Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №904/2577/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Дніпро Справа № 904/2577/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 (ухваленого суддею Ярошенко В.І. у м. Дніпрі, повне рішення складене 13.07.2026) у справі №904/2577/26

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (м. Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (м. Павлоград дніпропетровської області)

про стягнення 287 805 грн 00 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі по тексту - відповідач) штраф за невірно зазначену масу вантажу в сумі 287 805 грн 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами переважування вагонів №№56124670, 61298329, 53500286, 61605655, 52171170, що прибули на станцію призначення Кривий Ріг Головний, встановлено розбіжності між масою вантажу, зазначеною у провізному документі із масою, яка міститься у вагонах, про що складено Комерційні акти форми ГУ-22: №467004/95 від 18.05.2025; № 467004/96 від 18.05.2025; № 467004/99 від 21.05.2025; №467004/100 від 21.05.2025; № 467004/102 від 21.05.2025. На підставі встановленого позивачем нарахований штраф у п`ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезень.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі №904/2577/26:

- позов задоволено повністю;

- стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 287 805 грн 00 коп. штрафу за неправильне зазначення відомостей про масу вантажу та 3 453 грн 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтовано наступним:

- саме на відправника покладається обов`язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник. При цьому підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є Акт загальної форми або Комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України;

- на виконання пункту 10 Правил, Комерційні акти № 467007/95 від 18.05.2025, №467004/96 від 18.05.2025, № 467004/99 від 21.05.2025, № 467004/100 від 21.05.2025, №467004/102 від 21.05.2025 були підписані уповноваженими на те особами та складені у відповідності з Правилами складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

- у даному випадку санкція не є договірною, а виникає із відповідних положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу;

- у пункті 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки. Враховуючи дату звернення позивача із даним позовом до суду 06.05.2025 та дату виникнення прострочення зі сплати штрафу, строк позовної давності у даній справі позивачем не пропущений;

- недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці та їх наслідками. При цьому заявлена позивачем до стягнення сума штрафу не є занадто великою, можливість цього штрафу негативно вплинути на підприємницьку діяльність відповідача останнім не доведена. Крім того, у спірних правовідносинах штраф, передбачений законодавством та нарахований позивачем за сам факт порушення, а не із суми понесених збитків (втрат).

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51885 від 04.08.2026), в якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/2577/26 і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ "Українська залізниця" відмовити повністю;

- у разі якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, змінити оскаржуване рішення у частині розміру штрафу та зменшити штраф до розумного і справедливого розміру;

- судові витрати за результатами розгляду справи покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- суд першої інстанції не застосував статтю 137 Статуту залізниць України, якою передбачено шестимісячний строк для пред`явлення залізницею позовів до вантажовідправників та вантажоодержувачів, пославшись на положення пункту 7.3 Договору, відповідно до якого строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають із перевезення, становить три роки. Такий висновок суду є спірним, оскільки предметом позову є не стягнення заборгованості за надані послуги, не плата за користування вагонами та не інший договірний платіж, а є стягнення штрафу, правова підстава, умови і розмір якого встановлені безпосередньо статтями 118, 122 Статуту залізниць України. Шестимісячний строк звернення до суду сплив 18.11.2025 та 21.11.2025, відповідно. Позовна заява сформована і подана через підсистему "Електронний суд" лише 06.05.2026, тобто майже через рік після складання Комерційних актів та після закінчення спеціального шестимісячного строку. До ухвалення рішення відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності, за таких обставин відповідно до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності мав бути підставою для відмови у позові. В оскаржуваному рішенні суд зазначив, що враховує дату звернення позивача із даним позовом до суду 06.05.2025, хоча фактично позов подано 06.05.2026. Станом на 06.05.2025 події, які стали підставою позову, ще взагалі не відбулися. Така помилка стосується ключової обставини, на підставі якої суд вирішував питання про позовну давність, і свідчить про неналежну перевірку хронології спірних правовідносин. Застосування судом пункту 7.3 Договору та ігнорування статті 137 Статуту залізниць України є неправильним, оскільки спеціальна норма, яка безпосередньо регулює строки звернення залізниці до вантажовідправника з вимогами, що випливають зі Статуту, має перевагу перед загальним договірним положенням збільшення позовної давності за домовленістю сторін відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України і не може тлумачитися як автоматичне усунення спеціальних строків, установлених транспортним законодавством для окремих категорій вимог висновок суду першої інстанції. Той факт, що позивач звернувся до суду у межах трирічного строку, не спростовує факт пропуску спеціального шестимісячного строку, який підлягав застосуванню саме у цій справі;

- суд першої інстанції обмежився переліком документів, поданих позивачем, та констатацією того, що вони підтверджують позовні вимоги, однак не навів окремої оцінки достовірності кожного документа та не пояснив, яким чином сукупність таких документів виключає вплив похибки ваг, різниці у методиці зважування, вологості вугілля та інших природних чинників. У рішенні відсутній аналіз фактичної процедури зважування кожного вагона: швидкості подачі, тривалості зупинки, положення вагона на платформі, перевірки нульового показника ваг, фактичного технічного стану обладнання, дотримання інструкції з експлуатації та врахування меж допустимої похибки. Отже, суд надав Комерційним актам фактично наперед установлену доказову силу, що суперечить статті 86 Господарського процесуального кодексу України;

- наявність чинного свідоцтва про повірку підтверджує загальну придатність ваг до експлуатації, але не свідчить про абсолютну відсутність похибки під час кожного конкретного вимірювання. За окремими вагонами встановлена різниця лише незначно перевищує нормативну межу в 1%, таким чином, перевищення нормативної межі становить лише приблизно півтори ціни поділки вагового обладнання. Суд не визначив максимально допустиму похибку ваг для відповідного діапазону навантаження та не перевірив, чи могла вона вплинути на висновок про перевищення одновідсоткової межі. Суд фактично ототожнив наявність свідоцтва про повірку з абсолютною точністю результату, що є неправильним;

- позивач не надав доказів вологості вугілля на станції відправлення та станції призначення, лабораторне дослідження проб вантажу не проводилось, не встановлювалася фактична втрата вологи та не досліджувались погодні умови на маршруті перевезення. Саме позивач мав довести, що встановлена різниця зумовлена неправильним визначенням маси відповідачем, а не сукупністю природної втрати та метрологічної похибки. Відсутність просипання вантажу і непорушене маркування свідчать лише про відсутність очевидних ознак втручання чи втрати частини вантажу. Ці обставини не доводять автоматично, що маса була неправильно визначена саме під час відправлення. Суд першої інстанції фактично виходив із презумпції, що будь-яка різниця маси понад 1% автоматично означає неправильне зазначення маси вантажовідправником для такого висновку необхідно встановити, що: зважування на станції відправлення було проведено неправильно; відомості до накладних внесені з помилкою; різниця не виникла внаслідок природних властивостей вантажу; різниця не пов`язана з похибкою одного або обох засобів вимірювальної техніки; правильно визначено тару кожного вагона; первинне та контрольне зважування проведені зіставним способом;

- позивач не надав доказів фактичного стану ваг відправника на момент первинного зважування, результатів окремих первинних зважувань, журналів роботи ваг, метрологічної похибки обох засобів вимірювальної техніки та вологості вантажу. Отже, наявність арифметичної різниці між двома вимірюваннями сама по собі не дозволяє беззаперечно встановити, яке саме вимірювання було неправильним;

- висновок суду першої інстанції про те, що штраф за статтями 118, 122 Статуту залізниць України не може бути зменшений лише через відсутність відповідної норми у самому Статуті, є помилковим. Суд мав оцінити доводи відповідача щодо відсутності доведених збитків позивача, незначного відсотка розбіжності маси, умов діяльності підприємства у період воєнного стану, значення підприємства для енергетичного сектору та необхідності забезпечення балансу інтересів сторін позивач не довів, що внаслідок спірної розбіжності маси йому були завдані реальні збитки, додаткові витрати, було спричинено затримку перевезення, пошкодження майна, порушення безпеки руху або інші негативні наслідки;

- відповідач здійснює діяльність у місті Павлоград Дніпропетровської області, тобто у регіоні, який з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України перебуває під постійним впливом воєнних ризиків. Стягнення штрафу у повному розмірі за відсутності доведених збитків позивача та за наявності незначної у відсотковому співвідношенні розбіжності маси створює для підприємства додаткове фінансове навантаження, яке не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.2026 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відстрочення сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/2577/26 відмовлено, апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від скаржника за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. № суду 11463/26 від 20.08.2026) щодо усунення недоліків апеляційної скарги.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 01.09.2026, у зв`язку з відпусткою судді Золотарьової Я.С. - члена колегії суддів, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів: Мартинюка С.В., Суховарова А.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/2577/26 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2026, у зв`язку з вчиненням процесуальної дії, відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, призначено автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справа № 904/2577/26 передана (повернута) раніше визначеному складу суду.

Відповідно до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, справа у відповідності до частини 13 статті 32 Господарського процесуального кодексу України розглядається колегією суддів, визначеною відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, а саме: колегією суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.

Від позивача (Акціонерного товариства "Українська залізниця") за допомогою системи "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 12435/26 від 15.09.2026), в якому позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відзив на апеляційну скаргу обґрунтований такими обставинами:

- частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Правовідносини між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" у сфері залізничних перевезень врегульовано Договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020. Строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки (пункт 7.3 Договору). Таким чином, сторони у порядку, передбаченому частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України, за домовленістю збільшили позовну давність, встановлену законом, і визначили її у три роки. Отже, 3-річна позовна давність щодо спірних правовідносин, які розглядаються у цій справі, на момент звернення з позовом до суду не сплинула, і заява відповідача про застосування позовної давності є безпідставною;

- зазначена у Комерційних актах інформація підтверджується даними з Книги обліку контрольних зважувань вагонів станції Кривий Ріг-Головний (форми ГУ-78), актів загальної форми № 2258 від 18.05.2025, № 2319 від 21.05.2025, № 2328 від 21.05.2025 та телеграфних повідомлень № 382 від 18.05.2025, № 383 від 18.05.2025, № 470 від 21.05.2025, № 448 від 21.05.2025, що спростовує доводи відповідача про недоведеність позовних вимог. При цьому Комерційні акти № 467007/95 від 18.05.2025, № 467004/96 від 18.05.2025, № 467004/99 від 21.05.2025, № 467004/100 від 21.05.2025, № 467004/102 від 21.05.2025 складені у відповідності до вимог Статуту залізниць України, Правил складання актів, підписані повноважними особами, і є належними доказами по справі;

- додані до позовної заяви докази підтверджують, що контрольне зважування здійснювалось на справних статистичних 150 тн вагах заводський номер № 10021 вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія" і визнаних придатними до застосування державним повірником, про що зазначено у Свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 210263 від 24.03.2025, а також оглянутих та перевірених спеціалістами залізниці. Таким чином, посилання відповідача на похибки вагового обладнання є необґрунтованими;

- посилання відповідача на ймовірне просипання вантажу під час перевезення спростовується даними, зазначеними у розділі "Д" Комерційних актів;

- різниця маси нетто вантажу, зазначена у накладній та встановлена за результатами контрольного зважування, становить для спірних вагонів у середньому 1,35%, тобто перевищує допустиму похибку, що дає право позивачу для застосування норми Статуту про стягнення штрафу;

- зважування вантажів на вагонних вагах провадиться у передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення порядку. Визначення маси вантажу під час відправлення здійснювалось на вагонних вагах (150 т), заводський № 321389 відправником, про що зазначено у графі 26 накладної. Контрольне переважування вантажу також здійснювалось на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах, про що зазначено у розділі "Д" Комерційного акту, тобто, тим самим способом, що і при відправленні. Таким чином, заперечення відповідача проти позовних вимог з посиланням на можливі похибки вагового обладнання, особливості зважування та незначний розмір виявленого відхилення маси вантажу є безпідставними і не звільняють його від відповідальності;

- за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України). Штраф відповідно до статті 118 Статуту стягується у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Таким чином штраф підлягає стягненню у разі виявлення неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній незалежно від наявності або відсутності збитків. У даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із зазначених положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штраф, тому підстави для його зменшення відсутні;

- в умовах війни і позивач і відповідач працюють у надзвичайно складних умовах. При цьому АТ "Українська залізниця" внесене до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є об`єктом критичної інфраструктури та після введення в Україні воєнного стану свою роботу не зупиняло. Інфраструктура АТ "Укрзалізниця" постійно зазнає значних руйнувань від російських обстрілів та несе значні збитки, продовжуючи виконувати соціально значущі перевезення, тому у відповідача відсутні переваги перед позивачем щодо застосування норми про визначення розміру штрафу.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договорів.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до електронного повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-00178353/2020-001 від 13.03.2020 Акціонерне товариство "Укрзалізниця" засвідчило прийняття від ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, відповідно до пункту 1.1. якого предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.

Вартість послуг визначається відповідно до розділу 3 договору.

У пункті 12.1. Договору сторони узгодили, що договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення вдію, що визначається перевізником в повідомленні про оприлюднення договору здійсненого на веб-сайті https://uz-cargo.uz.gov.ua/ та діє до його припинення.

Згідно з пунктом 1.4. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

Відповідно до пункту 1.6. Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

У пункті 1.7. Договору сторони погодили, що договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.

За приписами частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Також, пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (із змінами та доповненнями) передбачено, що накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Відповідно до частин 1, 2 статті 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

У відповідності до статті 37 Статуту залізниць України та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

За приписами частин 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Порядок та способи визначення маси вантажу наведено у Правилах приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, що за своїм змістом кореспондується зі статтею 37 Статуту залізниць України.

Згідно з пунктами 5, 7 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012 № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Матеріали даної справи свідчать про наступне.

15.05.2025 за залізничною накладною № 47986310 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" групу вагонів з вантажем "вугілля кам`яне марки г-газовий".

Під № 2 у вказаній накладній зазначено вагон № 56124670, маса вантажу складає 68 000 кг, провізна плата 11 571 грн 00 коп. Вантаж завантажено у вагони відправником (графа 28 накладної). Маса вантажу визначена відправником, на вагонних вагах (150 т) (графа 26 накладної) Представник відповідача вагар Троценко Каріна Вікторівна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням свого електронного цифрового підпису (графа 55 накладної).

Після прибуття вагонів з вантажем на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці представником вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано заявку № 4 від 18.05.2025 про участь у видачі (переважуванні) спірних вагонів та видачу комерційних актів.

При контрольному переважування вантажу у вагоні № 56124670 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 47986310 зазначено, що у вагоні № 56124670 тара 22 750 кг, нетто 68 000 кг. Після зважування встановлено брутто 89 700 кг, тара 22 750 кг, нетто 66 950 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1 050 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника Зятюк А.О., яка діяла на підставі довіреності № 14-134 юр від 11.03.2025.

Про виявлену невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, складено Комерційний акт № 467004/95 від 18.05.2025, який відповідно до пункту 10 Правил складання актів підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний Ясінська О.Ю., замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_1 , якій надано право підписувати комерційні акти відповідно до Наказу № 70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування; працівник станції, який особисто здійснював перевірку, - агент комерційний ОСОБА_2 , а також - представник вантажоодержувача прийомоздавальник Зятюк А.О.

У Розділі "Д" "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" Комерційного акту зазначено, що при огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів на 100-150 мм., маркування V-подібними смугами, ущільнене у вигляді трапецієподібної шапки, не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу немає.

У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг-Головний форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 18.05.2025 відбулось контрольне зважування вагону № 56124670, у результаті якого встановлено, що маса вантажу менше, ніж зазначено у накладній на 1 050 кг.

18.05.2025 на станцію відправлення Ароматна направлено телеграфні повідомлення №382 та № 383 про контрольне зважування та виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні № 56124670.

Також, 15.05.2025 за залізничною накладною № 47986302 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" групу вагонів з вантажем "вугілля кам`яне марки г-газовий".

У відомості вагонів під № 2 зазначено вагон № 61298329, маса вантажу у вагоні 67 150 кг, провізна плата 11 424 грн 00 коп. Вантаж завантажено у вагони відправником (графа 28 накладної). Маса вантажу визначена відправником, на вагонних вагах (150 т) (графа 26 накладної) Представник відповідача вагар Троценко Каріна Вікторівна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням свого електронного цифрового підпису (графа 55 накладної).

Після прибуття вагонів з вантажем на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці представником вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано заявку № 4 від 18.05.2025 про участь у видачі (переважуванні) спірних вагонів та видачу комерційних актів.

При контрольному переважування вантажу у вагоні № 61298329 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 47986302 зазначено, що у вагоні № 61298329 тара 22 600 кг, нетто 67 150 кг. Після зважування встановлено брутто 88 850 кг, тара 22 600 кг, нетто 66 250 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 900 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника Зятюк А.О., яка діяла на підставі довіреності № 14-134 юр від 11.03.2025.

Про виявлену невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, складено Комерційний акт № 467004/96 від 18.05.2025, який відповідно до пункту 10 Правил складання актів підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний Ясінська О.Ю., замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_1 , якій надано право підписувати комерційні акти відповідно до Наказу № 70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування, працівник станції, який особисто здійснював перевірку, агент комерційний ОСОБА_2 , а також - представник вантажоодержувача прийомоздавальник ОСОБА_3 .

У Розділі "Д" "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" Комерційного акту було також зазначено, що при огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів на 100-150 мм., маркування V-подібними смугами, ущільнене у вигляді трапецієподібної шапки, не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу немає.

У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг - Головний форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 18.05.2025 відбулось контрольне зважування вагону № 61298329, у результаті якого встановлено, що маса вантажу менше, ніж зазначено у накладній на 900 кг.

18.05.2025 на станцію відправлення Ароматна направлено телеграфні повідомлення №382 та №383 про контрольне зважування та виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні № 61298329.

18.05.2025 за залізничною накладною № 45032687 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" групу вагонів з вантажем "вугілля кам`яне марки г-газовий".

У відомості вагонів під № 13 зазначено вагон № 53500286, маса вантажу у вагоні 67 550 кг, провізна плата 11 571 грн 00 коп. Вантаж завантажено у вагони відправником (графа 28 накладної). Маса вантажу визначена відправником, на вагонних вагах (150 т) (графа 26 накладної) Представник відповідача вагар Троценко Каріна Вікторівна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням свого електронного цифрового підпису (графа 55 накладної).

Після прибуття вагонів з вантажем на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці представником вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано заявку № 6 від 20.05.2025 про участь у видачі (переважуванні) спірних вагонів та видачу комерційних актів.

При контрольному переважування вантажу у вагоні № 53500286 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45032687 зазначено, що у вагоні № 53500286 тара 21 250 кг, нетто 67 550 кг. Після зважування встановлено брутто 88 050 кг, тара 21 250 кг, нетто 66 800 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 750 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025.

Про виявлену невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, складено Комерційний акт № 467004/99 від 21.05.2025, який відповідно до пункту 10 Правил складання актів підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний Ясінська О.Ю., замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_5 , якій надано право підписувати комерційні акти відповідно до наказу № 70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування, працівник станції, який особисто здійснював перевірку, - агент комерційний ОСОБА_6 , а також - представник вантажоодержувача прийомоздавальник ОСОБА_4 .

У Розділі "Д" "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" Комерційного акту було також зазначено, що при огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів на 100-150 мм., маркування V-подібними смугами, ущільнене у вигляді трапецієподібної шапки, не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу немає.

У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг-Головний форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 21.05.2025 відбулось контрольне зважування вагону № 53500286, у результаті якого встановлено, що маса вантажу менше, ніж зазначено у накладній на 750 кг.

21.05.2025 на станцію відправлення Ароматна направлено телеграфне повідомлення №448 про контрольне зважування та виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №53500286.

18.05.2025 за залізничною накладною № 45032653 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" групу вагонів з вантажем "вугілля кам`яне марки г-газовий".

У відомості вагонів під № 4 зазначено вагон № 61605655, маса вантажу у вагоні 67 900 кг, провізна плата 11 571 грн 00 коп. Вантаж завантажено у вагони відправником (графа 28 накладної). Маса вантажу визначена відправником, на вагонних вагах (150 т) (графа 26 накладної) Представник відповідача вагар Троценко Каріна Вікторівна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням свого електронного цифрового підпису (графа 55 накладної).

Після прибуття вагонів з вантажем на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці представником вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" було подано заявку № 6 від 20.05.2025 про участь у видачі (переважуванні) спірних вагонів та видачу комерційних актів.

При контрольному переважування вантажу у вагоні № 61605655 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45032653 зазначено, що у вагоні № 61605655 тара 21 600 кг, нетто 67900 кг. Після зважування встановлено брутто 88 500 кг, тара 21 600 кг, нетто 66 900 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1 000 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025.

Про виявлену невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, складено Комерційний акт № 467004/100 від 21.05.2025, який відповідно до пункту 10 Правил складання актів підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний Ясінська О.Ю., замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_5 , якій надано право підписувати комерційні акти відповідно до Наказу № 70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування, працівник станції, який особисто здійснював перевірку, агент комерційний ОСОБА_6 , а також представник вантажоодержувача прийомоздавальник ОСОБА_4 .

У Розділі "Д" "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" Комерційного акту було також зазначено, що при огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів на 100-150 мм., маркування V-подібними смугами, ущільнене у вигляді трапецієподібної шапки, не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу немає.

У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг-Головний форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 21.05.2025 відбулось контрольне зважування вагону № 61605655, у результаті якого встановлено, що маса вантажу менше, ніж зазначено у накладній на 1000 кг.

21.05.2025 на станцію відправлення Ароматна направлено телеграфне повідомлення №448 про контрольне зважування та виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №61605655.

19.05.2025 за залізничною накладною № 45057767 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на станцію Кривий Ріг-Головний на адресу ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" групу вагонів з вантажем "вугілля кам`яне марки г-газовий".

У відомості вагонів під № 2 зазначено вагон № 52171170, маса вантажу у вагоні 67 200 кг, провізна плата 11 424 грн 00 коп. Вантаж завантажено у вагони відправником (графа 28 накладної). Маса вантажу визначена відправником, на вагонних вагах (150 т) (графа 26 накладної) Представник відповідача вагар Троценко Каріна Вікторівна підтвердила правильність внесених у накладну відомостей накладенням свого електронного цифрового підпису (графа 55 накладної).

Після прибуття вагонів з вантажем на станцію призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці представником вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" подано заявку № 7 від 21.05.2025 про участь у видачі (переважуванні) спірних вагонів та видачу комерційних актів.

При контрольному переважування вантажу у вагоні № 52171170 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45057767 зазначено, що у вагоні № 52171170 тара 23250 кг, нетто 67 200 кг. Після зважування встановлено брутто 89 600 кг, тара 23 250 кг, нетто 66 350 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 850 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025.

Про виявлену невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у накладній, складено Комерційний акт № 467004/102 від 21.05.2025, який відповідно до пункту 10 Правил складання актів підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний Ясінська О.Ю., замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_8 , якій надано право підписувати комерційні акти відповідно до Наказу № 70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування, працівник станції, який особисто здійснював перевірку, - агент комерційний ОСОБА_9 , а також представник вантажоодержувача прийомоздавальник Каплун О.О.

У Розділі "Д" "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" Комерційного акту було також зазначено, що при огляді на знеструмленій колії з підйомом на вагон виявлено: навантаження рівномірне, вище бортів на 50-100 мм., маркування V-подібними смугами, ущільнене у вигляді трапецієподібної шапки, не порушено. Двері вагона суцільнометалеві, люки щільно закриті. Течі вантажу немає.

У Книзі обліку контрольних зважувань вагонів по станції Кривий Ріг-Головний форми ГУ-78 зроблено відповідний запис про те, що 21.05.2025 відбулось контрольне зважування вагону № 52171170, у результаті якого встановлено, що маса вантажу менше, ніж зазначено у накладній на 850 кг.

21.05.2025 на станцію відправлення Ароматна направлено телеграфне повідомлення №470 про контрольне зважування та виявлену невідповідність маси вантажу у вагоні №52171170.

За змістом статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. При цьому залізниця має право перевіряти правильність таких відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Наведена норма не покладає на перевізника безумовного обов`язку перевіряти при прийнятті вантажу до перевезення кожну зазначену відправником у накладній відомість.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Отже, саме по собі прийняття вантажу залізницею до перевезення не свідчить про підтвердження перевізником фактичної правильності зазначеної відправником маси.

Статтею 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача та інших учасників перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Згідно з пунктом 2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що станцією призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці здійснене контрольне зважування. Зважування здійснювалось на справних статистичних 150 тн вагах заводський номер № 10021 вантажоодержувача ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", повірених 24.03.2025 ДП "Кривбасстандартметрологія" і визнаних придатними до застосування державним повірником, про що зазначено у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 210263 від 24.03.2025, а також оглянутих та перевірених спеціалістами залізниці.

За результатами контрольного переважування станцією призначення Кривий Ріг-Головний Придніпровської залізниці були складені Комерційні акти форми ГУ-22:

- № 467004/95 від 18.05.2025, згідно з яким при контрольному переважування вантажу у вагоні № 56124670 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 47986310 зазначено, що у вагоні № 56124670 тара 22 750 кг, нетто 68 000 кг. Після зважування встановлено брутто 89 700 кг, тара 22 750 кг, нетто 66 950 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1 050 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134 юр від 11.03.2025;

- № 467004/96 від 18.05.2025, згідно з яким при контрольному переважування вантажу у вагоні № 61298329 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 47986302 зазначено, що у вагоні № 61298329 тара 22 600 кг, нетто 67 150 кг. Після зважування встановлено брутто 88 850 кг, тара 22 600 кг, нетто 66 250 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 900 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_3 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134 юр від 11.03.2025;

- № 467004/99 від 21.05.2025, згідно з яким при контрольному переважування вантажу у вагоні № 53500286 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45032687 зазначено, що у вагоні № 53500286 тара 21 250 кг, нетто 67 550 кг. Після зважування встановлено брутто 88 050 кг, тара 21 250 кг, нетто 66 800 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 750 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025;

- № 467004/100 від 21.05.2025, згідно з яким при контрольному переважування вантажу у вагоні № 61605655 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45032653 зазначено, що у вагоні № 61605655 тара 21 600 кг, нетто 67 900 кг. Після зважування встановлено брутто 88 500 кг, тара 21 600 кг, нетто 66 900 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 1 000 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_4 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025;

- № 467004/102 від 21.05.2025, згідно з якими при контрольному переважування вантажу у вагоні № 52171170 із зупинкою без розчеплення на справних повірених електронних статичних 150-тонних вагонних вагах встановлено: у накладній № 45057767 зазначено, що у вагоні № 52171170 тара 23 250 кг, нетто 67 200 кг. Після зважування встановлено брутто 89 600 кг, тара 23 250 кг, нетто 66 350 кг, що менше, ніж зазначено у накладній на 850 кг. Зважування проводилось у присутності представника вантажоодержувача прийомоздавальника ОСОБА_7 , яка діяла на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025.

Комерційні акти підписали: заступник начальника станції Кривий Ріг-Головний ОСОБА_10 ; замість начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) агент комерційний ОСОБА_1 , або агент комерційний ОСОБА_5 , або агент комерційний ОСОБА_8 , яким надано право підписувати комерційні акти відповідно до наказу №70/ДС від 16.05.2025 у зв`язку з вакансією посади начальника району (вантажного) на момент контрольного зважування; працівники станції, які особисто здійснювали перевірку, - агент комерційний ОСОБА_2 , або агент комерційний ОСОБА_6 , або агент комерційний ОСОБА_9 ; а також представники вантажоодержувача - прийомоздавальники ОСОБА_3 , або Дупляк Л.Г., або Каплун О.О., які діяли на підставі довіреності № 14-134юр від 11.03.2025. Отже, Акти підписані уповноваженими представниками позивача.

Крім того, результати зважування зафіксовані у Книзі обліку контрольних зважувань вагонів станції Кривий Ріг-Головний (форми ГУ-78).

При цьому доводи скаржника про те, що суд не встановлював обставин коректності результатів зважування та не досліджував можливість похибки засобів вимірювання відхиляються колегією суддів, оскільки без підтвердження належними доказами такі доводи є припущеннями скаржника, разом з тим, докази, які б ставили під сумнів достовірність показників засобів вимірювальної техніки скаржником не надані та у матеріалах справи відсутні.

Між тим, відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також суд враховує, що залізничні накладні, у відповідності до статті 6 Статуту залізниць України є основним перевізним документом та обов`язковою двосторонньою формою угоди на перевезення вантажу зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Кривий-Ріг Головний Придніпровської залізниці.

Згідно з наявним у справі накладними, вантажовідправником є Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля", вантажоодержувачем є Приватне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг". Спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т) Заводський № 10021 відправником.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної "Правильність внесених відомостей підтверджую" вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

У даному випадку, за наявними у справі накладними, правильність внесення відправником відомостей засвідчено вагарем ОСОБА_11 , про що містяться відповідні відмітки у графі 55 цих накладних з зазначенням дати, часу такого засвідчення тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що факт неправильного зазначення вантажовідправником - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" маси вантажу у накладних № 45057767, 45032653, 45032687, 47986302, 47986310 належним чином підтверджений матеріалами справи, а наведені вище Комерційні акти форми ГУ-22 є належними доказами на підтвердження відповідної обставини у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України та правомірно враховані судом першої інстанції.

За приписами статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених статті 129 Статуту. Штраф нарахований у розмірі відповідно до статті 118 Статуту підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Тобто, чинне законодавство України пов`язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених статтею 118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому розмір різниці маси нетто вантажу, зазначеної у накладній та встановленої за результатами контрольного зважування, у разі, якщо вона перевищує допустиму похибку (1%), згідно з положеннями наведених вище норм, не впливає на право позивача для застосування норми Статуту про стягнення штрафу.

З огляду на викладене за неправильно зазначену масу вантажу:

- у накладній № 47986310 від 15.05.2025 штраф складає 57 855 грн 00 коп. (11 571 грн 00 коп. - провізна плата у вагоні № 56124670 х 5);

- у накладній № 47986302 від 15.05.2025 штраф складає 57 120 грн 00 коп. (11 424 грн 00 коп.- провізна плата у вагоні № 61298329 х 5);

- у накладній № 45032687 від 18.05.2025 штраф складає 57 855 грн 00 коп. (11 571 грн 00 коп. - провізна плата у вагоні № 53500286 х 5);

- у накладній № 45032653 від 18.05.2025 штраф складає 57 855 грн 00 коп. (11 571 грн 00 коп. - провізна плата у вагоні № 61605655 х 5);

- у накладній № 45057767 від 19.05.2025 штраф складає 57 120 грн 00 коп. (11 424 грн 00 - провізна плата у вагоні № 52171170 х 5).

Отже, загальна сума штрафу складає 287 805 грн 00 коп..

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач правильність розрахунку позивача не спростував, контррозрахунок штрафу не навів, докази оплати штрафу у визначеному позивачем розмірі не надав.

Отже, з урахуванням положень наведених вище норм та фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 287 805 грн 00 коп. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній.

Також апеляційний господарський суд погоджується з відмовою судом першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та вважає безпідставними відповідні доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі.

Так, щодо клопотання скаржника (відповідача) про зменшення штрафу слід зазначити таке.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу та покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена статтями 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому зазначений штраф стягується з вантажовідправника за самий факт порушення. Сума штрафу не пов`язана зі збитками залізниці та їх наслідками.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У частині 1 статті 550 Цивільного кодексу України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Отже посилання скаржника на відсутність у позивача збитків внаслідок допущеного відповідачем порушення колегією суддів відхиляються.

Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Так, згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Апеляційний господарський суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зауважила, що можливість зменшення розміру штрафних санкцій залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.

Досліджуючи наявність/відсутність підстав для зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань застосування таких санкцій до боржника є стимулювання належного виконання ним договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру пені та/або штрафу фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

У даній справі, апеляційний господарський суд, об`єктивно оцінивши даний випадок, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, приймає до уваги, що:

- наведені відповідачем обставини не свідчать про наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки умови договору були погоджені сторонами та передбачені Статутом залізниць України;

- матеріали справи не містять жодного доказу, який би свідчив про майновий стан відповідача; відповідачем не підтверджено збитковості товариства та/або того, що воно знаходиться у скрутному економічному становищі;

- під час воєнного стану в Україні всі суб`єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі, тому стратегічне значення відповідача, само по собі, не є підставою для зменшення передбаченого законодавством штрафу;

- саме відповідачем при заповненні накладної внесені невірні відомості щодо маси вантажу, що стало підставою для складання Комерційних актів та нарахування штрафу. Вказане є наслідком господарської діяльності відповідача, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникло в силу об`єктивних та незалежних від відповідача обставин, що також свідчить про відсутність підстав для застосування статті 551 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вказане, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу у даній справі.

Доводи скаржника про необхідність застосування у цій справі законодавчо встановленого спеціального шестимісячного строку позовної давності, встановленого пунктом 137 Статуту залізниць України, апеляційним господарським судом відхиляються, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 7.3. Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.

Перевезення у травні 2025 року за спірними накладними було здійснено відповідно до Договору, за умовами пункту 7.3. якого сторони, реалізуючи право, надане частиною 1 статті 259 Цивільного кодексу України (позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін), погодили збільшений строк позовної давності за вимогами перевізника до замовників, що випливають з перевезення, тривалістю у три роки. Оскільки спірні накладні оформлені у рамках зазначеного Договору, а закон прямо допускає договірне збільшення строку позовної давності, посилання скаржника на пріоритет спеціальних норм Статуту, без урахування прямої диспозитивної норми частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України, ґрунтується на помилковому тлумаченні скаржником норм права. Між тим, позивач звернувся до суду з позовною заявою 06.05.2026, тобто у межах трирічного строку позовної давності. Оскільки позов подано у межах погодженого сторонами трирічного строку, позовна давність у даній справі не є пропущеною.

Допущена судом першої інстанції описка в даті звернення позивача до суду (06.05.2025 замість вірної - 06.05.2026) не змінює того факту, що судом першої інстанції вірно зазначено, що позовна давність у даній справі не є пропущеною.

Отже, така описка не впливає на правильність висновків суду першої інстанції по суті спору і може бути виправлена шляхом постановлення ухвали про виправлення описки за відповідною заявою сторони або за ініціативою суду (стаття 243 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

При цьому скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі № 904/2577/26 таким, що підлягає залишенню без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі №904/2577/26 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2026 у справі №904/2577/26 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля".

4. Матеріали справи № 904/2577/26 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 30.09.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Я.С. Золотарьова

Суддя С.В. Мартинюк