Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №908/3959/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026 року м.Дніпро Справа № 908/3959/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 (суддя Проскуряков К.В.)

у справі № 908/3959/25

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна Енергетична Компанія "Палівенерго"

про стягнення 97 941,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

30.12.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕМ`ЄР" про стягнення 97 941,64 грн.

09.06.2026 через підсистему Електронний суд ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР надійшла заява від 08.06.2026 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3959/25 у задоволенні позову відмовлено. Судові витрати покладено на позивача.

Додатковим рішенням господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР від 08.06.2026 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЗАК (вул. Дніпровські пороги, буд. 19, кв. 135, м. Запоріжжя, 69096; код ЄДРПОУ 44848575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР (вул. Незалежної України, буд. 3, кв. 21, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 31676992) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000(вісім тисяч) грн. 00 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням та додатковим рішенням Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 03.06.2026 у справі № 908/3959/25, та ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 у справі № 908/3959/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРЕМ`ЄР” про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільна Енергетична Компанія «Палівенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР» було укладено договір №394 про постачання електричної енергії. Внаслідок невиконання зобов`язань ТОВ «ПРЕМ`ЄР» по вказаному договору, станом на 03.08.2022 у останнього виникла заборгованість в розмірі 126 214, 54 грн. Не сплачена вартість електричної енергії передана ТОВ «ВЕК «ПАЛІВЕНЕРГО» на час розгляду справи складає 106 913, 64 грн., що підтверджується Актом рахунком купівлі-продажу електричної енергії №394/4374 від 31.10.2021 на суму 158772,64 гр. (з яких сплачено 51 859 грн. залишок боргу 106 913,64 грн.). 18.08.2022 ТОВ «ПРЕМ`ЄР» платіжною інструкцією №220 на суму 57 000 грн. сплатив частину боргу ТОВ «ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО», що позивачем не заперечується. Отже, розмір боргу ТОВ «ПРЕМ`ЄР» складає 69 214.54 грн. (106 913,64 - 57 000). Таким чином заперечення Відповідача щодо наявності боргу не обґрунтовані жодними доказами та є проявом суперечливої поведінки. В подальшому між ТОВ «ВЕК «Палівенерго» (Первісний кредитор) та ТОВ «Інтер Козак» (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги № 9 (далі Договір відступлення), яким передано право вимоги до Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР», яке виникло на підставі договору №394 від 04.03.2021. Про зазначені обставини було повідомлено боржника, про що в матеріали справи надано повідомлення №1214 від 29.08.2022. Направлення повідомлення підтверджується описом, рекомендованим повідомленням про вручення, ідентифікатором поштового відправлення №0505095614668. Також апелянт звертає увагу, що Споживач (ТОВ «ПРЕМ`ЄР») мав можливість отримувати інформацію щодо виконання договору, зокрема рахунки, акти про сплату фактично спожитих обсягів електроенергії через особистий кабінет на офіційному сайті постачальника у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, вказаної у заяві-приєднання до умов договору. Відповідачем не спростовано використання такого способу комунікації для отримання актів-рахунків, зокрема тих, що були сплачені в повному обсязі так із заборгованістю.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 у справі № 908/3959/25 залишено без руху. Скаржнику надано строк 10 днів з дня вручення ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, та подати до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та докази на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Апелянтом усунено недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 у справі № 908/3959/25 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив, що надані позивачем на підтвердження наявності основного боргу акти-рахунки купівлі-продажу електричної енергії за період квітень-жовтень 2021 року підписані лише зі сторони ТОВ «ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО» та не містять підпису Відповідача. Докази направлення вказаних актів Відповідачу у порядку, визначеному пунктом 5.8 договору, Позивач суду не надав, як і даних від оператора комерційного обліку ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо обсягів фактично спожитої Відповідачем електричної енергії за спірний період. Також відповідач погоджується з твердженням суду, що сплата новим кредитором (Позивачем) вартості відступленого права вимоги у розмірі 70 000,00 грн. є доказом виконання зобов`язань між цедентом та цесіонарієм за договором уступки права вимоги № 9 від 04.08.2022, проте не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт постачання електричної енергії третьою особою боржнику та розмір його заборгованості. Пунктом 4.1 Договору № 9 від 04.08.2022 передбачено обов`язок первісного кредитора передати новому кредиторові документи, що підтверджують право вимоги до боржника, у момент підписання сторонами договору. Разом з тим зазначена умова договору визначає лише строк виконання відповідного зобов`язання та не є підтвердженням самого факту його виконання. Факт передачі документів мав бути підтверджений належними доказами, зокрема двостороннім актом приймання-передачі документів або прямим застереженням у самому договорі про те, що його підписанням сторони підтверджують факт передачі та прийняття відповідних документів. Однак такого застереження Договір № 9 від 04.08.2022 не містить. Також Позивачем і Третьою особою не надано акта приймання-передачі документів чи інших належних доказів їх фактичної передачі. У своїх письмових поясненнях Третя особа лише зазначила про передачу документів, які підтверджують наявність у боржника невиконаного зобов`язання, проте жодного належного та допустимого доказу цього суду не надала. Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріалами справи не підтверджено виконання первісним кредитором обов`язку, передбаченого статтею 517 ЦК України та пунктом 4.1 Договору № 9 від 04.08.2022. Окрім того матеріалами справи підтверджено, що повідомлення первісного кредитора від 29.08.2022 № 1214 та вимога Позивача від 07.08.2025 не містили доказів переходу прав (копії договору про відступлення права вимоги № 9). Боржник ознайомився з текстом договору цесії лише 30.12.2025 під час отримання позовної заяви.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому не погоджується з доводами Відповідача та зазначає, що Договір відступлення є чинним та не оскаржувався, є оплаченим зі сторони ТОВ “ІНТЕР КОЗАК", первинні документи передані, що підтверджено ТОВ "ВЕК "Палівенерго" у письмових поясненнях ліквідатора та фактом пред`явлення первинних документів у судовому засіданні Позивачем. Відповідач регулярно та частково сплачував кошти за спожиту електроенергію за Договором №394 (зокрема платіжним дорученням №220 від 18.08.2022). Своїми діями він конклюдентно визнав як чинність договору, так і наявність заборгованості. Проте під час судового розгляду Відповідач кардинально змінив позицію і почав заперечувати факт отримання електроенергії. Попередня поведінка Відповідача (часткова оплата рахунків) підтверджує факт споживання електроенергії, його нинішні заперечення є недобросовісними та спрямовані виключно на ухилення від сплати залишку боргу в сумі 69 214,54 грн. та 3%, інфляційних втрат.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 04.03.2021 між ТОВ “Вільна Енергетична Компанія “Палівенерго” (Постачальник) та ТОВ “ПРЕМ`ЄР” (Споживач) укладеного договір №394 про постачання електричної енергії, згідно умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору.

Згідно п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком 2 до цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (п.5.4.Договору).

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Рахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.7. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з дати рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

По закінченню розрахункового місяця на підставі даних комерційного обліку Споживача, Постачальник надсилає Споживачу поштою до 11-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, Акт купівлі-продажу електричної енергії підписаний зі свого боку у 2-х примірниках (п. 5.8. Договору).

В пункті 6.2. Договору встановлено обов`язок Споживача, зокрема, 1) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору; 4) протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, визначеної цим Договором, розрахуватися з Постачальником за спожиту електричну енергію; 7) забезпечити передачу на адресу Постачальника підписаного з боку Споживача Акту купівлі-продажу електричної енергії та Акту звірки взаємних розрахунків за розрахунковий період протягом місяця наступного за розрахунковим.

Згідно п.13.7. Договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача. Сторони погодили, що листи щодо зміни регульованих тарифів електричної енергії та попередження про припинення постачання електричної енергії може надсилатись Споживачу електронною поштою на адресу, визначену в пункті 3 - “Адреса електронної пошти Споживача” розділу “Персоніфіковані дані Споживача” Заяви-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання таких повідомлень Споживачем вважається дата зазначена в повідомленні електронної пошти про доставку електронного листа до електронної скриньки Споживача. Споживач зобов`язується у місячний строк повідомити Постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору.

Договір, заяву приєднання та Комерційну пропозицію від ТОВ «Прем`єр» було підписано керівником споживача – Шевченко О.В. та зазначено наступні реквізити: юридична адреса Споживача – 69006, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 3, поштова адреса: 69106, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 5б (а/с181).

Згідно п.3. Комерційної пропозиції оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати з остаточним розрахунком, який проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Оплата постачання електричної енергії - здійснюється споживачем у формі: 1-й платіж до 2 числа розрахункового місяця у розмірі 30%, 2-й платіж до 10 числа розрахункового місяця у розмірі 30%, 3-й платіж до 22 числа розрахункового місяця у розмірі 30% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий період. Остаточний розрахунок за фактично спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється в строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим яка склалася у розрахунковому місяці. Оплата здійснюється на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у Договорі, та розрахункових документах.

В пункті 5. Комерційної пропозиції встановлено, що оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Договір діє з 01.04.2021 до 31.12.2022 (п.11 Комерційної пропозиції).

Згідно п.12. Комерційної пропозиції постачальник інформує Споживача, з яким укладено Договір, в тому числі, але не обмежуючись, про закінчення терміну дії Договору, про суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, про відключення за несплачену заборгованість, іншу інформацію, яка стосується взаємовідносин Сторін або може бути корисною для Споживача, шляхом направлення відповідної інформації: через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, вказаної у заяві-приєднання до умов договору, СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю “Вільна Енергетична Компанія “Палівенерго” на виконання умов договору, було поставлено відповідачу електричну енергію, про що в матеріали справи надано копії Актів-рахунків купівлі-продажу електричної енергії.

Разом з тим, внаслідок неналежного невиконання зобов`язань ТОВ “ПРЕМ`ЄР”, станом на 03.08.2022 виникла заборгованість в розмірі 126 214,54 грн.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю “Вільна Енергетична Компанія “Палівенерго” (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтер Козак” (Новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 9 від 04.08.2022 (далі - Договір), згідно якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору у відповідності із договорами: Договором №394 від 04.03.2021 (основний договір), укладений між первісним кредитором та ТОВ “ПРЕМ`ЄР” (ЄДРПОУ 31676992) (надалі іменується “Боржник”).

Згідно п. 1.2. вказаного Договору Новий кредитор набуває право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 126 214,54 грн. (сто двадцять шість тисяч двісті чотирнадцять гривень 54 коп.).

Право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 75 728,72 грн. (сімдесят п`ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 72 коп.) (п.2.1. Договору).

В пункті 3.1. Договору передбачено, що Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником його обов`язків.

Згідно п. 3.2. Договору з моменту набрання чинності цим Договором незалежно від виконання Боржником його обов`язків перед Новим кредитором у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора щодо погашення (компенсації) зобов`язання в розмірі, передбаченим п.2.1 цього Договору.

Новий кредитор зобов`язаний сплатити визначене п.2.1 Договору зобов`язання в 75 728,72 грн. (сімдесят п`ять тисяч сімсот двадцять вісім гривень 72 коп.) на користь Первісного кредитора у строк до 31.12.2024 (п. 3.3. Договору).

В п.4.1. Договору встановлено обов`язок Первісного кредитора передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, в момент підписання Сторонами цього Договору.

Згідно п.4.2. Договору Первісний кредитор протягом шести місяців з дати укладання цього Договору зобов`язаний передати письмове Повідомлення Боржнику про відступлення права вимоги за цим Договором Новому кредитору.

Додатковою угодою від 05.08.2022 сторонами змінено пункт 2.1 Договору та викладеного його в наступній редакції: «Право вимоги, що відступається за цим Договором, оцінене Сторонами в сумі 70 000.00 грн. (сімдесят тисяч) (п.2.1. Договору).

Окрім того пункт 3.3. Договору викладено в наступній реакції: «Новий кредитор зобов`язаний сплатити визначене пунктом 2.1 Договору зобов`язання у розмірі 70 000,00 грн. на користь Первісного кредитора у строк до 31.12.2024 року».

Згідно платіжної інструкції від 05.08.2022 ТОВ «Інтер Козак» було перераховано ТОВ ВЕК «Палівенерго» 70 000,00 грн.

На виконання умов вказаного договору (п.4.2. Договору) 30.08.2022 первісним кредитором ТОВ “ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО” на адресу ТОВ “ПРЕМ`ЄР” було направлено лист вих. № 1214 від 29.08.2022, в якому повідомлено останнього про зміну кредитора на ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” та необхідність перерахування існуючої заборгованість ТОВ «ПРЕМ`ЄР» згідно договору № 394 від 04.03.2021 р., за реквізитами Нового кредитора.

Вказане повідомлення було надіслано на адресу відповідача, зазначену ним в Договорі постачання електричної енергії, про що в матеріали справи надано опис вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та ідентифікатор поштового відправлення.

ТОВ «Інтер Козак» 07.08.2025 звернулось до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 126 214,54 грн.

У відповідь на вказану вимогу ТОВ “ПРЕМ`ЄР” надіслало на адресу ТОВ “ІНТЕР КОЗАК” лист вих №25 від 25.08.2025, згідно якого просило надіслати копії документів, зокрема, Договір відступлення права вимоги № 9 від 04.08.2022 та Акт звіряння взаєморозрахунків між ТОВ “Прем`єр” ТОВ “Вільна Енергетична Компанія “Палівенерго” по Договору № 394 від 04.03.2021, завірений печаткою обох сторін та підписами керівників. Або будь які документи, підтверджуючі суму боргу.

Окрім того просило при розрахунку суми боргу врахувати, що 18.08.2022 ПД № 220 організацією була сплачена сума 57 000,00 гривень, яка не була врахована у розрахунку.

До вказаного листа відповідачем була додана платіжна інструкція від 18.08.2022 № 220 про перерахування відповідачем 57000,00 грн. на рахунок ТОВ “ВЕК “Палівенерго” з призначенням платежу «за електричну енергію згідно акту № 394/995 від 28.02.2022р., дог. № 394 від 04.03.2021, в т.ч. ПДВ 9500,00 грн.»

Несплата відповідачем суми заборгованості у розмірі 69 214,54 грн і стала підставою виникнення спору, звернення до суду з вимогою про стягнення суми боргу та нарахованих сум 3% річних у розмірі 6 729,93 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 997,17 грн.

Рішенням господарського суду відмовлено в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вказаного рішення суд зазначив, що надані позивачем на підтвердження наявності основного боргу акти-рахунки купівлі-продажу електричної енергії за період квітень-жовтень 2021 року підписані лише зі сторони ТОВ “ВЕК ПАЛІВЕНЕРГО” та не містять підпису відповідача. Докази направлення вказаних актів відповідачу у порядку, визначеному пунктом 5.8 договору, позивач суду не надав, як і даних від оператора комерційного обліку ПАТ “Запоріжжяобленерго” щодо обсягів фактично спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період. Матеріали справи не містять доказів виставлення та направлення первісним кредитором (третьою особою) або новим кредитором (позивачем) на адресу відповідача рахунків на оплату спожитої електричної енергії за спірний період. Також господарський суд зазначив, що одностороннє підписання акта звірки розрахунків кредитором, наданого в матеріали справи, фіксує виключно стан його внутрішнього бухгалтерського обліку. Такий документ не підтверджує факту погодження відповідачем обсягу спожитої електричної енергії та розміру нарахованої заборгованості, а також не свідчить про визнання ним боргу.

Колегія не погоджується з вказаними висновками суду з огляду на наступне.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.7. Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з дати рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Відповідачем не виконано умови договору щодо своєчасної та повної оплати отриманої електроенергії, внаслідок чого утворилась заборгованість перед постачальником.

Відповідно до положень ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Положення Цивільного кодексу України допускають заміну кредитора в зобов`язанні, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Згідно статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 зазначала, що сутність договору відступлення права вимоги полягає у домовленості про те, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений для первісного кредитора договором, за яким виникло таке зобов`язання. Заміна кредитора у зобов`язанні допускається протягом усього часу до припинення зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

У постанові від 17.01.2024 у справі № 521/1439/18 Верховним Судом зроблено висновок, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Це означає, що відступлення права вимоги не створює нового, ширшого обсягу прав, аніж ті, що належали первісному кредитору, і не трансформує зобов`язальне право вимоги у процесуальний статус сторони первинного правочину для всіх без винятку цілей.

В постановах Верховного Суду від 27.09.2021у справі № 5026/886/2012, від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17 зазначалося, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 ЦК України).

У ч. 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 зазначено, що законодавство не встановлює вимог до цих документів, зокрема не визначає, що первісний кредитор у зобов`язанні має передати новому кредиторові винятково оригінали документів, які засвідчують права, що передаються, а так само не передбачає, що невиконання цього обов`язку має наслідком недійсність договору про відступлення права вимоги.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви-приєднання, підписаної ТОВ «Прем`єр» між ним та ТОВ «ВЕК «Палівенерго» було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №394 від 04.03.2021 на виконання умов якого постачальником поставлялася, а споживачем оплачувалася електрична енергія на умовах зазначених в укладеному Договорі. Внаслідок неналежного виконання умов договору та несплати у повному обсязі спожитої електроенергії у споживача утворилася заборгованість, розмір якої, на час відступлення права вимоги складав 126 214,54 грн.

На підтвердження наявності суми боргу в матеріали справи надано Акти-рахунки купівлі-продажу електричної енергії, виставлені ТОВ «ВЕК «Палівенерго» для оплати відповідачу:

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/1550 від 30.04.2021 р. на суму 122858, 53 грн. (сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР» повністю 122858, 53 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/1964 від 31.05.2021 р. на суму 59 688, 66 грн. (сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР» повністю 59 688, 66 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/2474 від 30.06.2021 р. на суму 97407,11 грн. ( 96 845, 76 грн. частково сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 561, 35 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/2961 від 31.07.2021 р. на суму 73947,63 грн. (48 336,12 грн. частково сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 25 611,41 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/3407 від 31.08.2021 р. на суму 88762,45 грн. (31483,26 грн. частково сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 57279,19 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/3899 від 30.09.2021 р. на суму 103119,34 грн. (52556,48 грн. частково сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 50562, 86 грн.)

Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/4374 від 31.10.2021 р. на суму 158772,64 грн. (51 859 грн. частково сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 106 913,64 грн.)

Всього нараховано постачальником: 704 556,36 грн. Всього сплачено споживачем: 597 642, 62 грн.

Не сплачена ТОВ «ПРЕМ`ЄР» вартість електричної енергії складає 106 913, 64 грн. (Акт-рахунок купівлі-продажу електричної енергії №394/4374 від 31.10.2021 на суму 158772,64 грн. (51 859 грн. сплачено ТОВ «ПРЕМ`ЄР», борг 106 913,64 грн.)

ТОВ «ВЕК «Палівенерго» відступило ТОВ «Інтер Козак» право вимоги за Договором про постачання електричної енергії споживачу №394 від 04.03.2021 на суму 126 214,54 грн., та згідно Договору про відступлення права вимоги №9 від 04.08.2022.

На виконання умов п. 4.2 Договору, ТОВ «ВЕК «Палівенерго», листом вих №1214 від 29.08.2022 повідомило споживача про відступлення права вимоги ТОВ «Інтер Козак» та просило перерахувати суму залишку заборгованості за спожиту електроенергію на рахунок нового кредитора. Докази надіслання вказаного листа наявні в матеріалах справи, а саме: опис вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та ідентифікатор поштового відправлення, який містить адресу та телефон отримувача, які міститься в розділі договору про постачання електроенергії «Реквізити сторін».

Апеляційний суд зазначає, що відповідачем сплачувались Акти-рахунки, виставлені третьою особою. Платіжна інструкція №220 від 18.08.2022, якою відповідачем було перераховано 57 000,00 грн., у тому числі, в призначенні платежу містить посилання на акт-рахунок та номер договору.

Будь яких заперечень чи звернень до постачальника щодо невиставлення чи ненадіслання актів-рахунків для оплати у спірний період матеріали справи не містять.

Враховуючи положення п.12. Комерційної пропозиції, що постачальник інформує Споживача, зокрема, про суми до сплати по рахунках, виставлених згідно з умовами Договору, строки їх оплати, у тому числі, шляхом направлення відповідної інформації: через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, вказаної у заяві-приєднання до умов договору, СМС-повідомленням на номер, зазначений у заяві-приєднання до умов договору, а також відсутність доказів невиконання третьою особою умов договору щодо надіслання відповідачу рахунків для оплати, апеляційний суд вважає, що відповідачем отримувалися акти та не заперечувалися дані зазначені в таких актах, що спростовує доводи відповідача про їх неотримання.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не надано доказів, що підтверджували б розірвання договору укладеного з первісним кредитором чи неналежного виконання третьою особою взятих на себе зобов`язань щодо постачання електричної енергії, як не надано доказів сплати у повному обсязі вартості спожитої ним електроенергії, відповідно не спростовано обов`язку сплатити суму заборгованості у заявленому до стягнення розмірі.

Таким чином колегія вбачає підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 69 214,54 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові від 24.04.2024 року у справі № 657/1024/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 сформулювала висновок, відповідно до якого інфляційні втрати та 3% річних нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, у зв`язку із чим зобов`язання з їх сплати є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання та поділяє його долю, а вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Вказаний висновок також наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №903/602/24 від 02.07.2025, де вказано, що вимога про сплату інфляційних втрат та 3% річних є додатковою до основної вимоги.

Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.03.2026 у справі №639/469/24, відповідно до яких у разі відступлення права вимоги до нового кредитора переходять права, що виникають із відповідного зобов`язання, у тому числі право вимагати виконання основного грошового зобов`язання та пов`язаних із ним акцесорних вимог, зокрема передбачених ст. 625 ЦК України.

Таким чином стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум не є самостійним зобов`язанням, а виникає внаслідок прострочення виконання саме основного грошового зобов`язання, є додатковим до нього та за загальним правилом поділяє його правову долю.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 6 729,93 грн 3% річних за період з 30.09.2022 по 26.12.2025 та 21 997,17 грн. втрат від інфляції за період жовтень 2022 – листопад 2025.

Перевіривши розрахунки позивача заявлених до стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції, колегія вважає їх правильними та такими, що зроблені відповідно до вимог законодавства щодо нарахування зазначених сум.

Отже, з огляду на викладене, колегія вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог помилковим та таким, що не відповідає обставинам справи.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Принцип справедливості судового розгляду (ст. 6 Конвенції) в рішеннях ЄСПЛ трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію стосовно того, що одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 ст. 6 Конвенції (див., mutatismutandis, рішення у справі “Шенк проти Швейцарії” (Schenk v. Switzerland) від 12.07.1988, серія A № 140, с. 29, п. 46).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких умов, доводи апелянта знайшли своє підтвердження, апеляційним судом встановлено наявність правових та фактичних підстав для скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3959/25 як такого, що прийнято за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду встановленим обставинам, при неправильному застосуванні норм матеріального права, та прийняття в цій частині нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині скасування додаткового рішення, яким було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР КОЗАК на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРЕМ`ЄР витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000(вісім тисяч) грн. 00 коп. колегія зазначає наступне.

Верховний Суд в п. 24 постанові від 31.05.2021 у справі № 911/132/14 зазначав, що із аналізу змісту ст. 244 ГПК України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18, у постановах Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі №927/229/19, від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 21.09.2022 у справі № 925/632/19 неодноразово зазначалося, що додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги ТОВ «Інтер Козак» (скасування оскаржуваного рішення) та результат вирішення справи (задоволення позову), колегія вбачає підстави для скасування додаткового рішення поклавши витрати на відповідача.

Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи результат розгляду апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР КОЗАК" на рішення господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 та на додаткове рішення господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 у справі № 908/3959/25 задовольнити.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.06.2026 у справі № 908/3959/25 - скасувати.

Постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР» (код 31676992, 69006, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, будинок 3, квартира 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР КОЗАК» (код 44848575, 69096, місто Запоріжжя, вул. Дніпровські пороги, будинок 19, квартира 135) 69 214,54 грн. основного боргу, 6 729,93 грн. 3% річних та 21 997,17 грн. інфляційних втрат, 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору, 3 633,60 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, про що видати наказ.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 19.06.2026 у справі № 908/3959/25 - скасувати.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.Ф. Мороз

Суддя І.М.Кощеєв

Суддя А.Є. Чередко