЕСКОР" було здійснено поставку Позивачу товару:

29.01.2019 року на загальну суму 1442289,67грн., в т.ч. ПДВ 240381,60грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 133, 134, 127, 126, 125, 129, 131, 130, 132, 128 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №128 від 29.01.2019 року (вантаж на суму 697281,81грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД", товарно-транспортною накладною №125 від 29.01.2019 року (вантаж на суму 871856,69грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД";

30.01.2019 року на загальну суму 126848,83грн., в т.ч. ПДВ 21141,47грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 133, 134, 127, 126, 125, 129, 131, 130, 132, 128 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №125 від 29.01.2019 року (вантаж на суму 89575,18грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД";

31.01.2019 року на загальну суму 448861,50грн., в т.ч. ПДВ 71810,24грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 155, 154, 153 та замовленнями покупця до них. Товарно-транспортною накладною №153 від 31.01.2019 року (вантаж на суму 448861,50грн. з ПДВ) автомобільний перевізник ТОВ "ДЕЛАНРД";

01.02.2019 року на загальну суму 849467,54грн., в т.ч. ПДВ 41477,92грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 164,165, 166, 167, 168, 169 та замовленнями покупця до них;

04.02.2019 року на загальну суму 4260534,78грн., в т.ч. ПДВ 685217,99грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 170, 171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 178, 179, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 201, 202, 237 та замовленнями покупця до них;

05.02.2019 року на загальну суму 1511068,37грн., в т.ч. ПДВ 251844,73грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211, 212, 213 та замовленнями покупця до них;

06.02.2019 року на загальну суму 379529,31грн., в т.ч. ПДВ 63254,89грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 215, 216, 217 та замовленнями покупця до них;

14.02.2019 року на загальну суму 189600,00грн., в т.ч. ПДВ 31600,00грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 286, 287 та замовленнями покупця до них;

12.03.2019 року на загальну суму 157860,58грн., в т.ч. ПДВ 26310,11грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 386, 387 та замовленнями покупця до них;

13.03.2019 року на загальну суму 263978,30грн., в т.ч. ПДВ 43996,38грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 392, 396 та замовленнями покупця до них;

15.03.2019 року на загальну суму 1531942,48грн., в т.ч. ПДВ 255323,75грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 398, 399, 400, 401, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409 та замовленнями покупця до них;

19.03.2019 року на загальну суму 1989192,56грн., в т.ч. ПДВ 331532,08грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 427, 422, 423 та замовленнями покупця до них;

21.03.2019 року на загальну суму 493523,20грн., в т.ч. ПДВ 82253,87грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 429, 463, 430, 428 та замовленнями покупця до них;

22.03.2019 року на загальну суму 1072383,84грн., в т.ч. ПДВ 178730,64грн., що підтверджується видатковими накладними №№ 435, 441, 438, 439, 437, 436, 434, 440 та замовленнями покупця до них.

Оплата по Договору №14 була здійснена 31.01.2019 року (сума 1500000,00 грн., 228000,00 грн., 272000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року, 04.02.2019 року (сума 1000000,00 грн.), 08.02.2019 року (сума 1000000,00 грн.), 11.02.2019 року (сума 2000000,00 грн.), 13.02.2019 року (сума 3000000,00 грн.), 18.02.2019 року (сума 189600,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ЄДРПОУ 14360570, відділення №61 філії "Розрахунковий центр" за період з 01.02.2019 року по 28.02.2019 року, 19.03.2019 року (сума 477000,00 грн., 191000,00 грн., 447000,00 грн.), 21.03.2019 року (сума 121634,00 грн., 215000,00 грн., 556000,00 грн., 568247,00 грн., 1000000,00 грн.), 26.03.2019 року (сума 356000,00 грн., 144000,00 грн., 435000,00 грн., 998000,00 грн.), що підтверджується банківською випискою АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" Київ, код банку 313849, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року.

З викладеного вище вбачається, що факт перевезення товару (його доставки) підтверджується не лише товарно-транспортними накладними, але насамперед Актами здачі-приймання робіт (наданих послуг). Крім того, слід зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Аналогічна позиція з цього приводу була викладена Касаційним адміністративним судом Верховного Суду у постанові по справі №804/7470/16 від 21.02.2018 р.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Реальність господарських операцій Позивача із контрагентами (ПРАТ "ПРОМАВТОІНВЕСТ", ТОВ "НПО ДАЙНЕМ1К, ЛТД КО", ТОВ "АВТОЗАЗСИЛУЕТ", ТОВ "КУЗОВ СЕРВІС", ТОВ "БЦВ", ТОВ "ЛЕМБОНГАМ", ТОВ "МАКСИМУМ ТРЕЙД СЕРВІС", ТОВ "БЕРІНГІМ", ТОВ "ЮНІ-ТРЕЙД КОМПАНІ", ТОВ"ФЕСКОР", ТОВ "ІНРАДО", ТОВ "ЮЗАРД", ТОВ "ГІРУТА") підтверджується належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, а саме: договори поставки та договори на виконання робіт, специфікації до них, податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі, ТТН, банківськими виписками.

Таким чином апеляційний суд зазначає, що реальність здійснення господарських операцій була підтверджена судом у рішенні, яке набрало законної сили, а твердження Скаржника, що "придбаний одяг у суб`єктів господарювання не підтверджено як він доставлявся (до перевірки не надано товарно-транспортні накладні або шляхові листи, квитанції експрес-доставки, тощо) не надано документи, які б могли підтвердити виробника, а відповідно і походження товару (сертифікати, паспорти та інше)" спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Щодо твердження ГУ ДПС про ненадання розпоряджень на право застосування пільги

Колегія суддів зазначає, що в Акті від 17.12.2019 № 148/08-01-04-02/33380853 з питань достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року, здійснено посилання про наявність дозволів на право користування пільгами з оподаткування, а саме розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 № 379 "Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування" на період користування з 01.04.2018 по 01.04.2019 та розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 08.04.2019 № 188 "Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування" на період користування один квартал з 01.04.2019. Тобто, дані розпорядження перебували у володінні контролюючого органу та їм вже надавалася оцінка під час проведення попередньої перевірки.

Згідно принципом офіційності адміністративний орган не може вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу (частина третя статті 16 Закону України "Про адміністративну процедуру" (далі - ЗАП). ЗАП поширюється на податкові правовідносини відповідно до статті 1 цього Закону. При цьому пунктом 3 розділу IX ЗАП визначено, що до приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить принципам цього Закону. Таким чином, ГУ ДПС протиправно встановив порушення, щодо ненадання документів, які перебували в розпорядженні ГУ ДПС.

Судом також враховується, що дані розпорядження наявні у матеріалах справи.

З даних розпоряджень вбачається наступне, по-перше: розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 № 379 "Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування" на період користування з 01.04.2018 по 01.04.2019 встановлено, що "Відповідно до статей 141, 142 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2007 року № 1010 "Про затвердження Порядку надання дозволу на користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів" та протоколу засідання комісії з питань надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування підприємствам та організаціям, заснованих громадськими організаціями інвалідів від 26 квітня 2018 року № 1:

1. Надати дозвіл на право користування пільгами з оподаткування з 01 квітня 2018 року до 01 квітня 2019 року дочірньому підприємству "Центр реабілітації "Надія" (ідентифікаційний код 33380853) згідно з пунктом 142.1 статті 142 розділу ІІІ, пунктом 197.6 статті 197 розділу V, пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України"; по-друге: розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 08.04.2019 № 188 "Про надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування" на період користування один квартал з 01.04.2019 встановлено, що "Керуючись статтями 6, 22 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 № 1010 "Про затвердження Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів", враховуючи протокол засідання регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю у Запорізькій області від 20 березня 2019 року № 1, ЗОБОВ`ЯЗУЮ: 1. Надати підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю дозвіл на право користування пільгами з оподаткування строком на рік з 01 квітня 2019 року по 01 квітня 2020 року згідно з додатком 1 та на один квартал з 01 квітня 2019 року по 01 липня 2019 року згідно з додатком 2".

Відповідно до додатку 2 ПЕРЕЛІК підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, яким надається дозвіл на право користування пільгами з оподаткування строком на один квартал з 01 квітня 2019 року передбачено, що "Дочірнє підприємство "Центр реабілітації "Надія", ідентифікаційний код 33380853 - Пункт 142.1 статті 142 розділу ІІІ (Податок на прибуток підприємств) Податкового кодексу України; пункт 8 підрозділу 2 розділу ХХ (Перехідні положення) Податкового кодексу України.

Апеляційним судом також враховується, що надані розпорядження перебувають у відкритому доступі.

Щодо твердження ГУ ДПС про відсутність у Позивача працівників з інвалідністю

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем здійснено посилання на те, що частина працівників Позивача (25 працівників) протягом 2018-2020 років не отримувала дохід за ознакою доходу 128 Державна та соціальна матеріальна допомога з бюджету, що свідчить про те, що відповідна громадянка не є інвалідом. Отже, протягом 2018-2019 років на ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" кількість громадян (інвалідів) становила 40,9%, що не відповідає критеріям, визначеними п. 142.1 ст. 142 Кодексу (в редакції 2018 та 2019 років), у т.ч. у зв`язку із ненаданням первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та інших документів господарської діяльності не можливо визначити фонд оплати праці громадян (інвалідів), який повинен становити не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Апеляційний суд зазначає, що обґрунтування процедури встановлення інвалідності та перелік документів, що її підтверджують, міститься в таких нормативно-правових актах:

Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". Цей закон визначає основні принципи соціального захисту людей з інвалідністю, включаючи порядок встановлення інвалідності.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи". Цей документ детально регламентує порядок проведення медико-соціальної експертизи, визначає повноваження МСЕК, а також перелік документів, які є підставою для встановлення інвалідності та її підтвердження.

Таким чином, документами, які підтверджують інвалідність є: Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК). Цей документ є основним, що засвідчує факт встановлення інвалідності, її групи, причини та терміну, на який вона встановлена. Форма довідки затверджена законодавством. Пенсійне посвідчення або посвідчення про отримання державної соціальної допомоги. У цих документах може бути вказана група інвалідності та її причина, якщо особа отримує відповідні виплати.

Витяг з історії хвороби. Це документ, який надається медичним закладом і містить інформацію про захворювання, проведене лікування та рішення МСЕК.

Враховуючи наведене, посилання Скаржника на інформацію, яка наявна у базах даних контролюючого органу та пов`язана з поданням звітності - не може бути доказом, який підтверджує чи спростовує наявності інвалідності.

Згідно з Акта від 17.12.2019 № 148/08-01-04-02/33380853 з питань достовірності нарахування від`ємного значення з податку на додану вартість за вересень 2019 року не було встановлено жодних зауважень до інвалідності працівників та застосування пільги.

Колегія суддів також звернула увагу на те, що в матеріалах справи наявний Додаток № 6 до з Акта від 17.12.2019 № 148/08-01-04-02/33380853, де наведено перелік працівників з інвалідністю у кількості 25 осіб, у цьому додатку зазначено: "Прізвище, ім`я, по батькові", "№ довідки МСЕК", "Група інвалідності", "термін, на який встановлена інвалідність", "посада, № та дата наказу про зарахування (звільнення) або укладення (розірвання) трудового договору. Даний додаток завірений працівника податкового органу, а саме ГДРІ Ю.В.Касьян та ОСОБА_1 .

На підтвердження відповідності критеріям для застосування пільги Позивач надає: Штатний розпис за 2018 рік (станом на 01.01.2018, на 01.02.2018), штатний розпис за 2019 рік (станом на 01.01.2019, на 01.03.2019, на 01.04.2019, на 01.05.2019, на 01.06.2019, на 01.07.2019, на 01.12.2019), табелі обліку робочого часу на 2019 рік; табелі обліку робочого часу на 2018 рік; розрахункові відомості із заробітної плати 2019 рік (станом на січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року; розрахункові відомості із заробітної плати 2018 рік (січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень 2018 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважаєЮ що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Позивач відповідав критеріям для застосування пільги та правомірно її застосував.

Щодо твердження Скаржника про відсутність за ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" нерухоме майна

Відповідно до Акта перевірки від 17.12.2019 року № 148/05-01-04-02/33380853 (аркуш 6-14) вбачається, що в період здійснення господарської діяльності у Позивача були наявні наступні основні засоби: нежитлове приміщення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя-А (2 поверх) площею 224, 2 кв.м.; офіс за адресою: м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 1 літера Г площею 12.1 кв.м.; обладнення за адресою м. Запоріжжя, вул. Гоголя-А; нежитлове приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова буд.26/1 (Б-2) площею 268,5 кв.м.; ангар металевий за адресою Запорізька обл., Запорізький р-н., с. Долинське, вул. Нікопольське шосе, 1.

Таким чином, відповідно до доказів наявних у матеріалах справи та обставин встановлених податковим органом самостійно під час проведення попередньої податкової перевірки, вбачається наявність у Позивача основних засобів протягом 2018, 2019, 2020 року.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд відхиляє твердження податкового органу про відсутність основних засобів у Позивача в момент здійснення господарських операцій.

Щодо твердження Скаржника про заниження податкового зобов`язання з ПДВ (за ставкою 20%) та відсутності податкової накладної на загальну суму ПДВ 3 273 374 грн

Зазначене твердження Скаржника ґрунтується на тому, що Позивачем не надано первинні документи до перевірки, а також Позивачу надавалися послуги оренди, суборенди, відшкодування витрат, які на думку Відповідача не пов`язані з господарською діяльністю Позивача.

Як було встановлено судом раніше, у Позивача був відсутній обов`язок надання документів за 2019 рік, оскільки 1) минув строк їх зберігання; 2) дані документи вже наявні в розпорядженні контролюючого органу, оскільки надавалися до перевірки у 2019 році.

Окремо апеляційний суд зауважує, що Верховний Суд щодо вірного застосування пункту 198.5 статті 198 ПК України вказує таке:

- якщо платник податку на додану вартість починає використовувати товари/послуги/необоротні активи, які були попередньо придбані з податком на додану вартість із формуванням податкового кредиту на ці суми, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, то він повинен нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, виходячи із бази оподаткування визначеної в порядку передбаченому пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). Правове регулювання, запроваджене підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, полягає у тому, що шляхом нарахування податкових зобов`язань вилучається (списується) попередньо сформований податковий кредит. Під час перевірки правильності формування податкового кредиту предметом доказування є обставини, які мали місце на момент віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, а під час вирішення питання виникнення у платника обов`язку, встановленого підпунктом "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України, - обставини, які мали місце у періоді виявлення факту припинення використання товару/необоротного активу у власній господарській діяльності платника податків (постанова Верховного Суду від 24 січня 2023 року у справі № 560/7669/21);

- для висновку про наявність підстав для нарахування податкових зобов`язань на підставі положень підпункту 198.5 статті 198 ПК України слід встановити факт неоподатковуваного/негосподарського використання товарів (послуг) і необоротних активів (постанова Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 360/4169/21);

- при цьому використання придбаних товарів/послуг поза межами господарської діяльності є ключовим фактором для застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України (постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 814/476/18).

Незважаючи на те, що такі висновки стосуються вірного застосування норм права за інших обставин, визначені Верховним Судом правила застосування норм стосуються загальних підходів напрацьованих Верховним Судом щодо вірного застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України. Що дає підстави стверджувати про можливість врахування таких висновків Верховного Суду в цих правовідносинах.

Водночас, особливістю цієї справи є те, що контролюючий орган, зробивши висновок про неможливість використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності, та як наслідок непідтвердження реалізації готової продукції вказав на порушення пункту 198.5 статті 198 ПК України, а саме недотримання Позивачем обов`язку з вилучення попередньо сформованого податкового кредиту у зв`язку із не доведенням, зв`язку отриманого податкового кредиту від постачальників контрагентів з господарською діяльністю Позивача. При цьому, контролюючий орган взагалі не досліджував питання використання придбаних товарно-матеріальних цінностей в господарській діяльності, а зробив висновок про її використання поза межами господарської діяльності без жодного належного обгрунтування та посилання на докази.

Колегія суддів виснує про те, що твердження Скаржника в цій частині не відповідає фактичним обставинам справи та практиці Верховного Суду з даного питання.

Щодо твердження Скаржника про відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних до ДП "Центр реабілітації "Надія" та застосування штрафних санкцій на загальну суму 8 374 776,25 грн

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач дійшов до даного висновку, оскільки за результатами проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за операціями на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (р. 1.1 Б декларації з ПДВ) по операціях з реалізації вживаного одягу та взуття на суму без ПДВ 83 702 562 грн., ПДВ 16 740 512 грн., а саме: за січень 2019, лютий 2019, березень 2019, квітень 2019.

Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи наявний додаток № 8 "Податкові накладні на реалізацію ДП "Центр реабілітації "Надія" товарів до Акта перевірки від 17.12.2019 року № 148/05-01-04-02/33380853, де наведено перелік зареєстрованих Позивачем податкових накладних протягом січня, лютого, березня, квітня 2019 року, у даному реєстрі працівниками податкового органу самостійно зафіксовано перелік зареєстрованих податкових накладних Позивачем.

Дослідивши даний перелік судом встановлено його відповідність задекларованим показникам у податкових деклараціях, як приклад: у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року задекларовано податкового зобов`язання на суму 8175529 грн. (графа 3), з додатка № 8 "Податкові накладні на реалізацію ДП "Центр реабілітації "Надія" вбачається, що Позивачем було зареєстровано податкових накладних на "неплатника на суму 8175528, 61 грн.; у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року задекларовано податкового зобов`язання на суму 30470038 грн. (графа 3), з додатка № 8 "Податкові накладні на реалізацію ДП "Центр реабілітації "Надія" вбачається, що Позивачем було зареєстровано податкових накладних на "неплатника на суму 30470038, 21 грн.; у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року задекларовано податкового зобов`язання на суму 27200553 грн. (графа 3), з додатка № 8 "Податкові накладні на реалізацію ДП "Центр реабілітації "Надія" вбачається, що Позивачем було зареєстровано податкових накладних на "неплатника на суму 27428581,83 грн.; у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року задекларовано податкового зобов`язання на суму 8237885 грн. (графа 3), з додатка № 8 "Податкові накладні на реалізацію ДП "Центр реабілітації "Надія" вбачається, що Позивачем було зареєстровано податкових накладних на "неплатника на суму 8237885 грн.

Таким чином, твердження Скаржника спростовується доказами наявними у матеріалах справи.

Щодо твердження ГУ ДПС, що у зв`язку із ненаданням ДП "ЦЕНТР РЕАБІЛІТАЦІЇ "НАДІЯ" до перевірки первинних документів та податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2018 рік

Апеляційний суд зазначає, як раніше було встановлено, Позивач має право на користування пільгами з згідно з пунктом 142.1 статті 142 розділу ІІІ, пунктом 197.6 статті 197 розділу V, пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України у зв`язку з чим донарахування з податку на прибуток підприємств не має здійснюватися.

Враховуючи вищевикладене, Скаржник не надав доказів, які б спростовано твердження Позивача; фактично його висновки ґрунтуються на припущеннях, а не на фактах, встановлених належними та допустимими доказами.

При цьому слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що висновки Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині встановлення порушень податкового законодавства, що мало наслідком прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: від 08.08.2025 №1291808010702 форми "Р", яким збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 15 922 211 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 3 980 552,75 грн., від 08.08.2025 №1292408010702 форми "В1", яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 10 234 632 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2 558 658 грн., від 08.08.2025 №1292108010702 форми "ПС", яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1020 грн., від 08.08.2025 №1292908010702 форми "Р", яким збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 17 69 826 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 4 423 956,50 грн., від 08.08.2025 №1292508010702 форми "В4", яким встановлено суму завищення від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на суму 3 035 521 грн., від 08.08.2025 №1292708010702 форми "ПН", яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 8 374 776, 25 грн. є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку наявні всі підстави для висновку, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 08.08.2025 № 1293008010702 форми "ПС", яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 680,00 грн. за неподання декларацій з податку на прибуток підприємства за 2019 рік та Звіту про фінансовий результат за 2019 рік та № 1292808010702 форми "ПС", яким застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 360,00 грн. за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2020, березень 2020, квітень 2020, травень 2020, то суд констатує, що Позивачем не надано доказів подання вказаної податкової звітності до податкового органу у встановлені податковим законодавством строки.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного судового рішення не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.

СУДОВІ ВИТРАТИ

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 28.05.2026 у справі №908/537/20 (908/3384/25) - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя С.В. Мартинюк

Суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова