Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №707/3680/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №707/3680/26

Суддя: Суходольський О. М.

№707/3680/26

1-кп/707/800/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження №12026250310001579 від 06.06.2026р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в с.Дачне Донецької області, проживаючого як ВПО по АДРЕСА_1 , фактична тимчасова адреса проживання: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, утриманців не має, військовослужбовця на посаді робітника підсобного 2 інженерного відділення 3 інженерного взводу 3 інженерної роти в/ч НОМЕР_1 у званні «солдат», раніше судимого: 29.11.2017р. вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова за ч.3 ст.152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців, звільнений 22.09.2022р. з Житомирської ВК №4 за ухвалою Богунівського районного суду м.Житомира від 14.09.2022р. за ст.82 КК України у зв`язку із заміною невідбутої частини покарання на виправні роботи строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

06.06.2026р. о 19-30год, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», перебуваючи в АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, викрав банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_5 , та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, з корисливих мотивів, знаючи пін-код карти, який раніше дізнався від ОСОБА_5 , через банкомат по вул.Дахнівська Січ, 1 в м.Черкаси, зняв грошові кошти в сумі 20000грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він дійсно 06.06.2026р. о 19-30год, будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», перебуваючи в АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, взяв без дозволу потерпілого банківську карту АТ КБ «Приватбанк», яка лежала на стільці, що належить потерпілому ОСОБА_5 , та умисно, таємно, з корисливих мотивів, знаючи пін-код карти, який раніше дізнався від ОСОБА_5 , через банкомат по вул.Дахнівська Січ, 1 в м.Черкаси, зняв грошові кошти в сумі 20000грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму. Просив суворо не карати, оскільки він повністю відшкодував потерпілому завдану шкоду, він щиро кається.

Вина обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні в порядку ч.3 ст.349 КПК України, зокрема його детальними, послідовними показами про обставини скоєння кримінального правопорушення, даними в судовому засіданні та іншими зібраними в справі доказами, які учасниками процесу визнані обґрунтованими, не оспорюються та не заперечуються.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, особу обвинуваченого, який є одруженим, утриманців не має, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», проходив військову службу та отримав поранення у виді пошкодження руки і ноги, перелому лівої ключиці; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, раніше судимий, судимість не знята і не погашена.

Суд також враховує позицію потерпілого ОСОБА_5 по справі, викладену у письмовій заяві, а саме що потерпілий не має претензій до обвинуваченого, оскільки шкода йому відшкодована, просив провести розгляд справи без його участі та призначити покарання обвинуваченому, що не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Обставини, що пом`якшують покарання – 1) щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, 2) добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання – відсутні.

Суд також враховує досудову доповідь органу пробації від 21.09.2026р., згідно висновків якої орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі не можливе та обвинувачений становить небезпеку для суспільства. Ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий.

Тому, суд вважає, що необхідним кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. На думку суду, дане покарання відповідатиме інтересам суспільства в частині забезпечення принципу визначення необхідного та достатнього для виправлення особи покарання, яке в подальшому також сприятиме попередженню вчинення аналогічних кримінальних правопорушень іншими особами.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, вартість викраденого, суд погоджується із думкою прокурора та вважає за можливе застосувати до обвинуваченого вимоги ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував потерпілому завдані збитки і потерпілий не має претензій до обвинуваченого, обвинувачений є військовослужбовцем, проходив військову службу та отримав поранення у виді пошкодження руки і ноги, перелому лівої ключиці, на даний час проходить лікування, тому суд вважає, що обвинуваченого можливо перевиховати без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід не обирався. Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370-371, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на один рік.

На підставі п.1, 2 ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_4 покласти на командира військової частини НОМЕР_1 на період проходження ОСОБА_4 військової служби та/або випробувального строку, а у разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до спливу випробувального строку – контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Речові докази по справі:

1) грошові кошти в сумі 20000грн., купюрами по 500грн., що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 – залишити потерпілому за належністю;

2) DVD-R диск з інформацією тимчасового доступу до банківської таємниці та DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги учасниками процесу до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою – протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження за заявою можуть отримати в суді в секретаря копію вироку.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua