Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №917/243/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Харків Справа № 917/243/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Управління майном комунальної власності міста (вх. 1707 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26

за позовною заявою Управління майном комунальної власності міста, м. Полтава,

до відповідача Громадської організації "Спілка ветеранів Збройних сил України міста Полтави", м. Полтава,

про стягнення 466 120,00 грн,

Представники сторін згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

19.02.2026 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Управління майном комунальної власності міста до відповідача Громадської організації "Спілка ветеранів Збройних сил України міста Полтави" про стягнення збитків у розмірі 466 120,00 грн, завданих орендованим нежитловим приміщенням загальною площею 114,9 м2, що розташовані за адресою вул. Юліана Матвійчука, 43 А, м. Полтава (вх. №252/26).

Господарський суд Полтавської області (суддя О.М.Тимощенко) рішенням від 23.07.2026 відмовив в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи ухвалене рішення суд першої інстанції зазначив, що передаючи в оренду приміщення по акту передачі від 20.09.2021 року, сторони не вказали про стан приміщення та відсутність таких відомостей свідчить про не встановлення його фактичного стану на цей час, у зв`язку з чим доводи позивача, що приміщення передані у належному технічному стані, оскільки протягом дії договору орендар не звертався до орендодавця щодо незадовільного стану орендованого приміщення є помилковими. Суд зауважив, що жодного документа, який би здійснив порівняння стану орендованого приміщення станом на вересень 2021 року із тим станом, який був на червень 2025 року, і визначив рівень погіршення стану нежитлових приміщень, немає, крім того у справі немає доказів того, що відповідач звертався до орендодавця про отримання дозволу на проведення ремонту приміщень. Суд зазначив, що позивач, як орендодавець та балансоутримувач, знаючи про незадовільний передаварійний стан спірного приміщення не вжив жодних заходів щодо ініціювання проведення поточного та/або капітального ремонту, що дало б змогу запобігти обвалу стіни та як наслідок пошкодження та втрати своєї експлуатаційної характеристики об`єкта оренди. Оцінивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що причинно-наслідковий зв`язок і розмір збитків не підтверджені належними доказами, внаслідок чого позивачем не доведено підстав позову та повного складу цивільного правопорушення, що стало підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління майном комунальної власності міста звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на його незаконність, необґрунтованість та прийняття з порушенням норм матеріального права без врахування фактичних обставин справи та наявних в ній доказів, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26 скасувати повністю та ухвалити нове рішення яким задовольнити повністю позовну заяву Управління майном комунальної власності міста до Громадської організації «Спілка ветеранів Збройних Сил України міста Полтави» про відшкодування збитків.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу скаржник посилається на те, що технічний стан об`єкта оренди зазначено в оголошенні про проведення електронного аукціону, як такий, що не потребує поточного ремонту та відповідач шляхом укладення договору та підписання акту приймання-передачі погодився з фактичним технічним станом об`єкта оренди та орендним користуванням ним. Заявник зауважує, що у зв`язку з обвалом зовнішньої несучої стіни об`єкта оренди, договір оренди майна від 20.09.2021 №161/1 припинений на підставі наказу Управління майном комунальної власності міста від 01.08.2025 №106-0, при цьому орендар жодним чином не відреагував на лист управління про припинення договору оренди, не підписав акт приймання-передачі з орендного користування, що на його думку свідчить про недобросовісне виконання умов договору. Скаржник зазначає, що наявність, відповідно до умов договору, права орендодавця здійснювати контроль за використанням об`єкта оренди не позбавляє орендаря обов`язку забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу здійснювати заходи протипожежної безпеки та відповідальності за його не виконання. Заявник наголошує, що чинне законодавство не передбачає оформлення будь-яких первинних або інших документів, що визначають технічний стан об`єкта, крім того відповідач був орендарем нежитлових приміщень тривалий час з 2012 року по 2020, згідно актів приймання-передачі. Скаржник не погоджується з висновком суду про відсутність документів щодо порівняльного стану приміщень станом на 2020 рік зі станом на червень 2025 посилаючись на звіт з оцінки майна нежитлових приміщень від 09.11.2020 наголошуючи, що з 09.11.2020 до 09.07.2025 фізичний знос будівлі (з врахуванням факту руйнування однієї несучої стіни) з 52.1% збільшився до 59%. Заявник зазначає, що збитки в розмірі 466 120,00грн, які визначені у Висновку експерта від 09.02.2026 №8 є вартістю матеріальної шкоди та Управління, як виконавчий орган Полтавської міської ради, наділений повноваженнями щодо управління майном, що спростовує, на його думку, посилання про відсутність доказів понесення саме позивачем витрат на відновлення пошкодженого об`єкта оренди. Скаржник зауважує про невідповідність твердження суду щодо важливості категорії «погіршення стану об`єкта», посилаючись на визначений умовами договору обов`язок орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, за невиконання якого орендар несе відповідальність у вигляді відшкодування збитків, при цьому орендарем не було вжито будь-яких дій з метою інформування та вжиття заходів для недопущення погіршення стану об`єкту, що призвело до обвалу несучої стіни, втрати експлуатаційних можливостей та завдало збитків позивачу.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 апеляційну скаргу (вх.№1707 П) у справі №917/243/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.08.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління майном комунальної власності міста (вх. 1707 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26; призначив розгляд апеляційної скарги на "29" вересня 2026; встановив учасникам справи термін до 23.08.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; витребував у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/243/26.

Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів скаржника та його представника у справі.

Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з довідками, сформованими в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” копія ухвали суду від 13.08.2026 доставлена до електронних кабінетів скаржника та його представника 13.08.2026 після 18:00, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 14.08.2026.

У зв`язку з відсутністю у відповідача електронного кабінету суд направив копію ухвали від 13.08.2026 на адресу його місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверт з ухвалою повернуто на адресу суду з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Отже, сторони у справі належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду апеляційної скарги заявника.

24.08.2026 матеріали справи №917/243/26 у 1 томі надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від представника Управління майном комунальної власності міста через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях у справі №917/243/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису, яке задоволено судом частково ухвалою від 29.09.2026.

29.09.2026 від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, яке не містить електронного підпису.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Колегія суддів зауважує, що електронний підпис - це єдиний спосіб ідентифікувати особу, яка надіслала документ, та гарантувати цілісність документа, а документ надісланий до суду електронною поштою без накладення електронного підпису не має юридичної сили оригіналу і не вважається належним чином оформленим процесуальним документом, у зв`язку з чим, в умовах відсутності електронного підпису на поданому відповідачем клопотанні відсутні підстави для його прийняття та розгляду.

Представник скаржника в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав подану апеляційну скаргу та наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги судова колегія встановила, що скаржником до апеляційної скарги долучено копії наступних документів: договору оренди №18/17 від 13.02.2012, змін та доповнень до вказаного договору №59/18 від 27.02.2017, №141/18 від 01.03.2019, №165/18 від 04.08.2015, №309/18 від 24.02.2016, №422/18 від 04.12.2012, №471/18 від 15.04.2016, розрахунку орендної плати нежитлового приміщення по вул.Пушкіна, 43а, який є додатком до договору оренди №18/17 від 13.02.2012, акту передачі в орендне користування нежитлового приміщення від 13.02.2012, акту приймання-передачі з орендного користування нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Полтави від 31.12.2020, листа Фонду державного майна України №10-16-20112 від 05.10.2020 з примірною формою акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності. Матеріали справи свідчать, що вказані документи не були подані до суду першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів враховує, що ані матеріали апеляційної скарги, ані її зміст не містять будь-яких заяв та клопотань про долучення означених доказів до матеріалів справи, а також причин неможливості їх подання до суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття вказаних документів до розгляду та врахування їх під час перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.

Наказом Управління майном комунальної власності міста №373-0 від 30.07.2021 року затверджено текст оголошення про проведення електронного аукціону за методом покрокового зниження стартової орендної плати та подальшого подання цінових пропозицій з передачі в оренду об`єкта нерухомого майна нежитлових приміщень площею 114,9 кв. м. за адресою: вул. Пушкіна (нова назва - Юліана Матвійчука), будинок 43 а, м. Полтава (а.с. 47, 48).

20.09.2021 року між Управлінням майном комунальної власності міста (далі - позивач, орендодавець) та Громадською організацією "Спілка ветеранів Збройних сил України міста Полтави" (далі - відповідач, орендар) було укладено договір №161/2 оренди нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 114,9 кв.м., розташованих за адресою: вул. Пушкіна, 43 а, м. Полтава, що належать Полтавській міській територіальній громаді (далі - договір, а. с. 10 - 16).

