Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №906/578/17 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м.Рівне Справа № 906/578/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Поліщук П.Я.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

апелянта: представник Бучинська І.В.

боржника: арбітражний керуючий Черниш О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.2847/26 від 12.06.2026) на ухвалу Господарського суду Житомирської області, постановлену 02.06.2026 суддею Кострицею О.О. у м.Житомирі у справі №906/578/17

про банкрутство Комунального підприємства "Першотравенське"

ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є ухвала Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17.

1.2. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 в частині стягнення грошової винагороди.

1.3. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 18 427,17грн грошової винагороди.

1.4. Присуджено до стягнення з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича 867 494,67грн грошової винагороди. Видано накази.

2. Короткий зміст судового рішення.

2.1 Арбітражний керуючий Черниш О.М. виконує обов`язки ліквідатора банкрута з 27.08.2019.

2.2. Згідно клопотання від 27.04.2026 №02-11/32 в частині стягнення грошової винагороди арбітражний керуючий Черниш О.М. просить стягнути на свою користь з Головного управління ДПС у Житомирській області - 867 494,67грн, з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" – 18 427,17грн.

2.3. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (згідно із частинами 1 та 2 статті 10 КУзПБ).

2.4. Абзацом 1 частини 1статті 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород. Відповідно до частини 5 вказаної статті 30 кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

2.5. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.

2.6. Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

2.7. Ухвалою від 23.04.2026 суд затвердив звіт арбітражного керуючого Черниша О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 01.09.2019 по 31.12.2025 на суму 890 325,00грн. Дана ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

2.8. За умови чинності ухвали Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий (ліквідатор банкрута) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи. За період ліквідаційної процедури арбітражний керуючий Черниш О.М. отримав 4403,16грн грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора банкрута. Отже, з урахуванням матеріалів справи залишок неоплаченої грошової винагороди арбітражного керуючого Черниша О.М. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута становить 885921,84 грн.

2.9. Суд встановив, що кредитори у цій справі не створювали фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого. Матеріали справи підтверджують відсутність у боржника активів, за рахунок реалізації яких могла б бути здійснена оплата грошової винагороди арбітражного керуючого Черниша О.М.

2.10. З урахуванням положень законодавства та судової практики, суд дійшов висновку про те, що сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута у даній справі повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам. З урахуванням визнаних грошових вимог у даній справі про банкрутство, арбітражним керуючим Чернишем О.М. у розрахунку розміру грошової винагороди, яка підлягає стягненню з кредиторів, вірно визначено розмір вимог кредиторів та відсоткову частку вимог кредиторів у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів КП "Першотравенське". Клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 №02-11/32 в частині стягнення грошової винагороди підлягає до задоволення.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Житомирській області 12.06.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.2847/26 від 12.06.2026) (з урахуванням клопотання від 30.07.2026), в якій, просить: скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 по справі №906/578/17.Постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання ОСОБА_1 від 27.04.2026 за вих. №02-11/32 про стягнення грошової винагороди частково, стягнути з кредиторів в межах справи про банкрутство №906/578/17 грошову винагороду арбітражного керуючого Черниша О.М. у загальній сумі 215 088,00 грн.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду здійснені з порушенням норм матеріального і процесуального права. Арбітражний керуючий Черниш О.М. звернувся з клопотанням про стягнення грошової винагороди - серед іншого, останній зазначив, що неоплаченою є грошова винагорода арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 01.09.2019 по 31.12.2025 на загальну суму 885921,84 грн. Враховуючи відсутність у КП "Першотравенське" майна, виникла необхідність стягнути заборгованість з грошової винагороди арбітражного керуючого з кредиторів.

3.3. ГУ ДПС констатує факт, що за період з дати призначення ліквідатором у справі і по фактичну дату подання до суду ліквідаційного балансу, арбітражним керуючим Чернишем О.М. відбувалось формальне володіння повноваженнями ліквідатора у процедурі банкрутства КП "Першотравенське", що свідчить про відсутність підстав для стягнення повної суми заявленої грошової винагороди ліквідатора у загальному розмірі 885 921,84грн.

3.4. За результатами аналізу тривалості ліквідаційної процедури у справі №906/578/17, ГУ ДПС зазначає, що час виконання обов`язків ліквідатора банкрута арбітражний керуючий Черниш О.М. допускав повторне, систематичне невиконання процесуальних обов`язків, неодноразове зловживання процесуальними правами, систематичного не подавав витребувані судом докази без поважних причин або без їх повідомлення, систематично не виконував вимоги ухвал суду; ненадання господарському суду проміжний звіт за наступний період з підтверджуючими документами про хід ліквідаційної процедури банкрута та інші матеріали, що свідчать про виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків розглянутий на засіданні комітету кредиторів.

3.5. Арбітражним керуючим не забезпечено виконання повноважень ліквідатора банкрута в порядку, визначеному статтею 61 КУзПБ та належне виконання заходів, передбачених статтями 62-64 цього Кодексу, спрямованих на задоволення вимог кредиторів. Систематично не з`являвся у судові засідання для надання усних пояснень щодо підстав невиконання вимог ухвал суду, повторно не виконав та повторно допускав ігнорування суду. Усних та обґрунтованих письмових пояснень підстав невиконання вимог ухвал суду та доказів виконання обов`язків ліквідатора у справі та недопустимості затягування розгляду справи не надав. Обґрунтованих підстав неможливості прийняти участь у судових засіданнях особисто не надавав та доказів не надав.

3.5.1. Такі дії ліквідатора можна розцінити як недобросовісно створювані перепони для руху справи.

3.6. Судом неодноразово надавалась оцінка розумності тривалості судового провадження в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, адже суд неодноразово вимагав від ліквідатора за результатами проведеної роботи, згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, подати звіт та ліквідаційний баланс, до якого додати відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню. Суд неодноразово попереджав ліквідатора про відповідальність за такі дії. Своїми діями/бездіяльністю арбітражний керуючий здійснив значне затягування тривалості процедури банкрутства, що призвело до надмірного нарахування грошової винагороди.

3.7. З позиції кредитора, проаналізувавши якість виконаних робіт ліквідатором за вказаний період, вбачаються, що ефективними діями які дійсно потребували їх вчиненню ліквідатором у ліквідаційній процедурі та період, у якому фактично арбітражним керуючим добросовісно виконувались обов`язки ліквідатора банкрута та не відбувалось формальне володіння повноваженнями ліквідатора є лише період лютий 2024 – лютий 2025 (розгляд справи в частині покладення субсидіарної відповідальності та стягнення в межах справи про банкрутство).

3.8. Крім того, якби ліквідатором не було допущено затягування ліквідаційної процедури та ефективні дії щодо виконання покладених на нього обов`язків були виконані вчасно, то оплата послуг була б нарахована ним за період з дати призначення 27.08.2019 за рік виконання обов`язків ліквідатора банкрута із врахуванням суми мінімальної заробітної, яка діяла на той період, а саме: Вересень – жовтень 2019 – по 8349,00грн за кожен місяць – 16698,00грн Листопад – грудень 2019 – по 12519,00грн за кожен місяць – 25038,00грн Січень – серпень 2020 – по 14169,00грн за кожен місяць – 113352,00грн ГУ ДПС розуміє, що для підготовки та забезпечення надання на розгляд суду матеріалів щодо покладення субсидіарної відповідальності та стягнення в межах справи про банкрутство та підготовки ліквідаційного балансу необхідно час, наприклад достатньо чотири місяці: Вересень – грудень 2020 – по 15000,00грн за кожен місяць – 60000,00грн Загальна сума за вищевказаний період часу, яка є пропорційною до обсягу виконаної роботи ліквідатором, становить 215088,00грн.

3.9. ГУ ДПС вбачає, що грошова винагорода у загальному розмірі 885 921,84грн., яку ліквідатор заявляє до стягнення за період часу з дати свого призначення до дати подання ліквідаційного балансу, є непропорційною до обсягу виконаної роботи і ГУ ДПС наполягає, на тому, що суд, керуючись принципом судового розсуду має можливість зменшити вказаний заявлений розмір до стягнення.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.

4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 (колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., судді – Поліщук П.Я., Крейбух О.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.2847/26 від 12.06.2026) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17.

4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 09.09.2026.

4.2. Учасники провадження у справі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, пояснень по справі.

4.3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.2847/26 від 12.06.2026) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Поліщук П.Я.

4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у даній справі на 28.09.2026. Забезпечено арбітражному керуючому - Чернишу О.М. та представнику апелянта Головного управління ДПС у Житомирській області – Бучинській І.В. проведення судового засідання 28.09.2026 о 15:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

4.5. До участі у судовому засіданні 28.09.2026 з розгляду апеляційної скарги у даній справі, в режимі відеоконференції, згідно ухвали суду долучилися вказані представники.

4.6. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

4.7. Представник апелянта та арбітражний керуючий у судовому засіданні надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.2847/26 від 12.06.2026) на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

6.1.1. Норми матеріального права:

Конституція України;

Кодекс України з процедур банкрутства.

Закон України "Про судовий збір".

6.1.2. Норми процесуального права:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта та арбітражного керуючого у судових засіданнях, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.11.2017, зокрема порушено провадження у справі №906/578/17 про банкрутство Комунального підприємства "Першотравенське".

7.3. Постановою Господарського суду Житомирської області від 12.12.2017, серед іншого, Комунальне підприємство "Першотравенське" визнано банкрутом та відкрито щодо підприємства ліквідаційну процедуру.

7.4. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.08.2019, зокрема, ліквідатором Комунального підприємства "Першотравенське" призначено арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

7.5. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 24.10.2019 постановлено подальший розгляд справи №906/578/17 про банкрутство КП "Першотравенське" здійснювати відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

7.6. 28.04.2026 до господарського суду від ліквідатора банкрута КП "Першотравенське" арбітражного керуючого Черниша О.М. надійшло клопотання від 27.04.2026 № 02-11/32 про стягнення грошової винагороди, залишення без розгляду клопотання від 03.04.2026 № 02-11/24 про стягнення грошової винагороди (т. 11 а.с. 49-53).

7.6.1. Обґрунтовуючи вказане клопотання, арбітражний керуючий Черниш О.М., серед іншого, зазначив, що неоплаченою є грошова винагорода арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 01.09.2019 по 31.12.2025 на загальну суму 885921,84 грн. Враховуючи відсутність у КП "Першотравенське" майна, виникла необхідність стягнути заборгованість з грошової винагороди арбітражного керуючого з кредиторів.

7.6.2. Арбітражний керуючий Черниш О.М. просить стягнути на свою користь з Головного управління ДПС у Житомирській області - 867 494,67грн, з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" – 18 427,17грн.

7.7. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.04.2026 вказане клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 про стягнення грошової винагороди, залишення без розгляду клопотання від 03.04.2026 № 02-11/24 про стягнення грошової винагороди прийнято до розгляду (т. 11 а.с. 54).

7.8. 22.05.2026 до господарського суду надійшли заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області від 22.05.2026 щодо клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 про стягнення грошової винагороди у яких кредитором зазначено наступне. Арбітражний керуючий Черниш О.М. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута допускав систематичне невиконання вимог ухвал суду, неодноразово не з`являвся у судові засідання, не подавав витребуваних судом доказів, що, на думку кредитора, свідчить про формальне, а не фактичне виконання ним обов`язків ліквідатора. З огляду на викладене, Головне управління ДПС у Житомирській області вважає заявлену до стягнення суму грошової винагороди у розмірі 885 921,84 грн непропорційною обсягу фактично виконаної роботи та просить задовольнити клопотання частково, керуючись принципом судового розсуду зменшити заявлений до стягнення розмір, стягнути з кредиторів грошову винагороду арбітражного керуючого у загальному розмірі 215 088,00 грн. Вказана сума, на думку кредитора, відповідає періоду добросовісного виконання ліквідатором покладених на нього обов`язків.

