Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №703/5092/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5092/26

2/703/3009/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

29 липня 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №98733878000 від 26 жовтня 2022 року в сумі 39460 гривень 20 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 жовтня 2022 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98733878000.

Згідно з умовами Договору, відповідачу було надано кредит на суму 50913 гривень 10 копійок на споживчі цілі шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника, відкритий в банку, до якого випущено платіжну картку.

Відповідач, укладаючи зазначений договір, прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому числі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами договору та Правилами надання кредиту. Відповідач зобов`язався виконувати свої обов`язки у строки, порядку та на умовах, визначених договором і Правилами, з якими був належним чином ознайомлений та погодився під час укладення договору.

На виконання умов договору банк у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав відповідачу кредитні кошти у сумі та на умовах, передбачених договором. Кредитні кошти було надані відповідачу у встановлені договором строки, чим банк належним чином виконав свої договірні зобов`язання.

У порушення положень договору та вимог ст.509, 526, 1054 ЦК України, відповідач користуючись коштами, наданими йому банком, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання – не вносив платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у відповідача утворилася заборгованість за вищевказаним договором.

27 серпня 2024 року АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №280. Згідно даного договору, та у відповідності до ст.512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «Укрсиббанк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №98733878000 від 26 жовтня 2022 року.

Всупереч умов кредитного договору відповідач протягом тривалого часу належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, а саме не здійснює своєчасного та повного внесення платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості, сплати процентів та інших передбачених договором платежів. Такі дії (бездіяльність) відповідача є істотним порушенням умов договору та призвели до виникнення простроченої заборгованості.

Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача перед позивачем становить 39460 гривень 20 копійок, а саме: 34114 гривень 30 копійок – заборгованість за тілом кредиту; 5345 гривень 90 копійок – заборгованість за комісією.

За вказаних обставин позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до суду не подала, будь-яких клопотань чи заяв про неможливість подання відзиву у встановлений судом строк не направила.

Частиною 8 статті 178 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи. Водночас, суд враховує, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, письмових пояснень, доказів тощо.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2022 року між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №98733878000 (а.с.16-19).

Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього договору та правил.

Згідно п.3.1 вказаного Договору, сума кредиту за договором становить 50913 гривень 10 копійок. Кредит надається позичальнику без застави.

Згідно п.3.2 вказаного Договору, надання кредиту здійснюється у термін не пізніше ніж 30 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до п.3.3 зазначеного Договору, кредит надається позичальнику для особистих потреб: в сумі 50913 гривень 10 копійок на погашення суми заборгованості позичальника за кредитом, наданим позичальнику банком на підставі договору про надання споживчого кредиту 96905678000, шляхом перерахування в безготівковій формі на транзитний рахунок банку №UA753510050000029246000000105.

Згідно п.3.4 вказаного Договору, повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750 або на умовах договірного списання, передбаченого цим договором та правилами.

Відповідно до п.3.5 зазначеного Договору, позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 26 жовтня 2026 року.

Згідно п.3.6 вказаного Договору, розмір ануїтетного платежу становить 1061 гривня 00 копійок з моменту укладення договору до 26 червня 2023 року. З 27 червня 2023 року розмір ануїтетного платежу становить 1825 гривень 00 копійок. Розмір першого ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру наступного платежу, розмір останнього ануїтетного платежу може відрізнятись від розміру попередніх.

Відповідно до п.3.7 зазначеного Договору, ануїтетний платіж повинен сплачуватись щомісячно до 25 числа (включно) кожного місяця.

Згідно п.3.8 вказаного Договору, процентна ставка за договором встановлюється в розмірі 0.00001% річних.

Відповідно до п.3.9 зазначеного Договору, за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка в розмірі 7,00001% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором, та починає нараховуватись на прострочену суму основного боргу з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу встановленого у договорі, і нараховуються до моменту погашення такої заборгованості.

Згідно п.3.10 вказаного Договору, нарахування процентів здійснюється в порядку, передбаченому правилами.

Відповідно до п.3.11 зазначеного Договору, позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та Додатку №1 до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п.4.1 вказаного Договору, позичальник доручає банку здійснювати договірне списання коштів на користь банку в порядку, у строки та у сумах, що визначені у договорі зі своїх рахунків, а саме з будь-яких рахунків позичальника, відкритих у банку, в тому числі тих, що будуть відкриті в майбутньому, для погашення простроченої заборгованості за цим договором.

Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до Договору №98733878000 від 26 жовтня 2022 року (а.с.20-23).

У розділі «Комісії» зазначеного Додатку №1 вказано: щомісячна комісія за управлення кредитом – 1.5% віл суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 27 червня 2023 року; комісія за управління кредитом при здійсненні переплати за ініціативою позичальника – комісія розраховується, як різниця між сумою фактично сплаченого позичальником ануїтетного платежу та сумою останнього ануїтетного платежу згідно Графіку платежів, але не більше 10 гривень; комісія за надання послуг по управлінню кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу – 500 гривень, комісія сплачується при простроченні чергових платежів. Банк має право не застосовувати цю комісію або застосовувати не в повній мірі, про що банк повідомляє клієнтів шляхом розміщення оголошення на сайті банку; комісія за розрахунково-касове обслуговування (РКО) – згідно тарифів, відповідно до тарифів банку.

У розділі «Графік платежів, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та реальної процентної ставки за договором» вказаного Додатку №1 сторони визначили, що відповідач ОСОБА_1 здійснює наступні платежі: 25 листопада 2022 року, 27 грудня 2022 року, 25 січня 2023 року, 27 лютого 2023 року, 27 березня 2023 року, 25 квітня 2023 року, 25 травня 2023 року, 26 червня 2023 року в сумі 1061 гривні 00 копійок, що складається з суми кредиту за договором, у кожну з вказаних дат; 25 липня 2023 року, 25 серпня 2023 року, 25 вересня 2025 року, 25 жовтня 2023 року, 27 листопада 2023 року, 26 грудня 2023 року, 25 січня 2024 року, 26 лютого 2024 року, 25 березня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 27 травня 2024 року, 25 червня 2024 року, 25 липня 2024 року, 27 серпня 2024 року, 25 вересня 2024 року, 25 жовтня 2024 року, 25 листопада 2024 року, 26 грудня 2024 року, 27 січня 2025 року, 25 лютого 2025 року, 25 березня 2025 року, 25 квітня 2025 року, 26 травня 2025 року, 25 червня 2025 року, 25 липня 2025 року, 25 серпня 2025 року, 25 вересня 2025 року, 27 жовтня 2025 року, 25 листопада 2025 року, 26 грудня 2025 року, 26 січня 2026 року, 25 лютого 2026 року, 25 березня 2026 року, 27 квітня 2026 року, 25 травня 2026 року, 25 червня 2026 року, 27 липня 2026 року, 25 серпня 2026 року, 25 вересня 2026 року в сумі 1825 гривень 00 копійок, з яких 1061 гривня 30 копійок – сума кредиту за договором, 763 гривні 70 копійок – комісія за управлення, в кожну з вказаних дат; 26 жовтня 2026 року в сумі 1798 гривень 10 копійок, з яких 1034 гривні 40 копійок – сума кредиту за договором, 763 гривні 70 копійок – комісія за управлення.

Крім того, 26 жовтня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту – Інформаційний лист (а.с.24-26).