Відповідно до п. 4.1 Змінюваних умов договору - об`єкт оренди та склад майна (далі - майно) - нежитлове приміщення загальною площею 114,9 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Пушкіна, 43 а, м. Полтава.

Згідно з п. 6.1 Змінюваних умов договору ринкова (оціночна) вартість, визначена на підставі звіту про оцінку майна (частина четверта статті 8 Закону України від 03 жовтня 2019 р. №157-ІХ "Про оренду державного і комунального майна" Відомості Верховної Ради України, 2020 р., №4, ст. 25) - 542 500,00 грн.

Підпунктом 7.1 пункту 7 "Цільове призначення майна" змінюваних умов договору передбачено, що майно може бути використане орендарем за будь-яким цільовим призначенням на розсуд орендаря (використовується, якщо майно передано в оренду на аукціоні без додаткових умов).

Місячна орендна плата складає - 1 356,25 грн без ПДВ (п. 9.1 змінюваних умов договору).

Строк договору - 5 (п`ять) років з дати набрання чинності цим договором (п. 12 змінюваних умов договору).

Розділ ІІ "Незмінювані умови договору" містить наступне:

- орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов (п. 1.1);

- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання актаприймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем, орендодавцем одночасно з підписанням цього договору (п. 2.1);

- орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також сплата за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених безпосередньо з постачальником комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору (п. 3.1);

- у разі припинення договору орендар зобов`язаний, зокрема: звільнити протягом трьох робочих днів орендоване майно від належних орендарю речей і повернути його відповідно до акта повернення з оренди орендованого майна в тому стані, в якому майно перебувало на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, а якщо орендарем були виконані невід`ємні поліпшення або проведено капітальний ремонт, - то разом із такими поліпшеннями/капітальним ремонтом; відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря (і в межах суми, що перевищують суму страхового відшкодування, якщо воно поширюється на випадки погіршення стану або втрати орендованого майна) або в разі демонтажу чи іншого вилучення невід`ємних поліпшень/капітального ремонту (п. 4.1);

- протягом трьох робочих днів з моменту припинення цього договору орендодавець зобов`язаний оглянути майно і зафіксувати його поточний стан, а також стан розрахунків за цим договором в акті повернення з оренди орендованого майна (п. 4.2);

- орендар має право, зокрема, за згодою орендодавця проводити поточний та/або капітальний ремонт майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту (п. 5.1);

- порядок отримання орендарем згоди орендодавця на проведення відповідних видів робіт, передбачених п. 5.1. цього договору, порядок отримання орендарем згоди орендодавця на зарахування витрат на проведення цих робіт в рахунок орендної плати і умови, на яких здійснюється таке зарахування, а також сума витрат, які можуть бути зараховані, визначаються Порядком та рішеннями сесії Полтавської міської ради (п. 5.2);

- орендар зобов`язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 6.2);

- орендар несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарних норм у приміщеннях згідно із законодавством (п. 6.3);

- орендар зобов`язаний забезпечити представникам орендодавця доступ на об`єкт оренди у робочі дні у робочий час (а у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень, - то у будь-який інший час) з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Про необхідність отримання доступу до об`єкта оренди орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймі за один робочий день, крім випадків, коли доступ до об`єкта оренди необхідно отримати з метою запобіганню нанесення шкоди об`єкту оренди чи власності третіх особі через виникнення загрози його пошкодження внаслідок аварійних ситуацій або внаслідок настання надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, а також у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час , яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень. У разі виникнення таких ситуацій орендар зобов`язаний вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків (п. 6.4);

- за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (п. 10.1);

- цей договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п. 11.1).

20.09.2021 року орендарем та орендодавцем підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади (а. с. 17), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, яке належить до комунальної власності (характеристика нерухомого майна - нежитлові приміщення в одноповерховій будівлі, поверх - перший, загальна площа об`єкта - 114,9 кв. м., назва об`єкта - нежитлове приміщення, місцезнаходження об`єкта - м. Полтава, вул. Пушкіна, 43 а (нова назва вулиці - Юліана Матвійчука).

Як встановлено судом, з метою визначення відновної вартості для цілей оренди для розрахунку орендної плати Громадська організація "Спілка ветеранів Збройних сил України міста Полтави" замовила в оцінювача Федорової І. О. незалежну оцінку вартості нежитлових приміщень площею 114,9 кв.м. за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 43 а.

За результатами вказаної незалежної оцінки оцінювачем Федоровою І. О. було складено звіт від 31.10.2020 року, в якому, зокрема, зазначено, що технічний стан приміщень - незадовільний.

Таблиця 2.2.3. "Визначення середньозваженого фізичного зносу", яка наявна у вищезазначеному Звіті, містить наступну інформацію:

- фундамент - 35% зносу, питома вага 12%, питомий знос 4,2 % (дрібні тріщини в цоколі та під вікнами першого поверху);

- стіни перегородки - 50% зносу, питома вага 33%, питомий знос 16,5 % (відпадання штукатурки місцями, вивітрювання розчину зі швів);

- перекриття - 40% зносу, питома вага 4%, питомий знос 1,6 % (сліди протікання на стелі, вологість обмазки);

покрівля - 40% зносу, питома вага 4%, питомий знос 1,6 % (протікання і просвіти в окремих місцях, відставання і тріщини гребеневих плит);

- підлога - 60% зносу, питома вага 11%, питомий знос 6,6 % (матеріал підлоги стертий, прогини і просідання);

- прорізи - 60% зносу, питома вага 9%, питомий знос 5,4% (дверні полотна осіли або мають нещільний притулок по периметру коробки);

- оздоблювальні роботи - 60% зносу, питома вага 15%, питомий знос 9,0 % (шар фарби потемнів і забруднився, в окремих місцях пошкоджений, відшарувався і вздувся);

- внутрішні сантехнічні та електротехнічні роботи - 60% зносу, питома вага 6%, питомий знос 3,6 % (стан незадовільний);

- інші роботи - 60% зносу, питома вага 6%, питомий знос 3,6 % (стан незадовільний).

Разом питома вага - 100%, питомий знос - 52,1 %.

Питому вагу конструктивних елементів приймаємо по таблиці збірника УПВВ №28 тб.2-г. Фізичний знос об`єкту оцінки дорівнює 52%.

Відповідно до висновку вказаного звіту - ринкова вартість нежитлових приміщень площею 114,9 кв.м., за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 43 а на дату оцінки в стандарті без ПДВ складає 542 500 грн.

Вказаний висновок був затверджений начальником Управління майном комунальної власності міста Н. Курнаковою 16.11.2020 року (а. с. 39) та рецензований Лисенко І. С. згідно з рецензією на звіт про оцінку майна від 09.11.2020 року (а. с. 43).

Також вказаний Звіт про оцінку майна був врахований при визначенні вартості майна (542 500,00 грн) під час укладення спірного договору.

Як зазначає позивач, в травні 2025 року він отримав інформацію щодо незадовільного стану будівлі за адресою: вул. Юліана Матвійчука, 43 а, м. Полтава. З метою перевірки отриманої інформації було здійснено комісійне обстеження об`єкта оренди 22.05.2025 та 04.06.2025.

При комісійному візуальному обстеженні нежитлових приміщень за адресою: вул. Юліана Матвійчука, 43 а, м. Полтава, в акті обстеження від 22.05.2025 року (а. с. 59) зафіксовано, що:

- об`єкт оренди перебуває у незадовільному передаварійному технічному стані;

- на зовнішній фасадній стіні виявлено порушення цілісності перев`язки цегляної кладки у вигляді тріщини значних розмірів, що свідчить про втрату несучої здатності конструкції;

- зовнішня фасадна стіна має нахил і часткову втрату цегляної кладки;

- об`єкт оренди потребує ремонтних робіт щодо усунення виявлених дефектів.

В акті обстеження нежитлових приміщень загальною площею 114,9 кв.м. за адресою: вул. Юліана Матвійчука, 43 а, м. Полтава, що перебувають в орендному користуванні, від 04.06.2025 року (а. с. 64) зазначено, що з метою перевірки вжиття орендарем відповідних заходів для забезпечення збереження орендованого майна та запобіганню його пошкодженню і псуванню було здійснено повторне комісійне обстеження нежитлових приміщень за адресою: вул. Юліана Матвійчука, 43 а, м. Полтава, в ході якого встановлено, що:

- об`єкт оренди перебуває у незадовільному передаварійному технічному стані;

- на зовнішній фасадній стіні виявлено порушення цілісності перев`язки цегляної кладки у вигляді тріщини значних розмірів, що свідчить про втрату несучої здатності конструкції;

- зовнішня фасадна стіна має нахил і часткову втрату цегляної кладки;

- орендар не вжив жодних заходів щодо забезпечення збереження орендованого майна.

