Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №706/1478/26 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1478/26

2-о/706/64/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області

в складі:

головуючого - судді Орендарчука М.П.,

за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Просила встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу її, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у період з травня місяця 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , дня смерті ОСОБА_3 , включно.

В обґрунтування заяви покликалась на такі обставини.

Заявник, ОСОБА_1 , проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 . З ОСОБА_3 вони знайомі з дитинства, з 1997 року. Після початку їхніх відносин, у травні 2006 року, між ними фактично склалися сталі сімейні відносини, які мали тривалий характер. На момент початку спільного проживання та фактичних сімейних відносин ОСОБА_3 не перебував у зареєстрованому шлюбі. Натомість її шлюб укладений 16.11.2003 року з ОСОБА_4 було розірвано 21.10.2005 року. Від першого шлюбу має сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після того як між ними з чоловіком фактично склалися сімейні відносини, вони почали проживати у будинку її матері - ОСОБА_6 , по АДРЕСА_1 . Вона безпосередньо спостерігала їхнє спільне сімейне життя. Також у цей час ОСОБА_7 представив її своїм батькам та іншим близьким родичам, як свою дружину. Отже, їхні родичі та близькі не тільки знали про тривалі сімейні відносини, які склалися між ними, зокрема народження спільної дочки, їхнє спільне проживання та виховання дітей, а у їхніх родинах, серед близьких родичів, друзів та інших осіб із їхнього оточення вони сприймалися як сім`я, як чоловік і жінка, які проживають разом та ведуть спільне сімейне життя. За місцем спільного проживання вони вели спільне господарство, були пов`язані спільним побутом, разом здійснювали витрати на потреби сім`ї, придбавали необхідні для проживання та дітей речі, разом вирішували питання повсякденного життя, піклувалися один про одного та спільно виховували дітей, як чоловік та жінка. У період їхнього спільного проживання у них народилася спільна дочка - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Її народження стало для них справжнім святом та є одним із підтверджень того, що між ними існували не випадкові чи тимчасові відносини, а фактичні сімейні відносини та спільне сімейне життя. Народження у них спільної дочки не змінило ставлення ОСОБА_7 до її сина від першого шлюбу та не призвело до зменшення участі у його житті. Навпаки, ОСОБА_7 продовжував постійно піклуватися про ОСОБА_9 , приділяв йому увагу, брав активну участь у його вихованні, повсякденному житті та розвитку, цікавився його навчанням, здоров`ям та потребами, проводив із ним час, надавав необхідну моральну та матеріальну підтримку, ставився до нього як до члена нашої сім`ї та фактично виконував щодо нього батьківську роль. ОСОБА_9 , у свою чергу, сприймав ОСОБА_7 не лише як близьку людину, а й як свого фактичного батька. Між ними склалися близькі, сталі та фактично батьківсько-дитячі відносини, які продовжувалися протягом усього періоду їхнього спільного життя. Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_7 однаково піклувався про обох дітей, брав участь у їхньому вихованні та сприймав їх обох як своїх дітей. Таким чином, він не лише проживав із нею та вів спільний побут, а й фактично виконував сімейні та батьківські обов`язки щодо дітей, незалежно від наявності чи відсутності між ним та ОСОБА_9 біологічного споріднення. За час спільного проживання та ведення спільного господарства вони за спільні кошти набували майно, яке використовували для забезпечення потреб їхньої сім`ї та ведення спільного господарства, зокрема нерухоме майно, транспортні засоби та сільськогосподарську техніку. Рішення щодо придбання такого майна, його використання та утримання вони приймали спільно, а витрати, пов`язані з його придбанням та утриманням, здійснювали за рахунок спільних коштів. Набуття ними зазначеного майна та спільне користування ним є додатковим підтвердженням того, що між ними існували спільний бюджет, спільне господарство, взаємні майнові права та обов`язки, а їхні відносини мали характер сталих сімейних відносин. Після військового нападу російської федерації на Україну та оголошення військового стану її чоловік, з метою захисту батьківщини, був призваний до лав Збройних сил України. Чоловік проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_1 . У зв`язку з виконанням чоловіком військового обов`язку він тривалий час перебував поза місцем їхнього спільного проживання, але його перебування окремо від сім`ї було зумовлене виключно проходженням військової служби та виконанням обов`язків із захисту України і не зумовило припинення наших сімейних відносин. Вони продовжували підтримувати сімейні відносини, спілкуватися, піклуватися один про одного та дітей, обговорювати сімейні питання та планували спільне майбутнє, між ними існувала взаємна матеріальна та моральна підтримка. На початку їхніх відносин шлюб між ними офіційно зареєстрований не був, оскільки на той час вони не вбачали в цьому необхідності, адже фактично вже проживали однією сім`єю та сприймали себе як сім`ю. Відсутність державної реєстрації шлюбу не була наслідком відсутності між ними сімейних відносин або наміру створити сім`ю. Вони неодноразово обговорювали питання офіційної реєстрації шлюбу та зрештою вони дійшли спільної згоди зареєструвати шлюб після завершення війни та перемоги України, однак у зв`язку із загибеллю чоловіка здійснити це не встигли. ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проходження військової служби в селі Савинки, Корюківського району Чернігівської області, ОСОБА_7 загинув. 05 червня 2026 року вона організувала та здійснила поховання ОСОБА_7 на кладовищі, розташованому у селі Івангород Уманського району Черкаської області, адже це була його прижиттєва воля. Таким чином, наявність спільних витрат, спільного бюджету, участь у витратах на утримання та ремонт житла, спільне ведення господарства, спільне придбання та використання майна, взаємна матеріальна та моральна підтримка, спільне народження та виховання дітей, а також тривалість нашого спільного проживання підтверджують реальність, сталість та безперервність сімейних відносин, які склалися між нею та ОСОБА_3 з травня 2006 року до дня смерті чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить належне йому майно. З цього приводу була заведена спадкова справа, при цьому між спадкоємцями відсутній спір щодо складу спадщини, належності спадкового майна або права на його прийняття.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_5 у судове засідання не з`явився, проте належним чином був сповіщений про дату та час.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Заслухавши заявника, заінтересовану особу, свідка ОСОБА_8 , яка пояснила, що є спільною дитиною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зазначивши, що ОСОБА_3 є її батьком, дослідивши письмові докази у справі: копії військового квитка ОСОБА_3 , свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та заявником, свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , довідки виданої військовою частиною № НОМЕР_2 від 06.11.2024, свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , сповіщення сім`ї померлого військовослужбовця № 2241/6/1168 від 03.06.2026, довідки видана приватним нотаріусом Осика Л.М. № 334/02-14 від 29.07.2026, фотокопії, інші письмові докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 21.10.2005 року. Від шлюбу заявниця має дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали, вели спільне господарство та спільно виховували сина заявниці ОСОБА_5 від попереднього шлюбу, а також їхню спільну дитину ОСОБА_8 , яка народилась у період їхнього спільного проживання.

В 2024 ОСОБА_3 було мобілізовано до Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Згідно свідоцтва про смерть, копія якого наявна в матеріалах справи, ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер в с. Савинки Корюківського району Чернігівської області.

Встановлення факту спільного проживання заявниці з ОСОБА_3 необхідно для отримання статусу дружини, та реалізації спадкових прав.

Відповідно до ч.7 ст.19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім`єю є передусім сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім`ї: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків, що визначено частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі СК України).

За приписами статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини четвертої статті 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї, але визначає указані вище критерії, за наявності яких особи складають сім`ю.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

За вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

При цьому, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Як визначено у ст. 77-80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту належності особи до членів сім`ї військовослужбовця, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Заявниця не має іншої можливості встановити та довести факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала у фактичних шлюбних відносинах помер, і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо.

Факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період часу з 2006 року по 31.05.2026 року підтверджується доказами наявними у матеріалах справи.

Тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. 315 ч.1 п.1, 319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задовольнити повністю.

Встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у період з травня місяця 2006 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , дня смерті ОСОБА_3 , включно.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення рішення апеляційної скарги.

СуддяМихайло ОРЕНДАРЧУК