Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №910/3751/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа№ 910/3751/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

представники учасників справи в судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року

у справі №910/3751/26 (суддя Мандриченко О.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "САКС"

про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 03.04.2026 року та про скасування судового

наказу від 03.04.2026 року

за заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування

житлового фонду Печерського району м. Києва"

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "САКС" про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу у справі №910/3751/20, заяву ТОВ "САКС" про скасування судового наказу у даній справі повернуто заявнику.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "САКС" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року у справі №910/3751/26 та направити справу разом із заявою про скасування судового наказу у справі до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Сотніков С.В., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 13.07.2026 року відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/3751/26, повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3751/26.

20.07.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/3751/26/4452/26 від 17.07.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 та 10.08.2026 перебував у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Отрюха Б.В. з 27.07.2026 по 28.08.2026 та судді Сотнікова С.В. з 03.08.2026 по 28.08.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи №910/3751/26 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Колесник Р.М.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року апеляційну скаргу ТОВ "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/3751/26 залишено без руху у зв`язку з неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 12.08.2026 року надіслано одержувачу ТОВ "САКС" через систему "Електронний суд" 12.08.2026 року та в цей же день о 17:31 отримана останнім в електронному кабінеті.

Отже, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 ГПК України та п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, є 24.08.2026 року.

24.08.2026, згідно фіскальної накладної на поштовому конверті, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2026 подано клопотання про долучення доказів сплати судового збору.

У зв`язку з перебуванням судді Колесника Р.М. з 19.08.2026 по 01.09.2026 у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 року для розгляду справи №910/3751/26 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Станік С.Р., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі №910/3751/26, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 24.09.2026 за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

Представники учасників справи в судове засідання 24.09.2026 року не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

24.09.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 02.04.2026 року КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" (далі - стягувач) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ "САКС" (далі - боржник) заборгованості за договором №627/602 від 07.04.2016 року у розмірі 147 970,60 грн, 3% річних - 1929,36 грн, інфляційні нарахування - 4092,72 грн, пені - 5 401,70 грн.

03.04.2026 Господарським судом міста Києва видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "САКС" на користь КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" заборгованість за договором №627/602 від 07.04.2016 року у розмірі 147 970 грн 60 коп. 3% річних у розмірі 1 929 грн 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 092 грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 332 грн 80 коп.

Водночас, ухвалою суду від 03.04.2026 року відмовлено стягувачу у видачі судового наказу про стягнення з боржника пені у розмірі 5 401,70 грн.

В подальшому, 22.06.2026 ТОВ "САКС" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 03.04.2026 та заявою про скасування судового наказу від 03.04.2026.

Заява про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу від 03.04.2026 обґрунтована тим, що боржник заяви про видачу судового наказу та наказу від 03.04.2026 ані від стягувача, ані від місцевого господарського суду не отримував, а в матеріалах справі відповідні докази поштового вручення їх боржникові відсутні.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "САКС" про поновлення пропущеного строку для подання заяви про скасування судового наказу у справі №910/3751/20, заяву ТОВ "САКС" про скасування судового наказу у даній справі повернуто заявнику.

Приймаючи дану ухвалу, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для поновлення ТОВ "САКС" процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки причини пропуску такого строку, які ним наведені в заяві, не є поважними, а тому дана заява подана до суду з пропуском процесуального строку на її подання, у зв`язку з чим остання і була повернута заявникові.

ТОВ "САКС" з даною ухвалою місцевого господарського суду не погоджується та в поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є протиправною та винесеною без з`ясування всіх обставин справи.

За твердженням скаржника, враховуючи, що про наявність судового наказу він дізнався лише 03.06.2026 року, оскільки докази у відповідності до ч.6 ст.242 ГПК України, які свідчать про вручення судового наказу від 03.04.2026, у матеріалах справи відсутні, а електронний кабінет товариства жодного разу не відкривався та не відкривається (не працює з моменту реєстрації), суд першої інстанції повинен був дійти до висновку про існування підстав для визнання поважними причин пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Також, на додаткову підставу для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 апелянт зазначив, що починаючи з січня 2025 року товариство зупинило свою господарську діяльність, з 01.01.2025 по 27.05.2026 з директором товариства було призупинено дію трудового договору, директор товариства залишився один та є людиною досить похилого віку.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду та не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як встановлено місцевим господарським судом, у ТОВ "САКС" є наявний електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, який було зареєстровано боржником 25.05.2025. Вказані відомості також було надано стягувачем у заяві про видачу наказу.

Суд вказує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 156 ГПК України, після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Згідно з ч. ч. 4-5 ст. 6 ГПК України єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Частиною 7 ст. 6 ГПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Суд звертає увагу апелянта, що відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як встановлено судом, на виконання вказаних положень судом першої інстанції було направлено боржнику в його електронний кабінет заяву КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва" про видачу судового наказу та відповідний судовий наказ, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що вказані процесуальні документи були направлені ТОВ "САКС" у відповідності до вимог ГПК України, в тому числі ст. 242 ГПК України, та є такими, що доставлені боржнику 02.04.2026 та 03.04.2026 відповідно, що вбачається з відповідних повідомлень про доставлення процесуального документа до електронного кабінету.

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що у нього був відсутній обов`язок направляти вказані документи поштовим відправленням, оскільки у боржника наявний електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи скаржника як про відсутність у матеріалах справи доказів вручення судового наказу від 03.04.2026 у відповідності до ч. 6 ст. 242 ГПК України, так і про необхідність його направлення судом та вручення боржнику засобами поштового зв`язку.

За змістом ч. 1 ст. 157 ГПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що заява ТОВ "САКС" про скасування судового наказу у справі №910/3751/20 від 03.04.2026 року подана до суду першої інстанції з пропуском процесуального строку на її подання, оскільки така заява була подана 22.06.2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ГПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною 1 статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Разом з тим, колегія суддів визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для поновлення ТОВ "САКС" процесуального строку для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки причини пропуску такого строку, які ним наведені в заяві, не є поважними.

Так, відповідно до п. 21 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21, користувачі зобов`язані використовувати технічні засоби і технології, що мають забезпечувати належну якість та інформаційну безпеку передачі та отримання інформації, зображення та звуку, й самостійно несуть ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС, погіршення якості чи переривання зв`язку тощо.

З наведеного вбачається, що ризики технічної неможливості отримання доступу до ЄСІТС несе саме боржник, а відтак твердження про відсутність доступу до власного електронного кабінету правомірно були відхилені судом.

Більш того, доводи скаржника стосовно технічної неможливості доступу до електронного кабінету в системі "Електронний суд" також не може бути прийнято судовою колегією до уваги, оскільки істинність твердження про технічні проблеми підсистеми ЄСІТС "Електронний Суд" має бути доведена суду доказами відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76 - 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.04.2025 року по справі №757/33358/18-ц.

Разом з тим, матеріали справи та апеляційна скарга не містять жодних доказів несправності системи Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми, будь-яких звернень до адміністратора - ДП "Інформаційні судові системи" щодо наявності технічних проблем у роботі підсистеми "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, які б підтверджували неможливість такого доступу, тощо.

Самі лише посилання про наявність технічних перешкод без наведення конкретних обставин їх виникнення та без надання доказів на їх підтвердження не свідчить про об`єктивну неможливість ознайомлення з судовим рішенням та, відповідно, не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин щодо моменту його отримання/доступності для скаржника.

За таких обставин наведені скаржником доводи щодо відсутності технічної неможливості доступу до електронного кабінеті в системі "Електронний суд" не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про визнання причин пропуску процесуального строку на подання заяви, які були наведені боржником у заяві про поновлення такого строку, неповажними.

Твердження скаржника про те, що починаючи з січня 2025 року товариство зупинило свою господарську діяльність, з 01.01.2025 по 27.05.2026 з директором товариства було призупинено дію трудового договору, директор товариства залишився один та є людиною досить похилого віку, також судом відхиляються, оскільки вказані обставини та докази на їх підтвердження, по-перше, повідомлені тільки суду апеляційної інстанції, тобто є додатковою підставою для поновлення пропущеного строку, яка на була заявлена у відповідному клопотанні до суду першої інстанції, а відтак місцевий господарський суд не мав можливості їх дослідити та надати їм належної правової оцінки, що суперечить вимогам ст.269 ГПК України, а по-друге, не спростовують моменту отримання товариством-скаржником судового рішення та, з рештою, мають суб`єктивний характер.

Як передбачено ч. 7 ст. 119 ГПК України, про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

А відтак, враховуючи вищевикладене, заява ТОВ "САКС" про скасування судового наказу у справі №910/3751/20 правомірно повернута судом першої інстанції боржникові.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції", національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти російської федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Трофимчук проти України" зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи скаржника щодо неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи скаржника судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу місцевого господарського суду прийнято відповідно до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В силу положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року у даній справі, така апеляційна скарга залишається без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст.129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САКС" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року у справі №910/3751/26 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 року у справі №910/3751/26 залишити без змін.

3.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4.Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 30.09.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

С.Р. Станік