Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №555/1459/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1459/26

Номер провадження 2/555/968/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

представника позивача, адвоката Рибака Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — орган опіки та піклування виконавчого комітету Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області, про встановлення факту перебування дітей на самостійному вихованні батька без участі матері,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить встановити факт перебування малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на самостійному вихованні батька ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому народилися двоє синів. Подружнє життя сторін не склалося, шлюб між ними розірвано, а місце проживання дітей визначено разом із батьком. Діти протягом тривалого часу проживають разом із позивачем та перебувають на його утриманні й вихованні. Позивач самостійно забезпечує їх повсякденні побутові потреби, навчання, лікування та розвиток, тоді як відповідачка фактично участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей не бере.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що встановлення такого факту має для нього юридичне значення та необхідне для документального підтвердження фактичного самостійного виховання ним дітей і реалізації передбачених законом прав, пов`язаних із таким сімейним станом, у тому числі для вирішення у встановленому законом порядку питання щодо наявності підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2026 року витребувано від органу опіки та піклування виконавчого комітету Соснівської селищної ради висновок щодо вирішення спору та матеріали, на підставі яких такий висновок складено.

Ухвалою суду від 21 вересня 2026 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті на 29 вересня 2026 року.

Представник позивача, адвокат Рибак Ю.В., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував. Додатково пояснив, що відповідачка протягом тривалого часу проживає окремо від дітей у Полтавській області, перебуває у шлюбі з іншим чоловіком, з яким має трьох малолітніх дітей та веде окреме сімейне життя. За твердженням представника позивача, відповідачка участі у повсякденному вихованні, догляді та матеріальному утриманні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не бере, з дітьми фактично не спілкується, їх навчанням, станом здоров`я та повсякденними потребами не цікавиться.

Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконавчого комітету Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області у судове засідання не з`явився. До суду подано письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування, у якому зазначено, що проти задоволення позовних вимог не заперечують. На виконання ухвали суду від 19 серпня 2026 року органом опіки та піклування також подано письмовий висновок щодо вирішення спору та матеріали, на підставі яких його складено.

У судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, та пояснили, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживають разом із батьком, який здійснює їх повсякденний догляд, виховання та матеріальне утримання. Зі слів свідків, мати дітей фактично відсутня у їх повсякденному житті більше п`яти років, разом із ними не проживає та участі у догляді й утриманні дітей не бере.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності не подала, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши показання свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 16 березня 2015 року, серії НОМЕР_1 , актовий запис №12, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Згідно зі свідоцтвом про народження від 20 червня 2017 року, серії НОМЕР_2 , актовий запис № 7, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_9 .

Заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року у справі № 555/793/20, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 розірвано та визначено місце проживання їх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом із батьком ОСОБА_1 .

Таким чином, місце проживання дітей разом із батьком визначено судовим рішенням та в подальшому фактично не змінювалося.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 26 серпня 2025 року № 2025/012256167 місце проживання позивача ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади від 26 серпня 2025 року № 2025/012256469 за вказаною адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з Реєстру територіальної громади від 26 серпня 2025 року № 2025/012256357 за цією ж адресою зареєстроване місце проживання ОСОБА_4 .

Із довідки виконавчого комітету Соснівської селищної ради від 11 липня 2024 року № 1152 про склад сім`ї вбачається, що до складу сім`ї ОСОБА_10 входять його сини ОСОБА_3 , 2015 року народження, та ОСОБА_4 , 2017 року народження.

Щодо фактичного проживання, виховання та утримання дітей батьком.

Відповідно до акта обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08 вересня 2025 року № 94, складеного Соснівською селищною радою, ОСОБА_1 проживає разом із синами за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами обстеження встановлено, що сім`я проживає у власному будинку, санітарний стан житлового приміщення задовільний, для дітей створені належні умови для проживання, навчання та відпочинку, діти забезпечені одягом, взуттям, засобами гігієни та продуктами харчування, з боку батька здійснюється належний догляд.

Наведені обставини підтверджуються також актом обстеження умов проживання від 02 вересня 2026 року № 93, складеним службою у справах дітей Соснівської селищної ради на виконання ухвали Березнівського районного суду Рівненської області від 19 серпня 2026 року.

У ході повторного обстеження встановлено, що ОСОБА_1 проживає у власному будинку разом із синами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , житлово-побутові умови є сприятливими для проживання, виховання та розвитку дітей, а батько здійснює за ними належний догляд та забезпечує усім необхідним.

Згідно з характеристикою ОСОБА_4 від 16 червня 2026 року № 213/1-10/26, виданою опорним закладом «Соснівський ліцей», вихованням дитини займається батько, який активно співпрацює з учителем, цікавиться успіхами та поведінкою сина, систематично відвідує батьківські збори, бере участь в організації позакласних заходів та організовує дозвілля дитини. Мати з класним керівником зв`язку не підтримує, участі у навчанні і вихованні дитини не бере, батьківські збори не відвідує.

Відповідно до характеристики ОСОБА_3 від 16 червня 2026 року № 214/1-10/26, виданої опорним закладом «Соснівський ліцей», батько бере активну участь у вихованні та навчанні сина, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться його успішністю, поведінкою та емоційним станом, забезпечує усім необхідним для навчання. Мати дитиною не цікавиться, участі у вихованні не бере, зв`язку із класним керівником не підтримує.

Зазначені відомості підтверджені також характеристикою ОСОБА_3 від 04 вересня 2026 року № 277/1-10/26 та характеристикою ОСОБА_4 від 04 вересня 2026 року № 278/1-10/26, виданими Опорним закладом «Соснівський ліцей».

З довідки сімейного лікаря амбулаторії загальної практики — сімейної медицини селища Соснове КНП «Березнівський центр первинної медичної допомоги», копію якої засвідчено ІНФОРМАЦІЯ_5 , вбачається, що упродовж 2020-2026 років ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу захворювань та проведення профілактичних медичних заходів зверталися виключно у супроводі батька ОСОБА_1 .

Наведені докази узгоджуються між собою та підтверджують, що фактичне виконання повсякденних обов`язків щодо догляду за дітьми, їх виховання, навчання та медичного забезпечення протягом тривалого часу здійснює позивач ОСОБА_1 .

З метою з`ясування фактичного місця проживання відповідачки та характеру її участі у житті дітей службою у справах дітей Соснівської селищної ради направлено відповідний запит до служби у справах дітей за місцем її фактичного проживання.

Із листа служби у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області від 08 вересня 2026 року № 01-17/298 вбачається, що ОСОБА_11 фактично проживає у с. Бугаївка Кременчуцького району Полтавської області разом зі своєю сім`єю.

Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов проживання від 07 вересня 2026 року № 133, складеного службою у справах дітей Градизької селищної ради, відповідачка проживає разом із чоловіком ОСОБА_12 та трьома малолітніми дітьми: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; житлово-побутові умови сім`ї є задовільними.

Із письмової заяви відповідачки ОСОБА_11 від 07 вересня 2026 року, наданої службі у справах дітей Градизької селищної ради, вбачається, що після фактичного припинення сімейних відносин вона залишила ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживати з батьком. Після цього певний час спілкувалася із синами телефоном та надсилала їм подарунки до днів народження, однак коштів на їх утримання не надавала. Останні приблизно півтора року із синами не спілкується та матеріально їх не утримує. Відповідачка також зазначила, що їй відомо про судовий позов, який вона визнає, та підтвердила факт утримання дітей батьком.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , допитані безпосередньо у судовому засіданні, підтвердили, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 постійно проживають разом із батьком, який здійснює їх повсякденне виховання, догляд та матеріальне утримання. За показаннями свідків, мати дітей протягом більше п`яти років фактично не бере участі у їх повсякденному житті, разом із ними не проживає, догляду за ними не здійснює та матеріально їх не утримує. Свідки також зазначили, що особисто не бачили відповідачку з 2022 року.

Показання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими судом доказами, зокрема рішенням суду про визначення місця проживання дітей із батьком, актами обстеження умов проживання, характеристиками закладу освіти, відомостями закладу охорони здоров`я та матеріалами органу опіки та піклування.

Суд враховує, що показання свідків про відсутність матері у житті дітей протягом більше п`яти років стосуються насамперед фактичної відсутності відповідачки ОСОБА_9 у місці проживання дітей, повсякденному догляді за ними, їх утриманні та вихованні. Такі показання не суперечать письмовим поясненням самої відповідачки про те, що після розірвання сімейних відносин вона певний час епізодично спілкувалася із синами телефоном та надсилала подарунки.

Щодо висновку органу опіки та піклування.

Із протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Соснівської селищної ради від 10 вересня 2026 року № 6 вбачається, що комісією розглянуто питання щодо встановлення факту перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на самостійному вихованні батька без участі матері.

Рішенням виконавчого комітету Соснівської селищної ради від 15 вересня 2026 року № 144 «Про затвердження висновку щодо встановлення факту перебування дітей на самостійному вихованні батька без участі матері» затверджено відповідний висновок органу опіки та піклування.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про встановлення факту перебування дітей на самостійному вихованні батька без участі матері від 15 вересня 2026 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Соснівської селищної ради від 15 вересня 2026 року № 144, за результатами вивчення умов проживання дітей та обох батьків, характеристик навчального закладу, відомостей відповідних служб та письмових пояснень матері орган опіки та піклування вважав за доцільне встановити факт перебування малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на самостійному вихованні батька ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_2 .

Суд бере до уваги вказаний висновок, оскільки він складений на підставі сукупності відомостей, одержаних під час обстеження умов проживання, від закладу освіти, відповідних служб та самої відповідачки, є мотивованим та узгоджується з іншими доказами у справі.

Правове обґрунтування.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно з частиною другою статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої та другої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

За змістом статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини, а на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України передбачено обов`язкову участь органу опіки та піклування при розгляді судом визначених цією нормою спорів щодо дітей та подання ним суду письмового висновку щодо вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22, провадження № 14-132цс23 зазначила, що сімейні права та обов`язки є особистими та невідчужуваними, а тому питання самостійного виховання дитини одним із батьків не може вирішуватися безвідносно до поведінки другого з батьків. Така обставина може бути предметом доказування у спорі між батьками щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

Верховний Суд у постанові від 22 січня 2025 року у справі № 495/432/23, провадження № 61-17548св23 звернув увагу на необхідність участі органу опіки та піклування у справах, в яких вирішується питання щодо самостійного виховання та утримання дитини одним із батьків.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Аналіз наведених норм права свідчить, що саме по собі окреме проживання батьків та проживання дітей з одним із них не є достатньою підставою для висновку про самостійне виховання дітей одним із батьків без участі іншого.

Суд враховує, що сам по собі факт проживання дітей разом із батьком та здійснення ним повсякденного догляду за ними не є достатнім для висновку про їх самостійне виховання без участі матері. Визначальним є встановлення фактичного характеру виконання кожним із батьків своїх обов`язків, зокрема з`ясування обставин, які свідчать про ухилення одного з них від виховання та утримання дітей.

Відповідний правовий підхід викладено у постановах Верховного Суду від 14 січня 2026 року у справі № 507/2828/24 та від 11 лютого 2026 року у справі № 396/2423/24, у яких наголошено, що саме по собі проживання дитини з одним із батьків не підтверджує факту її самостійного виховання, а встановлення такого факту потребує належного доказування обставин невиконання другим із батьків своїх батьківських обов`язків.

Судом установлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом тривалого часу постійно проживають разом із батьком. Їхнє місце проживання разом із батьком визначено заочним рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 11 серпня 2020 року у справі № 555/793/20, провадження № 2/555/233/20.

Позивач ОСОБА_1 фактично здійснює повсякденний догляд за дітьми, забезпечує належні умови їх проживання, матеріальне утримання, навчання та медичний супровід, підтримує систематичний зв`язок із закладом освіти та бере безпосередню участь у вирішенні питань, пов`язаних із їхнім вихованням і розвитком.

Зазначені обставини підтверджуються сукупністю взаємоузгоджених доказів, зокрема актами обстеження умов проживання, характеристиками закладу освіти, відомостями закладу охорони здоров`я, матеріалами служб у справах дітей, висновком органу опіки та піклування, а також показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Натомість відповідачка ОСОБА_9 протягом тривалого часу проживає окремо від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у Полтавській області, де має іншу сім`ю, проживає разом із чоловіком та трьома малолітніми дітьми. При цьому матеріали справи не містять доказів її систематичної участі у повсякденному вихованні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вирішенні питань їхнього навчання, лікування чи матеріального забезпечення.

Зокрема, відповідно до характеристик закладу освіти вихованням і навчанням дітей займається батько, який підтримує систематичний зв`язок із педагогами, цікавиться успішністю та поведінкою синів, відвідує батьківські збори та бере участь у їхньому шкільному житті. Водночас мати зв`язку із класними керівниками не підтримує, участі у навчанні та вихованні дітей не бере. Відомості закладу охорони здоров`я також підтверджують, що протягом 2020–2026 років діти зверталися з питань лікування та проведення профілактичних медичних заходів виключно у супроводі батька.

У письмовій заяві відповідачки ОСОБА_9 від 07 вересня 2026 року, наданій службі у справах дітей Градизької селищної ради, у якій вона підтвердила, що коштів на утримання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не надавала, протягом останніх приблизно півтора року із синами не спілкується та матеріально їх не утримує.

Крім того, відповідачка ОСОБА_9 висловила небажання здійснювати утримання дітей, підтвердила факт їхнього утримання батьком та зазначила, що заявлені позовні вимоги визнає.

Показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про фактичну відсутність матері у повсякденному житті дітей протягом понад п`яти років узгоджуються з іншими дослідженими доказами. Свідки також зазначили, що особисто не бачили відповідачку ОСОБА_9 разом із дітьми з 2022 року.

Наявність у минулому окремих телефонних контактів матері з дітьми та надсилання їм подарунків не спростовує встановлених судом обставин, оскільки такі дії за своїм характером не свідчать про систематичне виконання комплексу передбачених законом батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей.

Суд враховує, що створення відповідачкою ОСОБА_9 іншої сім`ї та її проживання окремо від дітей самі по собі не свідчать про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Водночас у сукупності з установленою тривалою відсутністю участі у вихованні, навчанні, лікуванні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , припиненням спілкування з ними, а також власними письмовими поясненнями відповідачки ОСОБА_9 зазначені обставини підтверджують стійкий і свідомий характер її фактичного самоусунення від виконання батьківських обов`язків щодо цих дітей.

При цьому матеріали справи не містять відомостей про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали б участь відповідачки ОСОБА_9 у вихованні та утриманні дітей, або про створення позивачем перешкод у реалізації нею відповідних батьківських прав.

Таким чином, на відміну від обставин справ № 507/2828/24 та № 396/2423/24, у яких Верховний Суд звернув увагу на недостатність доказів ухилення другого з батьків від виконання батьківських обов`язків, у цій справі дослідженими доказами підтверджується не лише тривале проживання дітей разом із батьком та здійснення ним повсякденного догляду, а й свідоме та тривале невиконання відповідачкою ОСОБА_9 обов`язків щодо їхнього виховання та матеріального утримання.

Зазначений висновок узгоджується з висновком органу опіки та піклування від 15 вересня 2026 року, затвердженим рішенням виконавчого комітету Соснівської селищної ради від 15 вересня 2026 року № 144, складеним за результатами дослідження умов проживання дітей та обох батьків, відомостей закладу освіти, матеріалів відповідних служб і письмових пояснень відповідачки ОСОБА_9 .

Оцінюючи встановлені обставини з урахуванням найкращих інтересів дітей, суд враховує, що їхнє повсякденне виховання, догляд та матеріальне забезпечення протягом тривалого часу фактично здійснює батько. Обставин, які б свідчили, що задоволення заявленої вимоги суперечить правам чи найкращим інтересам дітей, судом не встановлено.

Разом із тим суд зазначає, що встановлення факту перебування дітей на самостійному вихованні батька без участі матері не є позбавленням відповідачки ОСОБА_9 батьківських прав, не припиняє її правового статусу матері та не звільняє від передбачених законом батьківських обов`язків. Предметом цього судового розгляду є встановлення фактичного характеру виконання сторонами батьківських обов`язків щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час розгляду справи.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено факт перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на самостійному вихованні батька ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_9 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем вимоги про стягнення з відповідачки понесених ним витрат зі сплати судового збору не заявлено, питання їх розподілу судом не вирішується.

Інших фактичних даних, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлено.

Керуючись статтями 7, 19, 141, 150, 157, 180 Сімейного кодексу України, статтями 3, 18 Конвенції про права дитини, статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, —

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, — орган опіки та піклування виконавчого комітету Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області, про встановлення факту перебування дітей на самостійному вихованні батька без участі матері — задовольнити.

Встановити факт перебування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на самостійному вихованні їх батька ОСОБА_1 без участі матері ОСОБА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП суду не відомий.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Соснівської селищної ради Рівненського району Рівненської області, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 34652, Рівненська область, Рівненський район, смт Соснове, вул. Шевченка, буд. 5; код ЄДРПОУ 04387846.

Суддя А.Ю. Собчук