Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №369/14537/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14537/26

Провадження № 3/369/7324/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.09.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал, який надійшов з ВП № 2 (смт. Чабани) Фастівського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 722415від 18.07.2026 вбачається, що 18.07.2026 близько 07год. 49хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Jetta», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Машинобудівників, що в смт. Чабани, Фастівського району, Київської області, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Drager Alcotest 6820», прилад № ARLJ-0411, результат огляду 0,25%.

Таким чином, ОСОБА_1 звинувачується у порушенні вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Клочкова А.О. просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні докази керування останнім у стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння.

Крім того, адвокат стверджувала, що згідно характеристик приладу «Drager Alcotest 6820», абсолютною похибкою при вимірюванні ним концентрації алкоголю у видихуваному повітрі є +0,042% проміле, тому з урахуванням похибки вимірювання даного приладу результат огляду ОСОБА_1 складає 0,208% проміле, що є допустимою нормою алкоголю в крові, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності.

Також адвокат зазначила, що на долученому відеозаписі відсутній зафіксований факт законної зупинки працівниками поліції транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Тим більше, відеозапис не є безперервним та постійно переривається та на ньому не відтворюються всі обставини даної події. На першій частині відеозапису зафіксовано, що транспортний засіб темного кольору під`їхав до магазину, розташованого біля дороги, а вже інший відривок відеозапису відтворює події саме проходження ОСОБА_1 огляду за допомогою приладу Драгер.

Адвокат зауважила, що на відеозаписі не зафіксовано даних щодо проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на встановлення ознак будь-якого сп`яніння, в тому числі алкогольного. Більш того, ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівниками поліції не визначалися.

Окрім того, як стверджує адвокат, працівники поліції після проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» не з`ясовували у нього, чи він погоджується з результатами огляду та не пропонували йому проїхати до медичного закладу, чим було порушено процедуру проведення огляду, передбачену КУпАП.

На підставі викладеного, адвокат Клочкова А.О. просила закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , доводи адвоката Клочкової А.О., дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 722415 від 18.07.2026, чек приладу «Drager Alcotest 6820», прилад № ARLJ-0411 від 18.07.2026, з результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння – 0,25%, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 18.07.2026, відеозапис, здійснений на нагрудну відеокамеру (відеореєстратор), на якому зафіксовані обставини проведеного огляду, суддя приходить до наступного.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 1.10 ПДР водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», правопорушення за ст. 130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Крім того, Верховним Судом в постанові від 20 лютого 2019 року в справі № 404/4467/16-а сформульовано правовий висновок, згідно з яким само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, однією з умов для притягнення водія до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведення факту керування ним транспортним засобом в стані сп`яніння.

Разом з тим, з дослідженого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що досліджений відеозапис є переривчастимта не відображає повної хронології подій.

Так, на даному відеозаписі, у порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції із застосування органами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, взагалі не зафіксовано факту зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , а також первинної розмови поліцейських із водієм та оголошення йому підстав зупинки.

Окрім того, заслуговують на увагу доводи адвоката з приводу відсутності зафіксованого факту перевірки ОСОБА_1 працівниками поліції на наявність ознак алкогольного сп`яніння, які вказані у протоколі – різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук. Дані ознаки працівниками поліції ОСОБА_1 не озвучувалися.

Тим більше, після добровільного проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального приладу «Драгер», працівниками поліції у порушення вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735), не було з`ясовано у ОСОБА_1 його згоду з результатами огляду та не було висунуто пропозицію пройти йому огляд на стан сп`яніння в медичному закладі.

Згідно з положеннями частин 2 – 6 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Частиною 5 ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В.Оленіч