Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №907/532/26 — Західний апеляційний господарський суд

Суд: Західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №907/532/26

Суддя: Орищин Ганна Василівна

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/532/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

розглянув без повідомлення (виклику) представників сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест»

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2026 (повну ухвалу складено 27.07.2026, суддя У.М. Пляцко) про відмову в поновленні строку для пред`явлення зустрічної позовної заяви та повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 907/532/26

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатська видобувна компанія», місто Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест», с. Теребля, Тячівський район, Закарпатська область

про зобов`язання повернути майно та стягнення 1 866 648,42 грн

Господарський суд Закарпатської області в ухвалі від 21.07.2026 у справі № 907/532/26 постановив: - відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» у поновленні строку для пред`явлення зустрічного позову; - зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» № 16-07-2026/4 від 16.07.2026 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатська видобувна компанія" 25000000,00 грн – повернути заявнику.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив із того, що відповідно до положень ГПК України, зустрічний позов має бути поданий у строк, встановлений для подання відзиву на первісний позов, який у цій справі сплив 03.06.2026, тоді як зустрічну позовну заяву було подано лише 16.07.2026. Суд дійшов висновку про відсутність поважних та об`єктивно непереборних причин пропуску зазначеного процесуального строку, оскільки заявником не було надано належних і допустимих доказів обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення із зустрічним позовом, а посилання на стан здоров`я одного з представників не підтверджено відповідними доказами та не виключало можливості здійснення представництва іншим адвокатом, керівником чи іншою уповноваженою особою товариства. Суд також врахував принципи процесуальної добросовісності, правової визначеності та покладення на кожну сторону ризику наслідків невчинення нею процесуальних дій, у зв`язку з чим, визнав причини пропуску строку неповажними, відмовив у його поновленні та на підставі ч.6 ст.180 ГПК України повернув зустрічну позовну заяву.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач (за первісним позовом) оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2026 у справі № 907/532/26; - справу № 907/532/26 передати до Господарського суду Закарпатської області на стадію прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що:

- пропуск процесуального строку був зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними зі станом здоров`я представника ТзОВ «Катіон Інвест» адвоката Войцешука В.В., що потребувало лікування та об`єктивно ускладнювало своєчасне вчинення процесуальних дій. За таких обставин, висновок суду про те, що несвоєчасне подання зустрічного позову залежало виключно від волі апелянта та було наслідком його суб`єктивної поведінки, не відповідає наведеним у заяві обставинам. Стан здоров`я та необхідність лікування не можуть самі по собі розцінюватися як свідоме чи залежне від волі сторони невчинення процесуальної дії, а тому підлягали належній оцінці судом як обставини, що могли свідчити про поважність причин пропуску строку;

- у заяві про поновлення строку було прямо зазначено про наявність медичної документації на підтвердження відповідного захворювання, однак у зв`язку з раптовим погіршенням стану представника така документація не була долучена одночасно зі зустрічною позовною заявою. Надалі, під час підготовчого засідання 21.07.2026, представник апелянта просив долучити відповідні медичні документи, проте суд відмовив у їх прийнятті, після чого послався на відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку. Такий підхід є внутрішньо суперечливим, оскільки суд фактично не надав стороні можливості підтвердити наведені нею обставини відповідними доказами, що свідчить про неповне дослідження обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення питання щодо поновлення процесуального строку;

- положення процесуального закону не встановлюють абсолютної заборони на поновлення строку для подання зустрічного позову, а можливість такого поновлення залежить від оцінки судом поважності причин його пропуску. В даному випадку зустрічний позов безпосередньо пов`язаний із первісним позовом, оскільки обидва виникають з одного договору оренди обладнання № 15-11-2023-08 від 15.11.2023 та стосуються правових наслідків його дострокового розірвання. Отже, спільний розгляд вимог відповідав би завданню господарського судочинства щодо повного, ефективного та комплексного вирішення спору між сторонами, тоді як повернення зустрічного позову без належного врахування наведених обставин є передчасним.

Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач (за первісним позовом) не скористався.

З огляду на приписи ст.271 ГПК України, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» здійснюється Західним апеляційним господарським судом без виклику представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків:

Відповідно до ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з ч.8 ст.165 ГПК України, відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 6 ст.180 ГПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Водночас, за змістом ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, процесуальний закон пов`язує можливість прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом із дотриманням відповідачем встановленого строку на його пред`явлення, а в разі пропуску такого строку — з наявністю обставин, які можуть бути визнані судом поважними причинами його пропуску.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 18.05.2026 про відкриття провадження у справі відповідач отримав 18.05.2026 о 18:20, у зв`язку з чим встановлений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, а відповідно й зустрічного позову, закінчився 03.06.2026. У цей день ТзОВ «Катіон Інвест» скористалося процесуальним правом на подання відзиву, однак зустрічного позову у встановлений строк не пред`явило. Зустрічна позовна заява була подана лише 16.07.2026, тобто після закінчення встановленого процесуального строку.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення учасника справи та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії. Саме на заявника покладається обов`язок навести конкретні обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасному вчиненню процесуальної дії, та надати докази на підтвердження як існування таких обставин, так і їх причинного зв`язку з пропуском встановленого строку.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, ТзОВ «Катіон Інвест» посилалося на стан здоров`я адвоката Войцешука В.В., наявність у нього захворювання та необхідність проходження лікування.

Разом з тим, зазначені обставини самі по собі не підтверджують об`єктивної неможливості ТзОВ «Катіон Інвест» пред`явити зустрічний позов у строк, який закінчився 03.06.2026.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правничої допомоги між ТзОВ «Катіон Інвест» та адвокатським об`єднанням «Рівненська правова компанія», на підставі якого представництво товариства здійснював адвокат Войцешук В.В., було укладено 23.06.2026, тобто вже після спливу встановленого законом строку на пред`явлення зустрічного позову. Отже, наведені щодо стану здоров`я цього представника обставини не пояснюють причин невчинення самим відповідачем відповідної процесуальної дії у період до 03.06.2026 та не перебувають у безпосередньому причинному зв`язку з первісним пропуском такого строку.

Крім того, відповідачем у цій справі є юридична особа, процесуальна правоздатність та можливість реалізації якою своїх процесуальних прав не пов`язується виключно з особою одного конкретного адвоката. Юридична особа вправі брати участь у справі через керівника, члена виконавчого органу, іншу уповноважену на самопредставництво особу або через представника.

Отже, посилання апелянта виключно на стан здоров`я одного з представників не доводить об`єктивної неможливості самого товариства реалізувати своє право на пред`явлення зустрічного позову у встановлений законом строк.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції фактично визнав захворювання проявом суб`єктивної неналежної поведінки сторони, ґрунтується на неправильному тлумаченні мотивів оскаржуваної ухвали. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд оцінював не характер захворювання представника, а наявність причинного зв`язку між наведеними обставинами та неможливістю своєчасного вчинення процесуальної дії ТзОВ «Катіон Інвест». Встановивши відсутність доказів такого причинного зв`язку, суд дійшов висновку, що несвоєчасне вчинення процесуальної дії було зумовлене процесуальною поведінкою самої сторони та організацією представництва її в суді.

Як зазначено судом першої інстанції, у зустрічній позовній заяві заявник вказав про долучення до матеріалів заяви копії пенсійного посвідчення та медичної документації, однак такі документи у переліку додатків не зазначалися та фактично до зустрічного позову долучені не були.

Водночас, сам факт наявності захворювання у адвоката Войцешука В.В. та подальше подання медичної документації не підтверджують неможливості своєчасного подання ТзОВ «Катіон Інвест» зустрічного позову до 03.06.2026, тим більше що повноваження цього адвоката на представництво товариства виникли вже після спливу зазначеного строку. Відтак, доводи апелянта щодо неприйняття медичних документів не мають визначального значення для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 09.05.2023 у справі № 917/457/22, оскільки викладені у ній правові висновки сформульовані за істотно інших фактичних обставин та не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі. У справі № 917/457/22 судами не було встановлено обізнаності відповідача про наявне судове провадження, а також мали місце виключні обставини, пов`язані з військовою агресією РФ, які могли вплинути на отримання ним судової кореспонденції. Натомість, у справі № 907/532/26 ТзОВ «Катіон Інвест» отримало ухвалу про відкриття провадження 18.05.2026, було обізнане про розгляд справи та 03.06.2026 подало відзив на позов, а тому наведена постанова Верховного Суду не спростовує висновків суду першої інстанції.

Доводи апелянта щодо взаємозв`язку первісного та зустрічного позовів також не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Доцільність їх спільного розгляду є однією з передумов прийняття зустрічного позову відповідно до ч.2 ст.180 ГПК України, однак ця обставина не звільняє відповідача від обов`язку дотриматися процесуального строку, встановленого частиною першою цієї статті, або довести поважність причин його пропуску.

Сам факт виникнення первісних і зустрічних вимог з одного договору не є самостійною підставою для поновлення пропущеного строку та не нівелює встановлених процесуальним законом вимог щодо строку пред`явлення зустрічного позову.

Водночас, повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє ТзОВ «Катіон Інвест» права на судовий захист та можливості заявити відповідні вимоги шляхом подання самостійного позову в загальному порядку, на що обґрунтовано звернув увагу й місцевий господарський суд.

Отже, доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з оцінкою судом першої інстанції причин пропуску процесуального строку та не спростовують встановлених обставин щодо обізнаності відповідача про розгляд справи, своєчасного подання відзиву та відсутності об`єктивно непереборних перешкод для пред`явлення зустрічного позову у встановлений процесуальним законом строк.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд належно з`ясував обставини справи, надав їм правильну правову оцінку та обґрунтовано застосував положення ст. 119, 165 та 180 ГПК України.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2026 у справі № 907/532/26 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є своєчасне вирішення спорів, а дотримання розумних строків розгляду справи є однією з основних засад судочинства незалежно від форми її розгляду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження визначається з огляду на обставини справи з урахуванням, зокрема, її складності, поведінки учасників процесу та органів державної влади, а також значення предмета спору для заявника (рішення у справах «Савенкова проти України», «Папазова та інші проти України»).

Розумність строків залежить від об`єктивної необхідності для вчинення процесуальних дій і прийняття рішень із врахуванням зазначених критеріїв.

Відтак, судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи.

Витрати зі сплати судового збору, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катіон Інвест» відмовити.

Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 21.07.2026 у справі № 907/532/26 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua