Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №373/2715/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2715/26

Провадження № 2/373/1934/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебедя В.В.,

при секретарі судових засідань Герасько К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Грибанов Д.В. через підсистему «Електронний суд» подав позов, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 6734849 від 12.10.2025, укладеним з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», у загальному розмірі 19032,00 грн, понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем був укладений договір кредитної лінії (надійний) № 6734849 (далі - кредитний договір). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. За умовами договору кредитор надає позичальнику кредит в розмірі 6000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника.

23.04.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 23/04/26, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 від 23.04.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 19032,00 грн, з яких: 6000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4332,00 грн - сума заборгованості за процентами, 8700,00 грн - неустойка.

Відповідач не виконала кредитні зобов`язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою судді від 13.07.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Відповідачу було запропоновано протягом 15 днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 191 ЦПК України.

Позивач на виконання вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України додав до позовної заяви докази надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.

Ухвалою судді від 20.08.2026 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін на 18.09.2026.

Позивач у судове засідання не направив свого представника, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просив розглянути справу без його участі на підставі поданих письмових документів.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України. Зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив таке.

До позову додано паперову копію електронного кредитного договору, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язувалось надати відповідачу кредит в розмірі 6000,00 грн на строк 360 днів зі сплатою процентів у розмірі 346,75 % річних та сплатою комісії за надання кредиту - 17,25 % від суми наданого кредиту, що складає 1035,00 грн.

У пункті 2.1 договору зазначено, що кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі- «строк кредитування»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

До позову не додано платіжного доручення або іншого документу з відміткою на підтвердження вчинення фінансової операції, з якої вбачалось би перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на банківський рахунок відповідача ОСОБА_1 коштів у сумі 6000,00 грн.

З встановлених судом обставин вбачається, що за кредитним договором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» мало надати відповідачу кредит в розмірі 6000,00 грн, однак матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачу коштів (кредиту) на її банківський рахунок, а тому позивачем не доказано те, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу позику на умовах кредитного договору.

На підтвердження вказаних обставин позивач надає до матеріалів справи розрахунок заборгованості станом на 24.04.2026, відповідно до якого загальна сума заборгованості становить 19032,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд позбавлений можливості самостійно збирати докази.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, для виникнення у позичальника обов`язку з повернення кредиту має бути встановлено факт виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано копії документів щодо укладення кредитного договору, паспорт споживчого кредиту, договір факторингу та документи на підтвердження переходу права вимоги, розрахунок заборгованості тощо.

Разом з тим, згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору способом видачі кредиту визначено перерахування коштів (кредиту) на банківський рахунок відповідача. Однак належних та допустимих доказів здійснення такого переказу позивачем суду не надано.

Суд зауважує, що сам факт укладення кредитного договору не свідчить про фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання (перерахування) позичальнику грошових коштів.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості також сам по собі не є достатнім доказом фактичного надання кредитних коштів та наявності заборгованості у визначеному позивачем розмірі, оскільки є складеним позивачем одностороннім документом та не підтверджує зазначених у ньому операцій іншими належними первинними бухгалтерськими документами.

За таких обставин, за відсутності належних та достатніх доказів фактичного перерахування відповідачу кредитних коштів у заявленому розмірі, суд позбавлений можливості перевірити факт виконання позивачем свого обов`язку щодо надання кредиту, обґрунтованість визначеного ним розміру заборгованості та правильність проведеного розрахунку.

Вивчивши наявні у справі письмові докази суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт видачі відповідачу кредитних коштів, а також відсутні докази відкриття на ім`я відповідача банківського рахунку.

Розрахунок заборгованості, без надання доказів отримання кредитних коштів відповідачем, не може бути належним, допустимим та достатнім доказом наявності та розміру заборгованості, адже будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача позивачем не надано, і нічим іншим не підтверджується.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема факт надання відповідачу кредитних коштів у заявленому розмірі, а тому підстави для стягнення з відповідача заявленої заборгованості відсутні.

Судові витрати слід покласти на позивача відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область, 07400; код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