Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №564/3802/26 — Костопільський районний суд Рівненської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3802/26

29 вересня 2026 року м. Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Костопіль, в режимі відеоконференції, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 62026240030005712 від 02.07.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненського району Рівненської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою-спеціальною освітою, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого вироком Володимирського міського суду Волинської області від 11.09.2025 за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штраф оплачено у повному обсязі), з середньою освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу на посаді курсанта 3 навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , у званні «солдат»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 190 КК України;

за участю сторін кримінального провадженння:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації Збройних Сил України перебуваючи на посаді курсанта навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , діючи у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч. 1 ст. 1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», умисно, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 24.07.2024 придбав у невстановленої особи завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді довідки до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №543835 від 20.06.2024, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 24.07.2024 подав командиру ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_6 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

До свого рапорту про звільнення солдат ОСОБА_3 долучив завідомо підроблений документ - довідку до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №543835 від 20.06.2024, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

08.08.2024 за результатами розгляду поданого солдатом ОСОБА_3 рапорту та долучених до нього підроблених документів наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 97-РС від 08.08.2024 солдата ОСОБА_3 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто за сімейними обставинами та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 409 КК України, тобто ухилення військовослужбовця від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім цього, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації Збройних Сил України перебуваючи на посаді курсанта навчальної роти ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , діючи у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», умисно, будучи достеменно обізнаним про відсутність законних підстав для звільнення з військової служби в умовах воєнного стану, знаходячись у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 24.07.2024 придбав у невстановленої особи завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді довідки до Акту огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12ААВ №543835 від 20.06.2024, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої дружині ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

Надалі, солдат ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 24.07.2024 подав командиру ІНФОРМАЦІЯ_5 військової частини НОМЕР_1 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за його дружиною ОСОБА_6 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

21.08.2025 внаслідок звільнення з військової служби ОСОБА_3 , перебуваючи у м. Рівне Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо неправдиві документи, шляхом обману командування військової частини, заволодів державними грошовими коштами належними військовій частині НОМЕР_1 , а саме: у вигляді одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 5146,28 грн., компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки у розмірі - 3430, 85 грн., грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 20 585,10 грн. які були перераховані на його особистий банківський рахунок, після чого розпорядився ними на власний розсуд, задавши майнової шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 29162 гривень 23 копійки.

Ці дії, ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Під час досудового розслідування між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , 05 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 62026240030005712 від 02.07.2026 укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 409 та ч. 1 ст. 190 КК України.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості ОСОБА_3 , буде призначене покарання за ч. 4 ст. 409 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді 2 років обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України, сторони погоджуються звільнити підозрюваного ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Також, відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 409 КК України відноситься до тяжких злочинів, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Відповідно до заяви представника потерпілої військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_7 , останній не заперечує стосовно укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, зареєстрованому у ЄРДР за № 62026240030005712 від 02.07.2026 між прокурором та підозрюваним ОСОБА_3 , оскільки збитки останнім відшкодовано та претензій до останнього не має.

Таким чином, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним від 05 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № № 62026240030005712 від 02.07.2026 року відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 та ст. 473 КПК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з`ясування добровільності укладення угоди, судом з`ясовувалось питання щодо можливої подачі обвинуваченим скарг.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам держави та суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , 05 вересня 2026 року у кримінальному провадженні № 62026240030005712 від 02.07.2026.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Цивільний позов - відсутній.

Відносно підозрюваного ОСОБА_3 діє запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись статтями 373, 374, 475, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Угоду від 05 вересня 2026 року по кримінальному провадженню № 62026240030005712 від 02.07.2026 про визнання винуватості укладену між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , за участі захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 - затвердити.

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 409 та ч. 1 ст. 190 КК України на підставі яких призначити йому узгоджене покарання:

- за ч. 4 ст. 409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років;

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_3 визначити за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, і застосувавши статті 75, 76 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням - встановивши йому іспитовий строк терміном 1 (один) рік, з покладенням на нього обов`язку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді застави, що застосований до ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області № 569/16403/26 від 10.07.2026 року - скасувати, а заставу у розмірі 266 240 гривень 00 копійок повернути заставодавцю ОСОБА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Скасувати накладений, згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області за № 569/16403/26 від 13.07.2026 року, арешт на вилучене майно.

Скасувати накладений, згідно ухвали Рівненського міського суду Рівненської області за № 569/16403/26 від 19.08.2026 року, арешт на вилучене майно.

Речові докази по справі, а саме:

- мобільний телефон марки «Realma C55» IMEI НОМЕР_3 , з абонентським номером телефону НОМЕР_4 , два військових квитка ОСОБА_3 , після набрання вироком законної сили, повернути власнику ОСОБА_3 ;

- посвідчення про відстрочку ОСОБА_3 ,, витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 228 від 09.08.2024 про звільнення ОСОБА_3 з військової служби, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження № 62026240030005712 від 02.07.2026;

- мобільний телефон марки «iPhone 17 Pro» в корпусі синього кольору, після набрання вироком законної сили, повернути власнику ОСОБА_9 , жителю АДРЕСА_3 .

На вирок суду може бути подана апеляцiя до Рiвненської апеляцiйного суду через Костопільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

СуддяОСОБА_1