Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №561/1119/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за

ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

роз`яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 759039 від 30 серпня 2026 року ОСОБА_1 30 серпня 2026 року близько 15:23 год на автодорозі Серники-Іванчиці керував транспортним засобом Фольксваген Пасат р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП за допомогою газоаналізатора та проведення такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та категорично заперечив. Суду пояснив, що 30 серпня 2026 року він дійсно керував автомобілем Фольксваген Пасат р.н. НОМЕР_2 та через технічну несправність керований ним автомобіль з`їхав в кювет. З метою отримати допомогу пішов до свого села та через деякий час приїхав зі своїм знайомий щоб забрати автомобіль. На місці ДТП вже були працівники поліції, які висловили йому вимогу пройти огляд на стан сп`яніння. Оскільки безпосередньо поліцейськими керований ним транспортний засіб не зупинявся, а тому й проходити такий огляд він не повинен був. Про подію він відразу доповів командиру своєї військової частини, який направив його в лікарню для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Огляд показав відсутність алкогольного сп`яніння. Письмові покази очевидців про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння є недопустимими та упередженими, оскільки на цих свідків він неодноразово складав протоколи про адміністративні правопорушення будучи поліцейським та пізніше військовослужбовцем прикордонної служби.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка, поліцейського, суд приходить до таких висновків.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем Фольксваген Пасат р.н. НОМЕР_2

Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 759039 від 30 серпня 2026 року не приймається судом як доказ вини ОСОБА_1 , в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 доводять факт дорожньо-транспортної пригоди, проте жодним чином не доводять факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У відповідності до п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженого Наказом МВС, МОЗ № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. До цього ж, у п. 7 Розділу Х «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 записано, що не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

В судовому засіданні ОСОБА_1 довів наявність упередженості свідків унаслідок своєї професійної діяльності.

Наявні в матеріалах справи акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та зобов`язання про відсторонення складені відносно ОСОБА_1 не доводять факту керування ним транспортним засобом за обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення від 23 серпня 2023 року

На досліджених судом відеозаписах не зафіксований ні рух автомобіля ні факт керування ним ОСОБА_1 .

З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 серпня 2026 року 18:44 год УНП «Зарічненська багатопрофільна лікарня» у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя Р.В. Світличний