Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №920/1025/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р. Справа№ 920/1025/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Суліма В.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Богдан С.В.

від відповідача: Юрченко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс»

на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026, повний текст якого складено 28.05.2026

у справі № 920/1025/25 (суддя Короленко В.Л.)

за позовом Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»

про стягнення 7 622 516,47 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року Адвокатське об`єднання «Правовий Альянс» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі-відповідач) про стягнення 7 622 516,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору про надання правничої допомоги не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3 822 545,53 грн основного боргу, у розмірі 1 545 207,41 грн пені, 702 799,00 грн штрафу, 340 603,35 грн 3 % річних, 1 211 361,18 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 позов задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на користь Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» 3 822 545,53 грн основного боргу, 340 603,35 грн - 3 % річних, 1 211 361,18 грн - інфляційних втрат, 100 000,00 грн пені, 50 000,00 грн штрафу, а також 91 470,20 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що за договором про надання правової допомоги від 01.06.2022 № 38А400-5892-22 позивач у період із червня 2022 року до травня 2023 року надав відповідачу послуги на 6 788 415,14 грн, з них 5 919 593,00 грн становила щомісячна плата за пунктом 3.1.1 договору, а 868 822,14 грн - плата за послуги за пунктами 3.1.2 і 3.1.3. Суд послався на акти надання послуг, підписані сторонами, зокрема електронним підписом відповідача, та відсутність мотивованої відмови від їх підписання в порядку пункту 3.4 договору. За даними карток рахунку №361 відповідач сплатив 2 965 869,61 грн, внаслідок чого несплаченими залишилися 3 822 545,53 грн. Доказів погашення цього боргу відповідач не подав. Його заперечення щодо недійсності договору суд відхилив, також зазначивши, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2026 у справі № 910/9632/25 у позові АТ «Сумигаз» про визнання цього договору недійсним відмовлено. З огляду на умови договору та обов`язок замовника оплатити надані послуги суд стягнув основний борг у заявленому розмірі.

Також суд першої інстанції визнав нарахування 1 545 207,41 грн пені та 702 799 грн штрафу обґрунтованим, але, врахувавши клопотання відповідача, обставини його діяльності під час воєнного стану та баланс інтересів сторін, зменшив пеню до 100 000,00 грн, а штраф до 50 000,00 грн, у стягненні решти пені та штрафу відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Адвокатське об`єднання «Правовий Альянс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 1 445 207,41 грн пені, 652 799,00 грн штрафу скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити у повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі №920/1025/25 залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апеляент посилається на те, що суд першої інстанції без належного обґрунтування зменшив пеню з 1 545 207,41 грн до 100 000,00 грн, а штраф із 702 799,00 грн до 50 000,00 грн, не пояснивши, чому справедливим є саме такий розмір санкцій.

Скаржник вважає, що АТ «Сумигаз» не довело зв`язку між воєнними діями, пошкодженням його майна та неможливістю оплатити послуги за договором. За твердженням апелянта, надані відповідачем документи не підтверджують його фінансового стану в період виникнення боргу, а зупинення ліцензії на розподіл газу відбулося вже після завершення строку надання послуг за договором.

Стосовно тарифів апелянт заперечує доводи «Сумигазу» про те, що встановлений НКРЕКП тариф на розподіл природного газу та обмеження його підвищення позбавили товариство коштів для розрахунку з позивачем. На думку скаржника, відповідач не підтвердив розмір недоотриманих коштів, заборгованості споживачів і те, як саме ці обставини перешкодили оплаті за цим договором. Апелянт також посилається на судове рішення в іншій справі щодо перегляду тарифу, яке, на його думку, суд першої інстанції не врахував.

Крім того, скаржник зазначає, що суд не оцінив наведених ним відомостей про прибуток АТ «Сумигаз» за 2022 рік і рішення про виплату дивідендів. Наполягав, що сам факт дії воєнного стану не є достатнім обґрунтуванням для настільки значного зменшення неустойки.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» у своєму відзиві, наданому до суду 20.07.2026, зазначає, що рішення суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і рішення слід залишити без змін.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції мав підстави зменшити пеню та штраф, оцінивши сукупність всіх обставин справи. На його думку, для цього не потрібно доводити повну неплатоспроможність товариства або наявність підстав для звільнення від відповідальності у зв`язку з форс-мажором, йдеться саме про визначення співмірного розміру неустойки.

Відповідач посилається на пошкодження газорозподільної інфраструктури під час воєнних дій, витрати на її відновлення та необхідність підтримувати безперебійний розподіл газу. Він також зазначає, що тариф на його послуги встановлювала НКРЕКП, а тому товариство не могло самостійно підвищити плату для покриття витрат. На думку відповідача, включення певних сум до тарифу не означало фактичного отримання вільних коштів для розрахунків із позивачем; відомості про прибуток і дивіденди також слід оцінювати разом з іншими обставинами.

АТ «Сумигаз» вважає, що суд урахував інтереси обох сторін і обґрунтовано застосував положення про зменшення неустойки. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 920/960/24 щодо його діяльності у 2022- 2023 роках.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Майданевича А.Г., суддів - Суліма В.В., Демидової А.М.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 09.06.2026 апеляційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Майданевича А.Г., суддів - Суліма В.В., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1025/25, а вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій відкладено до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

26.06.2026 від Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи № 920/1025/25.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 та призначено її розгляду на 10.08.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 залишено без руху та повідомлено скаржника про можливість усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме - у 10-денний строк із дня вручення ухвали подати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції та докази сплати судового збору у розмірі 3 633,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 - повернуто скаржнику, оскільки станом на 04.08.2026 недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.06.2026, скаржником не усунено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 продовжено строк розгляду справи № 920/1025/25 та оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 до 21.09.2026.

Колегія суддів у судовому засіданні 21.09.2026, дослідивши матеріали справи, а також всі заяви, заперечення, клопотання учасників процесу, перейшла на стадію судових дебатів, після чого оголосила про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши у встановлений час скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав, викладених у ній, просив рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 1 445 207,41 грн пені, 652 799,00 грн штрафу скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити у повному обсязі. В іншій частині рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі №920/1025/25 залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі №920/1025/25 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

01.06.2022 між Адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс» (далі - позивач, виконавець) та Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (далі - відповідач, замовник) укладено договір №38А400-5892-22 надання правової допомоги (далі - договір).

У порядку та на умовах договору, виконавець зобов`язується надавати замовнику комплекс послуг правової допомоги, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати їх (пункт 1.1 договору).

У пункті 2.2.4 договору закріплено право виконавця отримувати щомісячну оплату за надані послуги у порядку та в розмірі згідно з розділом 3 цього договору, що кореспондується з передбаченим у пункті 2.3.4 договору обов`язком замовника своєчасно та в повному розмірі здійснювати оплату вартості послуг відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору передбачено, що вартість послуг виконавця, з урахуванням ПДВ 20%, складається з:

-щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 702 799,00 грн (п. 3.1.1 договору);

-плати, що розраховується як 12% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок претензійно-позовної роботи виконавця, коштів штрафних та/або фінансових санкцій (інфляційні нарахування, проценти річних, пеня) (п. 3.1.2. договору);

-плати, що розраховується як 10% від стягнутих та/або перерахованих на користь замовника, внаслідок позовної роботи виконавця, коштів за необліковані об`єми (обсяги) природного газу (п. 3.1.3 договору).

Додатковою угодою від 30.12.2022 № 1 до договору сторонами з 01.01.2023 викладено підпункт 3.1.1. пункту 3.1. розділу 3 «Вартість послуг виконавця та порядок їх оплати» в наступній редакції:

« 3.1.1. щомісячної плати за отримання правової допомоги у період з 01.01.2023 року по 31.05.2023 року включно у розмірі 200 000,00 грн та щомісячної плати за отримання правової допомоги, починаючи з 01.06.2023 року, у розмірі 702 799,00 грн».

Згідно з пунктом 3.3 договору сторонами погоджено наступний порядок та строк розрахунків за договором:

-щомісячна оплата за отримання правової допомоги (п. 3.1.1 договору) перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця в якому будуть надаватись послуги (пункт 3.3.1 договору);

-плата, передбачена пунктом 3.1.2 та пунктом 3.1.3 цього договору перераховується замовником виконавцю щоквартально, до 10 числа місяця, наступного за кварталом, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок замовника коштів штрафних та/або фінансових санкцій, чи коштів вартості необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу (пункт 3.3.2 договору).

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди від 31.03.2023 №2 до договору сторони домовилися викласти з 01.04.2023 підпункт 3.3.2 договору в наступній редакції: « 3.3.2. плата передбачена пунктом 3.1.2 та 3.1.3 цього договору перераховується замовником виконавцю щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулось фактичне зарахування на банківський рахунок Замовника коштів штрафних та/або фінансових санкцій, чи коштів вартості необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу».

Згідно із п. 3.4 договору виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику у електронному вигляді акти приймання-передачі послуг, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги надаються в електронному вигляді. Замовник підписує акт приймання-передачі послуг або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним, виконавець не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмові від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.

Виконавець щоквартально, до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає замовнику у електронному вигляді акт приймання-передачі послуг, складений на підставі інформації, отриманої від замовника згідно з п. 2.3.3 договору, в якому зазначається сума, що підлягає сплаті замовником на користь виконавця згідно з пп. 3.1.2 та 3.1.3 договору. Замовник підписує акт приймання-передачі послуг або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, виконавець не одержить від Замовника підписаний акт приймання-передачі або мотивовану відмові від його підписання, сторони визнають, що акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.5 договору сторони домовились, що обмін актами приймання-передачі послуг відбувається за допомогою програмного забезпечення «М.E.Doc», при цьому, документи в електронному вигляді скріплюються електронним цифровим підписом кожної із сторін.

У пункті 3 додаткової угоди від 31.03.2023 № 2 сторони домовилися викласти з 01.04.2023, зокрема, перше речення абзацу 2 пункту 3.4 договору в наступній редакції:

«Виконавець щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надсилає Замовнику у електронному вигляді акт приймання-передачі послуг, складений на підставі інформації, отриманої від замовника згідно з п .2.3.3 договору, в якому зазначається сума, що підлягає сплаті замовником на користь виконавця згідно з пп. 3.1.2 та 3.1.3 договору».

Згідно з п. 4.1 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем замовнику, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення оплати та/або підписання актів приймання-передачі на строк понад 30 днів, замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі щомісячної плати (підпункт 3.1.1. договору) за отримання правової допомоги.

За пунктом 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 12.05.2023) сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 червня 2022 року по 31 травня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення.

Відповідно до умов договору у період з червня 2022 року по травень 2023 року АО «Правовий Альянс» надало юридичні послуги АТ «Сумигаз» на загальну суму 5 919 593,00 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг, доданими до позову та складається з:

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за червень 2022 року за актом від 30.06.2022 №АОЯ82000174;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за липень 2022 року за актом від 31.07.2022 №АОЯ82000216;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за серпень 2022 року за актом від 31.08.2022 №АОЯ82000241;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за вересень 2022 року за актом від 30.09.2022 №АОЯ82000265;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за жовтень 2022 року за актом від 31.10.2022 №АОЯ82000308;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за листопад 2022 року за актом від 30.11.2022 №АОЯ82000331;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 702 799,00 грн за грудень 2022 року за актом від 31.12.2022 №АОЯ82000368;

- щомісячної плати згідно п. 3.1.1 договору в сумі 200000,00 грн за січень 2023 року за актом від 31.01.2023 №АОЯ83000011;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 200 000,00 грн за лютий 2023 року за актом від 28.02.2023 №АОЯ83000034;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 200 000,00 грн за березень 2023 року за актом від 31.03.2023 №АОЯ83000055;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 200 000,00 грн за квітень 2023 року за актом від 30.04.2023 №АОЯ83000102;

- щомісячної плати згідно з п. 3.1.1 договору в сумі 200 000,00 грн за травень 2023 року за актом від 31.05.2023 №АОЯ83000121.

Разом з тим, за пунктами 3.1.2 та 3.1.3 договору в період з червня 2022 року по травень 2023 року АО «Правовий Альянс» надало юридичні послуги АТ «Сумигаз» на загальну суму 868 822,14 грн, що підтверджується підписаними між сторонами актами надання послуг, що додані до позову, в тому числі:

- за актом надання послуг від 30.06.2022 № АОЯ82000197 на суму 2 328,26 грн;

- за актом надання послуг від 30.09.2022 № АОЯ82000286 на суму 3 620,33 грн;

- за актом надання послуг від 31.12.2022 № АОЯ82000387 на суму 190 047,29 грн;

- за актом надання послуг від 31.03.2023 № АОЯ83000077 на суму 367 896,06 грн;

- за актом надання послуг від 30.04.2023 № АОЯ83000137 на суму 277 874,70 грн;

- за актом надання послуг від 31.05.2023 № АОЯ83000153 на суму 27 055,50 грн.

Відповідно до матеріалів справи та з даних актів вбачається, що вони прийняті та затверджені відповідачем без жодних зауважень та застережень, у верхньому правому куті актів міститься інформація про те, що «документ прийнято контрагентом» та підписано електронним підписом відповідача.

Позивач наголошує у позові, що враховуючи той факт, що зі сторони замовника юридичних послуг (відповідача) мотивованої відмови від підписання актів приймання-передачі послуг в строк, передбачений пунктом 3.4 договору, не надходило, позивач вважає, що послуги за договором є наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі та на умовах, зазначених в цих актах.

Таким чином, за матеріалами справи позивачем надані, а відповідачем отримані у період з червня 2022 року по травень 2023 року послуги за договором вартістю 6 788 415,14 грн.

Відповідно до карток за рахунком 361 АО «Правовий Альянс» відповідачем проведено часткову оплату наданих послуг за договором у розмірі 2 965 869,61 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг за період з червня 2022 року по травень 2023 року, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 3 822 545,53 грн, що складається із заборгованості за пунктом 3.1.1 договору в сумі 3 513 995,00 грн та із заборгованості за пунктами 3.1.2 та 3.1.3 договору в сумі 308 550,53 грн.

Крім того, позивачем нарахована пеня у розмірі 1 545 207,41 грн, 702 799,00 грн штрафу, 3 % річних у розмірі 340 603,35 грн та інфляційні втрати у розмірі 1 211 361,18 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції переглядає справу №920/1025/25 у межах доводів та вимог апеляційної скарги, а саме в частині відмови у стягненні 1 445 207,41 грн пені та 652 799,00 грн штрафу.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт несплати відповідачем послуг наданих позивачем за договором за період з червня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 3 822 545,53 грн встановлений судом та підтверджений матеріалами справи.

Відповідач належних та допустимих доказів сплати боргу, як у суді першої інстанції, так і у суді апеляційної інстанції, не подав, тому позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 822 545,53 вартості наданих послуг за договором у період з червня 2022 року по травень 2023 року вірно визнана судом правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до доданих до позову розрахунків позивач просить стягнути з відповідача 1 545 207,41 грн пені, 702 799,00 грн штрафу, 340 603,35 грн 3 % річних та 1 211 361,18 грн інфляційних втрат.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку порушення строків оплати послуг, що надаються виконавцем замовнику, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку прострочення оплати та/або підписання актів приймання-передачі на строк понад 30 днів, замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі щомісячної плати (підпункт 3.1.1. Договору) за отримання правової допомоги.

Перевіривши розрахунок позивача штрафу та пені, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що розрахунок позивача щодо стягнення з відповідача 1 545 207,41 грн пені, 702 799,00 грн штрафу, 340 603,35 грн 3 % річних, 1 211 361,18 грн інфляційних втрат є арифметично правильним та обгрутованим.

Водночас, відповідач звернувся з клопотанням про зменшення пені та штрафу та з урахуванням заперечень позивача щодо даного клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені та штрафу, відповідач зазначає, що на час укладення договору був оператором газорозподільної системи на території Сумської області та під час воєнного стану забезпечував безперервний розподіл газу, зокрема для об`єктів, необхідних для життєдіяльності регіону.

За твердженням відповідача, бойові дії та обстріли спричинили пошкодження газових мереж, виробничих приміщень і майна товариства. Відповідач посилається на відновлення власним коштом 656 пошкоджень систем газопостачання, протокол інвентаризації від 31.05.2022 та інші додані до клопотання документи. Орієнтовну вартість пошкодженого майна він визначає у 12 млн грн, а відновлення виробничої бази в м. Білопіллі - у 9,8 млн грн.

Відповідач також вказує, що встановлене законом обмеження на підвищення тарифу на розподіл природного газу не давало змоги покрити додаткові витрати на відновлювальні роботи за рахунок його збільшення. Крім того, він посилається на заборгованість споживачів за послуги розподілу газу та відсутність, за його твердженням, компенсації відповідних витрат.

Окремо відповідач зазначає, що постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1774 дію його ліцензії на розподіл природного газу зупинено у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу іншому суб`єкту господарювання. На переконання відповідача, внаслідок цього він втратив основний вид діяльності та джерело надходження коштів. У сукупності наведених обставин відповідач просив врахувати під час вирішення клопотання про зменшення пені та штрафу.

У поданих запереченнях позивач вважає, що надані відповідачем документи не можуть бути достатніми доказами наявності у відповідача збитків та перебування останнього у скрутному фінансовому становищі, що не давало можливості АТ «Сумигаз» вчасно провести розрахунок за договором. При цьому, позивач наголошує, що наявність заборгованості споживачів перед відповідачем, на яку посилається останній, не є підставою для його звільнення від відповідальності (зменшення її розміру) за несвоєчасне виконання зобов`язань перед позивачем

Враховуючи позиції сторін з даного питання, суд зазначає, що частиною ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведеної норми свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки: штрафу та/або пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, стаття 551 ЦК України не містить норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України, суд має оцінити конкретні обставини порушення та інтереси обох сторін. Стаття 233 ГК України діяла у період виникнення спірних зобов`язань у 2022- 2023 роках; з 28.08.2025 Господарський кодекс України втратив чинність. Оцінка обставин цього спору здійснюється також на підставі чинної частини третьої статті 551 ЦК України. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначила, що законом не встановлено універсальної межі зменшення неустойки, однак визначений судом розмір повинен відповідати встановленим у конкретній справі обставинам і принципам верховенства права.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 стосується військової агресії та введення воєнного стану. Він не засвідчує неможливості саме АТ «Сумигаз» виконати грошове зобов`язання за спірним договором, тому не використовується колегією суддів як самостійний доказ звільнення від відповідальності.

Суд правильно зазначив, що зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), на даний момент є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

З огляду на викладене, а також встановлені у цій справі обставини, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (штрафу, пені) є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд першої інстанції, оцінивши матеріали справи, зважаючи на співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені з 1 545 207,41 грн до 100 000,00 грн та штрафу з 702 799,00 грн до 50 000,00 грн, врахувавши клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність підстав для зменшення пені та штрафу. Посилання на прибуток відповідача за 2022 рік і рішення загальних зборів акціонерів щодо дивідендів не спростовують висновку місцевого суду, оскільки зазначені обставини підлягають оцінці разом з іншими доказами, що характеризують умови діяльності відповідача та наслідки стягнення неустойки в заявленому розмірі. Так само те, що окремі документи про пошкодження й відновлення газових мереж складено після періоду надання послуг, а дію ліцензії зупинено з 01.10.2023, не виключає врахування цих обставин при вирішенні питання про розмір відповідальності на час розгляду спору.

Доводи щодо тарифного регулювання та фінансових показників відповідача також не дають підстав оцінювати кожну з цих обставин окремо. Зменшуючи неустойку, суд першої інстанції виходив із їх сукупності, характеру діяльності відповідача, розміру заявлених санкцій та необхідності дотримання балансу інтересів сторін.

Отже, наведені в апеляційній скарзі обставини були враховані під час перевірки рішення, однак не спростовують висновку суду першої інстанції про наявність підстав для зменшення неустойки та не доводять необхідності стягнення пені й штрафу в повному заявленому розмірі. Закон не встановлює єдиного допустимого відсотка такого зменшення; його розмір визначається з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 3 822 545,53 грн основного боргу, 1 545 207,41 грн пені, 702 799,00 грн штрафу, 340 603,35 грн 3 % річних, 1 211 361,18 грн інфляційних втрат.

Водночас, з урахуванням наведених вище виняткових обставин зі зменшення пені та штрафу, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір пені та штрафу та задовольнив позовні вимоги частково, а саме: у розімірі 3 822 545,53 грн - основного боргу за період з червня 2022 року по травень 2023 року, 100 000,00 грн - пені, 50 000,00 грн - штрафу, 340 603,35 грн - 3 % річних, 1 211 361,18 грн- інфляційних втрат, відмовивши в іншій частині позову.

Колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду, тому апеляційну скаргу слід залишити без задовлення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Виходячи вищевикладеного, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Адвокатського об`єднання «Правовий Альянс» на рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 14.05.2026 у справі № 920/1025/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №920/1025/25 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 30.09.2026.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді В.В. Сулім

А.М. Демидова