Позивач вказує, що у ніч на 15.06.2025 року стався обвал зовнішньої несучої стіни спірного будинку, що призвело до унеможливлення використання орендованого приміщення.

В акті обстеження нежитлових приміщень від 24.06.2025 року (а. с. 65) зазначено, що за результатами чергового візуального комісійного обстеження нежитлових приміщень за адресою: вул. Юліана Матвійчука, 43 а, м. Полтава, встановлено, що:

- зовнішня фасадна стіна обвалилася повністю;

- під будівлею знаходяться фрагменти стін у вигляді цегли та будівельного сміття;

- об`єкт оренди значно пошкоджений та втратив свої експлуатаційні характеристики;

- наразі існує необхідність у визначенні розміру завданих збитків Полтавській міській територіальній громаді внаслідок знищення об`єкта оренди.

09.07.2026 року судовим експертом Федоровим Д. Ф. було складено висновок експерта №49 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення Управління майном комунальної власності міста (а. с. 50 -58), в якому зазначено:

- дах будівлі - односкатний із зовнішнім неорганізованим водостоком у сторону головного (південно-східного) фасаду;

- на час проведення обстеження будівля перебуває в експлуатації більше 60 років. відповідно до технічного паспорта (1) рік побудови - 1965. Термін експлуатації згідно з додатком А (9) - 70 років;

- під час проведення дослідження встановлено, що цегляна кладка самонесучої стіни південно-західного фасаду повністю зруйнована внаслідок аварії - зриву конструкції фундаменту і просідання насиченого водою ґрунту основи. При руйнуванні стіни відбулися пошкодження інших елементів будинку. Внаслідок руйнування стіни жорсткість частини будинку та кладки суміжних несучих стін зменшена до понаднормових значень;

- внаслідок аварії - зриву фактично припинили існування приміщення кабінету №3 площею 10,1 м2, кабінету №4 площею 7,7 м2. Решта нежитлових приміщень будівлі перебувають у експлуатації. Оздоблення та інженерні мережі мають природній фізичний знос, що відображено у додатку №1. Відомості про проведені капітальні ремонти - не надані.

Під час натурного обстеження експертом зафіксовано спробу підсилення частини фундаменту, яка сприймала навантаження від зруйнованої стіни, шляхом "підливання" бетону по периметру та відновлення мощення. Заходи щодо забезпечення спільної роботи існуючих фундаментів та конструкцій підсилення не зафіксовано;

- на основі проведеного технічного обстеження, експерт встановив, що фізичний знос частини громадського будинку за адресою: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 43 а, у складі приміщень: кабінет №3 площею 10,1 м2, кабінет №4 площею 7,7 м2 - складає 77%, що відповідає технічному стану "ветхий": стан несучих конструктивних елементів аварійний, а не несучих - дуже ветхий, обмежене виконання елементами будинку своїх функцій;

- на основі проведеного технічного обстеження, експерт встановив, що фізичний знос частини громадського будинку за адресою: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 43 а, у складі приміщень: тамбур №1 площею 1,4 м2 , коридор №2 площею 3,7 м2, кабінет №5 площею 28,5 м2, тамбур №6 площею 1,1 м2, кабінет №7 площею 12,9 м2, кабінет №8 площею 24,7 м2, комора №9 площею 14,6 м2, вмивальник №10 площею 2,7 м2, вбиральня №11 площею 1,4 м2, коридор №12 площею 9,2 м2 - складає 59 %, що відповідає технічному стану "незадовільний" (близький до ветхого): експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту.

Відповідно до Наказу Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради 01.08.2025 року №106-0 (а. с. 70) було припинено договір оренди від 20.09.2021 року №161/2 нерухомого майна - нежитлових приміщень за адресою: вул. Матвійчука Юліана, 43 а, м. Полтава, укладеного з Громадською організацією "Спілка ветеранів Збройних Сил України міста Полтава" з 04.08.2025 року, про що було повідомлено орендаря листом вих. №01-05-01.1-11/682 від 05.08.2025 року (а. с. 41).

В якості додатків до вказаного листа було зазначено договір про припинення договору оренди нерухомого майна - нежитлових приміщень площею 114,9 кв.м., розташованих за адресою: вул. Матвійчука Юліана, 43 а, м. Полтава, що належать до комунальної власності Полтавської міської територіальної громади від 20.09.2021 р. № 161/2, а також акти приймання-передачі з орендованого користування нежитлового приміщення за адресою: вул. Матвійчука Юліана, 43 а, м. Полтава.

Як встановив суд першої інстанції матеріали справи не містять вищезазначених доказів - договору про припинення спірного договору оренди та акту приймання-передачі з орендованого користування нежитлового приміщення за адресою: вул. Матвійчука Юліана, 43 а, м. Полтава.

09.02.2026 року судовим експертом Федоровим Д. Ф. було складено висновок експерта №8 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення Управління майном комунальної власності міста (а. с. 72 - 85), відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої частині громадського будинку за адресою: м. Полтава, вул. Юліана Матвійчука, 43 а, у складі приміщень: кабінет №3 площею 10,1 м2 , кабінет №4 площею 7,7 м2 - складає - 466 120,00 грн.

Позивач вважає, що невиконання орендарем п. 6.2 незмінюваних умов договору оренди щодо зобов`язання забезпечувати збереження орендованого майна, запобігання його пошкодженню і псуванню, тримання майна в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримування орендованого майна в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, призвело до обвалу зовнішньої несучої стіни будинку за адресою вул. Юліана Матвійчука, 43а, м. Полтава, та втрати ним своїх експлуатаційних можливостей, що завдало Полтавській міській територіальній громаді значних збитків у розмірі 466 120,00 грн. Вказане стало підставою для звернення позивача до суду.

За результатами розгляду заявлених вимог суд першої інстанції дійшов висновку у задоволенні позовних вимог відмовити, з мотивів, викладених у рішенні.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 4 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.ч.1-3 ст.623 ЦК України).

Відповідно до ст.1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Досліджуючи склад цивільного правопорушення з огляду на встановлені обставини, колегія суддів зазначає наступне.

В період з 20.09.2021 по 03.08.2025 відповідач був орендарем нежитлового приміщення загальною площею 114,9 кв.м., що розташоване за адресою: вул. Пушкіна (нова назва - Юліана Матвійчука), 43 а, м. Полтава. Вказане приміщення було передано йому за актом приймання-передачі від 20.09.2021 року, зміст якого не містить інформації про стан приміщень, що узгоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість тверджень позивача, що приміщення передані у належному технічному стані, оскільки протягом дії договору орендар не звертався до орендодавця щодо незадовільного стану орендованого приміщення, так як відсутність відомостей про стан приміщень не свідчить про його належний чи незадовільний стан, а свідчить про невстановлення фактичного стану приміщень на цей час.

Посилання скаржника на те, що технічний стан об`єкта оренди зазначено в оголошенні про проведення електронного аукціону, яке затверджено наказом Управління від 30.07.2021 №373-о, як такий, що не потребує поточного ремонту та погодження відповідача з фактичним технічним станом об`єкта оренди з огляду на підписання акту приймання-передачі ніяким чином не підтверджує технічний стан об`єкта станом на дату його передачі.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому що у справі немає жодного первинного документа, який би описував стан приміщень саме на час їх передачі в оренду у вересні 2021 року, і хоча чинне законодавство, що регулює відносин оренди комунального майна не передбачає оформлення будь-яких первинних документів, що визначають технічний стан об`єкта оренди на момент укладення договору, відсутність такої інформації в контексті доведення факту погіршення майна як елементу правопорушення з метою стягнення завданих збитків, не звільняє сторону, яка посилається на таку обставину, від надання доказів в підтвердження стану майна саме на момент його передачі для порівняльного аналізу з метою встановлення періоду, характеру і ступеня погіршень.

Надані позивачем в підтвердження належного стану приміщення звіт з оцінки майна (дата оцінки 31.10.2020 р.), висновок експерта №49 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження від 09.07.2025 року, висновок експерта №8 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження від 09.02.2026 року свідчать про незадовільний стан та необхідність здійснення ремонту (звіт з оцінки майна - а. с. 34 (фізичний знос об`єкту оцінки - 52%); у висновку №49 судового експерта Федорова Д. Ф. від 09.07.2026 року зазначено, дах будівлі - односкатний із зовнішнім неорганізованим водостоком у сторону головного (південно-східного) фасаду; на час проведення обстеження будівля перебуває в експлуатації більше 60 років. відповідно до технічного паспорта (1) рік побудови - 1965. Термін експлуатації згідно з додатком А (9) - 70 років; під час проведення дослідження встановлено, що цегляна кладка самонесучої стіни південно-західного фасаду повністю зруйнована внаслідок аварії - зриву конструкції фундаменту і просідання насиченого водою ґрунту основи).

Вказані документи додатково підтверджують, що ще до 2021 року спірне приміщення було в незадовільному стані, без ремонту та потребували комплексного ремонту (Таблиця 2.2.3. "Визначення середньозваженого фізичного зносу" (а. с. 34 зворот), яка наявна у Звіті з оцінки майна від 31.10.2020 року, містить наступну інформацію: фундамент - 35% зносу, питома вага 12%, питомий знос 4,2 % (дрібні тріщини в цоколі та під вікнами першого поверху); стіни перегородки - 50% зносу, питома вага 33%, питомий знос 16,5 % (відпадання штукатурки місцями, вивітрювання розчину зі швів); перекриття - 40% зносу, питома вага 4%, питомий знос 1,6 % (сліди протікання на стелі, вологість обмазки); покрівля - 40% зносу, питома вага 4%, питомий знос 1,6 % (протікання і просвіти в окремих місцях, відставання і тріщини гребеневих плит); підлога - 60% зносу, питома вага 11%, питомий знос 6,6 % (матеріал підлоги стертий, прогини і просідання); прорізи - 60% зносу, питома вага 9%, питомий знос 5,4% (дверні полотна осіли або мають нещільний притулок по периметру коробки); оздоблювальні роботи - 60% зносу, питома вага 15%, питомий знос 9,0 % (шар фарби потемнів і забруднився, в окремих місцях пошкоджений, відшарувався і вздувся); внутрішні сантехнічні та електротехнічні роботи - 60% зносу, питома вага 6%, питомий знос 3,6 % (стан незадовільний); інші роботи - 60% зносу, питома вага 6%, питомий знос 3,6 % (стан незадовільний).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність документа, який би дозволив здійснити порівняння стану орендованого приміщення станом на вересень 2021 року із тим станом, який був на червень 2025 року, і визначив рівень погіршення стану нежитлових приміщень, що спростовує доводи скаржника про протилежне. Проте, як свідчать матеріали справи станом на 31.10.2020 року об`єкт оренди знаходився у незадовільному стані, що підтверджує сам позивач, подаючи звіт про оцінку цього об`єкту від 31.10.2020 року.

Виходячи з того, що сторони в договорі оренди встановили ринкову вартість майна на рівні, зазначеному у звіті про оцінку майна від 31.10.2020, є підстави вважати, що його стан не змінився та не поліпшився на час укладання договору оренди.

З встановлених обставин вбачається, що об`єкт оренди станом на 22.05.2025 та станом на 04.06.2025, згідно з наданих актів обстеження, перебував у незадовільному передаварійному технічному стані; на зовнішній фасадній стіні виявлено порушення цілісності перев`язки цегляної кладки у вигляді тріщини значних розмірів, що свідчить про втрату несучої здатності конструкції; зовнішня фасадна стіна має нахил і часткову втрату цегляної кладки; об`єкт оренди потребує ремонтних робіт щодо усунення виявлених дефектів.

Однак, Управління майном комунальної власності міста Полтавської міської ради, як орендодавець та балансоутримувач, знаючи про незадовільний передаварійний стан спірного приміщення не вжив жодних заходів щодо ініціювання проведення поточного та/або капітального ремонту, що дало б змогу запобігти обвалу стіни та як наслідок пошкодження та втрати своєї експлуатаційної характеристики об`єкта оренди, посилаючись на те, що саме на орендаря покладено обов`язок відповідно до умов договору вживати заходів спрямованих на запобігання його руйнування. Разом з тим, колегія суддів наголошує, що в умовах відсутності доказів в підтвердження належного стану переданого в оренду приміщення, а згідно з наявних в матеріалах справи документів навпаки його перебування в незадовільному стані, орендодавець не має права перекладати на орендаря обов`язок щодо ліквідації передаварійного стану, якщо цей стан загрожує руйнуванням об`єкта або вимагає капітального ремонту, а сам власник знав про дефекти і не попередив про них чи проігнорував проблему.

В підтвердження причинно-наслідкового зв`язку і розміру збитків, позивачем долучено до матеріалів справи висновок експерта №49 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення Управління майном комунальної власності міста від 09.07.2025 та висновок експерта №8 за результатами експертного будівельно-технічного дослідження на замовлення Управління майном комунальної власності міста від 09.02.2026.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, подані позивачем докази (висновки експерта) не підтверджують порівняльного стану приміщень станом на 2020 рік зі станом приміщень на червень 2025 року, не підтверджують конкретного погіршення приміщень у порівняння зі станом, в якому приміщення були отримані, не вказують на період, характер і ступінь таких погіршень. У висновку від 09.07.2025 р. описано стан об`єкта на час огляду 02.07.2025 р., але не здійснено порівняння зі станом приміщення на 2020 року, не здійснено порівняння вартості майна станом на 2025 і на 2020 роки.

До того судова колегія звертає увагу, що досліджуючи питання, які були поставлені позивачем перед експертом у липні 2025 року (експертний висновок № 49), а саме : який технічний стан частини громадського будинку та деяких його приміщень, експерт, даючи оцінку фізичному зносу, зауважив, що під фізичним зносом конструкцій, технічних пристроїв та будинків в цілому мається на увазі втрата ними первісних техніко-експлуатаційних показників (міцності, стійкості, надійності і т.ін) внаслідок дії природно-кліматичних, технічних факторів та життєдіяльності людини.

В ході постановки питань перед експертом, позивач не ставив питання щодо ступеню впливу кожного з наведених факторів на фізичний знос об`єкта оренди.

А отже, в умовах: незадовільного стану об`єкту оренди станом на листопад 2020 року; відсутності в договорі оренди обов`язку орендаря проводити ремонт (передбачено лише право); недоведеності в межах справи перевищення показників нормального фізичного зносу об`єкту, який на час передання в оренду знаходився у незадовільному стані (протилежних доказів в справі немає), судова колегія підкреслює, що в межах цієї справи позивачем не доведено, що збитки виникли у зв`язку з противоправними діями/бездіяльність відповідача.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що важливою є категорія "погіршення стану об`єкта", бо саме за це орендар несе відповідальність, саме погіршення стану об`єкту в порівнянні з станом на момент його передачі в оренду може бути ознакою того, що орендар не дбав про майно, порушував правила його експлуатації. Проте враховуючи недоведення факту передачі об`єкту оренди в належному стані та його погіршення під час перебування в оренді в порівняні з станом на момент передачі, заперечення скаржника в цій частині з посиланням на передбачений п.6.4 договору, обов`язок орендаря забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, підтримувати орендоване майно в належному стані, та відповідальність за його невиконання не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Судова колегія також враховує, що позивач не підтверджує, що саме той обсяг робіт, який заплановано виконати, пов`язаний із пошкодженнями (погіршеннями), отриманими внаслідок перебування приміщень в оренді у відповідача. Факт незадовільного стану приміщень ще в 2020 році є більш вірогідним, ніж факт передачі майна в належному стані, а обов`язок орендаря - повернути майно в стані не гіршому ніж на початок оренди, у зв`язку з чим будь-які інші поліпшення, які зараз позивач закладає в кошторис, виходять за межі відповідальності відповідача.

Виходячи із зазначеного причинно-наслідковий зв`язок і розмір збитків не підтверджені належними доказами.

Підсумовуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач належними доказами не довів підстав позову та повного складу цивільного правопорушення, а саме причинно-наслідкового зв`язку між неправомірною поведінкою орендаря упродовж певного періоду часу (не підтвердив, упродовж якого саме часу відбулося погіршення до стану, виявленого в 2025 році, наскільки погіршився стан приміщень за період від 2020 до 2025 років чи за інший спірний період, не підтвердив характер погіршення приміщень та вплив відповідача на ці погіршення) та наслідками, необхідністю проведення ремонтних робіт, вартістю 466 120,00 грн за рахунок відповідача.

Отже, доводи скаржника про незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції та його прийняття з порушенням норм матеріального права без врахування фактичних обставин справи та наявних в ній доказів не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Управління майном комунальної власності міста (вх. 1707 П) не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання залишається за скаржником.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління майном комунальної власності міста (вх. 1707 П) на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26 - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 23.07.2026 у справі №917/243/26 - залишити без змін.

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 30.09.2026.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза