Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №710/1266/26 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1266/26

Провадження № 2/710/1069/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Побережної Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

23.07.2026 через підсистему «Електронний суд» до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», у якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №2724131 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27.11.2025 у загальному розмірі 79 869,97 грн., з яких: 24 499,97 грн. — основна сума кредиту, 43 120,00 грн. — проценти за користування кредитом та 12 250,00 грн. — штрафні санкції. Також позивач просив стягнути 2 662,40 грн. судового збору.

Аргументи учасників справи.

Позивач зазначив, що 27.11.2025 сторони уклали електронний договір №2724131, за яким відповідачці надано 24 000,00 грн. строком на 360 днів. 05.12.2025 додатковою угодою суму кредиту збільшено на 500,00 грн., унаслідок чого загальний розмір кредиту становив 24 500,00 грн. Договір і додаткову угоду відповідачка підписала одноразовими ідентифікаторами, одержаними на зазначений під час реєстрації номер телефону. Кошти перераховано на картку № НОМЕР_1 . Відповідачка здійснила платежі загальною сумою 11 470,03 грн., однак надалі графіка не дотримувалася, тому позивач нарахував заборгованість відповідно до умов договору.

13.08.2026 представник відповідачки Єременко К.В. подала відзив, у якому просила відмовити у позові. Вона заперечила належність відповідачці зазначеної картки та фактичне одержання 24 000,00 грн. і 500,00 грн., указала, що листи ТОВ «Пейтек» не є банківською випискою і не містять даних власника рахунку. Також поставила під сумнів електронне підписання договору, достовірність одностороннього розрахунку, документальне підтвердження платежів на 11 470,03 грн., правомірність дострокового стягнення та нарахування штрафу під час воєнного стану.

18.08.2026 позивач подав відповідь на відзив. Позивач наголосив, що договір укладено у передбаченій законом електронній формі, а послідовність дій у його інформаційно-комунікаційній системі, одноразові ідентифікатори, листи платіжного провайдера та подальші платежі відповідачки підтверджують виникнення і виконання кредитних правовідносин. Позивач послався на допустимість електронних доказів, об`єктивну неможливість самостійно одержати від банку відомості, що становлять банківську таємницю, та подав клопотання про їх витребування. Додатково подав скріншоти з ІКС Товариства і розширений трекінг вручення досудової вимоги.

20.08.2026 представник відповідачки подала заперечення на відповідь на відзив. Вона вказала на несвоєчасність нових доказів, наполягала, що скріншоти та повідомлення платіжного провайдера походять від позивача або пов`язаної з переказом особи і без відповіді банку не доводять належність рахунку відповідачці. Окремо зазначила, що досудову вимогу вручено 16.07.2026, а позов подано 23.07.2026, до спливу передбаченого договором тридцятиденного строку. Вимогу про 12 250,00 грн. штрафу вважала такою, що суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

21.09.2026 представник відповідачки подала додаткові пояснення після виконання ухвали про витребування доказів. Вона визнала, що відповідь АТ «Райффайзен Банк» підтверджує належність картки відповідачці та зарахування 24 000,00 грн. і 500,00 грн., але заперечила правильність кінцевого розміру боргу. На її думку, зарахування з 11 470,03 грн. платежів 11 470,00 грн. у проценти і лише 0,03 грн. у тіло кредиту не відповідає статті 19 Закону України «Про споживче кредитування». Вона вказала на різний зміст пунктів 5.3 та 5.6 договору й просила тлумачити їх на користь споживача з урахуванням постанови Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі №552/672/23.

Заяви та клопотання учасників справи.

18.08.2026 позивач просив поновити строк і витребувати від АТ «Райффайзен Банк» відомості про належність відповідачці платіжної картки та зарахування на неї двох сум кредиту. 20.08.2026 представник відповідачки заперечила проти поновлення строку і проти розкриття повної виписки, посилаючись на несвоєчасність клопотання та надмірне втручання у банківську таємницю.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24.07.2026 відкрито провадження, справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 28.08.2026 строк на подання клопотання поновлено, клопотання задоволено частково. Суд витребував від АТ «Райффайзен Банк» інформацію про належність ОСОБА_1 картки № НОМЕР_1 і засвідчені відомості виключно щодо зарахування 24 000,00 грн. та 500,00 грн.; у витребуванні повної виписки з іншими операціями відмовив як у непропорційному предмету доказування.

Мотивувальна частина.

Фактичні обставини справи та зміст доказів.

Договір №2724131 укладено 27.11.2025 о 13 год 48 хв у м. Києві між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 . Договір визначає суму кредиту 24 000,00 грн., строк 360 днів, дату остаточного повернення 22.11.2026, тип кредиту — кредит, періодичність сплати процентів — кожні 15 днів. Стандартна фіксована ставка становить 1 % на день і нараховується на фактичний залишок кредиту за кожний день користування. Первісний графік передбачав 23 проміжні платежі по 3 600,00 грн. процентів та останній платіж 27 600,00 грн., що складався з 24 000,00 грн. кредиту і 3 600,00 грн. процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту становила 110 400,00 грн., реальна річна процентна ставка — 2 899,03 %.

Відповідно до пунктів 2.1–2.4 договору кошти перераховуються безготівково на картку споживача, а кредит вважається наданим у день перерахування. Пункти 3.1–3.3 визначають проценти як плату за користування коштами, базою для якої є залишок фактичної заборгованості. Пункт 5.4 передбачає право кредитодавця вимагати дострокового повернення у разі прострочення та надає споживачу 30 календарних днів із дня одержання вимоги для виконання. Пункт 5.6 відтворює черговість: прострочена сума кредиту й прострочені проценти; поточні сума кредиту й проценти; неустойка та інші платежі. Пункт 6.4 передбачає штраф 1 500,00 грн. на третій день порушення та 300,00 грн. за кожний наступний день, але в межах установленого договором граничного розміру.

Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором K748. Паспорт споживчого кредиту, довідка про ідентифікацію, log-файл та скріншоти з ІКС містять дані відповідачки, її номер телефону й електронну адресу, хронологію входу до особистого кабінету, направлення кодів, підписання документів і повідомлення про видачу кредиту.

05.12.2025 сторони уклали електронну додаткову угоду, якою суму кредиту збільшено на 500,00 грн. до 24 500,00 грн. Інші істотні умови, зокрема строк 360 днів, періодичність платежів і ставка 1 % на день, збережені; оновлений паспорт і графік платежів підписані відповідачкою одноразовим ідентифікатором.

Листи ТОВ «Пейтек» від 02.07.2026 містять реквізити операцій із переказу 24 000,00 грн. 27.11.2025 і 500,00 грн. 05.12.2025 на картку № НОМЕР_2 , внутрішні номери транзакцій, коди авторизації та відомості про банк-еквайр. Договір між позивачем і ТОВ «Пейтек» підтверджує повноваження провайдера проводити такі перекази.

На виконання ухвали суду АТ «Райффайзен Банк» листом від 08.09.2026 №81-15-9/15776-БТ повідомив, що картку № НОМЕР_1 емітовано на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , до рахунку НОМЕР_4 . Засвідчена виписка підтверджує зарахування 27.11.2025 на цю картку 24 000,00 грн. з описом операції «FUIB MoneyTransfer, Visa Direct» та 05.12.2025 — 500,00 грн. Ці відомості збігаються за сумами, датами й останніми цифрами картки з договором та листами платіжного провайдера.

Розрахунок позивача деталізований за кожним календарним днем. У ньому відображено видачу загалом 24 500,00 грн., нарахування 54 590,00 грн. процентів, 12 250,00 грн. штрафу та одержані платежі 11 470,03 грн., з яких 11 470,00 грн. зараховано у проценти, а 0,03 грн. — в основну суму. Станом на 07.07.2026 позивач визначив залишок 24 499,97 грн. основного боргу, 43 120,00 грн. процентів і 12 250,00 грн. штрафу.

Досудову вимогу відправлено 15.07.2026 та вручено відповідачці 16.07.2026, що підтверджує трекінг поштового відправлення №0505660768402.

Позов подано 23.07.2026, тобто до спливу тридцятиденного строку з моменту вручення вимоги, однак на день ухвалення рішення цей строк закінчився.

Оцінка доказів і доводів сторін.

Електронний договір, паспорт кредиту, додаткова угода, дані ідентифікації та log-файл у взаємному зв`язку підтверджують волевиявлення відповідачки. Документи містять істотні умови, персональні дані, час підписання та одноразові ідентифікатори. Після виконання ухвали банком твердження про неналежність картки та неодержання кредиту спростовані незалежним первинним джерелом. Сама відповідачка у додаткових поясненнях більше не заперечує цих двох зарахувань.

Скріншоти з ІКС і розширений трекінг подані після позову, однак у відповідь на конкретні заперечення відзиву та без невиправданої затримки. Вони не є самодостатніми доказами руху коштів, але підтверджують послідовність електронного підписання і направлення документів. Суд не покладає на них вирішального значення окремо від договору, log-файлу та банківської виписки. Відомості про сторонні операції у виписці, надані банком понад межі ухвали, суд не використовує.

Заперечення щодо платежів на 11 470,03 грн. не спростовують розрахунку, оскільки саме позивач визнав і врахував ці платежі на користь відповідачки. Їх зарахування у проценти відповідає графіку: до дострокової вимоги основна сума кредиту підлягала поверненню 22.11.2026, тоді як кожні 15 днів наставали строки сплати нарахованих процентів. Отже, на дати платежів простроченим або поточним належним до сплати зобов`язанням були передусім проценти, а не вся сума кредиту.

Пункти 5.3 і 5.6 договору не створюють у цих обставинах нерозв`язної суперечності. Пункт 5.3 регулює наслідки добровільного часткового дострокового повернення, а пункт 5.6 — загальну черговість погашення вже наявних вимог. Обидва положення слід застосовувати разом із графіком і статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування». Ця стаття визначає черги погашення, але не перетворює платіж, внесений для сплати процентів за графіком до настання строку повернення тіла, на обов`язкове дострокове погашення основної суми.

Суд ураховує висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.09.2026 у справі №552/672/23 про тлумачення нечітких умов договору зі споживачем на користь споживача та можливість здійснення такого тлумачення без окремої позовної вимоги. Проте застосування цього правила не означає ігнорування чіткого графіка, у якому до 22.11.2026 передбачено періодичну сплату процентів, а повернення основної суми — останнім платежем. Тому підстав для довільного перерозподілу судом 11 470,00 грн. із процентів на тіло кредиту немає.

Розрахунок процентів є перевірюваним: ставка 1 % застосована до фактичного залишку в межах погодженого 360-денного строку, а позивач просить стягнути проценти, нараховані станом на 07.07.2026, тобто до завершення договірного строку. Платежі вирахувані із нарахованих процентів. Відповідачка не надала контррозрахунку, який враховував би графік і конкретні дати платежів та доводив інший залишок. Тому 24 499,97 грн. основного боргу і 43 120,00 грн. процентів підтверджені належними та достатніми доказами.

Довід про передчасність позову не є підставою для відмови. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №553/1501/15-ц виходила з того, що звернення кредитора до суду до спливу строку виконання дострокової вимоги саме по собі не виключає задоволення позову, якщо на час ухвалення рішення строк уже минув і зобов`язання не виконане. На 30.09.2026 передбачені договором 30 днів після вручення вимоги 16.07.2026 спливли, а доказів погашення боргу немає.

Щодо 12 250,00 грн. штрафу суд погоджується із запереченнями відповідачки. Ця сума нарахована саме за прострочення грошового зобов`язання під час воєнного стану. Пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняє позичальника від обов`язку сплачувати неустойку за таке прострочення та вимагає списання нарахувань із 24.02.2022. Верховний Суд застосовував цю норму до кредитних договорів, зокрема у постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23, а Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 №6 підтвердив, що вона охоплює договори споживчого кредиту й усі нараховані під час воєнного стану штрафи та пеню. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статей 11, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626–628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України договір є підставою виникнення зобов`язання, має виконуватися належним чином і в погоджений строк; кредитодавець надає кошти, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти. Електронна форма прирівнюється до письмової, якщо зміст зафіксований в електронному документі та підписаний сторонами.

Статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію» допускають укладення електронного договору шляхом акцепту оферти та його підписання одноразовим ідентифікатором. Касаційний цивільний суд у постанові від 28.01.2026 у справі №703/2654/23, узагальненій Верховним Судом 20.02.2026, визначив, що суд перевіряє не лише наявність коду, а всю послідовність реєстрації, ідентифікації, направлення оферти, одержання і введення ідентифікатора та подальше виконання. У цій справі всі складові алгоритму підтверджені документально.

Статті 12, 13, 76–81, 83, 89 ЦПК України покладають доказування на сторони та вимагають оцінювати належність, допустимість, достовірність кожного доказу і достатність їх сукупності. Подані позивачем документи разом із витребуваною судом банківською випискою доводять укладення і виконання договору кредитодавцем та невиконаний залишок зобов`язання.

Позовні вимоги підлягають задоволенню на 84,66 %: із заявлених 79 869,97 грн. доведено 67 619,97 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачки належить стягнути 2 254,06 грн. судового збору, що становить 84,66 % від сплачених 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626–628, 638, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, статтями 8, 12, 19 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» заборгованість за договором №2724131 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 27.11.2025 у розмірі 67 619,97 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень дев`яносто сім копійок), з яких: 24 499,97 грн. — основна сума кредиту; 43 120,00 грн. — проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» 2 254,06 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири гривні шість копійок) судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ 43979069, адреса: Андріївський узвіз, буд. 1-А, м. Київ, 04070, інші відомості про особу суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , інші відомості про особу суду не відомі.

Суддя Н.П. Побережна