Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №910/11121/25 — Північний апеляційний господарський суд

Суд: Північний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: енергоносіїв

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №910/11121/25

Суддя: Горбасенко П.В.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Справа № 910/11121/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Горбасенка П.В.

суддів: Сковородіної О.М.

Колесника Р.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві» про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 (повний текст складено та підписано 15.06.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/11121/25 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві»

до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

про стягнення 7 737 330, 49 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві» (далі - позивач / ТОВ «Теплодар Піві») звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач / ДП «Гарантований покупець») про стягнення 7 737 330, 49 грн, з яких: 5 918 079, 56 грн основного боргу, 200 670, 87 грн інфляційних втрат, 82 576, 17 грн 3 % річних за період з січня по грудень 2024 року та 1 522 886, 55 грн основного боргу, 6 280, 00 грн інфляційних втрат, 6 837, 34 грн 3 % річних за період з січня по червень 2025 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.09.2025 прийняв позовну заяву ТОВ «Теплодар Піві» до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/11121/25, постановив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання та встановив строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.12.2025 залучив до участі у справі № 910/11121/25 третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - третя особа / НЕК «Укренерго»).

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.06.2026 у справі № 910/11121/25 залучив Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (далі - АТ «Гарантований покупець») в якості правонаступника відповідача - ДП «Гарантований покупець».

Господарський суд міста Києва рішенням від 03.06.2026 у справі № 910/11121/25 задовольнив позов частково, зокрема ухвалив:

- стягнути з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Теплодар Піві» 4 927 502, 53 грн основного боргу, 206 950, 87 грн інфляційних втрат, 89 413, 51 грн 3 % річних та 62 686, 41 грн судового збору;

- провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 2 513 463, 58 грн основного боргу закрити;

- в іншій частині позову відмовити.

Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 18.06.2026 у справі № 910/11121/25 частково задовольнив заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення та стягнув з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Теплодар Піві» 33 757, 55 грн витрат на професійну правничу допомогу, тоді як в задоволенні іншої частини заяви відмовив.

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/11121/25, АТ «Гарантований покупець» (далі - скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та додаткове рішення в частині стягнутих витрат на професійну правничу допомогу, ухваливши нове судове рішення про відмову ТОВ «Теплодар Піві» у задоволенні позовних вимог та вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 21.07.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/11121/25, призначив апеляційну скаргу до розгляду на 16.09.2026, витребував з Господарського суду міста Києва матеріали цієї справи та встановив ТОВ «Теплодар Піві» строк для подання до суду у письмовій формі відзиву на апеляційну скаргу.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.09.2026 у справі № 910/11121/25 частково задовольнив апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець», змінив рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 у частині стягнення 3 % річних та судового збору, зменшивши розмір 3 % річних, що підлягають стягненню з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Теплодар Піві», з 89 413, 51 грн до 82 448, 31 грн, а розмір судового збору - з 62 686, 41 грн до 62 602, 82 грн, тоді як в іншій частині рішення залишив без змін.

Цією ж постановою Північний апеляційний господарський суд змінив додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 у справі № 910/11121/25, зменшивши розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Теплодар Піві», з 33 757, 55 грн до 33 712, 54 грн.

Крім того згідно означеної постанови з ТОВ «Теплодар Піві» на користь АТ «Гарантований покупець» стягнуто 125, 37 грн судового збору за подання апеляційної скарги, а решту витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

21.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Теплодар Піві» (далі - заявник) про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат, згідно з якою заявник просить суд стягнути з АТ «Гарантований покупець» 19 974, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом означеної справи.

Обґрунтовуючи відповідну заяву, позивач посилається на те, що:

- у позовній заяві ТОВ «Теплодар Піві» було зроблено заяву з процесуальних питань щодо судових витрат про подання відповідних доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, а під час судового засідання 16.09.2026 у суді апеляційної інстанції позивач підтримав означену заяву;

- Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» на підставі договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 надано ТОВ «Теплодар Піві» професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи № 910/11121/25, вартість якої визначена з огляду на погоджений сторонами розмір гонорару - 4 000, 00 грн за годину роботи адвоката;

- правовий супровід справи у суді апеляційної інстанції включав вивчення апеляційної скарги, подання процесуальних заяв, підготовку до судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні, на що загалом витрачено 5 годин, у зв`язку з чим загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 20 000, 00 грн;

- з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець» та приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача пропорційно результату апеляційного перегляду - у розмірі 99,87 % від 20 000, 00 грн, що становить 19 974, 00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 21.09.2026 заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Горбасенка П.В., суддів Сковородіної О.М., Колесника Р.М.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.09.2026 прийняв до розгляду заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі № 910/11121/25, постановив здійснювати розгляд означеної заяви без повідомлення учасників справи та запропонував АТ «Гарантований покупець» протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду свої пояснення та / або заперечення щодо заяви про ухвалення додаткової постанови разом з доказами направлення копії вказаних пояснень та / або заперечень на адреси інших сторін.

29.09.2026, у встановлений Північним апеляційним господарським судом строк, через підсистему «Електронний суд» АТ «Гарантований покупець» подало заперечення на заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо розподілу судових витрат, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні означеної заяви в повному обсязі, покликаючись на недоведеність фактичного понесення позивачем заявлених витрат на професійну правничу допомогу, завищення зазначеного позивачем обсягу витраченого адвокатом часу, відсутність значної складності виконаної під час апеляційного перегляду роботи та невідповідність заявленого до відшкодування розміру витрат критеріям їх реальності, необхідності та розумності.

У разі встановлення судом підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу відповідач просить обмежити розмір їх компенсації, що підлягає стягненню з АТ «Гарантований покупець», до 1 000, 00 грн.

Дослідивши заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, а також наявні у матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть судові витрати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123, ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як випливає з матеріалів означеної справи, у позовній заяві ТОВ «Теплодар Піві» заявило, що відповідні докази на підтвердження загального розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Поряд з тим під час судового засідання Північного апеляційного господарського суду 16.09.2026 представник ТОВ «Теплодар Піві» до закінчення судових дебатів заявила про намір подати докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови.

Постанову за результатами апеляційного перегляду справи № 910/11121/25 Північний апеляційний господарський суд ухвалив 16.09.2026, а заяву ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо розподілу судових витрат разом із доказами на підтвердження їх розміру подано через підсистему «Електронний суд» 21.09.2026.

Отже, ТОВ «Теплодар Піві» до ухвалення судом апеляційної інстанції постанови заявило про понесення витрат на професійну правничу допомогу та про намір подати докази на підтвердження їх розміру, а із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат звернулося у межах встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України п`ятиденного строку.

Разом з тим на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 20 000, 00 грн позивач разом із заявою про ухвалення додаткової постанови надав копію рахунку № 340 від 18.09.2026.

Також у матеріалах цієї справи наявні договір про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 з додатком № 2 від 01.08.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 1819327 від 10.02.2025 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3783/10 від 30.10.2008, якими підтверджуються повноваження та статус адвоката Проскурні Т.В., яка здійснювала представництво інтересів ТОВ «Теплодар Піві» під час апеляційного перегляду справи № 910/11121/25.

Колегією суддів встановлено, що 14.05.2024 між ТОВ «Теплодар Піві» (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» (далі - адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги № 251/2024 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 1.2 договору надання адвокатським об`єднанням правової допомоги здійснюється на підставі поданої клієнтом письмової заявки, оформленої за формою, наведеною у додатку № 1 до договору, в якій має бути вказано вид правової допомоги згідно з п. 2.1 договору, якої потребує клієнт, короткий виклад суті справи / завдання, інші додаткові умови, що стосуються суті справи.

Положеннями п. 2.1 договору передбачено, що адвокатське об`єднання, зокрема: перевіряє документи клієнта та надає правову допомогу при їх підготовці та правильному оформленні; бере участь у розгляді питань щодо дебіторської та кредиторської заборгованості клієнта; представляє через партнерів та / або адвокатів інтереси клієнта в господарських судах та інших органах, складає та підписує заяви, у тому числі позовні заяви, скарги, клопотання, інші процесуальні документи та подає їх у встановленому законом порядку; аналізує практику розгляду судових та інших справ, практику укладення та виконання цивільних договорів, надає клієнту пропозиції щодо усунення виявлених недоліків; надає консультації, висновки, довідки з правових питань та інформує клієнта на його запит про зміни у законодавстві.

За змістом п. 2.2.2 договору партнери адвокатського об`єднання та / або його адвокати мають право представляти та захищати права, свободи та інтереси клієнта в судах усіх юрисдикцій та інстанцій, знайомитися з матеріалами справи, робити витяги та копії документів, брати участь у судових засіданнях, надавати докази, заявляти клопотання і відводи, надавати усні та письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування і заперечення, одержувати судові рішення та вчиняти інші процесуальні дії, необхідні для представництва інтересів клієнта.

Відповідно до п. 3.1.4 договору клієнт зобов`язаний оплачувати гонорар адвокатського об`єднання відповідно до умов розділу 4 договору.

Приписами п. 3.1.5 договору визначено, що клієнт зобов`язаний своєчасно приймати надані адвокатським об`єднанням послуги шляхом підписання акта приймання-передавання. У випадку, якщо клієнт не підписав акт приймання-передавання послуг протягом п`яти робочих днів з дати отримання такого акта та не надав обґрунтованих заперечень щодо прийняття таких послуг, послуги вважаються прийнятими на шостий робочий день з дати отримання відповідного акта приймання-передавання послуг.

Згідно з п. 4.1 договору гонорар адвокатського об`єднання клієнт сплачує у розмірі та порядку згідно з умовами, викладеними у додатку № 2 до договору. Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата здійснюється клієнтом у національній валюті, а розмір гонорару може визначатися в еквіваленті іноземних валют.

