Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №904/98/24 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: кредитування, з них

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №904/98/24

Суддя: Стефанів Тетяна Василівна

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/98/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача): Стефанів Т. В.,

суддів: Кошлі А. О., Кучеренко О. І.,

секретаря судового засідання Старини А. С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача 3 (апелянта): Чауса М. Ю., Савченка С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (суддя Загинайко Т. В., повний текст ухвали підписано 18.05.2026) у справі № 904/98/24

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС",

2. ОСОБА_3 ,

3. ОСОБА_2

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст і підстави заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/98/24 (суддя Дупляк С. А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 7 637 506,69 грн простроченої заборгованості за договором кредитної лінії, 7 350,00 грн. комісії, а також стягнуто судовий збір з відповідачів в розмірі 38 224,28 грн з кожного.

Після набрання вказаним рішенням суду законної сили Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідні накази про примусове виконання від 13.05.2024.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою (вх.№6768/25 від 23.12.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 за нововиявленими обставинами, скасувати його та призначити справу до розгляду.

Заява обґрунтована тим, що на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дупляк С. А.) перебувала заява приватного виконавця Селезньова М. О. від 27.11.2025 за вих. №б/н про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні діти.

Під час розгляду даної заяви 17.12.2025 суддя Дупляк С. А. заявив самовідвід, обґрунтувавши тим, що після закінчення судового засідання у справі №904/98/24, йому стало відомо, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов`язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", зазначена справа була перерозподілена іншому складу суду. З огляду на зазначене, заявнику ОСОБА_2 (відповідачу у справі) стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому під час винесення рішення від 18.04.2024 у справі №904/98/24.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою від 11.05.2026 суд відмовив ОСОБА_2 у клопотанні про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням уточненої заяви (вх.№3121/26 від 23.01.2026) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/98/24 залишено в силі. Стягнуто з ОСОБА_2 в Дохід Державного бюджету України 172 009 грн. 26 коп. - судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, сплату якого було відстрочено на строк до ухвалення судового рішення у справі №904/98/24 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про що видано наказ.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення від 18.04.2024 за нововиявленими обставинами, виходив із того, що наведені ОСОБА_2 обставини щодо можливого самовідводу судді Дупляк С. А. у зв`язку з родинними відносинами з працівницею НБУ не відповідають сукупності ознак нововиявленої обставини, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

Заявником не доведено, що на момент ухвалення рішення суддя був обізнаний про відповідні обставини, а також що вони могли вплинути на результати розгляду справи. При цьому суд встановив, що про родинні зв`язки суддя Дупляк С. А. дізнався лише 17.12.2025, тобто після ухвалення рішення від 18.04.2024.

За висновком суду, доводи заявника фактично зводяться до намагання поставити під сумнів безсторонність судді та переоцінити обставини, які були покладені в основу рішення, що не може бути підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами. Також заявником не доведено причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та змістом рішення, а тому відсутні підстави вважати, що справу розглянуто неповноважним складом суду у розумінні статті 277 ГПК України. З огляду на це суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для перегляду рішення від 18.04.2024.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду цієї апеляційної скарги, витребувати з Національного Банку України інформацію щодо службової особи НБУ ОСОБА_4 : посади на яких вона працювала на протязі 2024 року і чи входив до її посадових обов`язків нагляд за діяльністю банків, зокрема АТ "Державний ощадний банк України". Повідомити Вищу Раду Правосуддя про скоєння суддею Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_5 дій, що підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 частини 1 статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року та задовольнити заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 було ухвалено неповноважним складом суду, оскільки суддя Дупляк С. А. 17.12.2025 заявив самовідвід після встановлення обставин щодо наявності у нього близького родича, який є працівником НБУ та здійснює нагляд за діяльністю АТ "Ощадбанк". На думку апелянта, зазначена обставина свідчить про порушення вимог щодо безсторонності суду та є самостійною підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами і його скасування відповідно до статті 277 ГПК України та частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апелянт також зазначає про упередженість судді Загинайко Т. В. під час розгляду заяви про перегляд рішення, посилаючись на її процесуальну поведінку після скасування апеляційним судом попередньої ухвали про зупинення провадження, а також вважає необґрунтованою відмову у витребуванні у НБУ доказів щодо посади та службових повноважень родички судді ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_2 наводить доводи щодо сумнівів у законності самого первісного рішення, зокрема стосовно дійсності рішення учасника ТОВ "Насолода Плюс", достовірності документів, поданих до справи, та переходу прав кредитора, а також оскаржує розподіл судових витрат і просить вирішити питання щодо судового збору та компенсації витрат на правничу допомогу. На підставі наведеного апелянт просить скасувати ухвалу від 11.05.2026 та задовольнити заяву про перегляд рішення від 18.04.2024 за нововиявленими обставинами.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від 11.05.2026 у справі №904/98/24 в повному обсязі.

Банк наголошує, що обставини, на які посилається заявник у зв`язку із самовідводом судді Дупляк С. А., не відповідають критеріям нововиявлених обставин, оскільки така обставина має об`єктивно існувати на час розгляду справи та бути істотною для її вирішення. Те, що суддя дізнався про родинні зв`язки з працівницею НБУ лише 17.12.2025, тобто після ухвалення рішення від 18.04.2024, на думку банку, свідчить про виникнення (виявлення) відповідної обставини вже після ухвалення рішення, а тому вона не може бути підставою для його перегляду за правилами статті 320 ГПК України. Крім того, банк посилається на недопустимість використання процедури перегляду для переоцінки доказів та повторного розгляду вже вирішеного спору.

АТ "Ощадбанк" також вважає правомірною відмову суду першої інстанції у витребуванні доказів у НБУ, оскільки ОСОБА_2 не обґрунтував неможливості самостійного отримання відповідної інформації та не зазначив заходів, яких вживав для її отримання, як того вимагають статті 80, 81 ГПК України. Доводи щодо упередженості судді Загинайко Т. В. банк вважає такими, що фактично зводяться до незгоди з її процесуальними діями, які самі по собі не свідчать про необ`єктивність чи заінтересованість судді; відповідні доводи вже були предметом розгляду під час вирішення питання про відвід. При цьому окремої вимоги про скасування відповідної ухвали в апеляційній скарзі не заявлено. Посилання апелянта на необхідність повідомлення Вищої ради правосуддя про можливий дисциплінарний проступок судді банк також вважає безпідставними, оскільки питання дисциплінарної відповідальності суддів вирішуються у встановленому законом порядку шляхом подання відповідної дисциплінарної скарги до компетентного органу, а не в межах апеляційного перегляду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2026 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Стефанів Т. В., суддів Кошлі А. О., Кучеренко О. І.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 (заява ОСОБА_2 (вх.№6768/25 від 23.12.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням уточненої заяви (вх.№3121/26 від 23.01.2026) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) у справі № 904/98/24.

Витребувано з Господарського суду Дніпропетровської області справу (матеріали оскарження) №904/98/24.

10.07.2026 матеріали справи надійшли на адресу Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.07.2026 призначено справу № 904/98/24 до розгляду в судовому засіданні на 16.07.2026 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 заяву представника Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - Щербак Ніни Вікторовни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 904/98/24 - задоволено.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.07.2026 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/98/24 відкладено на 17.09.2026 о 10:00.

06.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" надійшли письмові пояснення щодо клопотання про витребування доказів.

Заперечуючи проти клопотання ОСОБА_2 про витребування в НБУ інформації щодо посадових обов`язків ОСОБА_4 у 2024 році, АТ "Ощадбанк" зазначає, що аналогічне клопотання вже було предметом розгляду суду першої інстанції та обґрунтовано відхилене у зв`язку з недотриманням заявником вимог статей 80, 81 ГПК України. При цьому апелянтом не доведено об`єктивної неможливості отримати відповідні докази та подати їх до суду першої інстанції у встановлений процесуальний строк. Банк також посилається на положення частин 2, 3 статті 269 ГПК України, за якими нові докази приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках за умови доведення об`єктивної неможливості їх подання раніше, чого у цьому випадку не встановлено.

Крім того, на думку банку, запитувана інформація сама по собі не має істотного значення для вирішення питання про наявність нововиявлених обставин, оскільки навіть встановлення факту здійснення ОСОБА_4 наглядових повноважень щодо АТ "Ощадбанк" не свідчить про обізнаність судді Дупляк С. А. про такі повноваження або про його упередженість під час розгляду справи. З урахуванням характеру первісного спору, який вирішувався на підставі об`єктивних доказів щодо кредитних правовідносин та невиконання зобов`язань, сам факт спорідненості та професійної діяльності родички судді не підтверджує можливого впливу на зміст ухваленого рішення. У зв`язку з цим АТ "Ощадбанк" просить відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів.

16.07.2026 до Центрального апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про дослідження матеріалів, а саме Вимога від 01.02.2023 році за № 70/4-01/127 позивача Міністерству Фінансів України на сплату за Гарантією № 2.1 від 01.02.2023 та Договором про надання гарантії на портфельній основі № 13010-05/271 від 31.12.2020 року на суму 7.337.996,63 грн, що міститься в Томі номер один на сторінці 240. Обґрунтування: Дослідження цього документа необхідне для встановлення факту відсутності права позивача на подання позову до відповідачів про стягнення боргу в зв`язку з відсутністю боргу відповідачів перед позивачем.

Інших заяв, клопотань чи заперечень від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

17.09.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 29.12.2023 до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС" (відповідач-1), ОСОБА_3 (відповідач-2) та ОСОБА_2 (відповідач-3), у якій позивач просив суд: стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27.11.2023 становить 7.644.856,69 грн, з яких: 7.637.506,69 грн простроченої заборгованості за основним боргом та 7.350,00 грн комісії; стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-3 заборгованість за кредитним договором, яка станом на 27.11.2023 становить 7.644.856,69 грн, з яких: 7.637.506,69 грн простроченої заборгованості за основним боргом та 7.350,00 грн комісії. Судовий збір позивач просив суд стягнути у рівних частках з відповідачів-1, 2, 3 на свою користь у загальному розмірі 114.672,85 грн.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/98/24 визначено суддю Дупляка Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2024.

Ухвалою від 22.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.02.2024.

18.04.2024 року суддею господарського суду Дніпропетровської області Дупляк С. А. винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС", ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 7.637.506,69 грн (сім мільйонів шістсот тридцять сім тисяч п`ятсот шість грн 69 к.) простроченої заборгованості за договором кредитної лінії, 7.350,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят грн 00 к.) комісії.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС" на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 38.224,28 грн (тридцять вісім тисяч двісті двадцять чотири грн 28 к.) судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 38.224,28 грн (тридцять вісім тисяч двісті двадцять чотири грн 28 к.) судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 38.224,28 грн (тридцять вісім тисяч двісті двадцять чотири грн 28 к.) судового збору.

13.05.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024, були видані накази.

Через підсистему "Електронний суд" 27.11.2025 від приватного виконавця Селезньова М. О. надійшла заява від 27.11.2025 за вих. №б/н про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти, у якій заявник просить:- надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина, а саме: на реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2669362212120) загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та у якій зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;- надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстрована малолітня дитина, а саме: на реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_2 (2/3 частки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта: 357530512124, номер відомостей про речове право: 5616062; та 1/3 частки зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 20716642), загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 29 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), та у якій зареєстрована малолітня дитина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою суду від 01.12.2025 призначено розгляд заяви приватного виконавця Селезньова М. О. від 27.11.2025 за вих. №б/н на 17.12.2025. Запропоновано учасникам судового процесу подати до суду письмові пояснення щодо заяви приватного виконавця Селезньова М. О. від 27.11.2025 за вих. №б/н про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані діти. Ухвалою суду 17.12.2025 оголошено перерву у судовому засіданні щодо розгляду заяви приватного виконавця до 07.01.2026.

В подальшому 17.12.2025 суддя Дупляк С. А. заявив самовідвід від розгляду справи з підстав того, що 17.12.2025, після закінчення судового засідання у справі №904/98/24, йому стало відомо, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов`язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Ухвалою від 17.12.2025 року задовольнив заяву судді Дупляка С. А. про самовідвід від розгляду справи (заяви) №904/98/24.

22.12.2025 через систему "Електронний суд" ОСОБА_2 подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вказуючи на те, що 17.12.2025 року стороні відповідача-3 стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме те, що суддя Дупляк С. А. при винесенні свого рішення від 18.04.2024 року, не мав права цього робити, а підлягав відводу (самовідводу) від участі в розгляді справи з тих підстав, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов`язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Постановляючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично зводяться до подання нових доказів, переоцінки вже досліджених доказів та посилань на обставини, які виникли або змінилися після ухвалення рішення у справі.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до частин першої, другої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За приписами частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При цьому необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або, які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2025 у справі №761/39550/17.

Відповідно до частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частина 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин у розумінні вказаних положень Господарського процесуального кодексу України є одночасна наявність таких чотирьох умов:

- їх існування на час розгляду справи;

- ці обставини не були встановлені судом, хоча повинні були бути встановлені;

- ці обставини не були та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж те, яке прийнято).

У даному випадку, відповідач вказав, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови").

При цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: 1) їх існування на час розгляду справи; 2) те, що ці обставини не могли бути відомі заявнику на час розгляду справи; 3) істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Такі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.

Водночас, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом у разі виконання вимог процесуального закону, обставини, які ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.

Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Звертаючись з заявою про перегляд рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 посилається на те, що суддя Дупляк С. А. при винесенні свого рішення від 18.04.2024, не мав права цього робити, а підлягав відводу (самовідводу) від участі в розгляді справи з тих підстав, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов`язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Однак заявником не наведено істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Наведені заявником обставини не є тими фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Щодо клопотання про витребування доказів

Апелянт також не погоджується з відмовою суду першої інстанції у витребуванні з Національного банку України інформації щодо посади та службових повноважень ОСОБА_4 .

За змістом статті 81 ГПК України особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказів, повинна, зокрема, зазначити, які обставини може підтвердити відповідний доказ, а також обґрунтувати неможливість самостійного отримання такого доказу та вжиті для цього заходи.

Водночас апелянт не обґрунтував належним чином, яким саме чином запитувана інформація може підтвердити обставину, що має визначальне значення для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Навіть встановлення того, що ОСОБА_4 у 2024 займала посаду, яка передбачала здійснення певних наглядових повноважень щодо банківської діяльності, саме по собі не підтверджує, що про це було відомо судді Дупляку С. А. на момент розгляду справи.

Тобто запитувані відомості можуть підтверджувати лише характер професійної діяльності родички судді, але не підтверджують обставину, на яку фактично посилається апелянт як на підставу для висновку про упередженість судді, - його обізнаність про відповідні обставини у 2024.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для витребування відповідних доказів, оскільки вони не спроможні підтвердити юридично значущу для перегляду рішення обставину.

Щодо доводів про упередженість судді Загинайко Т. В.

Доводи апеляційної скарги щодо упередженості судді Загинайко Т. В. також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Як встановлено судом першої інстанції, питання щодо відводу судді Загинайко Т. В. вже було предметом окремого процесуального розгляду. Саме по собі незадоволення сторони процесуальними рішеннями судді, порядком розгляду клопотань або правовими висновками суду не свідчить про особисту заінтересованість судді у результаті справи чи її упередженість.

Апелянт не навів обставин, які б свідчили про наявність нової істотної обставини, що існувала на момент ухвалення рішення від 18.04.2024, не була і не могла бути йому відома та могла вплинути на результат розгляду справи.

Отже, посилання на процесуальні дії судді Загинайко Т. В. фактично спрямовані на оцінку правильності здійснення нею процесуальних повноважень, що саме по собі не є предметом перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Не можуть бути прийняті як підстави для скасування оскаржуваної ухвали і доводи апелянта щодо дійсності рішення одноосібного учасника ТОВ "НАСОЛОДА ПЛЮС", достовірності документів, можливого їх підроблення, а також переходу прав кредитора.

Зазначені доводи не є продовженням доведеного апелянтом факту, який міг би відповідати критеріям нововиявленої обставини, а фактично спрямовані на повторну оцінку обставин, доказів та правовідносин, які були предметом розгляду при ухваленні рішення від 18.04.2024.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає можливості розширення предмета перегляду за рахунок нових доводів, якими сторона фактично намагається поставити під сумнів правильність первісного рішення поза межами визначених статтею 320 ГПК України підстав.

Якщо відповідні обставини є предметом окремого судового провадження, їх оцінка має здійснюватися в межах такого провадження та за встановленими для нього процесуальними правилами. Саме по собі посилання на них в апеляційній скарзі у справі про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не створює передбачених статтею 320 ГПК України підстав для скасування остаточного судового рішення.

Колегія суддів також враховує принцип юридичної визначеності та поваги до остаточного судового рішення (res judicata), який є складовою принципу верховенства права. Перегляд остаточного судового рішення є винятковою процесуальною процедурою та не може використовуватися як спосіб повторного розгляду справи або замаскованого оскарження рішення, що набрало законної сили.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточного рішення суду, а відхід від принципу res judicata допускається лише за наявності відповідних вагомих та непереборних обставин. Зокрема, у справі "Рябих проти Росії" Суд зазначив, що перегляд остаточного рішення не повинен перетворюватися на повторний розгляд справи лише з метою отримання іншого результату.

У цій справі таких обставин апелянтом не доведено.

Таким чином, ОСОБА_2 не доведено наявності передбаченої пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України сукупності умов, за яких обставина може бути визнана нововиявленою. На переконання колегії суддів, заявлення самовідводу суддею Дупляком С. А. при розгляді заяви приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, а не під час ухвалення рішення від 18.04.2024, не є нововиявленою обставиною у розумінні Господарського процесуального кодексу України, а переоцінка доказів, оцінених судом у процесі рогляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Апеляційною інстанцією також враховано висновки Верховного Суду, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (постанова КГС у складі Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20).

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, спроби отримати нові докази та повторно оцінити обставини, які були або могли бути предметом дослідження у первісному провадженні, що не відповідає правовій природі перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність передбачених статтею 320 ГПК України підстав для перегляду рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/98/24 за нововиявленими обставинами, а також про відсутність підстав для витребування доказів, заявлених ОСОБА_2 .

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026, у зв`язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 та статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, - ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі №904/98/24, відсутні, тому у відповідності до статті 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Судові витрати.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні апеляційної скарги,судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/98/24 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/98/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 30.09.2026.

Головуючий суддя Т. В. СТЕФАНІВ

Суддя А. О. КОШЛЯ

Суддя О. І. КУЧЕРЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua