Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №565/2315/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2315/26

Провадження № 1-кп/565/159/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026181050000215 від 10.07.2026 року, з угодою про визнання винуватості, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський, Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого головним спеціалістом - державним інспектором Відділу (Інспекція з ядерної безпеки на Рівненській АЕС на правах самостійного відділу) Державної інспекції з ядерного регулювання України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 січня 2026 року ОСОБА_4 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті №325, розташованому на третьому поверсі лабораторно-побутового корпусу №2 філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», діючи умисно, з корисливих мотивів, які полягали у бажанні успішного проходження ним спеціальної перевірки та подальшого отримання допуску до виконання особливих робіт на ядерних установах та об`єктах, призначених для поводження з радіоактивними матеріалами, всупереч вимогам статті 65 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо обов`язку подання про себе достовірних відомостей, необхідних для отримання зазначеного допуску, будучи одночасно громадянином України та Держави Ізраїль і володіючи документами, що посвідчують особу, виданими компетентними органами Держави Ізраїль, зокрема, внутрішнім паспортом № НОМЕР_1 від 07.03.2013 року та паспортом для виїзду за кордон № НОМЕР_2 від 03.03.2023 року, за допомогою службової комп`ютерної техніки вніс завідомо недостовірні відомості до офіційного документа - «Анкети фізичної особи, яка оформлюється на допуск до виконання особливих робіт (для заповнення громадянами України)», форма якої затверджена наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 29.12.2009 року №181 (далі Анкета), а саме - у пункті 5 зазначеної Анкети ОСОБА_4 вказав завідомо неправдиву інформацію про те, що він не перебував у громадянстві (підданстві) інших держав, а у пункті 6, що не має і не мав документів, які посвідчують особу, виданих іноземною державою, іноземним підприємством, установою чи організацією.

Після цього, ОСОБА_4 особисто завірив Анкету власними підписами, надавши їй статусу офіційного документа, з метою подальшого використання для отримання допуску до виконання особливих робіт.

Крім того, ОСОБА_4 , з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на успішне проходження ним спеціальної перевірки та отримання допуску до виконання особливих робіт, достовірно знаючи про те, що офіційний документ «Анкета фізичної особи, яка оформлюється на допуск до виконання особливих робіт (для заповнення громадянами України)», форма якої затверджена наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 29.12.2009 року №181, містить завідомо недостовірні відомості, а саме, що у пункті 5 зазначеної Анкети вказано завідомо неправдиву інформацію про те, що він не перебував у громадянстві (підданстві) інших держав, а у пункті 6, що не має і не мав документів, які посвідчують особу, виданих іноземною державою, іноземним підприємством, установою чи організацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, усвідомлюючи протиправний характер вищевказаних дій та розуміючи його злочинні наслідки у випадку реалізації, використав зазначений підроблений документ, шляхом його передачі 14 січня 2026 року своєму безпосередньому керівнику, внаслідок чого, у подальшому, отримав допуск до виконання особливих робіт.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у підробленні офіційного документа особою, яка має право посвідчувати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, та у використанні завідомо підробленого документа, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України.

24 вересня 2026 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту даної угоди слідує, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень (проступків). Крім цього, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення (проступки), а саме: за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.; за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене з ним покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також просили затвердити вказану угоду та призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, в обсязі обвинувачення, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та розміру покарання, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ч.2 ст.12 КК України, є кримінальними проступками.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу винного та його щире каяття, як обставину, що пом`якшує покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов`язань, що передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим 24 вересня 2026 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.

За таких обставин, суд визнав доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 підробив офіційний документ, з метою його використання, та використав завідомо підроблений документ, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Долю речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 314, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 24 вересня 2026 року між прокурором Вараської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, і призначити покарання:

- за ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.;

- за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Речові докази у справі: внутрішній паспорт громадянина держави Ізраїль, номер 14417626, дата видачі 07.03.2013 року; посвідчення репатріанта держави Ізраїль, серійний номер 0069061, номер документу 21720529, посвідчення особи номер НОМЕР_3 ; паспорт для виїзду за кордон, номер НОМЕР_2 , дата видачі 03.03.2023 року,повернути власнику - ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1