Відповідно до п. 7.1 договору останній укладений на строк до 31.12.2030 та набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

В розрізі викладеного судова колегія зазначає, що згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 26, ч. 1-3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між, зокрема, адвокатським об`єднанням та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 випливає, що означений правочин містить відсильні положення як до письмової заявки клієнта, якою визначається конкретне доручення на надання правової допомоги, так і до додатка № 2 до договору, яким сторони погоджують розмір гонорару адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків. Зокрема, відповідно до п. 1.2 договору правова допомога надається на підставі поданої клієнтом письмової заявки, в якій зазначаються вид правової допомоги, якої потребує клієнт, короткий виклад суті справи (завдання) та інші додаткові умови, що стосуються суті справи, тоді як згідно з п. 4.1 договору гонорар адвокатського об`єднання сплачується клієнтом у розмірі та порядку, визначених додатком № 2 до договору.

Так, 14.05.2024 ТОВ «Теплодар Піві» на виконання пп. 1.1 та 1.2 договору № 251/2024 від 14.05.2024 звернулося до Адвокатського об`єднання «Група Бізнес Партнерів» із заявкою про надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з контрагента ТОВ «Теплодар Піві» - ДП «Гарантований покупець», у тому числі шляхом підготовки вимоги на адресу останнього та позовної заяви про стягнення заборгованості.

У подальшому 01.08.2025 між ТОВ «Теплодар Піві» та Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» укладено додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024, яким визначено розмір винагороди адвокатського об`єднання та порядок здійснення розрахунків за надання правничої допомоги у спорі з ДП «Гарантований покупець».

Відповідно до п. 1 додатка № 2 від 01.08.2025 сторони погодили, що вартість послуг (гонорар) адвокатського об`єднання за підготовку вимоги про задоволення кредиторських вимог на адресу ДП «Гарантований покупець», підготовку позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ДП «Гарантований покупець» та надання правничої допомоги у судах всіх інстанцій у справі складає 4 000, 00 грн за годину роботи адвоката.

За умовами пп. 3, 4 додатка № 2 від 01.08.2025 оплата послуг адвокатського об`єднання та інших виплат, пов`язаних з виконанням договору та зазначених у п. 1 цього додатка, здійснюється на підставі виставленого адвокатським об`єднанням рахунку. Додаток № 2 є невід`ємною частиною договору.

Тож, умовами договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024, заявки клієнта від 14.05.2024 та додатка № 2 від 01.08.2025 сторонами було заздалегідь визначено предмет правової допомоги у спорі з ДП «Гарантований покупець», який охоплював, зокрема, представництво інтересів ТОВ «Теплодар Піві» у судах усіх інстанцій, а також погодинний порядок обчислення гонорару адвокатського об`єднання із розрахунку 4 000, 00 грн за годину роботи адвоката.

Відповідно до наявного в матеріалах означеної справи рахунку № 340 від 18.09.2026, складеного на виконання договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024, Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» надано, а ТОВ «Теплодар Піві» прийнято правову допомогу у справі № 910/11121/25 у суді апеляційної інстанції загальною вартістю 20 000, 00 грн.

У вказаному рахунку, підписаному уповноваженими представниками Адвокатського об`єднання «Група Бізнес Партнерів» та ТОВ «Теплодар Піві», сторони також засвідчили, що означені послуги надані адвокатським об`єднанням та прийняті клієнтом, який не має претензій щодо якості їх надання.

Водночас відповідно до наведеного ТОВ «Теплодар Піві» у заяві про ухвалення додаткового рішення розрахунку професійна правнича допомога у суді апеляційної інстанції включала вивчення апеляційної скарги, подання процесуальних заяв, підготовку до судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні.

Загальна тривалість надання означеної професійної правничої допомоги визначена позивачем у кількості 5 годин, що, з огляду на погоджену сторонами у додатку № 2 від 01.08.2025 погодинну ставку гонорару у розмірі 4 000, 00 грн за годину роботи адвоката, становить 20 000, 00 грн.

З огляду на наведене заява ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат мотивована тим, що у зв`язку з апеляційним переглядом справи № 910/11121/25 позивачу надано професійну правничу допомогу Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» загальною тривалістю 5 годин та вартістю 20 000, 00 грн, визначеною відповідно до погодженої сторонами у додатку № 2 від 01.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 погодинної ставки гонорару у розмірі 4 000, 00 грн за годину роботи адвоката.

При цьому, враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець», позивач просить покласти на відповідача означені витрати пропорційно результату апеляційного перегляду у розмірі 99,87 %, що становить 19 974, 00 грн.

Зі свого боку АТ «Гарантований покупець» у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови) заперечило проти покладення на нього заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 974, 00 грн, покликаючись на недоведеність їх фактичного понесення, завищення зазначеного позивачем обсягу витраченого адвокатом часу, відсутність значної складності виконаної під час апеляційного перегляду роботи та невідповідність заявленого до відшкодування розміру витрат критеріям реальності, необхідності та розумності.

Обґрунтовуючи заперечення проти заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначив, зокрема, що:

- під час апеляційного розгляду справи позивачем не подавалися процесуальні заяви та не здійснювалося збирання значного обсягу доказів, а підготовка справи до розгляду не потребувала аналізу значної кількості доказів і законодавства та значних витрат часу і зусиль;

- вивчення апеляційної скарги та участь представника позивача у судовому засіданні не вимагали значних витрат часу та знань, оскільки спори за позовами виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом до АТ «Гарантований покупець» є поширеними, щодо них сформовано значний обсяг судової практики, а справи цієї категорії, на переконання відповідача, не є складними за своєю суттю;

- у низці аналогічних справ за участю АТ «Гарантований покупець» судами стягувалися витрати на професійну правничу допомогу у розмірах від 8 000, 00 грн до 25 000, 00 грн, що, на думку відповідача, також має враховуватися при оцінці обґрунтованості заявленої позивачем суми;

- вивчення апеляційної скарги та підготовка до судового засідання не є окремими видами адвокатської діяльності, визначеними ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а охоплюються представництвом інтересів юридичної особи у суді, у зв`язку з чим витрати на такі послуги не повинні покладатися на відповідача; крім того, на думку АТ «Гарантований покупець», не визначено конкретного результату надання такої правничої допомоги;

- подані позивачем докази на підтвердження надання правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування відповідних витрат у заявленому розмірі, оскільки при їх розподілі суд має враховувати фактичність і необхідність таких витрат, розумність їх розміру, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та витрачений на неї час;

- позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, а тому заявлена до стягнення сума, за твердженням відповідача, не може вважатися витратами, які підлягають відшкодуванню.

До того ж АТ «Гарантований покупець» послалося на правові висновки Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності застосування при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу критеріїв їх реальності, необхідності та розумності, а також щодо відсутності у суду обов`язку покладати на іншу сторону весь погоджений між адвокатом та клієнтом розмір гонорару.

За таких обставин відповідач просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо розподілу судових витрат у повному обсязі, а у разі встановлення судом підстав для розподілу витрат на професійну правничу допомогу - обмежити розмір їх компенсації, що підлягає стягненню з АТ «Гарантований покупець», до 1 000, 00 грн.

За змістом ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У цьому випадку АТ «Гарантований покупець», заперечуючи проти заявленого ТОВ «Теплодар Піві» розміру витрат на професійну правничу допомогу, навело доводи щодо їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом і характером виконаної адвокатом роботи та витраченим на її виконання часом, а у разі встановлення судом підстав для розподілу таких витрат просило обмежити розмір їх компенсації до 1 000, 00 грн.

Поряд з тим під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на професійну правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Водночас в судовому рішенні суд повинен конкретно зазначити, які саме витрати не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотиви такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та послідовно застосовані Верховним Судом, зокрема у додатковій постанові від 13.02.2026 у справі № 911/1065/24. Зокрема, Верховний Суд наголошує, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов`язковими для суду в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а суд має оцінювати витрати, які повинні бути компенсовані за рахунок іншої сторони, з огляду як на їх фактичне понесення, так і на їх необхідність.

При визначенні суми відшкодування суд також має враховувати критерії реальності адвокатських витрат, тобто їх дійсності та необхідності, а також розумності їх розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відповідні правові висновки викладені, зокрема, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Аналогічний підхід застосовується Європейським судом з прав людини при вирішенні питання про присудження судових витрат відповідно до ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким відшкодуванню підлягають лише витрати, щодо яких установлено, що вони були фактичними та необхідними, а їх розмір - розумним. Зокрема, на такий підхід Європейського суду з прав людини Велика Палата Верховного Суду послалася у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, критерії реальності адвокатських витрат, їх необхідності та розумності розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи та мають оціночний характер. Вирішення питання щодо відповідності заявленої до відшкодування суми означеним критеріям належить до повноважень суду, який розглядав конкретну справу, та здійснюється з належним урахуванням особливостей такої справи й усіх обставин, що мають значення для розподілу судових витрат.

Оцінюючи надані позивачем на підтвердження понесених витрат документи, колегія суддів зауважує, що вони не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі за рахунок іншої сторони, оскільки такі витрати мають бути доведеними, документально обґрунтованими та відповідати критерію розумної необхідності.

Метою стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесених нею витрат, але й спонукання іншої сторони утримуватися від вчинення дій, які в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів у судовому порядку. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, та не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Подібні висновки викладені у додаткових постановах Верховного Суду від 01.12.2025 у справі № 911/918/25 та від 13.02.2026 у справі № 911/1065/24. Щодо останньої постанови Верховний Суд, оцінюючи заявлені до відшкодування витрати, прямо зазначив, що подані на їх підтвердження документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на послуги адвоката у визначеному сторонами розмірі за рахунок іншої сторони, оскільки відповідні витрати мають бути доведеними, документально обґрунтованими та відповідати критерію розумної необхідності.

Поряд з тим відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Як установлено апеляційним господарським судом, ТОВ «Теплодар Піві» відзиву на апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» не подавало, як і не надавало до суду апеляційної інстанції окремого попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікував понести у зв`язку з апеляційним переглядом справи.

Водночас неподання такого розрахунку не має наслідком автоматичну відмову у відшкодуванні понесених стороною судових витрат, оскільки положення ч. 2 ст. 124 ГПК України встановлюють право, а не обов`язок суду відмовити у їх відшкодуванні.

У постанові від 29.09.2022 у справі № 910/3055/20 Верховний Суд зазначив, що кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, а тому відповідно до ст. 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Крім того Верховний Суд у цій постанові наголосив, що відмова у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з неподанням попереднього (орієнтовного) розрахунку є правом суду, а не його обов`язком. При вирішенні питання про застосування передбаченого ч. 2 ст. 124 ГПК України наслідку підлягає врахуванню, чи позбавило неподання такого розрахунку іншу сторону можливості підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими, довести їх неспівмірність та належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості й співмірності заявлених до відшкодування витрат.

У цьому випадку до закінчення судових дебатів у судовому засіданні 16.09.2026 представник ТОВ «Теплодар Піві» заявила про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк, а відповідну заяву разом із доказами на підтвердження таких витрат подано 21.09.2026, тобто у межах передбаченого процесуальним законом п`ятиденного строку.

До того ж після надходження означеної заяви Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.09.2026 запропонував АТ «Гарантований покупець» протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду свої пояснення та / або заперечення щодо заяви ТОВ «Теплодар Піві» про ухвалення додаткового рішення (постанови). Скориставшись наданим процесуальним правом, АТ «Гарантований покупець» подало відповідні заперечення, у яких навело доводи щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених позивачем витрат і просило відмовити у їх відшкодуванні, а альтернативно - обмежити розмір компенсації до 1 000, 00 грн.

Тож, неподання ТОВ «Теплодар Піві» попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з апеляційним переглядом справи, фактично не позбавило АТ «Гарантований покупець» можливості належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності заявлених до відшкодування витрат та реалізувати право на подання відповідних заперечень. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для застосування передбаченого ч. 2 ст. 124 ГПК України наслідку у вигляді відмови ТОВ «Теплодар Піві» у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу лише з підстав неподання їх попереднього (орієнтовного) розрахунку до суду апеляційної інстанції.

У контексті наведеного судова колегія враховує, що представництво інтересів ТОВ «Теплодар Піві» як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду здійснювалося адвокатом Проскурнею Т.В., яка, відповідно, була обізнана з матеріалами справи, фактичними обставинами спірних правовідносин та сформованою позивачем правовою позицією.

Так, відповідь ТОВ «Теплодар Піві» на відзив АТ «Гарантований покупець», а також подані позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції додаткові письмові пояснення підписані представником позивача - адвокатом Проскурнею Т.В.

При цьому правова позиція позивача щодо основних спірних питань, порушених АТ «Гарантований покупець» в апеляційній скарзі, була значною мірою сформована ще під час розгляду справи судом першої інстанції.

Зокрема, у відповіді на відзив позивач наводив доводи щодо відсутності залежності виконання грошового зобов`язання АТ «Гарантований покупець» перед виробником електричної енергії від здійснення НЕК «Укренерго» розрахунків з відповідачем, правової природи нарахувань, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, відсутності підстав для їх зменшення, а також заперечував доводи відповідача щодо наявності форс-мажорних обставин.

Окремо позивачем уже на стадії розгляду справи судом першої інстанції було сформовано правову позицію щодо визначення початку періоду прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до п. 11.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 641 від 26.04.2019. Так, у відповіді на відзив позивач аналізував порядок обчислення встановленого означеною нормою п`ятиденного строку та посилався у цьому контексті на постанову Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.

Крім того у поданих під час розгляду справи місцевим господарським судом додаткових письмових поясненнях позивач повторно звертався до питання визначення початку перебігу строку виконання грошового зобов`язання, аналізував постанову Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, дати оприлюднення відповідних постанов НКРЕКП та обґрунтовував власне тлумачення моменту виникнення прострочення.

Натомість АТ «Гарантований покупець» ще у поданих до суду першої інстанції письмових поясненнях обґрунтовувало протилежний підхід до обчислення означеного строку, посилаючись, зокрема, на положення ст. 253 Цивільного кодексу України та зазначаючи, що перебіг установленого п. 11.4 Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019, строку розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати.

Наведені сторонами під час розгляду справи судом першої інстанції правові підходи надалі були відтворені й у доводах апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець», в якій відповідач, поряд з іншими доводами, повторно порушував питання залежності розрахунків від надходження коштів від НЕК «Укренерго», правильності визначення початку періоду прострочення, застосування ст. 625 Цивільного кодексу України та наявності форс-мажорних обставин.

Отже, опрацювання апеляційної скарги хоча й вимагало від адвоката Проскурні Т.В. ознайомлення з її змістом, перевірки наведених скаржником доводів у контексті обставин цієї справи та підготовки до їх спростування під час апеляційного розгляду, однак не потребувало формування принципово нової правової позиції позивача чи повторного вивчення матеріалів справи в повному обсязі, оскільки переважна частина відповідних фактичних і правових питань уже була предметом процесуальної позиції сторін у Господарському суді міста Києва.

При цьому ТОВ «Теплодар Піві» письмового відзиву на апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» до суду апеляційної інстанції не подавало.

Означені обставини не свідчать про відсутність факту надання позивачу професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи, оскільки подання відповідачем апеляційної скарги об`єктивно зумовлювало необхідність її опрацювання, визначення позиції позивача щодо наведених у ній доводів та підготовки представника до участі у судовому засіданні. Водночас попередня обізнаність адвоката Проскурні Т.В. з матеріалами справи, фактичними обставинами спору та правовими позиціями сторін підлягає врахуванню судом при визначенні розумно необхідного обсягу витрат на професійну правничу допомогу, який може бути покладений на іншу сторону.

В розрізі посилань АТ «Гарантований покупець» на відсутність доказів фактичного понесення ТОВ «Теплодар Піві» заявлених витрат на професійну правничу допомогу апеляційний господарський суд зазначає таке.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Враховуючи наведене, вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не ставиться процесуальним законом у залежність виключно від фактичної сплати клієнтом відповідної суми адвокату, оскільки відшкодуванню можуть підлягати також витрати, які сторона має сплатити згідно з умовами укладеного договору.

У цьому випадку обов`язок ТОВ «Теплодар Піві» зі сплати вартості наданої під час апеляційного перегляду справи професійної правничої допомоги підтверджується договором про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024, додатком № 2 від 01.08.2025 до означеного договору та рахунком № 340 від 18.09.2026, підписанням якого Адвокатське об`єднання «Група Бізнес Партнерів» та ТОВ «Теплодар Піві» підтвердили надання і прийняття відповідних послуг загальною вартістю 20 000, 00 грн.

Поряд з тим за умовами п. 3 додатка № 2 від 01.08.2025 оплата послуг адвокатського об`єднання та інших виплат, пов`язаних з виконанням договору, здійснюється саме на підставі виставленого адвокатським об`єднанням рахунку.

За таких обставин ненадання позивачем доказів фактичного перерахування адвокатському об`єднанню суми, зазначеної у рахунку № 340 від 18.09.2026, не є самостійною підставою для відмови у розподілі відповідних витрат.

Стосовно доводів АТ «Гарантований покупець» про те, що вивчення апеляційної скарги та підготовка до судового засідання не є окремими видами адвокатської діяльності, визначеними ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та охоплюються представництвом інтересів юридичної особи у суді, колегія суддів вважає за необхідне зауважити таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України до професійної правничої допомоги, витрати на яку можуть бути предметом розподілу між сторонами, законодавець прямо відносить не лише представництво в суді, а й іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо.

Крім того, як встановлено вище, умовами договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 передбачено, зокрема, представництво інтересів клієнта в судах усіх юрисдикцій та інстанцій, надання усних та письмових пояснень суду, наведення доводів, міркувань і заперечень, аналіз практики розгляду судових справ та вчинення інших процесуальних дій, необхідних для представництва інтересів клієнта.

Беручи до уваги викладене, опрацювання апеляційної скарги та підготовка адвоката до судового засідання безпосередньо пов`язані з представництвом інтересів клієнта під час апеляційного перегляду справи та за своєю правовою природою належать до професійної правничої допомоги.

Той факт, що відповідні дії є складовими здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта у суді, не свідчить про неможливість урахування витрат на їх виконання при розподілі судових витрат. Натомість питання про те, який обсяг таких витрат може бути покладений на іншу сторону, підлягає вирішенню з урахуванням їх фактичного обсягу, необхідності та співмірності відповідно до критеріїв, установлених ст. 126, 129 ГПК України.

Не свідчить про відсутність факту надання відповідної правничої допомоги і наведене відповідачем посилання на невизначеність її конкретного результату, оскільки результат професійної правничої допомоги під час судового представництва не обмежується складенням окремого процесуального документа. Вивчення доводів апеляційної скарги, визначення правової позиції щодо них та підготовка до її викладення у судовому засіданні спрямовані на належне представництво інтересів клієнта під час апеляційного перегляду справи.

Поряд з тим апеляційний господарський суд враховує фактичний обсяг професійної правничої допомоги, заявленої позивачем до розподілу за результатами апеляційного перегляду цієї справи.

Як випливає з наведеного ТОВ «Теплодар Піві» у заяві про ухвалення додаткової постанови розрахунку, до складу такої допомоги включено вивчення апеляційної скарги, подання процесуальних заяв, підготовку до судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні, на які сукупно зазначено 5 годин роботи адвоката без визначення тривалості кожного окремого виду наданої правничої допомоги.

Отже, наведений позивачем розрахунок не містить окремої часової деталізації кожної із зазначених послуг, що унеможливлює безпосереднє співвіднесення заявлених 5 годин роботи адвоката з фактичним обсягом та тривалістю кожної конкретної дії. Водночас ця обставина не свідчить про ненадання позивачу професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи та не виключає оцінки судом її фактичного обсягу на підставі матеріалів справи у їх сукупності.

Щодо включених до розрахунку вивчення апеляційної скарги та підготовки до судового засідання судова колегія враховує, що означені види правничої допомоги за обставин цієї справи є взаємопов`язаними та значною мірою охоплюють єдиний процес опрацювання доводів скаржника, їх співвіднесення з матеріалами справи та раніше сформованою правовою позицією позивача, а також визначення аргументів для її підтримання під час апеляційного розгляду.

З огляду на встановлені вище обставини щодо попередньої обізнаності адвоката Проскурні Т.В. з матеріалами справи та правовими позиціями сторін, відсутності необхідності формування принципово нової правової позиції позивача, а також неподання останнім письмового відзиву на апеляційну скаргу означені види правничої допомоги хоча й були об`єктивно необхідними, однак не вимагали такого обсягу роботи, який був би співмірним із заявленою позивачем загальною тривалістю правничої допомоги у сукупності з іншими включеними до розрахунку послугами.

Стосовно тверджень АТ «Гарантований покупець» про те, що під час апеляційного розгляду справи позивачем не подавалися процесуальні заяви, колегія суддів зазначає, що таке твердження не відповідає матеріалам справи.

Під час апеляційного провадження адвокатом Проскурнею Т.В. було подано одну процесуальну заяву - про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Означена заява за своїм змістом та характером не вимагала опрацювання значного обсягу матеріалів справи, складного правового аналізу чи формування окремої правової позиції по суті спору. Поряд з тим її подання є фактично вчиненою адвокатом процесуальною дією, пов`язаною з представництвом інтересів позивача під час апеляційного перегляду справи, а тому підлягає врахуванню при визначенні співмірного обсягу наданої професійної правничої допомоги.

Матеріалами означеної справи також підтверджується участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду 16.09.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

З протоколу судового засідання випливає, що судове засідання було призначено на 10 год 30 хв, адвокат Проскурня Т.В. приєдналася до відеоконференції о 10 год 45 хв, після чого брала участь у розгляді справи, висловила заперечення щодо заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, до закінчення судових дебатів заявила про намір подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу та заперечувала проти доводів апеляційної скарги.

Тож, участь адвоката у судовому засіданні 16.09.2026 була реально наданою та пов`язаною з апеляційним розглядом справи правничою допомогою, а тому її вартість підлягає врахуванню при вирішенні питання про розподіл судових витрат. При цьому, оцінюючи співмірність витрат на таку допомогу, апеляційний господарський суд враховує як фактичну тривалість судового засідання, так і необхідність адвоката бути готовою до участі у ньому у призначений судом час.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на невідповідність зазначеного позивачем періоду надання правничої допомоги фактичній хронології апеляційного провадження у цій справі.

Так, у поданому ТОВ «Теплодар Піві» розрахунку весь комплекс заявленої до відшкодування правничої допомоги, який включає, серед іншого, підготовку до судового засідання та участь адвоката у судовому засіданні, віднесено до періоду з 25.08.2026 по 02.09.2026, тоді як судове засідання, участь у якому брала адвокат Проскурня Т.В., відбулося 16.09.2026.

Рахунок № 340 від 18.09.2026, зі свого боку, містить загальне зазначення про надання правової допомоги у справі № 910/11121/25 у суді апеляційної інстанції вартістю 20 000, 00 грн, однак не містить відомостей щодо дат виконання окремих робіт, їх тривалості чи розподілу заявлених 5 годин між окремими видами правничої допомоги.

Поряд з тим означена невідповідність у зазначенні періоду надання послуг не спростовує факту надання професійної правничої допомоги в цілому, оскільки участь адвоката Проскурні Т.В. у судовому засіданні 16.09.2026 та вчинення нею процесуальних дій під час апеляційного провадження підтверджуються матеріалами справи. Водночас така невідповідність у сукупності з відсутністю розподілу заявлених 5 годин між окремими видами послуг підлягає врахуванню при оцінці доводів відповідача щодо співмірності заявленого до відшкодування обсягу витрат.

Щодо посилань АТ «Гарантований покупець» на розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судами в інших справах за його участю, судова колегія зауважує, що такі обставини не визначають розміру витрат, який підлягає відшкодуванню у цій справі.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснюється судом з урахуванням обставин конкретної справи, умов укладеного стороною договору про надання правничої допомоги, фактичного обсягу і характеру виконаної адвокатом роботи, витраченого на її виконання часу та інших критеріїв, установлених ст. 126, 129 ГПК України.

Відтак визначені судами в інших справах суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не встановлюють наперед розміру таких витрат у справі № 910/11121/25. Водночас наведені відповідачем доводи щодо характеру відповідної категорії спорів та наявності сформованої судової практики підлягають оцінці в сукупності з іншими обставинами цієї справи, зокрема попередньою обізнаністю адвоката Проскурні Т.В. з матеріалами справи та правовою позицією позивача.

В розрізі наведеного, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає розподілу між сторонами за результатами апеляційного перегляду справи, апеляційний господарський суд враховує у сукупності характер та обсяг доводів апеляційної скарги, рівень складності їх юридичного опрацювання, попередню обізнаність адвоката Проскурні Т.В. з матеріалами справи та сформованою позивачем правовою позицією, відсутність поданого позивачем відзиву на апеляційну скаргу, взаємопов`язаний характер вивчення апеляційної скарги та підготовки до судового засідання, подання під час апеляційного провадження однієї процесуальної заяви, фактичну участь адвоката у судовому засіданні 16.09.2026, а також відсутність у наданому позивачем розрахунку розподілу заявлених 5 годин між окремими видами правничої допомоги та встановлену невідповідність зазначеного у ньому періоду надання послуг фактичній даті судового засідання.

Ураховуючи встановлені вище обставини в їх сукупності, а також наведені АТ «Гарантований покупець» заперечення щодо співмірності заявлених позивачем витрат, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені ТОВ «Теплодар Піві» до відшкодування витрати, розраховані виходячи з 5 годин роботи адвоката загальною вартістю 20 000, 00 грн, з огляду на фактичний обсяг та складність наданої під час апеляційного перегляду професійної правничої допомоги не повною мірою відповідають критеріям співмірності, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені АТ «Гарантований покупець» заперечення та покладений на відповідача відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності заявлених витрат, судова колегія вважає обґрунтованим зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до вартості 3 годин роботи адвоката.

З огляду на погоджену сторонами у додатку № 2 від 01.08.2025 до договору про надання правової допомоги № 251/2024 від 14.05.2024 погодинну ставку гонорару у розмірі 4 000, 00 грн, вартість такого обсягу професійної правничої допомоги становить 12 000, 00 грн.

При цьому визначення означеної суми стосується виключно розміру витрат на професійну правничу допомогу, який з урахуванням критеріїв, установлених процесуальним законом, підлягає розподілу між сторонами у цій справі, та не змінює погодженого ТОВ «Теплодар Піві» й Адвокатським об`єднанням «Група Бізнес Партнерів» розміру гонорару і зобов`язань сторін договору про надання правової допомоги щодо його сплати.

Водночас колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимоги АТ «Гарантований покупець» про обмеження розміру компенсації витрат на професійну правничу допомогу до 1 000, 00 грн, позаяк такий розмір не відповідав би встановленому судом фактичному обсягу правничої допомоги, реально наданої позивачу під час апеляційного перегляду справи, зокрема необхідності опрацювання апеляційної скарги та підготовки до її розгляду, подання процесуальної заяви й участі адвоката у судовому засіданні.

Вирішуючи питання про розподіл означених витрат між сторонами, судова колегія враховує результат апеляційного перегляду справи.

Як встановлено постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2026, апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» задоволено частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2026 змінено в частині стягнення 3 % річних та судового збору. Зокрема, розмір присуджених до стягнення 3 % річних зменшено з 89 413, 51 грн до 82 448, 31 грн, тобто на 6 965, 20 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Загальний розмір задоволених судом першої інстанції майнових вимог, які оскаржувалися АТ «Гарантований покупець», становив 5 223 866, 91 грн, з яких: 4 927 502, 53 грн основного боргу, 206 950, 87 грн інфляційних втрат та 89 413, 51 грн 3 % річних. За результатами апеляційного перегляду означена сума зменшена на 6 965, 20 грн, що становить близько 0,13 % від загального розміру означених вимог.

Відповідно, при здійсненні пропорційного розподілу витрат на професійну правничу допомогу виходячи з точного співвідношення майнових вимог, щодо яких результат вирішення спору за наслідками апеляційного перегляду залишився на користь позивача, та вимог, щодо яких апеляційну скаргу задоволено, на відповідача припадає 11 984, 00 грн із визначених судом 12 000, 00 грн таких витрат.

Отже, з огляду на положення ч. 4 ст. 129 ГПК України та результат апеляційного перегляду справи, на АТ «Гарантований покупець» підлягають покладенню витрати ТОВ «Теплодар Піві» на професійну правничу допомогу у розмірі 11 984, 00 грн.

В іншій частині заяви ТОВ «Теплодар Піві» про покладення на АТ «Гарантований покупець» витрат на професійну правничу допомогу належить відмовити.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 237, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві» про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат у справі № 910/11121/25.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодар Піві» (вул. Володимирська, буд. 97/37, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 38058759) 11 984 (одинадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

4. Видачу наказу на виконання додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Повернути матеріали справи до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано 30.09.2026.

Головуючий суддя П.В. Горбасенко

Судді О.М. Сковородіна

Р.М. Колесник

Оригінал: reyestr.court.gov.ua