Постанова від 03 вересня 2026 р. у справі №569/13994/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 569/13994/26

04 вересня 2026 року

м.Рівне

Суддя Рівненського міського суду Даш`ян К.Е. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 02.06.2026 року серії ЕПР 1 № 682153, вбачається, що 02.06.2026 року о 16 год. 55 хв. в м.Рівне, вул.. Драгоманова, 23, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Mazda CX-30 д.н.з. НОМЕР_1 , не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою в результаті чого здійснила наїзд на перешкоду , а саме бетонне огородження, в результаті ДТП ТЗ отримав механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки, потерпілі відсутні.

Своїми діями гр.. ОСОБА_1 , порушила вимоги п.2.3 б, 12.1 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, як порушення Правил дорожнього руху.

Захисник особи яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 адвокат Агеєва Т.О. , вину у вчинені правопорушення не визнала та просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.

Ст. 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п. 12.1 ПДР (Вибір безпечної швидкості) «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Як встановлено з долученого в судовому засіданні відеозапису події на оптичному диску (DVD-R), що відео доказ був самостійно отриманий з відкритих джерел у мережі Інтернет, оскільки органом Муніципальної варти було відмовлено у наданні відповідного відеозапису з камер відеоспостереження, що підтверджується письмовою відповіддю про відмову, оригінал якої також додається до цих пояснень. Зазначений відеозапис наочно підтверджує факт руху транспортного засобу з мінімальною швидкістю, що повністю відповідала дорожній обстановці. Відео чітко демонструє, що водій належним чином контролював рух ТЗ, а зіткнення зі штучною перешкодою (залізобетонними блоками, які через свій сірий колір повністю зливалися з покриттям бруківки) сталося через її раптову появу в полі зору та відсутність будь-яких попереджувальних дорожніх знаків, а не через порушення швидкісного режиму.

Наданий відеозапис об`єктивно відображає динаміку руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 безпосередньо перед моментом події. Відео фіксує помірну, безпечну та не високу швидкість руху автомобіля.

Правова позиція Верховного Суду: У Постанові ВС від 11 грудня 2019 року у справі № 520/12443/16-а зазначено, що сам по собі факт настання ДТП чи наїзду на перешкоду не може свідчити про те, що водій обрав небезпечну швидкість. Поліція зобов`язана довести належними технічними засобами або експертним висновком, яка саме швидкість була у водія та чому вона була небезпечною.

• Стосовно п. 2.3 (б) ПДР (Уважність водія) “Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі”.

Дана норма є загальною. ОСОБА_1 безперервно стежила за дорожньою обстановкою, однак не мала об`єктивної технічної можливості виявити небезпеку, оскільки перешкода була невидимою.

Звертаю увагу суду, що транспортний засіб Mazda CX-30 є габаритним, і під час здійснення маневру задля пропуску пішохода, з урахуванням конструктивних особливостей автомобіля, зазначені бетонні блоки потрапили у «сліпу зону» видимості водія. Через низьке розташування блоків на дорожньому покритті та габарити машини, водій була об`єктивно позбавлена можливості побачити цю штучну перешкоду перед автомобілем.

Правова позиція Верховного Суду: У Постанові ВС від 05 березня 2020 року у справі № 607/11543/17 суд наголосив, що притягнення до відповідальності за п. 2.3 (б) ПДР без доведення порушення водієм інших, спеціальних вимог ПДР, є неправомірним. Не можна звинувачувати водія в "неуважності", якщо перешкода була об`єктивно непередбачуваною.

Як встановлено в судовому засіданні, що головною та єдиною причиною події стало те, що вказані сірі бетонні блоки розташовані на проїжджій частині та дорожня обстановка на вказаній ділянці була створена третіми особами з грубим порушенням вимог законодавства України та національних стандартів безпеки дорожнього руху, а саме:

На ділянці дороги за адресою: вул. Михайла Драгоманова для обмеження/перекриття руху через ремонтні роботи було встановлено масивні залізобетонні конструкції (блоки).

Відповідно до вимог Розділу 10.3 ДСТУ 2587:2021 «Вертикальна розмітка», тимчасові перешкоди та елементи огородження в місцях проведення дорожніх робіт обов`язково маркуються вертикальною розміткою групи 2.3 (2.3.1 – 2.3.3) у червоно-білому виконанні або аварійною групою 2.1.4 – 2.1.6 у жовто-червоному виконанні із обов`язковим застосуванням світлоповертальних матеріалів вищого класу інтенсивності.

Крім того, згідно з ДСТУ 8749:2017 «Організація руху в місцях ремонтів», під час встановлення таких перешкод виконавець робіт зобов`язаний завчасно виставити попереджувальні знаки 1.37 "Дорожні роботи", знаки напрямку об`їзду (4.7-4.9), а також облаштувати блоки активною світловою сигналізацією (ліхтарями) для темної пори доби.

Внаслідок тривалого перебування на вулиці, сірі блоки вкрилися брудом і пилом та візуально повністю злилися з дорожнім покриттям (бруківкою), що підтверджується доданими фотоматеріалами. Як зафіксовано на фотоматеріалах, на блоках повністю відсутнє будь-яке кольорове маркування, розмітка чи світлоповертальна плівка. Блоки являли собою приховану пастку, яку водій не міг завчасно помітити під час маневру. Жодних знаків, конусів чи ліхтарів встановлено не було.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність. За наявних умов дорожньої обстановки, створеної правопорушеннями з боку балансоутримувача дороги (виконавця робіт), виявити немарковану сіру перешкоду заздалегідь було технічно неможливо. Мого клієнта фактично було поставлено в умови раптової небезпеки. Його дії відповідали п. 12.3 ПДР України, оскільки заходи гальмування було вжито негайно після виявлення небезпеки, яку фізично неможливо було розгледіти.

Таким чином, згідно зі статтями 14 та 24 Закону України «Про дорожній рух», учасники руху мають право на безпечні умови, а обов`язок забезпечення безпеки та належного облаштування доріг покладається на власників доріг чи балансоутримувачів. Аварійна ситуація створена виключно неналежним утриманням дорожньої інфраструктури, що виключає вину водія.

Внаслідок вищевказаних грубих порушень стандартів безпеки з боку дорожніх служб, мій клієнт був позбавлений технічної можливості вчасно помітити перешкоду, через що транспортний засіб Mazda CX-30 (д.н.з. НОМЕР_1 ), отримав механічні пошкодження (механічний злам та порушення цілісності днища транспортного засобу). Факт отримання механічних пошкоджень та завдання матеріальних збитків моєму клієнту є прямим наслідком незадовільного утримання ділянки дороги та повної відсутності обов`язкової розмітки 2.3.

Правова позиція Верховного Суду: У Постанові ВС від 20 серпня 2019 року у справі № 524/11011/15-а суд прямо вказав, що водій не може нести відповідальність за порушення ПДР, якщо аварійна ситуація була викликана неналежним станом організації дорожнього руху (відсутністю знаків, розмітки чи наявністю неознакованих перешкод). Відсутність вини водія виключає склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення. На підтвердження невинуватості мого клієнта та з метою забезпечення всебічного розгляду справи, до матеріалів необхідно долучити такі докази:

Оптичний диск із відеозаписом події, на якому зафіксовано реальну динаміку руху транспортного засобу, що повністю спростовує висновки, викладені у протоколі поліції.

Роздруковані фотоматеріали з місця ДТП, що відображають дорожню обстановку безпосередньо в момент пригоди, зокрема наявність на проїжджій частині бетонних блоків, відсутність або неналежне встановлення попереджувальних дорожніх знаків, характер пошкоджень автомобілів та загальний стан ділянки дороги після зіткнення.

Доказів винуватості ОСОБА_1 , у скоєнні протиправних дій, які передбачають відповідальність за ст. 124 КУпАП суду не представлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП – адміністративним правопорушенням визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п.1, 283, 284 КУпАП, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду Кристина ДАШ`ЯН