Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №910/11572/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р. Справа№ 910/11572/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Демидової А.М.

Колесника Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026

(повний текст рішення складено 20.07.2026)

у справі № 910/11572/25 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення в частині

за участю представників сторін

від позивача: не з`явились

від відповідача: Бабченко Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України, в якому просить суд:

- визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 24 червня 2025 року за № 9-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосується позивача, зокрема:

a. Визнати недійсним п. 1 резолютивної частини рішення в частині, що стосується позивача: про визнання позивача таким, що вчинив порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентпих узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю "Випробувальні та вимірювальні пристрої i апарати (система для забезпечення проведення випробувань радіообладнання) Testing and measuring equipment and devices (system for carrying out testing of radio equipment)›, проведених державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікацій та захисту прав споживачів" у системі електронних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2017-06-30-000347-c).

b. Визнати недійсним п. 3 резолютивної частини рішення про накладення на позивача штрафу у розмірі 9 583 750 (дев`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, а ті обставини на яких ґрунтується висновок Комітету про узгоджені дії є по суті припущенням, а не встановленими фактами спотворення Торгів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/11572/25 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскаржуване рішення Комітету ґрунтується на висновках, зроблених на підставі встановлених фактів та обставин, які є достатніми для висновку про узгоджену поведінку, зокрема позивача, що стосується спотворення результатів Торгів.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/11572/25 від 23.06.2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" до Антимонопольного комітету України повністю. Постановити нове рішення в якому: визнати недійсним в частині що стосується Позивача пункт 1 резолютивної частини Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 за № 9-р/тк "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу"; визнати недійсним п. 3 резолютивної частини рішення про накладення на Позивача штрафу в розмірі 9 583 750, 00 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та істотним порушенням норм процесуального права, що мало своїм наслідком ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Зокрема скаржник вважає, що є різні варіанти доступу до мережі Інтернет при яких різні користувачі використовують одні і ті ж ІР-адреси, які є динамічними, втім, Комітет не надав оцінку таким обставинам. Також скаржник вважає, що тендерна пропозиція подана позивачем та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" в останній робочий день - 04.08.2017, що зумовлено усталеною практикою (заявки подаються учасниками, як правило, в кінці строку) та збігом обставин. Крім того скаржник наголошує, що позивач та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" мають різні юридичні адреси (місцезнаходження), а оренда допоміжних офісних приміщень чи складів у бізнес-центрах, в яких знаходяться приміщення десятків інших компаній не є підтвердженням узгодженості дій. До того ж, позивач та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" не пов`язані відносинами контролю. Також на думку скаржника посилання Комітету на наявність у позивача та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" спільних працівників, які перебували на посадах не пов`язаних із Торгами не є підтвердженням узгодженості дій, а наявність між учасниками Торгів одного договору (договір купівлі-продажу від 04.01.2016), що був укладений за 1,5 роки до фактичного оголошення Торгів, не є підтвердженням узгодженості дій таких учасників під час участі у Торгах. Скаржником також зазначено, що використання учасниками Торгів одного і того ж самого номеру телефону не відповідає дійсності, оскільки, згідно відомостей з ЄДРПОУ позивач та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" мають різні номери телефонів, а схожість метаданих окремого файлу позивача та ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" не свідчить про єдине джерело походження файлів тендерних пропозицій. Й наостанок скаржник вважає, що до позивача застосовано штраф, у розмірі, що суперечить п. 4 Розділу IV Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджений розпорядженням Комітету від 14.12.2023 №22-рп щодо визначення базового розміру штрафу за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/11572/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Хрипуна О.О., суддів: Колесника Р.М., Демидової А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/11572/25 та призначено розгляд справи на 24.09.2026.

03.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

14.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" надійшла заява про забезпечення технічної можливості участі у судовому засіданні призначеному на 24.09.2026 о 13:50 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

21.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 24.09.2026 представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 11, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, позивач клопотання про відкладення розгляду справи обґрунтовує різким погіршенням стану здоров`я представника.

Колегія суддів зазначає, що наведені позивачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Позивач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді.

Колегія суддів повторно зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи частину 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в даному судовому засіданні.

При цьому, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.89).

Також колегія суддів звертає увагу на те, що згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання.

Колегія суддів доводить до відома учасників справи положення норм статті 196 Господарського процесуального кодексу України щодо права учасників справи на звернення до суду із клопотанням (заявою тощо) про розгляд скарги у цій справі за їх відсутності та статті 202 Господарського процесуального кодексу України згідно якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційна скарга стосується позовних вимог, які задоволені судом першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" та ТОВ "НВО "РОМСАТ" подали тендерні пропозиції для участі в торгах на закупівлю "Випробувальні та вимірювальні пристрої і апарати (система для забезпечення проведення випробувань радіообладнання) Testing and measuring equipment and devices (system for carrying out testing of radio equipment)", проведених державним підприємством "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" у системі електронних закупівель "Prozorro" (ідентифікатор закупівлі UA-2017-06-30-000347-c) (далі -Торги).

В подальшому, Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет) за результатами розгляду справи №63/60/64-рп/к.21 прийняла рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" №9-р/тк від 24.06.2025 (надалі - Рішення №9-р/тк, оскаржуване рішення), яким дії ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" та ТОВ "НВО "РОМСАТ" визнано антиконкурентними узгодженими діями, які стосуються спотворення результатів Торгів, що є порушенням пункту 4 частини другої статті 6, пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

На порушників накладено штрафи:

на ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" - у розмірі 734 341 грн;

ТОВ "НВО "РОМСАТ" - у розмірі 9 583 750 грн.

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник у зв`язку з тим, що рішення №9-р/тк від 24.06.2025 прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, а ті обставини на яких ґрунтується висновок Комітету про узгоджені дії є по суті припущенням, а не встановленими фактами спотворення Торгів.

Колегія суддів зазначає, що сукупністю доказів, зібраних Комітетом під час розгляду Справи встановлено, що Учасники Торгів узгоджували між собою поведінку, що підтверджується наступним.

Комітетом встановлено подання учасниками Торгів своїх тендерних пропозицій та здійснення входу в аукціон з однієї ІР-адреси.

Зокрема, за інформацією, наданою ДП "Прозорро" (лист від 09.10.2018 № 206/3015/03, вх. № 60-01/3536 від 16.10.2018), Комітет встановив, що відповідачі для участі у Торгах подавали свої пропозиції з різних електронних майданчиків (ТОВ "Смарттендер" та ТОВ "Закупки.Пром.Уа") , а також заходили в аукціон з однієї ІР-адреси - НОМЕР_1 .

Крім того, комітетом встановлено використання учасниками Торгів однієї IP-адреси під час керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк", в окремих випадках в одні дні та у близькі проміжки часу, а також використання цієї адреси подання фінансової звітності та входу до електронної поштової скриньки.

На підставі даних АТ "Універсал Банк" (лист від 11.12.2020 № 1533БТ, вх. № 60-01/1625кі від 14.12.2020) встановив, що із вище вказаної ІР-адреси - НОМЕР_1 , учасники Торгів також здійснювали керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк" (в окремих випадках в одні дні та у близькі проміжки часу).

Зазначена ІР-адреса також використовувалась учасниками Торгів у період їх проведення під час здійснення входу до автоматизованої системи дистанційного обслуговування АТ "ПроКредит Банк", АТ "Правекс Банк", АТ "Райффайзен Банк Аваль", що встановлено Комітетом на підставі листів вказаних фінансових установ (банків) (лист від 14.12.2020 № 1-2/20/6617, вх. № 60-01/1633кі від 15.12.2020; лист від 11.12.2020 № 4751/09БТ, вх. № 60-01/1634кі від 15.12.2020; лист від 09.12.2020 5 № 81-15-9/9287-БТ, вх. № 60-01/1629кі від 14.12.2020).

Учасники Торгів також спільно використовували іншу ІР-адресу - НОМЕР_2 , зокрема: - ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" - під час здійснення входу до електронної пошти (лист ТОВ "Укрнет" від 23.12.2024 № 752/01/01-08, вх. № 60-01/2461кі від 27.12.2024); - ТОВ "НВО "РОМСАТ" - під час здійснення входу до автоматизованої системи дистанційного обслуговування (лист АТ "Універсал Банк" від 11.12.2020 № 1533БТ, вх. № 60-01/1625кі від 14.12.2020; лист АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 09.12.2020 № 81-15-9/9287-БТ, вх. № 60-01/1629кі від 14.12.2020; лист АТ "ПроКредит Банк" від 14.12.2020 № 1-2/20/6617, вх. № 60-01/1633кі від 15.12.2020; лист АТ "Кредобанк" від 17.12.2020 № 52-9300БТ/20, вх. № 60-01/1705кі від 28.12.2020 та лист АТ "Міжнародний інвестиційний банк" від 04.12.2020 № 486/ІІ-БТ, вх. № 60-01/1617кі від 14.12.2020).

Комітет встановив, що послуги з доступу до мережі Інтернет за ІР-адресами: 86.111.95.58 та 176.36.70.78 надаються ТОВ "Мережа Ланет" позивачеві на підставі відповідного договору за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 89-А, що встановлено на підставі листів ТОВ "НВО "РОМСАТ" від 05.11.2018 № 05/11/2018 (вх. № 60-01/3827 від 05.11.2018) та від 10.12.2018 № 10/12/2018 (вх. № 60-01/4317 від 17.12.2018). У період проведення Торгів ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" користувалося частиною приміщення за зазначеною адресою, відповідно до договору суборенди від 29.02.2016 № 29/02/16 з ТОВ "ЛІГАЛ ІНФОРМЕЙШН СІСТЕМС".

На підставі листів ТОВ "НВО "РОМСАТ" від 05.11.2018 № 05/11/2018 (вх. № 60-01/3827 від 05.11.2018) та від 10.12.2018 № 10/12/2018 (вх. № 60-01/4317 від 17.12.2018) Комітет встановив, що у період проведення Торгів ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" користувалося частиною приміщення за адресою м. Київ, проспект Перемоги, буд. 89-А, відповідно до договору суборенди від 29.02.2016 № 29/02/16 з ТОВ "ЛІГАЛ ІНФОРМЕЙШН СІСТЕМС". У період проведення Торгів ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" користувалося частиною приміщення за зазначеною адресою, відповідно до договору суборенди від 29.02.2016 № 29/02/16 з ТОВ "ЛІГАЛ ІНФОРМЕЙШН СІСТЕМС".

Крім того Комітетом встановлено обставини використання учасниками Торгів приміщень за іншою спільною адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, яке є зареєстрованою адресою місцезнаходження ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ". При цьому, власником за вказаною адресою є ОСОБА_1 , яка у період проведення Торгів була кінцевим бенефіціарним власником, зокрема, позивача.

Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - ДРРП) (інформаційна довідка від 18.03.2025 № 418463205), нежитлові приміщення з № 1 по № 5 (групи приміщень № 325а) за вказаною адресою були власністю товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ" (ідентифікаційний код юридичної особи 35635457) (далі - ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ") на підставі свідоцтва про право власності від 13.10.2008 б/н.

У період проведення Торгів вказані вище приміщення були предметом іпотеки за договором іпотеки від 30.05.2017 № 3446, згідно з яким іпотекодавцем виступало ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ", боржником - ТОВ "НВО "РОМСАТ".

Разом із цим відповідно до відомостей з ЄДР (витяг від 05.12.2024 № 34182369) у період проведення Торгів ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ" було одним із засновників (учасників) ТОВ "НВО "РОМСАТ" із часткою 87% у статутному капіталі товариства.

Варто зазначити, що у вказаний період ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" користувалося частиною приміщення за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А, прим. 325, відповідно до договору суборенди від 29.02.2016 № 29/02/16 з товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІГАЛ ІНФОРМЕЙШН СІСТЕМС" (ідентифікаційний код юридичної особи 23514233) (далі - ТОВ "ЛІС") (термін дії договору - 31.12.2018), яке, в свою чергу, орендувало дане приміщення у ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ" згідно з договором оренди від 29.02.2016 № 29/02/16. Як повідомляє ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" (Листи № 60-01/4097, № 60-01/4318), послуги з доступу до мережі Інтернет надавались йому за іншою адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, орендодавцем даного приміщення на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 03.05.2016 № 03/05/16, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "РОМСАТ ІНТЕГРЕЙТЕД" (ідентифікаційний код юридичної особи 36703522) (далі - ТОВ "РОМСАТ ІНТЕГРЕЙТЕД") (термін дії договору - 30.04.2019).

Відповідно до відомостей з ДРРП (інформаційна довідка від 18.03.2025 № 418444044), ТОВ "РОМСАТ ІНТЕГРЕЙТЕД" було власником нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37 (в літ. Е): 2 поверх: з № 1 по № 15; 3 поверх: з № 1 по № 16, на підставі свідоцтва про право власності від 29.12.2009 серія САС № 741612.

Згідно з ЄДР (витяги від 05.12.2024 № 34182369 та від 18.03.2025 № 34752054) у період проведення Торгів одним із засновників (учасників) ТОВ "РОМСАТ ІНТЕГРЕЙТЕД" із часткою 99,9 % у статутному капіталі товариства було ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ" (тобто співзасновник (співучасник) одного з Відповідачів - ТОВ "НВО "РОМСАТ").

У свою чергу ТОВ "НВО "РОМСАТ" також суборендувало частину приміщення за адресою: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37, офіс 301, літера Е, у ТОВ "ЛІС" відповідно до договору суборенди від 01.03.2016 № 01/03/16 (термін дії - 01.09.2018).

Дане приміщення знаходилось в тимчасовому користуванні ТОВ "ЛІС" згідно з договором оренди від 01.03.2016 № 01/03/16, укладеним з ТОВ "РОМСАТ ІНТЕГРЕЙТЕД".

Таким чином, здійснення одним з Учасників доступу до мережі Інтернет за адресою місцезнаходження приміщень, які використовував інший Учасник, свідчить про наявність умов для обміну інформацією між ТОВ "НВО "РОМСАТ" та ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" у період проведення, а також під час підготовки та подання тендерних пропозицій для участі у Торгах.

Обидва Учасника суборендували приміщення у одного й того самого суб`єкта господарювання - ТОВ "ЛІС", єдиним засновником (учасником) якого із часткою у статутному капіталі 100% була ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) (далі - ОСОБА_1 ) (витяг з ЄДР від 18.03.2025 № 34752818).

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄДР (витяги від 05.12.2024 № 34182369, від 18.03.2025 № 34752634, від 31.03.2025 № 34830487), у період проведення Торгів ОСОБА_1 також була кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб: засновника-юридичної особи ТОВ "НВО "РОМСАТ" (один з Відповідачів); ТОВ "ПРОПЕТІ ІНВЕСТ" (співзасновник ТОВ "НВО "РОМСАТ"); ТОВ "Мережа Ланет" (провайдер, що надавав послуги з доступу до мережі Інтернет одному з Учасників - ТОВ "НВО "РОМСАТ").

Таким чином, у період проведення Торгів Учасники здійснювали господарську діяльність за однаковими адресами: м. Київ, вул. Василя Стуса, буд. 35-37 та м. Київ, просп. Перемоги, буд. 89-А, приміщення за якими знаходились у власності третіх осіб, пов`язаних відносинами контролю з одним із Учасників - ТОВ "НВО "РОМСАТ".

Отже, у період проведення Торгів учасники Торгів здійснювали господарську діяльність за однаковими адресами.

Крім того комітетом встановлено синхронність дій у часі під час створення учасниками Торгів своїх тендерних пропозицій.

Зокрема, за даними ТОВ "Смарттендер" (лист від 12.12.2018 № 258, вх. № 60-01/30 від 03.01.2019) та ТОВ "Закупки.Пром.УА" (лист від 19.12.2018 № 1130/12, вх. № 60-01/4413 від 26.12.2018), Комітет встановив, що учасники Торгів для участі у Торгах завантажували свої пропозиції в один день та у близький проміжок часу (з різницею у 6 хвилин).

Також за інформацією, наданою Комітету Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві (лист від 25.10.2018 № 99859/06, вх. № 60-01/328кі від 31.10.2018), Головним управлінням ДФС у м. Києві (лист від 11.10.2018 № 31249/9/26-15-08-06-23, вх. № 60-01/3744 від 30.10.2018), а також самими учасниками Торгів у період проведення Торгів чотири працівники одночасно перебували у трудових відносинах з обома учасниками Торгів.

Окрім цього, на підставі отриманих даних від банківських установ, а також самих учасників Торгів Комітет встановив, що у період липня-вересня 2017 року, тобто і у період проведення Торгів, між учасниками Торгів неодноразово здійснювались розрахунки, зокрема, у вигляді оплат за товар згідно виставлених рахунків. Також, Комітет встановив, що між сторонами у період проведення Торгів існували господарські відносини на підставі договору купівлі-продажу від 04.01.2016, що був пролонгований після 31.12.2016.

Крім того, Комітет встановив, а позивач не спростовує обставини зазначення ТОВ "РКІ-КОНСАЛТИНГ" двох номерів телефонного зв`язку у договорах оренди приміщень, у договорі купівлі-продажу від 04.01.2016, що укладений з позивачем, у податковій звітності за липень-вересень 2017 року, а також безпосередньо на бланках документів, що подавались для участі у Торгах. При цьому, ПрАТ "Київстар" листом від 26.12.2024 № 37108/01 (вх. № 60-01/2487кі від 31.12.2024) повідомило Комітет, що такі номери телефонного зв`язку у період з 14.05.2019 по 01.12.2019 (тобто у період проведення Торгів) надавались ТОВ "НВО РОМСАТ" на підставі договору про надання телекомунікаційних послуг.

Згідно з наданою Комітету Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві інформацією (лист від 25.10.2018 № 99859/06, вх. № 60-01/328кі від 31.10.2018), а також самим позивачем інформацією ОСОБА_2 у період проведення Торгів перебував у трудових відносинах з ТОВ "НВО "РОМСАТ" та займав посаду - фахівця з управління проектами та програмами у сфері матеріального (нематеріального) виробництва. За даними товариства, документи, які входили до складу тендерної пропозиції, поданої ТОВ "НВО "РОМСАТ" для участі у Торгах, готував безпосередньо ОСОБА_2 .

Комітет, за результатами аналізу файлів, завантажених обома учасниками Торгів (відповідачами у справі Комітету) до системи "Prozorro" у складі своїх тендерних пропозицій задля участі у Торгах, було встановлено, що файл "ДОКУМЕНТИ. Наказ. Протокол. Статут. ПДВ. Відсутність підстав", який був завантажений ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ", та файл "Кваліфікаційні документи згідно Додатку 2. Захист довкілля", завантажений ТОВ "НВО "РОМСАТ", містять однакові метадані про автора - i.pelevin.

З огляду на встановлені вище комітетом обставини, колегія суддів погоджується, що такі обставини свідчать про те, що під час участі у Торгах між ТОВ "НВО "РОМСАТ" та ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" відбувся обмін інформацією, зокрема в електронному вигляді, або документи готувались однією особою.

Як вбачається із матеріалів справи дії позивачів кваліфіковано за ознаками п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відповідно до приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції":

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абз. 2 ст. 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац 1 частини 1 та частина 2 статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина 1 статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини 2 статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 частини 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За приписами ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (ч. 1 і 2 ст. 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Водночас, згідно ч. 2 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", до повноважень саме Антимонопольного комітету України належить, зокрема: прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У розгляді справ про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Отже, для визнання органом Антимонопольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів через узгодження поведінки конкурсантами.

Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №916/3214/17, від 04.12.2018 у справі № 914/1912/17, від 18.12.2018 у справі № 922/5617/15, від 20.11.2018 у справі № 910/1339/18.

Сама собою відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства (постанови Верховного Суду від 01.07.2025 у справі № 922/3532/24, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20).

Для доведення порушення у вигляді спотворення результатів торгів не потрібно аналізувати пропозиції учасників процедури закупівлі на предмет їх економічної обґрунтованості, оскільки доведенню підлягає обмін або намір обмінятись інформацією (постанова Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 910/20099/20).

Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19 вказав, що порушення антиконкурентного законодавства шляхом встановлення таких обставин: одночасна пов`язаність трудовими відносинами декількох працівників; використання відповідачами спільного доменного імені; спільне використання однієї електронної поштової скриньки; спільні господарські відносини; пропонування однакового товару; завищення цінових пропозицій; подання однакових документів у складі своїх пропозицій; отримання банківських гарантій в одному й тому ж самому банку; обмін інформацією.

У своїх постановах від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, від 08.07.2021 у справі № 914/938/20, від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19 Верховний Суд прийшов до висновку, що змагання під час проведення торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст. 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією; встановлені органом Комітету обставини виключають таку змагальність, що свідчить про узгоджену поведінку суб`єкта господарювання, яка й призвела до спотворення результатів торгів.

Для визнання органом Комітету порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом із тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору, з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу. (Постанова Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/19150/20).

У постанові від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20 Верховний Суд прийшов до висновку, що для визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції органу Комітету достатньо встановити й довести наявність наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі, оскільки наслідки у вигляді спотворення результатів процедури закупівлі не сталися не у зв`язку з тим, що суб`єкти господарювання відмовилися від своїх дій щодо координації своєї поведінки в процесі проведення процедури закупівлі, не у зв`язку з добровільним припиненням ними таких дій, а з інших причин (через відміну торгів замовником).

Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням в порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (постанова Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/13451/20).

Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність або відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18, Закон України "Про захист економічної конкуренції" не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції", оскільки така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. Питання наявності узгоджених антиконкурентних дій вирішується господарським судом виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у цій справі, в їх взаємозв`язку.

Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19).

Сама по собі відповідність дій суб`єктів господарювання цивільному, господарському законодавству не може автоматично свідчити про дотримання ними норм та вимог антимонопольного законодавства. Факт пов`язаності суб`єктів господарювання, які брали участь у торгах, і наявність між ними господарських відносин та інші встановлені в рішенні Комітету обставини в сукупності підтверджують як раз ту обставину, яка надавала їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність (постанова Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 910/267/20).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. При цьому мотиви, з яких учасники торгів узгоджують власну конкурентну поведінку, не впливають на кваліфікацію правопорушення, передбаченого пунктом четвертим частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/2512/18).

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим фактичне настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію (постанова Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 922/1373/18, постанова Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 917/1983/19, постанова Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 910/2576/20, постанова Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 916/191/20, постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 914/938/20).

Негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів/аукціонів (через узгодження поведінки конкурсантами) (постанова Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 922/2940/20, постанова Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/1490/19).

Також, у постанові від 14.08.2025 у справі № 910/3374/24, Верховний Суд, зокрема, нагадав такі сталі та послідовні правові висновки щодо доведеності або недоведеності органом АМК в діях суб`єкта господарювання антиконкурентних узгоджених дій у т. ч. тих, які стосуються спотворення результатів торгів: у розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб`єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факта погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що встановлені Комітетом обставини свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі в Торгах Учасники у Справі Комітету були обізнані щодо участі один одного в Торгах.

Вказане зокрема вбачається з того, що Учасниками своїх тендерних пропозицій подано їх з однієї ІР-адреси, вхід в аукціон здійснено з однієї ІР-адреси, під час керування своїми банківськими рахунками за допомогою системи "Клієнт-Банк", в окремих випадках в одні дні та у близькі проміжки часу використано одну ІР-адресу, подано фінансову звітність та здійснено вхід до власної електронної поштової скриньки з ІР-адреси, з якої обидва Учасника створювали свої пропозиції, заходили в аукціон та до автоматизованої банківської системи, проваджено Учасниками господарської діяльності за однаковими адресами, приміщення за якими знаходились у власності третіх осіб, пов`язаних відносинами контролю з одним із Учасників, у учасників наявні спільні працівники, наявні спільні господарські відносини, використано Учасниками одних і тих самих номерів телефонного зв`язку, наданих у користування одному з Учасників, а також наявні спільні властивості файлів під час створення Учасниками своїх пропозицій, зокрема метаданими про автора, які співпадають з ім`ям та прізвищем співробітника позивача (одного з Учасників), який був залучений до підготовки тендерної пропозиції останнього.

Отже, колегією суддів встановлено, що Антимонопольний комітет України у спірному рішенні дійшов правильного висновку, що ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" та ТОВ "НВО "РОМСАТ" під час підготовки документів для участі у Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України "Про публічні закупівлі".

Враховуючи наявні у справі докази, беручи до уваги обставини, встановлені відповідачем в оспорюваному рішенні, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними в оспорюваному рішенні відповідача, що узгодивши свою поведінку та свої пропозиції, учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, а отже спотворили результати проведення замовником торгів, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак, вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Матеріалами справи підтверджено, що узгодження пропозицій усунуло конкуренцію та змагальність між учасниками, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Зазначені вище дії ТОВ "РКІ - КОНСАЛТИНГ" та ТОВ "НВО "РОМСАТ" призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, у зв`язку з чим, вони вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржник, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 01.01.2024 набрав чинності Закон №3295-IX, яким внесені зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції" та доповнено його положення статтею 37-1 "Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції".

Тобто, до 01.01.2024 у Законі України "Про захист економічної конкуренції" була відсутня норма, яка чітко визначала строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, і така норма (стаття 37-1) вступила в дію з набранням чинності Закону № 3295-IX, тобто з 01.01.2024, який у Прикінцевих та перехідних положеннях не встановлює зворотної дії в часі його норм, зокрема: справи про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, положення статті 37-1 зазначеного Закону, у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки, розгляд антимонопольної справи Комітету за результатами якої прийнято оскаржуване рішення було розпочато до 01.01.2024.

Крім того, колегія суддів вважає твердження позивача щодо необхідності застосування Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджений розпорядженням Комітету від 14.12.2023 №22-рп щодо визначення базового розміру штрафу за порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб`єктів господарювання помилковим.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, розмір накладеного Комітетом на позивача штрафу, що становить 9 583 750 гривень відповідає абзацу другому частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а саме не перевищує 10 % доходу (виручки) позивача за 2024 рік.

З огляду на викладене вище, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо порушення Комітетом процесуальних норм, а саме статті 37-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що затверджений розпорядженням Комітету від 14.12.2023 №22-рп.

Відтак, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується колегія суддів, усе наведене у сукупності підтверджує наявність у учасників спірних Торгів спільних інтересів та взаємозв`язків, обізнаність та системність поведінки останніх під час підготовки та проведення Торгів свідчать про те, що вказані юридичні особи мали можливість узгодити та узгодили свою поведінку під час проведення Торгів, замінивши ризик, який породжує конкуренція, на координацію своєї економічної поведінки, і така координація економічної поведінки таких учасників призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення Торгів.

У свою чергу, як встановлено колегією суддів, позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували висновки Комітету, викладені у спірному Рішенні, а наведені Комітетом доводи у спірному рішенні підтверджені більш вірогідними доказами які в сукупності свідчать про те, що позивачем вчинено порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, за яке АМКУ обґрунтовано застосовано до позивача штраф у розмірі 9 583 750. 00 грн.

Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що позов задоволенню не підлягає.

Колегія суддів вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано позивачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробниче Об`єднання "Ромсат" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/11572/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 у справі № 910/11572/25 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11572/25.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.09.2026.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді А.М. Демидова

Р.М. Колесник