Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №542/1550/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1550/26

Провадження № 2/542/966/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Шарової-Айдаєвої О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Карась В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (надалі також – позивач, ТОВ «Факторинг Партнерс») через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний суд» звернулось до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою ОСОБА_1 (надалі також – відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором № 6402290 від 22 лютого 2022 року в розмірі 11125 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 69) позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 70).

Ухвалою суду від 30 вересня 2026 року вирішено здійснювати заочний розгляд справи.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» посилалось на те, що 22 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальність «Мілоан» (надалі також – ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено договір № 6402290, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн 00 коп., зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Договір укладено в електронній формі, шляхом підписання електронним підписом відповідача, вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, не повернула своєчасно позичальнику грошові кошти для погашення заборгованості, відповідно до умов договору, не сплатила заборгованість за процентами та комісією.

25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Міолан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі, за договором № 6402290 від 22 лютого 2022 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги, в тому числі, і до відповідача в сумі 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 125 грн 00 коп. та заборгованість за комісіями в сумі 1000 грн 00 коп.

На даний час, відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо погашення кредитної заборгованості, з огляду на що, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Позивач у судове засідання явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 73).

У прохальній частині позовної заяви позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності його представника, зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення (а.с. 5- зі звороту).

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення судового засідання не надсилала, відзиву на позов не надавала.

Судова повістка про проведення судового засідання, призначеного на 30 вересня 2026 року, разом із ухвалою про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, які направлялись на зареєстровану адресу ОСОБА_1 були отримані останньою 07 серпня 2026 року (а.с. 74).

Згідно з пунктом 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 6 статті 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Правом подати до суду відзив на позовну заяву у встановлений в ухвалі строк відповідач не скористалась.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк, справа підлягає вирішенню на підставі наявних матеріалів.

За вказаних обставин, відповідно до положень частини 1 статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 22 лютого 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір по споживчий кредит № 6402290 (індивідуальна частина) (надалі – договір), підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 22-27).

Відповідно до пункту 1.1 договору, кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі – плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 1.4. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн 00 коп.

Відповідно до умов пункту 1.3. договору, кредит надається загальним строком на 75 днів, з 22.02.2022 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 09.03.2022 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 60 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 08.05.2022 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з пунктом 1.4. договору, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 09.03.2022 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 08.05.2022 (останнього дня строку кредитування).

Відповідно до підпунктів 1.5.1. пункту 1.5. договору, комісія за надання кредиту: 1000 грн 00 коп., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з підпунктами 1.5.2.-1.5.3. пункту 1.5. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1875.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 30000.00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

За умовами пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *03.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2.2. договору, позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.3. договору, в один з термінів (дат) вказаних в п.1.4.

Сторони погодили графік платежів за договором (а.с. 42) та паспорт споживчого кредиту № 6402290, що є додатками № 1 та № 2 до договору, відповідно (а.с. 43).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, відповідач під час укладення кредитного договору використовувала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора, який був відправлений їй на номер мобільного телефону, зазначений у договорі (а.с. 51).

У анкеті-заяві на кредит № 6402290 визначені основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки та загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та хронологія вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину (а.с. 45).

Відповідно до квитанції ID операції: 1922400157 від 22 лютого 2022 року підтверджено перерахування коштів ТОВ «Мілоан» (видача) у сумі 10000 грн 00 коп. згідно з договором 6402290, номер платіжного інструменту: 414949*03 (а.с. 52).

У відомості про щоденні нарахування та погашення зазначено, що загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит склала 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості за кредитом (залишок по кредиту) в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 125 грн 00 коп., заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн 00 коп. (а.с. 8).

Судом установлено, що 25 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 25-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, в тому числі, за договором про споживчий кредит № 6402290 від 22 лютого 2022 року, що був укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 10-12).

Відповідно до умов пункту 2.1. за цим договором клієнт - первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому, а фактор, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками.

26 липня 2024 року «клієнтом» та «актором» підписаний акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року (а.с. 16) та підписаний акт приймання-передачі реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року (а.с. 17).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6402290 від 22 лютого 2022 року, у загальному розмірі 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості за кредитом (залишок по кредиту) в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 125 грн 00 коп., заборгованості по комісії за надання кредиту в сумі 1000 грн 00 коп. (а.с. 18-21).

Згідно з платіжною інструкцією № 448090004 від 26 липня 2024 року «Факторинг Партнерс» здійснило оплату ТОВ «Мілоан» за договором факторингу № 25-07/2024 від 25 липня 2024 року (а.с. 15).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме: надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, станом на 21 липня 2026 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за відсотками у сумі 125 грн 00 коп., заборгованості за комісією в сумі 1000 грн 00 коп. (а.с. 9).

Проаналізувавши вказані документи, суд встановив, що первинний кредитор свої зобов`язання відповідно до договору про споживчий кредит № 6402290 від 22 лютого 2022 року, виконав у повному обсязі.

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, не надала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами та комісією, у зв`язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов договору про споживчий кредит № 6402290 від 22 лютого 2022 року за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 125 грн 50 коп. та заборгованості за комісіями в сумі 1000 грн 00 коп.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути із ОСОБА_1 суму вказаної заборгованості, у зв`язку з чим звернувся до суду в цим позовом.

Надаючи оцінку позовним вимогам, суд виходить з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону № 675-VIII «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону№ 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина 12статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 22 лютого 2022 року укладений договір про споживчий кредит № 6402290, відповідно до якого відповідач отримала кредит в сумі 10000 грн 00 коп. строком на 75 днів, із 22 лютого 2022 року по 08 травня 2022 року, зі сплатою процентів за ставкою 1,25% та комісії за надання кредиту.

Відповідно до квитанції ID операції: 1922400157 від 22 лютого 2022 року грошові кошти в сумі 10000 грн 00 коп. за договором перераховані на картковий рахунок відповідача (а.с. 52).

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконала належним чином умови договору щодо повернення отриманого кредиту за договором про споживчий кредит № 6402290 від 22 лютого 2022 року не сплатила проценти та комісію

Позивач на підставі договору факторингу № 25-07/24 від 25 липня 2024 року набув статусу нового кредитора за договором про споживчий кредит № 6402290 від 22 лютого 2022 року, отримав право вимоги щодо ОСОБА_1 відносно заборгованості за вказаним договором.

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Факт передачі первісним кредитором права вимоги за кредитним договором підтверджується наданим до суду витягом з реєстру боржників (а.с. 21).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту не виконала ані перед первісним кредитором, ані перед фактором, який набув право вимоги за відповідним договором про надання споживчого кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 та статтею 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оскільки відповідач доказів щодо погашення заборгованості за кредитним договором суду не надав, не спростував нарахований позивачем розмір заборгованості, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 6402290 про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2022 року, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 11125 грн 00 коп., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 10000 грн 00 коп., заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 125 грн 50 коп. та заборгованості за комісією в сумі 1000 грн 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2662 грн 40 коп. (а.с. 7).

Враховуючи вищезазначене та у зв`язку із тим, що суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача по справі ОСОБА_1 у розмірі 2662 грн 40 коп.на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс».

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 9000 грн 00 коп.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 9000 грн 00 коп., що підтверджується договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року (а.с. 34-36), прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс» із зазначенням виду послуг та ціни роботи (а.с. 38-39), заявку на надання юридичної допомоги № 1433 від 01 червня 2026 року (а.с. 40), в якій вказано про надання наступних правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» ТОВ «Факторинг Партнерс»: надання усної консультації - 3000 грн 00 коп. (дві години роботи), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду – 6000 грн 00 коп. (дві години роботи) (а.с. 40), витяг з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30 квітня 2026 року (а.с. 41).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 серпня 2019 року в справі № 915/237/18, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи з вимог розумності та справедливості, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданої позивачу правничої допомоги, є неспівмірним з вартістю послуг, оплачених позивачем.

Надана представником позивача правнича допомога оцінена на 9000 грн 00 коп., що не відповідає рівню складності даної справи та критерію розумності.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне зменшити розмір правової допомоги до 4000 грн 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-281 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ) суму заборгованості за договором № 6402290 про надання споживчого кредиту від 22 лютого 2022 рокуу загальному розмірі 11125 грн 00 коп. (одинадцять тисяч сто двадцять п`ять гривень), що складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) в сумі 10000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень), заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги в сумі 125 грн (сто двадцять п`ять гривень) та заборгованості за комісією в сумі 1000 грн 00 коп. (одна тисяча гривень).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн 00 коп. (чотири тисячі гривень).

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», код ЄДРПОУ 42640371, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Шарова-Айдаєва