7.9. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 в частині залишення без розгляду клопотання від 03.04.2026 №02-11/24 про стягнення грошової винагороди.

7.9.1. Залишено без розгляду клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 03.04.2026 № 02-11/24 про стягнення грошової винагороди залишив без розгляду.

7.10. За результатами розгляду клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 в частині стягнення грошової винагороди, Господарським судом Житомирської області 02.06.2026 постановлено ухвалу (пункти 1.1.- 1.4 цієї постанови), з підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.10. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції від 02.06.2026 - без змін, виходячи з наступного.

8.2. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави.

8.3. За змістом частини 1 статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

8.4. Згідно частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

8.5. Провадження у справі №906/578/17 про банкрутство Комунального підприємства "Першотравенське" порушено ухвалою суду 23.11.2017, за правилами статей 10, 11 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

8.6. З 21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу).

8.6.1. У відповідності до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

8.6.2. У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

8.7. Від так, судом першої інстанції згідно ухвали від 24.10.2019 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №906/578/17 про банкрутство КП "Першотравенське" згідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

8.8. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

8.9. За змістом наведеного, норми Господарського процесуального кодексу України є загальними стосовно норм Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ.

8.10. Відповідно, у процедурі банкрутства процесуальні норми ГПК України мають універсальний характер, оскільки розраховані як на позовне провадження, так і на процедуру банкрутства та їх застосування у цій процедурі здійснюється з урахуванням особливостей правового регулювання розгляду конкретного питання, передбаченого КУзПБ.

8.11. Матеріалами справи підтверджується що, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.08.2019 зокрема, ліквідатором КП "Першотравенське" призначено арбітражного керуючого Черниша Олександра Миколайовича.

8.12. Арбітражний керуючий Черниш О.М. виконує обов`язки ліквідатора банкрута з 27.08.2019.

8.13. Відповідно до статті 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

8.14. Арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності, який з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника (згідно із частинами 2 та 2статті 10 КУзПБ).

8.15. Згідно пункту 3 частини 1 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

8.16. Абзацом 1 частини 1 статті 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду, яка складається з основної та додаткової грошових винагород.

8.16.1. Відповідно до абзаців 1, 5, 6, 7 частини 2 вказаної статті розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

8.16.2. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

8.16.3. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

8.16.4. У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

8.17. Відповідно до частини 6 статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

8.17.1. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

8.17.2. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

8.18. Відповідно до частини 3 статті 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.

8.19. Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

8.20. Відповідно до частини 5 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.

8.21. Згідно частин 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

8.22. Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

8.23. Верховний Суд у своїй постанові від 04.10.2018 у справі №916/1503/17, зазначив, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

8.24. Якщо процедура банкрутства триває після закінчення коштів, авансованих заявником відповідно до абзацу 6 частини другої статті 30 КУзПБ, або таке авансування не здійснювалося через інше правове регулювання на час ініціювання процедури банкрутства, фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого кредиторами не створено, а коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника або від продажу його майна, яке не перебуває в заставі, недостатньо для оплати послуг арбітражного керуючого та його витрат, або взагалі відсутні, арбітражний керуючий не позбавлений права звернутися до суду із заявою про стягнення з кредиторів банкрута коштів на сплату грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат у справі, пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 5011- 15/2551-2012).

8.25. Таким чином, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до частини п`ятої статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, так і за ухвалою суду пропорційно сумам грошових вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 5002- 17/1718-2011).

8.26. Пунктом 14.1.226. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

8.27. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

8.28. Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа". Відтак, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.

8.29. Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) має обов`язки, пов`язані із здійсненням провадження у справі.

8.30. Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №902/626/20, кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

8.30.1. У випадку, коли оплата грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв`язку з відсутністю таких коштів, то оплата грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора банкрута, має здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від обсягу його діяльності (за умови достатності та відповідності цих дій вимогам Кодексу України з процедур банкрутства), від розміру задоволених вимог кредиторів у справі, майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів роботи арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

8.31. З огляду на викладене, відмінність боржників яка виражається у різному статусі юридичних та фізичних осіб і застосування до них різних процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, жодним чином не може нівелювати право арбітражного керуючого на отримання передбаченої законом винагороди та на відшкодування його витрат, а тому судами попередніх інстанцій помилково не враховано правові висновки Верховного Суду викладені в постановах від 24.04.2018 у справі №910/2923/15-г, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 16.04.2019 у справі №914/2458/16, від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

8.32. Таким чином, надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно. Наведена правова позиція є усталеною в практиці Верховного Суду.

8.33. Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 5002-17/1718-2011.

8.34. Від так, всі наведені доводи та обґрунтування Головного управління ДПС у Житомирській області (в запереченнях та апеляційній скарзі) про неможливість покладення на нього оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута.

8.35. Під час розгляду клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 01.09.2019 по 31.12.2025 у справі №906/578/17, господарськими судами встановлено наступне.

8.35.1. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 затверджено звіт арбітражного керуючого Черниша О.М. про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута з 01.09.2019 по 31.12.2025 на суму 890325,00 грн.

8.35.2. Вказана ухвала не оскаржувалася учасниками справи, хоча останні за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 918/454/18.

8.35.3. Таким чином, судом першої інстанції правомірно відхилено доводи Головного управління ДПС у Житомирській області про непропорційність розміру грошової винагороди фактично проведеній арбітражним керуючим Чернишем О.М. роботі за період виконання повноважень ліквідатора банкрута. Оскільки, такі заперечення Головного управління ДПС у Житомирській області фактично зводяться до незгоди з висновками суду, викладеними в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 про затвердження звіту арбітражного керуючого щодо нарахування грошової винагороди, яка набрала законної сили та не була оскаржена у встановленому законом порядку.

8.35.4. Отже, за умови чинності ухвали від 23.04.2026, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий (ліквідатор банкрута) безумовно має право на оплату послуг, наданих в межах даної справи.

8.35.5. За період ліквідаційної процедури арбітражний керуючий Черниш О.М. отримав 4403,16грн грошової винагороди за виконання ним повноважень ліквідатора банкрута.

8.35.6. З урахуванням матеріалів справи залишок неоплаченої грошової винагороди арбітражного керуючого Черниша О.М. за період виконання повноважень ліквідатора банкрута становить 885921,84 грн.

8.35.7. Матеріалами справи підтверджується, що кредитори у цій справі не створювали фонд для авансування грошової винагороди арбітражного керуючого.

8.35.8. За результатами дослідження матеріали справи, господарськими судами встановлено, відсутність у боржника активів, за рахунок реалізації яких могла б бути здійснена оплата грошової винагороди арбітражного керуючого Черниша О.М.

8.36. Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи з положень законодавства, що регулюють порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого, судової практики, - сплата основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора банкрута у даній справі повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

8.37. Практика покладення судом на кредиторів витрат на оплату послуг арбітражного керуючого у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.01.2026 у справі № 927/149/22.

8.38. Так, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 08.02.2018 визнано вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (код 22048622) до боржника на суму 9330,40 грн основного боргу (четверта черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга).

8.39. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 27.03.2018 визнано вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області (код 39459195) до боржника на суму 379 091,07 грн основного боргу (друга черга), 95 769,35 грн пені (шоста черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга) а також вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області (ідентифікаційний код 39459195) до боржника на суму 60899,51 грн основного боргу (третя черга), 16073,76 грн фінансових санкцій (шоста черга), 25960,12 грн пені (шоста черга), 3524,00 грн судового збору (перша черга).

8.40. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.04.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів КП "Першотравенське" з включеними до нього вимогами наступних кредиторів:

- Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (код 22048622) на суму 9330,40грн основного боргу (четверта черга), 3524,00грн судового збору (перша черга);

- Головного управління ДФС у Житомирській області ( код 39459195) на суму 379 091,07грн основного боргу (друга черга), 60899,51 грн основного боргу (третя черга), 7048,00грн судового збору (перша черга);

- окремо від основних зобов`язань включив в реєстр вимог кредиторів вимоги Головного управління ДФС у Житомирській області (код 39459195) на суму 16073,76грн фінансових санкцій (шоста черга), 121 729,47грн пені (шоста черга).

8.41. 06.04.2018 загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" прийнято рішення змінити найменування товариства на Акціонерне товариство "Житомиробленерго", про що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Чернишем О.М. на підставі даних офіційного веб-сайту кредитора внесено відомості до реєстру вимог кредиторів боржника.

8.42. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.02.2020 замінено кредитора у справі - Головне управління ДФС у Житомирській області (код 39459195) на правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області (код 43142501).

8.43. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 29.04.2021 замінено кредитора у справі - Головне управління ДПС у Житомирській області ( код 43142501) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, (код відокремленого підрозділу 44096781).

8.44. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 15.02.2022 визнано вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, (код відокремленого підрозділу 44096781) до боржника на суму: 16116,41 грн штрафних санкцій (шоста черга), 4540,00 грн судового збору (перша черга).

8.45. Таким чином, у межах справи № 906/578/17, з урахуванням зазначених ухвал Господарського суду Житомирської області місцевим господарським судом визнано кредиторські вимоги до боржника, які включені до реєстру вимог кредиторів боржника в загальному розмірі - 618 355,62 грн:

- Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8, ідентифікаційний код 22048622) - 12854,40 грн (2,08 %);

- Головне управління ДПС у Житомирській області (10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096781) - 605498,22 грн (97,92 %).

8.46. З урахуванням наведеного, перевіривши долучений до клопотання розрахунок грошової винагороди арбітражного керуючого за рахунок кредиторів пропорційно їх вимог, колегія суддів зазначає, що арбітражним керуючим Чернишем О.М. правильно визначено розмір грошової винагороди, яка підлягає стягненню з кредиторі, виходячи з розміру задоволених вимог кредиторів та відсоткову частку вимог кредиторів у загальній сумі кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів банкрута - КП "Першотравенське".

8.47. Нараховані до пропорційного стягнення з кредиторів суми коштів є арифметично правильними та відповідають обставинам справи і приписам законодавства, а тому підлягають пропорційному стягненню із кредиторів у цій справі на користь арбітражного керуючого Черниша О.М. в рахунок грошової винагороди за період виконання повноважень ліквідатора банкрута наступним чином з:

- Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - 18 427,17 грн грошової винагороди;

- Головного управління ДПС у Житомирській області - 867 494,67 грн грошової винагороди.

8.48. Господарським судом Житомирської області обґрунтовано та правомірно задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Черниша О.М. від 27.04.2026 № 02-11/32 в частині стягнення грошової винагороди.

8.49. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

8.50. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.51. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.52. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

8.53. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

8.54. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

8.55. Оскаржувана ухвала Господарського суду Житомирської області постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.56 Скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.

8.57. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції при постановлені оскаржуваної ухвали суду та не можуть бути підставою для її скасування або зміни.

8.57.1. Обґрунтування (як основний довід апеляційної скарги) Головного управління ДПС у Житомирській області щодо необхідності зменшення заявленого до стягнення розміру грошової винагороди, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки останній не наділений повноваженнями, згідно норм законодавства самостійно, на власний розсуд змінювати визначений законом, затверджений ухвалою Господарського суду Житомирської області від 23.04.2026 (яка набрала законної сили та у даному апеляційному провадженні не оскаржується), та заявлений до стягнення розмір грошової винагороди арбітражного керуючого.

8.58. За таких обставин апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області (вх.2847/26 від 12.06.2026) слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2026 у справі №906/578/17 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 2662,40грн згідно платіжної інструкції про сплату судового збору від 07.07.2026.

10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.06.26р. залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 02 червня 2026 року у справі №906/578/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Справу №906/578/17 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повна постанова складена "29" вересня 2026 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Поліщук П.Я.