Відповідно до Витягу з систем Банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта АТ «Укрсиббанк», даним витягом АТ «Укрсиббанк» засвідчує факт автентифікації особи підписувача договору про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року в електронній формі, та підтвердження наявності логічного зв`язку між електронним підписом та кредитним договором у електронній формі, що було здійснено шляхом автоматизованої перевірки у системах АТ «Укрсиббанк»: сторона, яка надіслала код підтвердження ОТР – АТ «Укрсиббанк»; сторона, яка отримала код підтвердження ОТР – ОСОБА_1 ; ІПН сторони, яка отримала код підтвердження ОТР – 2731403326; мобільний номер телефону позичальника, на який АТ «Укрсиббанк» надіслав код підтвердження ОТР - НОМЕР_2 ; дата та час ознайомлення позичальника з кредитним договором – 26.10.2022 12:25:40; дата та час надання банком коду підтвердження ОТР позичальнику – 26.10.2022 12:24:45; дата та час внесення позичальником коду підтвердження ОТР (підписання електронним підписом) у UKRSIB online – 26.10.2022 12:25:40; цифрове значення коду підтвердження ОТР – 82464; дата та час, коли банк надіслав на електронну адресу позичальника кредитний договір №98733878000 від 26.10.2022 та паспорт споживчого кредиту – 26.10.2022 12:25:40 (а.с.27).

Як вбачається з виписки за кредитним договором, яка складена АТ «Укрсиббанк» за період з 26 жовтня 2022 року по 27 серпня 2024 року, відповідачу ОСОБА_1 надано кредиту у сумі 50913 гривень 10 копійок згідно кредитного договору №98733878000 від 26 жовтня 2022 року, умови якого вона виконувала частково, внаслідок чого станом на 27 серпня 2024 року мала заборгованість, яка у цей день була відступлена (а.с.28-34).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

27 серпня 2024 року між АТ «Укрсиббанк» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» («Фактор») укладено договір факторингу №280 (а.с.36-42).

Згідно п.2.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором фактор надає клієнту фінансову послугу з факторингу відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. За домовленістю сторін та згідно положень ч.1 ст.1084 Цивільного кодексу України фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права вимоги.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору факторингу, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді.

Згідно п.3.1 вказаного Договору факторингу, сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення права вимоги, складає 12,2% від суми прав вимог, визначеної в Реєстрі боржників. Для розрахунку суми фінансування заборгованість за правом вимоги, що виражена в іноземній валюті, перераховується за офіційним курсом НБУ гривні щодо іноземних валют на дату підписання даного договору. Сума фінансування становить 2 798 498 гривень 63 копійки.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право власності на права вимоги вважається таким, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлених прав вимог у фактора виникає з моменту підписання Акту приймання-передачі права вимоги (Додаток 2 до цього договору).

Як вбачається з платіжної інструкції (безготівковий переказ в національній валюті) №5449 від 27 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок АТ «Укрсиббанк» грошові кошти у сумі 2 798 494 гривні 63 копійки як оплату суми фінансування під відступлення права вимоги згідно договору факторингу №280 від 27 серпня 2024 року (а.с.45).

27 серпня 2024 року АТ «Укрсиббанк» («Клієнт») та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» («Фактор») підписано та скріплено печатками Акт приймання-передачі права вимоги (а.с.44).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників від 27 серпня 2024 року до договору факторингу №280 від 27 серпня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №98733878000 від 26 жовтня 2022 року у загальній сумі 39460 гривень 20 копійок, з яких: 34114 гривень 30 копійок – заборгованість за основним боргом; 5345 гривень 90 копійок – заборгованість за комісіями (а.с.43).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №98733878000 від 26 жовтня 2022 року, який складений ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за вказаним договором у загальній сумі 39460 гривень 20 копійок, з яких: 34114 гривень 30 копійок – заборгованість по тілу кредиту; 5345 гривень 90 копійок – заборгованість за комісією (а.с.35).

Однак, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1 та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно додатку 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за управління кредитом може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Умовами Договору про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року та Додатком №1 до цього договору, передбачено сплату відповідачем ОСОБА_1 щомісячну комісії за управління кредитом – 1.5% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу) починаючи з 27 червня 2023 року, яка, відповідно до виписки по рахунку, щомісячно нараховувалася АТ «Укрсиббанк» та частково сплачувалася відповідачем ОСОБА_1 .

Разом з тим, як у Договорі про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року, так і у Додатку №1 до цього договору, не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням щомісячної послуги з управління кредитом, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія.

Враховуючи, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх між АТ «Укрсиббанк» та відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем, при укладенні вищевказаного договору, відтак положення зазначеного договору з додатком №1 до нього щодо обов`язку позичальника сплачувати банку щомісячну комісію за управління кредитом є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21)).

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 5345 гривень 90 копійок по Договору про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року, а кошти, які були зараховані АТ «Укрсиббанк» в рахунок погашення щомісячної комісії за управління кредитом у загальній сумі 5345 гривень 90 копійок (10691 гривня 80 копійок (загальний розмір нарахованих у період з 26 жовтня 2022 по 27 серпня 2024 року щомісячних комісій за управління кредитом) відняти 5345 гривень 90 копійок (заборгованість зі сплати щомісячних комісій за управління кредитом станом на 27 серпня 2024 року, яка є незмінною до дня звернення до суду з даним позовом), як це вбачається з виписки по рахунку, підлягають зарахуванню у рахунок сплати відповідачем ОСОБА_1 тіла кредиту.

При цьому, доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитними договором в частині заборгованості за тілом кредиту в сумі 28768 гривень 40 копійок (34114 гривень 30 копійок (заборгованість за тілом кредиту відповідно до розрахунку заборгованості) відняти 5345 гривень 90 копійок (розмір коштів, які АТ «Укрсиббанк» в рахунок погашення щомісячної комісії за управління кредитом), як первісному кредитору, так і позивачу, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути за договором про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року заборгованість у загальній сумі 28768 гривень 40 копійок, що є заборгованістю за тілом кредиту.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №43453 від 21 липня 2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок (а.с.11).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.

Так, 28768 гривень 40 копійок (розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача) відповідає 72,90% від заявленої ціни позову - 39460 гривень 20 копійок, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (72,90% від 2662 гривні 40 копійок становить 1940 гривень 89 копійок).

Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

01 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 (а.с.47).

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

Відповідно до п.2.2 зазначеного Договору, справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення, сформованого клієнтом.

Згідно п.2.3 вказаного Договору, вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає: 8000,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до Акту №910 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10 липня 2026 року, складеного АО «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», підписанням цього акту сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року. Виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року: боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , кредитний договір №98733878000. Сума наданих послуг відповідно до договору складає: 8000 гривень 00 копійок. Сторони не мають жодних претензій, скарг та зауважень один до одної стосовно виконання ними договору №0107 від 01 липня 2025 року. Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту (а.с.48).

Згідно детального опису наданих послуг від 10 липня 2026 року до акту №910 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, на виконання договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року та Акту №910 від 10 липня 2026 року, АО «Апологет» надає детальний опис наданих послуг за період з 01 липня 2026 року по 10 липня 2026 року у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №98733878000, боржник ОСОБА_1 , а саме: 1. Усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 0 годин 30 хвилин; 2. Ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 години 00 хвилин; 3. Погодження правової позиції клієнта у справі – 0 годин 30 хвилин; 4. Складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 години 30 хвилин; 5. Подання заяви до суду від імені клієнта – 1 штука. Усього – 6 годин 30 хвилин (а.с.49).

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 39460 гривень 20 копійок.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 8000 гривень 00 копійок до 3000 гривень 00 копійок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19 (провадження № 61-17477св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц (провадження № 61-17349св20).

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», які підлягають задоволенню, становлять 72,90%, внаслідок чого саме такий відсоток від судових витрат у сумі 3000 гривень 00 копійок, понесених позивачем витрат на правничу допомогу, повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача (72,90% від 3000 гривень 00 копійок становить 2187 гривень 00 копійок).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.4, 7, 12, 13, 27, 76-82, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №98733878000 від 26 жовтня 2022 року у сумі 28768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 1940 (одна тисяча дев`ятсот сорок) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) гривень 00 копійок, а всього – 32896 (тридцять дві тисячі вісімсот дев`яносто шість) гривень 29 (двадцять дев`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, 4-ий поверх, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач – ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Головуючий Т.В. Ігнатенко