Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №904/3463/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/3463/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 (суддя Примак С.А.)

у справі № 904/3463/25

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/3463/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ".

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2025 по справі № 904/3463/25 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" - банкрутом.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну.

10.06.2026 до господарського суду від ліквідатора Пархоменко Т.В. надійшло клопотання від про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Також, 10.06.2026 до господарського суду від ліквідатора Пархоменко Т.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "АЙВЕЙ" по справі № 904/3463/25 за період з 23.12.2025 по 08.06.2026 у загальному розмірі 143 590,22 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 по справі № 904/3463/25 затверджено звіт про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" по справі №904/3463/25 за період з 23 грудня 2025 року по 08 червня 2026 у загальному розмірі 143 590, 22 грн (сто сорок три п`ятсот дев`яносто) гривень 22 коп. Вирішено сплатити основну грошову винагороду арбітражного керуючого Пархоменко Тетяні Вікторівні за виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" у справі №904/3463/25 за період з 23 грудня 2025 року по 08 червня 2026 у загальному розмірі 3 850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду (відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН 738948 від 23.06.2025) на наступні банківські реквізити арбітражного керуючого: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ». Затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ". Ліквідовано юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ". Провадження у справі № 904/3463/25 закрито.

Не погодившись з вказаною ухвалою Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/3463/25 про затвердження ліквідаційного балансу, ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ", закриття провадження у справі № 904/3463/25, а справу направити для подальшого розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства. Аналізуючи зміст процедури затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу у справі про банкрутству за положеннями Кодексу, слід зауважити на наступному: Після завершення всіх, передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури та розгляду всіх, за наявності поточних вимог, скарг, заяв та клопотань, суд призначає судове засідання у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, про час і місце судового засідання, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу. Розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в порушення процедури визначеної КУзПБ, було призначено до розгляду спільно зі звітом ліквідатора, тобто, по суті у підсумковому засіданні яким завершується ліквідаційна процедура та, безпосередньо, розгляд справи про банкрутство;

- процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України). Водночас, провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Таким чином, здійснивши в остаточному судовому засіданні (яким в цілому завершується провадження у справі) розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області, суд першої інстанції обмежив контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття цим органом статусу кредитора, чим не дотримався мети господарського судочинства, що є підставою для скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 по справі № 904/3463/25.

Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.

Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.

22.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. надійшли письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких виклав незгоду із доводами апеляційної скарги, наполіг на відсутності у ГУ ДПС у Дніпропетровській області права на апеляційне оскарження судового акта та необхідності закриття апеляційного провадження з цих підстав.

23.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» арбітражного керуючого Пархоменко Т.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

Клопотання обґрунтоване тим, що ліквідатор ТОВ «АЙВЕЙ» не може бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 24.09.2026 о 11 год 10 хв., у зв`язку з перебуванням у відрядженні у м.Запоріжжі.

Решта учасників справи своїм правом на подання відзиву/пояснень щодо апеляційної скарги не скористалися.

За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні 24.09.2026 брав участь представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області (апелянта). Інші учасники провадження № 904/3463/25, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G. B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Так, апеляційне провадження у даній справі здійснюється на підставі апеляційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в межах її доводів та вимог, що відповідає приписам ч. 1 ст. 269 ГПК України.

Жодних доповнень до апеляційної скарги протягом визначеного ГПК України процесуального строку не подавалося.

Ліквідатор боржника, як учасник судового процесу, не був позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17.

До того ж, відсутність уповноваженого представника не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, а обставин неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні судом не встановлено.

Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, зважаючи на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, з огляду на обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає наявність правових та фактичних підстав для відкладення судового засідання та продовжує її розгляд, вважаючи за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з`явилися.

Судом апеляційної інстанції було здійснено всі необхідні дії, що сприяли в реалізації сторонами принципу змагальності та диспозитивності.

Представник апелянта підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд її задовольнити: скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд, заслухавши присутнього представника скаржника, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 16.07.2025 ухвалою господарського суду відкрито провадження у справі № 904/3463/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ГРАНІТІНТЕРБУД" на суму 9 957 650,40 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 102 280,00 грн. (витрати у справі про банкрутство) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 02.01.2026; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну, призначено попереднє засідання суду на 02.10.2025 на 12:45.

01.09.2025 до господарського суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про витребування документації.

15.09.2025 ухвалою господарського суду призначено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області у судовому засіданні на 02.10.2025 на 12:45.

01.10.2025 до господарського суду від розпорядника майна надійшли письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

02.10.2025 ухвалою господарського суду відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" документів на 23.10.2025 на 12:45. Завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" (код ЄДРПОУ 45145127, 49019, м. Дніпро, вул. Залізної Дивізії, буд. 27). Встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та комітету кредиторів - до 12.10.2025. Зобов`язано розпорядника майна у 5-ти денний строк після проведення зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів подати протоколи до справи про банкрутство. Встановлено дату підсумкового судового засідання у справі - 23.10.2025 на 12:45.

23.10.2025 ухвалою господарського суду відкладено підсумкове засідання на 23.12.2025 на 11:40. Відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" документів на 20.01.2026 на 12:20.

23.12.2025 постановою господарського суду припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ". Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Пархоменко Тетяни Вікторівни. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців до 23.12.2026. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" призначено арбітражного керуючого Пархоменко Тетяну Вікторівну.

20.01.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" документів на 24.02.2026 на 12:55.

24.02.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з плановими аварійними відключеннями світла які встановлені графіком відключення (офіційний сайт ДТЕК, черга 5.1) в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області, що унеможливило проведення судових засідань та підтверджується Актом від 24.02.2026, затвердженим Керівником апарату Господарського суду Дніпропетровської області (копія в матеріалах справи).

23.02.2026 до господарського суду від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло уточнення до клопотання про витребування документів.

24.02.2026 ухвалою господарського суду призначено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 про витребування у керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" документів на 23.03.2026 на 12:00.

23.03.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 з урахуванням уточнень від 23.02.2026 про витребування документів на 19.05.2026 на 12:15. Запропоновано ліквідатору надати до суду до 05.05.2026 письмові пояснення з приводу клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 з урахуванням уточнень від 23.02.2026.

01.05.2026 за допомогою системи "Електронний суд" від ліквідатора надійшли письмові пояснення щодо клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про витребування документів.

19.05.2026 за допомогою системи "Електронний суд" від ліквідатора надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.

19.05.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 з урахуванням уточнень від 23.02.2026 про витребування документів на 30.06.2026 на 10:40.

08.06.2026 комітетом кредиторів у справі №904/3463/25 про банкрутство ТОВ «АЙВЕЙ» вирішено: схвалити звіт про результати ліквідаційної процедури ТОВ «АЙВЕЙ», звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного становища, його становища на ринках та на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, висновок щодо можливості притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, які несуть таку відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства та Ліквідаційний баланс ТОВ «АЙВЕЙ». Визнати задовільними результати роботи ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» Пархоменко Т.В. Погодити доцільність завершення ліквідаційної процедури, закриття провадження у справі №904/3463/25 про банкрутство та ліквідацію ТОВ «АЙВЕЙ», а також вирішено уповноважити ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» на подачу до Господарського суду Дніпропетровської області Протоколу № 03 комітету кредиторів ТОВ «АЙВЕЙ» разом з доданими до нього документами.

10.06.2026 до господарського суду від ліквідатора Пархоменко Т.В. надійшло клопотання № 01-32/18-06 від 08.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Також, 10.06.2026 до господарського суду від ліквідатора Пархоменко Т.В. надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "АЙВЕЙ" по справі № 904/3463/25 за період з 23.12.2025 по 08.06.2026 у загальному розмірі 143 590,22 грн.

12.06.2026 ухвалою господарського суду призначено розгляд клопотання ліквідатора №01-32/18-06 від 08.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 30.06.2026 о 10:40.

29.06.2026 до господарського суду від ліквідатора Пархоменко Т.В. надійшло клопотання про, в якому ліквідатор просить господарський суд врахувати виправлення технічних описок при складанні Протоколу №04 засідання комітету кредиторів ТОВ «АЙВЕЙ» від 08.06.2026 та вважати вірним суму нарахування та період нарахування винагороди: з 23 грудня 2025 року по 08 червня 2026 року в розмірі 143 590 (сто сорок три тисячі п`ятсот дев`яносто) гривень 22 коп.

Розглянувши в судовому засіданні подане клопотання ліквідатора про затвердження звіту про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "АЙВЕЙ" по справі № 904/3463/25 за період з 23.12.2025 по 08.06.2026, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Засіданням комітету кредиторів від 08.06.2026 вирішено погодити ліквідатору ТОВ «АЙВЕЙ» - Пархоменко Т.В. розмір основної грошової винагороди у загальному розмірі 143 590,22 нарахованої за кожен місяць виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» за період нарахування винагороди: з 23 грудня 2025 року по 08 червня 2026 року (протокол № 4 від 08.06.2026).

Заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора Пархоменко Т.В. про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» до Господарського суду Дніпропетровської області не надходило.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вирішив затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди за виконання обов`язків ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙВЕЙ" по справі №904/3463/25 за період з 23 грудня 2025 року по 08 червня 2026 у загальному розмірі 143 590,22 грн (сто сорок три п`ятсот дев`яносто) гривень 22 коп.

Розглянувши у судовому засіданні звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, господарський суд прийшов до висновку про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, з огляду на наступне.

Протягом здійснення ліквідаційної процедури ліквідатором здійснені заходи щодо виявлення майна банкрута, нематеріальних активів та дебіторської заборгованості.

На виконання вимог частини 1 статті 61 КУзПБ, ліквідатором було отримано наступні витяги з реєстрів: Відомості з Державного реєстру речових прав - відсутні; Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно - відсутні; Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - відсутні; Відомості з державного реєстру іпотек - відсутні.

З метою виявлення майна та формування ліквідаційної маси банкрута ліквідатором ТОВ «АЙВЕЙ» було направлено запити до відповідних установ та отримано наступні відповіді на запити:

Листом Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України №12/453-26 від 6.02.2026 року повідомлено, що у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України за ТОВ «АЙВЕЙ» повітряні судна не зареєстровані.

Листом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №1301/02-1-1/15-26 від 26.01.2026 року повідомлено, що за наявною інформацією, яка міститься в електронних версіях Державного суднового реєстру України та Суднової книги України, відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є/було ТОВ «АЙВЕЙ».

Листом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області за вих.№33-4-0.222-758/2-26 від 05.02.2026 року повідомлено, що відомості щодо реєстрації земельних ділянок на праві власності чи праві користування за ТОВ «АЙВЕЙ» на території Дніпропетровської області, станом на 31.12.2012, відсутні.

Листом Державної інспекції архітектури та містобудування України №786/03/18-26 від 05.02.2026 року повідомлено, що шляхом перевірки відомостей, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, за параметром пошуку «замовник будівництва - ТОВ «АЙВЕЙ», код ЄДРПОУ 45145127) інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатації закінчених будівництвом об`єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання, а також ліцензій на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів станом на дату надання відповіді не виявлено.

Листом Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 30.01.2026 за №9506 зазначено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження, спецрозділу та архівних виконавчих проваджень встановлено, що на примусовому виконанні у відділі не перебували та не перебувають виконавчі провадження за якими є боржником ТОВ «АЙВЕЙ».

Листом Південно - східного міжрегіонального Управління Державної служби з питань праці №ПС/3.1/6013-26 від 26.03.2026 року про надання інформації зазначено, що відповідно до відомостей Журналів за ТОВ «АЙВЕЙ» великовантажні та інші технологічні транспортні засоби в Міжрегіональному управлінні не зареєстровані.

Листом Головного управління Держспоживслужби в Дніпропетровській області вих.-10/1218 від 27.01.2026 повідомлено, що в електронно - обліковій системі «Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських техніки, інших механізмів» відсутня інформація щодо будь -яких дій з реєстрації чи зняттю з обліку сільськогосподарської техніки на території Дніпропетровської та Луганської областей ТОВ «АЙВЕЙ».

Листом АТ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКГАЗ» від 06.02.2026 року №Вих - 495-111/0226 про надання відповіді на запит, в якому зазначено, що станом на 11.08.2025 року не проводились розрахунку із ТОВ «АЙВЕЙ», в бухгалтерському обліку заборгованість не обліковується.

Листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області за вих.№26991/6/04-36-11-04-05 від 08.04.2026 повідомлено, що за даними інформаційно - комунікаційних систем контролюючого органу за 2022, 2023, 2024 роки у ТОВ «АЙВЕЙ» відсутня заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Також надані відомості щодо відкритих/закритих рахунків Боржника.

Листом Південно - Східної митниці №7.5-02/27/14/429 від 23.01.2026 року повідомлено, що ТОВ «АЙВЕЙ» (код ЄДРПОУ 45145127) здійснювало митне оформлення товарів в зоні діяльності митниці, згідно бази даних митної статистики. На митних складах, складах тимчасового зберігання та складі митниці, які знаходяться в зоні діяльності Південно - Східної митниці, відсутні товари, що надходили на адресу ТОВ «АЙВЕЙ» (код ЄДРПОУ 45145127).

Листом АТ «Українська залізниця» Філія «Головний Інформаційно — обчислювальний центр» за вих.ГІОЦ-38/303 від 28.01.2026 року повідомлено, що інформації про вагони за ТОВ «АЙВЕЙ», як власника, в АБД ПВ немає. Також, в інформаційних базах відомості про зареєстровані локомотиви зазначеного підприємства відсутні.

Листом Державного космічного агентства України №606-3.1 від 27.01.2026 року повідомлено, що зареєстрованих унікальних об`єктів космічної діяльності у ТОВ «АЙВЕЙ» немає.

Листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №10/04/1473 від 29.01.2026 року повідомлено, що станом на 30.09.2025 ТОВ «АЙВЕЙ» (код ЄДРПОУ 45145127) серед власників пакетів голосуючих акцій (5 відсотків і більше) акціонерних товариств, відсутнє. Станом на 26.01.2026 в державному реєстрі випусків цінних паперів інформація щодо реєстрації випусків цінних паперів ТОВ «АЙВЕЙ» (код ЄДРПОУ 45145127) відсутня.

Листом ДП «Український державний центр радіочастот» №80/09.4.2/12040/26 від 02.02.2026 року повідомлено, що ТОВ «АЙВЕЙ» в Автоматизованій інформаційній системі управління радіочастотним спектром ДП «Український державний центр радіочастот» присвоєння радіочастот із статусом «задіяні» не обліковуються.

Листом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Територіальний сервісний центр МВС №1241 від 23.01.2026 року №31/29/1241/17-1408-2026 повідомлено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, станом на 23.01.2026 року, за ТОВ «АЙВЕЙ», транспортні засоби не зареєстровані та протягом останніх трьох років операцій з реєстрації та перереєстрації ТЗ не проводилось.

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 26.01.2026 року №912-09-586 повідомлено, що ТОВ «АЙВЕЙ» не належить до сфери управління Регіонального відділення. Приватизацію вищезазначеного підприємства Регіональне відділення не здійснювало. Будь - яка інформація стосовно наявності або відсутності державного майна за ТОВ «АЙВЕЙ» (код ЄДРПОУ 45145127), в межах території Дніпропетровської області, у Регіональному відділенні відсутня.

На виконання ст.ст.61, 67 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором була передана документація банкрута до архівної установи на зберігання, що підтверджується Довідкою № 2805/26 від 28.05.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично - архівне бюро "АРХІВНИЙ СВІТ".

На виконання вимог статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором було проведено аналіз фінансового становища банкрута, та було зроблено висновок про відсутність можливості для відновлення господарської діяльності ТОВ «АЙВЕЙ».

Окремо ліквідатором ТОВ «АЙВЕЙ» було зроблено висновок щодо можливості притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб, які несуть таку відповідальність за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням його до банкрутства, у якому зазначено, що ліквідатор дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення посадових осіб боржника до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства у відповідності до чинного законодавства.

На підставі отриманих відповідей на запити ліквідатора щодо майна ТОВ «АЙВЕЙ», ліквідатором було проведено інвентаризацію майна боржника за результатами якої було складено:

- Інвентаризаційний опис необоротних активів від 03.06.2026.

- Інвентаризаційний опис запасів від 03.06.2026.

- Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 03.06.2026.

- Акт інвентаризації наявності фінансових інвестицій від 03.06.2026.

- Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 03.06.2026.

За результатами інвентаризації встановлено відсутність будь-якого рухомого або нерухомого майна та майнових прав, що належать боржнику.

30.06.2026 ухвалою господарського суду у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 з урахуванням уточнень від 23.02.2026 про витребування документів - відмовлено.

Станом на 30.06.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не надходило.

Господарський суд, враховуючи вжиті ліквідатором заходи по розшуку майна, вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора, ліквідувати юридичну особу банкрута, провадження у справі про банкрутство закрити.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На час відкриття провадження у даній справі про банкрутство набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є пропорційне і якомога максимальне задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Водночас однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Тобто, процедура банкрутства щодо боржника переслідує не лише приватний, але й публічний інтерес. Захист приватного інтересу полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Захист публічного інтересу, в свою чергу, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства (стаття 215 Господарського кодексу України, стаття 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення), а також недопущення доведення боржника до банкрутства (стаття 219 Кримінального кодексу України).

Поряд з цим провадження у справі про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 КУзПБ щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

У випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (абзац перший частини першої статті 58 КУзПБ).

Частиною першою статті 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження:

проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута;

аналізує фінансовий стан банкрута, складає висновок про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення;

заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості;

подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (частина друга статті 61 КУзПБ).

За змістом абзацу першого частини першої статті 65 КУзПБ після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс.

Частиною першою статті 65 КУзПБ також визначено, що обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна (частина друга статті 65 КУзПБ).

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Тож, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Отже, КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі №18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15.

Колегія суддів акцентує увагу, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута.

Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (див. постанови Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 18.10.2022 у справі № 903/393/21, від 19.10.2022 у справі № 927/50/20).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2025 до господарського суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про витребування документації, розгляд якого неодноразово відкладався.

Зокрема, 19.05.2026 ухвалою господарського суду відкладено розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 з урахуванням уточнень від 23.02.2026 про витребування документів на 30.06.2026 на 10:40 год.

Також, 12.06.2026 ухвалою господарського суду призначено розгляд клопотання ліквідатора № 01-32/18-06 від 08.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на 30.06.2026 о 10:40 год.

В результаті чого, суд першої інстанції у цій справі призначив розгляд клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області та розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на один день.

Розглянувши та залишивши відповідне клопотання податкового органу без задоволення ухвалою від 30.06.2026, місцевий господарський суд того ж дня іншою ухвалою від 30.06.2026 здійснив розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Разом з тим, як вже було зазначено, клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській було подано до суду ще 01.09.2025, в той час як звіт і ліквідаційний баланс ліквідатором ТОВ "АЙВЕЙ" подано 10.06.2026.

За таких обставин, розгляд відповідного клопотання упродовж розумного строку (чого здійснено не було) та до призначення судового засідання, у якому мав розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, могло б забезпечити податковий орган можливістю набуття та реалізації прав кредитора у ліквідаційній процедурі у належний спосіб.

Наведене свідчить про те, що розгляд клопотання податкового органу здійснено судом першої інстанції з порушенням процесуальних норм, як правильно зауважив апелянт.

В свою чергу, згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на апеляційний перегляд судового рішення гарантоване пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України, статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та реалізується з урахуванням положень статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України. При цьому особи, які не брали участі у справі, мають право на апеляційне оскарження судового рішення у разі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

Особливості провадження у справах про банкрутство зумовлюють необхідність врахування спеціального порядку набуття особою статусу учасника справи.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, кредитор набуває статусу учасника справи про банкрутство та відповідного обсягу процесуальних прав після визнання судом його грошових вимог у порядку, передбаченому статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом із тим відсутність у контролюючого органу статусу учасника справи про банкрутство сама по собі не виключає його права на апеляційне оскарження судового рішення у разі, якщо таким рішенням безпосередньо вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов`язки.

У постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 викладено правову позицію, відповідно до якої відкриття провадження у справі про банкрутство є безумовною підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Відтак, кінцевою метою здійснення перевірки контролюючим органом в порядку підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України є, зокрема, повне та достовірне формування грошових вимог податкових органів до боржника, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство. За результатами такої перевірки можуть бути виявлені, зокрема, ознаки фіктивного банкрутства, встановлення недоброчесної поведінки як боржника так і кредиторів, що суперечить меті та принципам процедур банкрутства (див. постанову Верховного Суду від 09.12.2025 у справі № 908/2556/24).

Крім того, у постанові від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22 судова палата також керувалася тим, що можливість оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанцій ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута і закриття провадження у справі про банкрутство контролюючим органом передбачена навіть у випадку, коли такий скаржник не має статусу учасника у справі про банкрутство, оскільки пунктом 4 частини 1 статті 287 ГПК України визначено, що, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням наведеної правової позиції, яка хоч і сформульована в аспекті застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", але не втратила своєї актуальності під час дії КУзПБ, колегія суддів зазначила, що податковий орган, який не є учасником справи про банкрутство (неплатоспроможність), має право на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута у тому випадку, якщо така ухвала безпосередньо стосується його прав, інтересів та (або) обов`язків.

Верховний Суд також зазначив про необхідність оцінки обставин, пов`язаних із можливістю реалізації контролюючим органом повноважень щодо проведення документальної позапланової перевірки, отримання необхідних документів фінансово-господарської діяльності боржника та, за її результатами, визначення грошових зобов`язань і заявлення відповідних вимог до боржника (див. також постанови Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 908/3519/21, від 24.06.2026 у справі № 908/1802/25).

А у постанові Верховного Суду від 22.07.2026 у справі № 904/121/25 зроблено висновок про те, що контролюючий орган наділяється процесуальними правами у справі про банкрутство заперечувати/оскаржувати дії тих учасників, які порушують/перешкоджають податковому органу реалізовувати та виконувати покладені на нього законом відповідні повноваження, функції та обов`язки.

При цьому ухвала про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі у справі про банкрутство банкрута - юридичної особи є окремим процесуальним документом, можливість оскарження якої прямо передбачено статтею 9 КУзПБ.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ТОВ "АЙВЕЙ" ліквідовано та закрито провадження у справі № 904/3463/25.

Постановляючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції врахував вжиті ліквідатором заходи по розшуку майна та рішення комітету кредиторів від 08.06.2026 про схвалення звіту про результати ліквідаційної процедури ТОВ «АЙВЕЙ», звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника та Ліквідаційного балансу ТОВ «АЙВЕЙ», констатував відсутність заперечень щодо затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та як наслідок доцільність завершення ліквідаційної процедури, закриття провадження у справі № 904/3463/25 про банкрутство та ліквідацію ТОВ «АЙВЕЙ».

Втім, Верховним Судом неодноразово наголошувалось, що звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та закриває провадження у справі про банкрутство. В зв`язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства.

Водночас лише після завершення всіх, передбачених КУзПБ дій по здійсненню ліквідаційної процедури та розгляду всіх, за наявності поточних вимог, скарг, заяв та клопотань, суд призначає судове засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, про час і місце судового засідання, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.09.2024 у справі № 908/2504/22).

Отже, до затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і завершення ліквідаційної процедури суд має пересвідчитися у відсутності невирішених заяв, клопотань та інших питань, які можуть впливати на права та інтереси учасників провадження або осіб, які мають право на звернення із грошовими вимогами до боржника.

Натомість здійснивши в один день розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута сукупно з розглядом клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області, суд першої інстанції фактично обмежив контролюючий орган у реалізації права на формування та подання обґрунтованих грошових вимог у справі про банкрутство (оскільки провадження закрите) та унеможливив набуття цим органом статусу кредитора, що не відповідає меті та завданням господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, що у свою чергу призвело до ухвалення передчасного судового рішення, яке вплинуло на права та інтереси апелянта.

Звідси колегія суддів відхиляє протилежні доводи ліквідатора ТОВ «АЙВЕЙ» про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора, закриття провадження у справі про банкрутство, адже господарський суд не надав належної правової оцінки підставам неможливості проведення контролюючим органом позапланової перевірки платника податків підприємства-боржника, не дослідив, чи було ГУ ДПС у Дніпропетровській області вжито усіх належних та достатніх заходів для отримання з різних джерел інформації та документів, необхідних для формування грошових вимог до боржника та відповідно наявності/відсутності таких у податкового органу, можливості їх задоволення у разі визнання тощо в аспекті аналізу повноти дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. (Рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 та Рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998). Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (Справа "Хамідов проти Росії").

Згідно з ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Частиною 6 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Запорізької області від 30.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію ТОВ "АЙВЕЙ" і закриття провадження у справі про банкрутство підлягає скасуванню, як така, що постановлена за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 271, 275, 277, 280, 282 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі № 904/3463/25 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2026 у справі №904/3463/25 скасувати.

Справу № 904/3463/25 направити для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 29.09.2026

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко