Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/2722/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2026 р. Справа№ 910/2722/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Вови О.Ю.;

відповідача - Яковченко І.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2026

у справі №910/2722/26 (суддя - Котков О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення заборгованості у сумі 2603308498,21 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 (повне рішення складене 23.06.2026) у справі №910/2722/26:

- закрито провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у сумі 487820875,23 грн;

- позов задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" суму основного боргу у розмірі 2112638637,26 грн;

- в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

14.07.2026 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до суду із клопотанням про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі №910/2722/26 на 1 (один) рік.

В обґрунтування своєї заяви Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначило, що виконання судового рішення залежить не лише від волі боржника, а й від його скрутного фінансового становища, яке є збитковим протягом тривалого часу. Також заявник вказав про значне навантаження відповідача спеціальними зобов`язаннями у сфері "зеленої енергетики", та діяльність підприємства у воєнний період, зокрема, ліквідацію наслідків руйнування енергетичної системи України внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - рф).

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 у справі №910/2722/26 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про відстрочення виконання рішення відмовлено.

Постановляючи наведену ухвалу суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не підтверджено поданими доказами наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, які б ускладнювали чи робили неможливим своєчасне виконання судового рішення та які б могли бути підставою для відстрочення його виконання. В розрізі зазначеного судом відмічено, що скрутне фінансове становище відповідача, наявність значної дебіторської заборгованості його контрагентів в значному розмірі є результатом господарської діяльності відповідача як самостійного об`єкта господарювання, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочення рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення строком на один рік.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неповно з`ясовано всі обставини справи та порушено норми процесуального права.

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" стверджуючи про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду відмічає наступне:

- за період з лютого 2022 року по лютий 2026 року внаслідок військової агресії рф пошкоджена значна частина обладнання системи передачі, що експлуатується відповідачем;

- відповідно до звіту про фінансові результати за 2025 рік загальний збиток Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" становить 10660661 грн, за 1-й квартал 2026 року - 539215000 грн;

- прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" на кінець 2025 року склав 26135057000 грн, за 1-й квартал 2026 року прибуток збільшився на 2044562000 грн;

- фінансові зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо виконання спеціальних зобов`язань за період з січня 2026 року по травень 2026 року становить 1799126659,84 грн;

- загальний обсяг стягнень Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на підставі судових рішень за період з травня по червень 2026 року становить 7532460110,68 грн;

- загальний борг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за балансуючу електричну енергію станом на 18.06.2026 становить 31414604883,06 грн. Заборгованість учасників ринку електричної енергії перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" станом на 18.06.2026 становить 46343682991,65 грн;

- негайне стягнення з відповідача грошових коштів за рішенням суду загрожуватиме нормальній операційній роботі відповідача, як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному забезпеченню технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також забезпеченню довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

- відстрочення виконання рішення суду не порушить інтереси сторін, а навпаки забезпечить їх баланс.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2026 апеляційну скаргу у справі №910/2722/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 апеляційну скаргу у справі №910/2722/26 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2722/26, призначено її до розгляду на 29.09.2026, а також встановлено позивачу справи строк на подання відзиву.

17.09.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач заперечує проти доводів скарги, просить суд залишити без змін оскаржувану ухвалу суду.

Позивач зауважує, що скаржник не довів наявності виняткових обставин у розумінні ст. 331 ГПК України, тоді як фінансові ускладнення боржника не є винятковою обставиною.

На електронну адресу суду 28.09.2026 від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка задоволена ухвалою суду від 28.09.2026.

У призначене судове засідання 29.09.2026, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржувану ухвалу та відстрочити виконання рішення суду. Представник позивача заперечував проти задоволення скарги, вказував на недоведеність відповідачем наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, що є необхідним для відстрочення його виконання. Окрім того представник позивача повідомив, що на даний час відповідач погасив основну заборгованість за договором, а відтак правова підстава для надання відстрочки виконання судового рішення відпала.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Близькі за змістом положення містяться і у Господарському процесуальному кодексі України.

Так, згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 статті 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).

З правового аналізу наведених норм вбачається, що відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Відстрочення виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочення судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочення рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочення виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника. Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №2-54/08.

Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

У зв`язку із наведеним суд апеляційної інстанції зазначає, що питання розстрочення або відстрочення постанови суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору. У цьому висновку колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/-13а.

Відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Отже особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у справі.

Водночас Північний апеляційний господарський суд відмічає, що Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення виконання рішення допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Як вбачається із клопотання про відстрочення виконання рішення суду та апеляційної скарги, відповідач (апелянт) просить відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.

При цьому в обґрунтування поданого клопотання відповідачем зазначено, що діяльність енергетичної інфраструктури Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є надзвичайно важливою для держави. Так, підприємство обслуговує 103 підстанції, понад 19 тис. км. магістральних та міждержавних ліній електропередачі, якими щороку передається сотні мільярдів кіловат - годин електроенергії від генерації у розподільчі мережі. Укренерго будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі, у зв`язку із чим, всі кошти підприємства, в першу чергу, направляються на відновлення роботи мереж з метою забезпечення безперебійного постачання електричної енергії. Внаслідок воєнних дій з 24.02.2022 та по теперішній час, пошкоджена значна частина обладнання системи передачі, що експлуатується відповідачем. А тому, за твердженням відповідача, невідкладне стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" витрат, джерела покриття яких не передбачені, дестабілізує його фінансовий стан, ставить під загрозу розрахунки з контрагентами і негативно вплине на роботу енергетичної інфраструктури України.

Водночас відповідач зазначає, що фінансові зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо виконання спеціальних зобов`язань за період з січня 2026 року по травень 2026 року становлять 1799126659,84 грн, загальний обсяг стягнень Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на підставі судових рішень за період з травня по червень 2026 року становить 7532460110,68 грн, загальний борг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за балансуючу електричну енергію станом на 18.06.2026 становить 31414604883,06 грн, заборгованість учасників ринку електричної енергії перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" станом на 18.06.2026 становить 46343682991,65 грн.

Також відповідач просить суд врахувати той факт, що підприємство вживає всіх доступних заходів для реалізації можливості реального виконання судового рішення, зокрема, ініційовано судові позови по стягненню дебіторської заборгованості з січня 2026 року у розмірі 17418275963,43 грн.

На підтвердження своєї позиції відповідачем було долучено відповідні докази, а саме, звіти про фінансові результати та судові рішення про стягнення дебіторської заборгованості.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення рішення суду, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки. Також, товариство акцентувало увагу на тому, що впровадження воєнного стану в Україні, не може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, так як наслідки, спричинені вторгненням рф в Україну, мають загальний характер та у повній мірі стосуються обох сторін, як відповідача, так і позивача.

Суд апеляційної інстанції дослідивши документи, які надані відповідачем на підтвердження винятковості обставин, викладених у клопотанні про надання відстрочки виконання рішення суду та враховуючи сукупність встановлених фактичних обставин, а також особливості застосування відстрочення судового рішення, погоджується з судом першої інстанції щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно усталеної судової практики, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Відповідно до матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" є учасником ринку електричної енергії та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.Трейдінг" - це провідна українська приватна енерготрейдингова компанія, що входить до складу енергохолдингу ДТЕК.

Як вбачається із офіційного сайту групи ДТЕК, з початку повномасштабного російського вторгнення група ДТЕК виділила близько 800 млн. грн на підтримку Збройних Сил України та гуманітарну допомогу. Компанія безкоштовно забезпечила електроенергією військових, лікарні та об`єкти критичної інфраструктури в Києві, Дніпропетровській та Донецькій областях на майже 350 млн. грн, відновила електропостачання для 7,2 мільйонів споживачів у регіонах, постраждалих від бойових дій країни-агресора. При цьому загальновідомим є і те, що компанії групи ДТЕК докладають неймовірних зусиль для відновлення енергозабезпечення населення після ракетних обстрілів та направленість ударів на енергетичні об`єкти.

При вирішенні питання про відстрочення виконання рішення суду колегія суддів також враховує і ключову роль позивача для забезпечення країни електроенергією, проте зауважує на тому, що:

- Національна енергетична компанія «Укренерго» - приватне акціонерне товариство зі 100% акцій у власності держави, що належить до сфери управління Міністерства енергетики України;

- статус Національної енергетичної компанії «Укренерго» дозволяє компанії залучати грантові кошти від Євросоюзу (Євросоюз за період з 2022-2026 роки виділив «Укренерго» 100 млн. євро грантових коштів на відновлення та захист), від урядів інших країни («Укренерго» залучило через KfW 15 млн євро грантових коштів Європейського Союзу для реконструкції підстанцій після масованих російських атак по енергетиці України; наприкінці червня 2026 року «Укренерго» отримало від Німеччини 11 млн євро грантових коштів для модернізації високовольтних мереж та підвищення стійкості системи тощо).

Натомість, група ДТЕК (DTEK Group) найбільший приватний національний інвестор, якому складніше отримувати підтримку як від нашої держави, так і від інших країн.

Також колегією суддів враховується, що підставою для звернення позивача із позовом, за яким ухвалено рішення, стало неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем за отриману від позивача електричну енергію для врегулювання небалансів за періоди червень 2022 року, лютий-квітень 2023 року, січень 2025 року, вересень -грудень 2025 року.

Відповідно до статей 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, причому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 сформував усталений правовий висновок про те, що ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не є відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань і не звільняє його від відповідальності (аналогічні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21, від 10.10.2023 у справі № 910/21843/21, від 04.07.2025 у справі №908/948/23, від 26.06.2025 у справі №910/12416/24).

Посилання відповідача на загальний збиток за 2025 рік (10660661 тис. грн) та за І квартал 2026 року (539215 тис. грн) та на обсяг зустрічних стягнень та зобов`язань перед постачальниками універсальних послуг (7532460110,68 грн) не є винятковими обставинами у розумінні ст. 331 ГПК України.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/13-а, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Також колегія суддів звертає увагу, що згідно інформації наданої відповідачем, за період з січня 2026 року по липень 2026 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" ініціювало судові позови по стягненню дебіторської заборгованості у розмірі 17418275963,43 грн. Заборгованість учасників ринку електричної енергії перед Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" станом на 18.06.2026 становить 46343682991,65 грн. Загальний борг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" за балансуючу електричну енергію станом на 18.06.2026 становить 31414604883,06 грн. Отже, обсяг належних відповідачу грошових вимог до третіх осіб перевищує обсяг його власних зобов`язань за балансуючу електричну енергію, а відтак відповідач має позитивне сальдо розрахунків та відповідно, джерела для виконання рішення суду у даній справі.

Наявність у відповідача значної дебіторської заборгованості та інструменту впливу на боржників-учасників ринку, що передбачені гл. 1.7 розділу І Правил ринку, свідчить про здатність відповідача виконати рішення суду без шкоди для своєї операційної діяльності.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідач весь період прострочення виконання зобов`язань за спірним договором та під час розгляду справи продовжував здійснювати господарську діяльність.

Щодо доводів, які стосуються завдання численних збитків відповідачу внаслідок збройної агресії рф, Північний апеляційний господарський суд наголошує, що запровадження на території України воєнного стану не може бути безумовною підставою для відстрочення виконання судового рішення, при цьому, збройна агресія російської федерації має негативний вплив як на відповідача, так і на позивача, майно якого також піддається постійним ворожим обстрілам та наслідки російської агресії тягнуть за собою завдання великих розмірів збитків обом сторонам у справі, водночас якнайшвидше відновлення зруйнованих та пошкоджених об`єктів як відповідача, так і позивача має соціально важливе значення.

З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами того, що виконання рішення є непомірним тягарем для нього; не надано доказів на підтвердження наявності у нього реальної можливості виконання судового рішення у справі з умовою відстрочення його виконання на один рік.

Водночас, наведені відповідачем обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну господарську діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

У даному випадку відстрочка виконання рішення суду не стимулюватиме виконання зобов`язань за договором, а істотно порушуватиме майнові інтереси позивача внаслідок тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах.

Поряд з цим, несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором ставить під загрозу виконання позивачем функцій та завдань, покладених на нього згідно зі статутом, що, у свою чергу, може впливати також на стабільне постачання електроенергії та призвести до глобальних наслідків для всієї енергосистеми.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання по спірному договору ставить позивача у невигідне становище порівняно з відповідачем, оскільки позивач надав балансуючу енергію, а відповідач не здійснив її оплату своєчасно відповідно до умов договору, що у подальшому позбавило позивача можливості користуватися коштами.

З огляду на викладене, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду у даній справі може призвести до недотримання справедливого балансу прав та інтересів сторін у спорі.

Враховуючи у даному випадку сукупність встановлених вище обставин та фактів і положення статей 76-79, 86 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення суду. Аргументи апеляційної скарги відповідача не спростовують правомірності висновків місцевого господарського суду.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 у справі №910/2722/26 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для її скасування, в розумінні приписів ст. 277 ГПК України, не вбачається. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків місцевого господарського суду не спростовують, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

Разом з цим, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в п. п. 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої ст. 255 цього кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Оскільки ухвала суду першої інстанції щодо відстрочки виконання рішення до зазначеного переліку не відноситься, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2026 у справі №910/2722/26 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 30.09.2026.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов