Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №542/1980/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Суд: Новосанжарський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №542/1980/26

Суддя: Шарова-Айдаєва О. О.

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1980/26

Провадження № 3/542/458/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Нові Санжари в залі суду протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), і матеріали справи, додані до нього, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2026 року до Новосанжарського районного суду Полтавської області надійшов адміністративний матеріал, що містив протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2КУпАП, та внаслідок автоматизованого розподілу судової справи між суддями надійшов до провадження судді Шарової-Айдаєвої О.О.

З протоколу від 24 вересня 2026 року серії ВАД № 997795 (а.с. 4), складеного відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, вбачається наступне.

06 вересня 2026 року близько 10 год за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини гр. ОСОБА_2 , а саме: вчинив дії у вигляді словесних образ нецензурною лайкою, приниження честі та гідності, погроз фізичною розправою, в результаті чого в гр. ОСОБА_2 виникло відчуття власної неповноцінності, зниження самооцінки, відчуття небезпеки, чим було завдано шкоди психічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 .

Вказаними діями гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.

У судове засідання з розгляду справи про адміністративне правопорушення 30 вересня 2026 року ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву, за змістом якої просив розглянути справу без його участі, з порушенням, зазначеним у протоколі, погодився (а.с. 15).

Оскільки обов`язкова участь у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 нормами КУпАП не передбачена, суд вирішив розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру – образ, висловлювань нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2026 року серії ВАД № 997795, який містить підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності та у графі «Пояснення особи» власноруч зазначено гр. ОСОБА_1 , що він згоден (а.с. 4);

- рапортом про отримання заяви та її реєстрацію в ЄО за № 4753 від 06 вересня 2026 року як домашнє насильство (а.с. 5);

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06 вересня 2026 року, в якому ОСОБА_2 зазначила, що 06 вересня 2026 року близько 10 год 00 хв її чоловік ОСОБА_1 вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру (а.с. 6);

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 06 вересня 2026 року, в яких вона зазначила, що 06 вересня 2026 року близько 10 год 00 хв. під час перебування у будинку разом із своїм чоловіком ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , між ними виник словесний конфлікт, під час якого чоловік спочатку погрожував їй ножом, а потім душив, у результаті чого вона втратила свідомість. Опритомнівши, вона втекла з будинку до магазину та викликала працівників поліції, згодом туди прийшов її чоловік і погрожував спалити її. Зазначила, що тілесних ушкоджень не отримала, однак дуже злякалась за своє життя, тривалий час не могла заспокоїтись та мала головний біль (а.с. 7).

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обираючи вид стягнення, суд зазначає, що обставин, передбачених статтею 34 КУпАП, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , а також обставин, передбачених статтею 35 КУпАП, які обтяжують відповідальність, не встановлено.

З метою виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП, у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства - довічно, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с. 11 – зі звороту).

Згідно з пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 173-2, статтями 276-279, 280, 283, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить340 грн 00 коп. (триста сорок гривень).

Відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови, в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua