Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №911/2327/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2026 р. Справа № 911/2327/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Євсікова О.О.

Корсака В.А.

без виклику сторін,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2026 про повернення позовної заяви

у справі № 911/2327/26 (суддя Саванчук С.О.)

за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до Фізичної особи-підприємця Котенко Альони Володимирівни

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 11477 від 31.07.2026) Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (далі - позивач; АТ "Перший український міжнародний банк"; АТ «ПУМБ»; заявник; апелянт; скаржник) до Фізичної особи-підприємця Котенко Альони Володимирівни (надалі - відповідач; ФОП Котенко А.В.) про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2026 позовну заяву АТ "Перший український міжнародний банк" до ФОП Котенко А.В. про стягнення 81 529, 40 грн повернуто.

Приймаючи оскаржувану ухвалу місцевий господарський суд зазначив таке. Позовна заява від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" сформована, подана та підписана в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" адвокатом Лесечко М.В. На підтвердження повноважень адвоката Лесечки М.В. до позовної заяви додано копію нотаріально посвідченої довіреності від 20.08.2025, відповідно до якої довіреність від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" видана виконувачем обов`язків Голови Правління - Косенко Н.Ф., яка, як зазначено у довіреності, діє на підставі Статуту та наказу від 06.08.2025 № 999 ЗПОС Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк". Втім, із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Косенко Н.Ф. зазначена представником Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо. Водночас, в Єдиному державному реєстрі прямо зазначено про наявність обмежень її представницьких повноважень, установлених пунктом 8.12 Статуту Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк". Разом із тим, доданий до позовної заяви витяг зі Статуту Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" пункту 8.12 не містить. Позивачем надано лише окремі початкові сторінки Статуту, які не містять положень щодо компетенції заступників Голови Правління, обсягу їхніх повноважень, установлених для них обмежень, а також права таких осіб передавати свої повноваження іншим особам шляхом видачі довіреностей. Тому, в зв`язку із ненаданням пункту 8.12 Статуту позивача, а також наказу № 999 ЗПОС від 06.08.2025, суд першої інстанції зазначив про унеможливлення встановлення змісту обмежень, зазначених в Єдиному державному реєстрі, перевірки обсягу повноважень Косенко Н.Ф., станом на дату видачі довіреності, та встановити, чи охоплювали її повноваження право передавати іншій особі повноваження на представництво інтересів Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" в судах і підписання позовних заяв. При цьому, місцевий господарський суд акцентував, що саме по собі зазначення в Єдиному державному реєстрі загального права Косенко Н.Ф. вчиняти дії від імені юридичної особи та підписувати договори, за одночасної наявності прямого посилання на обмеження, зміст яких не надано до матеріалів справи в межах Статуту Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", що не дає можливості встановити наявність у неї права видавати від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" довіреність на судове представництво.

Окремо суд 1-ої інстанції вказав, що позивачем також не додано рішення відповідного органу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про призначення Косенко Н.Ф. на посаду виконуючого обов`язків Голови Правління, повної редакції Статуту, належного витягу зі Статуту, який містив би пункт 8.12, наказу № 999 ЗПОС від 06.08.2025 або іншого документа, що безпосередньо підтверджував би її право видавати довіреності від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк". Водночас, встановленим є те, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, стосовно Косенко Н.Ф. зазначено про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи згідно зі Статутом. Наведене свідчить, що повноваження Косенко Н.Ф. на вчинення дій від імені юридичної особи, зокрема на укладення правочинів, не є необмеженими та мають здійснюватися з урахуванням обмежень, установлених статутом юридичної особи. За таких обставин, суд першої інстанції підкреслив, що не має підстав вважати доведеним, що довіреність від 20.08.2026 видана особою, яка була належним чином уповноважена установчими документами Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на її видачу.

За вказаного, місцевий господарський суд виснував, що повноваження адвоката Лесечки М.В. на підписання та подання від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" позовної заяви (вх. №11477 від 31.07.2026) Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до Фізичної особи-підприємця Котенко А.В. про стягнення заборгованості належними та достатніми доказами не підтверджені, що є підставою для повернення відповідного позову на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, АТ "Перший український міжнародний банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2026 про повернення позову. Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду (вирішення питання про відкриття провадження у справі).

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що позовну заяву від імені АТ «ПУМБ» підписано та подано адвокатом Лесечко М.В., який діє на підставі довіреності від 20.08.2025, посвідченої Коваль К.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 923. До позовної заяви додано копію вказаної довіреності, а також, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧК № 001544, видане Радою адвокатів Черкаської області 01.11.2024. Скаржник вказує, що нотаріальне посвідчення довіреності здійснюється відповідно до Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII. Позивач акцентує, що під час нотаріального посвідчення довіреності від імені юридичної особи нотаріус обов`язково перевіряє цивільну дієздатність юридичної особи, а також перевіряє повноваження представника/посадової особи, яка її підписує, та їх відповідність наданим установчим документам. Так, на підтвердження вказаних дій, у посвідчувальному написі нотаріусом вказано про те, що: «Довіреність вчинена від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" виконуючим обов`язки Голови Правління Косенко Н.Ф., яка підписала її у моїй присутності. Особу Косенко Н.Ф., яка підписала Довіреність, встановлено, її дієздатність перевірено. Правоздатність та дієздатність Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" і повноваження представника перевірено». Тобто, як підкреслюється позивачем, при вчиненні нотаріального посвідчення довіреності нотаріус у відповідності до вимог статей 43, 44, 45, 58 Закону № 3425-XII перевірив цивільну правоздатність та дієздатність позивача, наявність відповідних повноважень у виконуючої обов`язки Голови Правління Косенко Н.Ф., згідно Статуту Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк". Крім того, вказана довіреність є чинним правочином, у судовому порядку не оскаржена, не визнана недійсною, не відкликана позивачем.

В межах наведеного апелянтом акцентується, що в цьому випадку документом, що підтверджує повноваження представника позивача, є довіреність від 20.08.2025, посвідчена Коваль К.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за № 923.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026, апеляційна скарга в справі № 911/2327/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 у справі № 911/2327/26 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2026 про повернення позовної заяви у справі № 911/2327/26. Призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Про перегляд справи в апеляційному порядку учасники справи повідомлялись шляхом надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у передбачений законом спосіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи: довідками про доставку електронного документа від 26.08.2026 до електронного кабінету позивача та його представника; поштовим повідомленням № R067267042303 про відправку копії ухвали Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 на адресу відповідача; довідкою про доставку електронного документа від 26.08.2026 на електронну пошту ФОП Котенко А.В.

Також Північним апеляційним господарським судом враховано, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 про відкриття апеляційного провадження була оприлюднена 27.08.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/139238731), тобто усі учасники справи, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до реєстру, мали можливість ознайомитися зі змістом вказаної ухвали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Разом з цим, застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989) (аналогічне застосування прецедентної практики Європейського суду з прав людини викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 908/98/18; від 13.09.2019 у справі № 904/4105/18).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття апеляційного провадження, а неотримання поштової кореспонденції учасниками справи не залежить від волевиявлення суду.

Також судова колегія вказує, що відзиву/письмових пояснень на апеляційну скаргу позивача від відповідача на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.

Судова колегія звертає увагу, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (пункт 6 частини 1 статті 255 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31-34 частини 1 статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Котенко А.В. про стягнення 81 529, 40 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2026 позовну заяву АТ "Перший український міжнародний банк" до ФОП Котенко А.В. про стягнення 81 529, 40 грн повернуто на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).

Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд апеляційної інстанції підкреслює, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; розумність строків розгляду справи судом (пункти 1, 2, 4, 5, 8, 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (скорочено - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини вказав, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинно чинитися правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до частини другої статті 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У частині п`ятій статті 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (частини 1 статті 174 ГПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідно до частини 5 статті 44 ГПК України юридична особа набуває процесуальних прав та обов`язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.

За змістом частини 1 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Приписами частини 3 статті 56 ГПК України унормовано, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини 4 статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Пунктом 1 частини 1 статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Відповідно до приписів частини 1 статті 58 зазначеного Кодексу, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, зазначені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно зі статтею 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Довіреності, що видаються юридичними особами, не вимагають нотаріального посвідчення, оскільки вони посвідчуються безпосередньо організацією.

У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають.

Відповідно до частини другої статті 245 ЦК України довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Позовну заяву Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» підписано та подано адвокатом Лесечко М.В.

До позовної заяви додано довіреність від 20.08.2025, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваль К.О. (зареєстровано в реєстрі за № 923).

Частиною першою та другою статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Відповідно до частин першої та другої статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо (частини друга та четверта статті 99 Цивільного кодексу України). Виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Отже, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи. Виконавчим органом товариства є директор (або правління, дирекція тощо), який вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу.

За змістом частини третьої статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Таким чином, до Єдиного державного реєстру включається інформація щодо осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15, від 25.01.2023 у справі № 5015/4934/11).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 910/16580/23 зазначено, що якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 58 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР як на достовірні.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довіреності від 20.08.2025 Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк», в особі виконуючого обов`язки Голови Правління - Косенко Н.Ф., яка діє на підставі Статуту та від 06.08.2025 наказу № 999 ЗПОС, цією довіреністю, за попереднім договором з уповноваженою особою, уповноважено адвоката Лесечко М.В., представляти інтереси Банку, зокрема перед судами усіх інстанції та юрисдикцій, з усіма правами, що надані законом стороні. Представнику надано право від імені Банка підписувати та подавати заяви по суті справи.

Із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Косенко Н.Ф. зазначена представником Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» та має право вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо. В Єдиному державному реєстрі зазначено про наявність обмежень його представницьких повноважень, установлених пунктом 8.12 Статуту Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк».

Суд першої інстанції вказав, що в зв`язку із ненаданням суду пункту 8.12 Статуту позивача, а також наказу № 999 ЗПОС від 06.08.2025 суд позбавлений можливості встановити зміст обмежень, зазначених в Єдиному державному реєстрі, перевірити обсяг повноважень Косенко Н.Ф. станом на дату видачі довіреності та встановити, чи охоплювали її повноваження на право передавати іншій особі повноваження на представництво інтересів Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в судах та підписання позовних заяв.

Судом апеляційної інстанції зазначається, що Статут Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» у редакції, затвердженій рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів від 25.11.2021, протокол № 87 (далі - Статут) наявний у загальному доступі на офіційному сайті позивача (адреса посилання: https://about.pumb.ua/management/statut).

Судовою колегією встановлено, що згідно п. 8.11 Статуту на час відсутності (в тому числі, у зв`язку з відрядженням, хворобою, відпусткою) Голови Правління його обов`язки виконує Перший Заступник Голови Правління (у разі призначення такого), у разі відсутності (в тому числі, у зв`язку з не призначенням, з відрядженням, хворобою, відпусткою) Першого Заступника Голови Правління - Голова Правління своїм наказом призначає з числа Заступників Голови Правління виконуючого обов`язки Голови Правління.

Під час відсутності Голови Правління виконуючий обов`язки Голови Правління здійснює обов`язки та повноваження Голови Правління та має всі відповідні права Голови Правління.

Пунктом 8.12 Статуту передбачено, що Перший Заступник Голови Правління (у разі призначення такого Наглядовою радою), Заступник Голови Правління - фінансовий директор, Заступник Голови Правління ризиками (CRO), Заступники Голови Правління, відомості про кожного з яких внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кожний діючи окремо без довіреності від імені Банку:

- представляють Банк у відносинах із третіми особами, зокрема, але не виключно, в органах державної влади, Національному банку України, органах місцевого самоврядування, судах, українських і іноземних підприємствах, установах, організаціях, незалежно від підпорядкування і форми власності, перед іншими суб`єктами господарювання, нотаріусами, приватними виконавцями тощо; та з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом і законодавством України, вчиняють правочин (правочини) (укладають, змінюють, розривають договори, угоди, контракти) і будь-якого роду дії, направлені на виконання правочину (правочинів).

Керівники Банку, вказані у цьому пункті Статуту, мають право передавати свої повноваження шляхом видачі від імені Банку довіреностей, як в Україні, так і за кордоном.

Так, зважаючи на п.п. 8.11, 8.12 Статуту в позивача відсутніми є обмеження щодо видачі довіреності від імені юридичної особи виконуючим обов`язки Голови Правління на представництво інтересів Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в судах та підписання позовних заяв, який водночас безпосередньо здійснює обов`язки та повноваження Голови Правління і має всі відповідні права Голови Правління.

За посиланням: https://about.pumb.ua/management/head доступна інформація про членів правління Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», серед якої, зокрема, значиться, що Косенко Н. є Заступником Голови Правління.

На переконання апеляційного господарського суду, місцевий господарський суд за наявності сумнівів, які зазначені в оскаржуваній ухвалі не був обмежений в праві самостійно з відкритих джерел перевірити інформацію щодо повноважень Косенко Н.

Також колегією суддів акцентується, що в силу ст.ст. 43, 44 Закону України "Про нотаріат" не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

При перевірці цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи нотаріус зобов`язаний ознайомитися з її установчими документами, інформацією про таку особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності. У разі наявності у нотаріуса сумнівів щодо поданих документів він може витребувати від цієї юридичної особи, державного реєстратора, податкових органів, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи. Нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог статті 43 цього Закону, а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові. Дійсність довіреності, нотаріально посвідченої відповідно до законодавства України, перевіряється нотаріусом за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Якщо від імені юридичної особи діє колегіальний орган, нотаріусу подається документ, в якому закріплено повноваження даного органу та розподіл обов`язків між його членами.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про нотаріат" при посвідченні правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

Стаття 58 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують довіреність, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Строк, на який може бути видана довіреність, визначається цивільним законодавством України.

Таким чином, під час нотаріального посвідчення довіреності від імені юридичної особи нотаріус обов`язково перевіряє цивільну дієздатність юридичної особи, а також перевіряє повноваження представника/посадової особи, яка її підписує, та їх відповідність установчим документам.

Як встановлено зі змісту довіреності від 20.08.2026: «Довіреність вчинена від імені Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" виконуючим обов`язки Голови Правління Косенко Н.Ф., яка підписала її у моїй присутності. Особу Косенко Н.Ф., яка підписала Довіреність, встановлено, її дієздатність перевірено. Правоздатність та дієздатність Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" і повноваження представника перевірено».

Тим самим, при вчиненні нотаріального посвідчення довіреності відповідний нотаріус у відповідності до вимог статей 43, 44, 45, 58 Закону України "Про нотаріат" цивільну правоздатність та дієздатність позивача, а також повноваження виконуючого обов`язки Голови Правління Косенко Н.Ф., - перевірив згідно Статуту Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" та наказу № 999 ЗПОС від 06.08.2025.

Вказана довіреність є дійсною до 20.08.2028.

У судовому порядку така не оскаржена та не визнана недійсною, не відкликана позивачем.

У межах вказаного судова колегія також враховує, що Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 910/9150/21 вказав, що: «У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2020 у справі № 905/2203/19 та від 13.08.2021 у справі № 910/21107/20 зазначено, що процесуальний закон допускає дві форми поведінки суду в разі встановлення порушень/недоліків щодо особи/повноважень особи, яка підписала позовну заяву/заяву/скаргу тощо, а саме: залишення без руху позовної заяви/заяви/скарги із наданням заявнику строку для усунення відповідних недоліків або повернення цієї заяви. З огляду на наведені положення процесуального закону, суд має залишити позовну заяву/заяву/скаргу без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у суду сумніву в достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків. У протилежному випадку, зокрема за відсутності доказів повноважень особи, що підписала позовну заяву/заяву/скаргу, у суду відсутні підстави для залишення її без руху відповідно до положень частини першої статті 174 ГПК України, а суддя у цьому випадку, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 174 цього Кодексу, повертає позовну заяву і додані до неї документи".

Тому, з наведеного вбачається, що суд 1-ої інстанції не був позбавлений права залишити позовну заяву без руху, відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, у разі наявності у нього сумніву в достовірності, достатності та належності доказів стосовно повноважень особи, що її підписала, надавши заявнику строк для усунення відповідних недоліків, в т.ч. шляхом надання Статуту в повному обсязі та наказу № 999 ЗПОС від 06.08.2025.

Тобто, місцевий господарський суд не обмежений в праві здійснення дослідження обставин справи у відповідних межах та, за процесуальної необхідності, в передбаченому ГПК України порядку вчинити всі необхідні дії з метою забезпечення правильного розгляду справи по суті.

Отже, на переконання судової колегії суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.

У свою чергу, колегія суддів висновується про обґрунтованість доводів скаржника, та, як наслідок, про передчасність висновків місцевого господарського суду про повернення позову позивачу.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 3 статті 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно, ухвала Господарського суду Київської області від 13.08.2026 у справі № 911/2327/26 про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з подальшою передачею цієї справи до Господарського суду Київської області.

Також судовою колегією зазначається, що за правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21.

Таким чином, судові витрати за подання апеляційної скарги підлягають розподілу місцевим господарським судом відповідно до ст. 129 ГПК України за результатами подальшого розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 271, п. 6 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 280, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2026 про повернення позовної заяви у справі № 911/2327/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 13.08.2026 у справі № 911/2327/26 про повернення позовної заяви - скасувати.

3. Справу № 911/2327/26 направити для продовження розгляду до Господарського суду Київської області на стадію перевірки матеріалів та вирішення питання про відкриття провадження в справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді О.О. Євсіков

В.А. Корсак