Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №359/748/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/748/26

Провадження №2/359/2959/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 18.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір №75315491, а 21.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 — договір №4425844.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 17 288,75 грн.

Зокрема, за договором №75315491 від 18.08.2021 року позивач просить стягнути 15 992,75 грн., з яких: 7 000 грн. — заборгованість за тілом кредиту, 8 864,65 грн. — заборгованість за процентами, 112 грн. — інфляційні втрати та 16,10 грн. — 3 % річних. За договором №4425844 від 21.07.2021 року позивач просить стягнути 1 296 грн. заборгованості за тілом кредиту.

Також позивач просить стягнути з відповідача 2 662,40 грн. судового збору та 9 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25.02.2026 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

04.08.2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнано. Представник відповідача, зокрема, заперечував проти нарахування процентів поза межами строку кредитування та зазначав, що за договором №75315491 розмір заборгованості з урахуванням отриманого кредиту, процентів у межах 30-денного строку та здійснених відповідачем платежів становить 4 748,05 грн. Щодо договору №4425844 зазначав, що відповідачем здійснено платежів на загальну суму 12 753 грн., а тому зобов`язання за цим договором виконані.

09.08.2026 року представник відповідача подав клопотання про зменшення заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неспівмірність їх розміру зі складністю справи та обсягом наданих послуг.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, 09.09.2026 року подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, у якій підтримали вимоги, викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18 серпня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75315491.

За умовами договору відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7 000 грн. строком на 30 днів, а базова фіксована процентна ставка становила 1,99 % за кожен день користування позикою.

Також, 21 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4425844, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000 грн. Строк кредитування становив 15 днів, до 05.08.2021 року, а розмір процентів за користування кредитом протягом цього строку становив 1 800 грн., що відповідало ставці 3 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування.

Відповідно до ст. 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у строк та порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується укладення відповідачем зазначених кредитних договорів в електронній формі та отримання кредитних коштів. Відповідач у відзиві факту укладення договорів та отримання кредитних коштів не заперечував, натомість заперечував проти визначеного позивачем розміру заборгованості.

Щодо договору №75315491 від 18.08.2021 року

Позивач заявив до стягнення за цим договором 15 992,75 грн., у тому числі 7 000 грн. тіла кредиту та 8 864,65 грн. процентів.

Разом з тим з умов кредитного договору вбачається, що строк кредитування становив 30 днів, а процентна ставка — 1,99 % на день.

Таким чином, за погоджений сторонами строк кредитування розмір процентів становить 4 179 грн. (7 000 грн ? 1,99 % ? 30 днів), а загальна сума зобов`язань відповідача в межах строку кредитування — 11 179 грн.

З матеріалів справи та розрахунку, на який посилається відповідач, вбачається, що ОСОБА_1 на виконання зобов`язань за цим договором сплачено загалом 6 430,95 грн.

Відтак суд вважає, що залишок заборгованості за вказаним договором становить 4748,05 грн. (11 179 грн. – 6 430,95 грн.)

Матеріали справи не містять належних і достатніх доказів того, що строк кредитування за вказаним договором був продовжений у встановленому договором порядку. Натомість із розрахунків, поданих позивачем, вбачається, що проценти продовжували нараховуватись і після спливу 30-денного строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється. Права кредитора після прострочення виконання грошового зобов`язання охороняються положеннями ст. 625 ЦК України.

Тому вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі, нарахованому поза межами встановленого договором строку кредитування, задоволенню не підлягають.

Також позивачем за договором №75315491 заявлено до стягнення 112 грн. інфляційних втрат та 16,10 грн. трьох процентів річних.

Пунктом 18 прикінцевих положень та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин зазначені вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо договору №4425844 від 21.07.2021 року слід зазначити наступне.

Згідно з умовами цього договору відповідачу було надано 4 000 грн. строком на 15 днів. Розмір процентів за цей період становив 1 800 грн., а тому загальний розмір зобов`язань за погоджений сторонами строк кредитування становив 5 800 грн.

Водночас із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за цим договором було сплачено загалом 12 753 грн., з яких кредитором 2 704 грн. зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, 8 683 грн. — процентів та 1 366 грн. — комісії.

Отже, сума фактично здійснених відповідачем платежів значно перевищує суму кредиту та процентів, які підлягали сплаті в межах погодженого сторонами 15-денного строку кредитування.

Належних доказів існування непогашеної заборгованості саме у розмірі 1 296 грн. з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів позивачем не надано.

За таких обставин суд погоджується з доводами відповідача про виконання зобов`язань за договором №4425844 та вважає, що правові підстави для стягнення з нього додатково 1296 грн. за цим договором відсутні.

Щодо переходу права вимоги

27.01.2022 року ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором №75315491.

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило відповідне право вимоги ТОВ «Коллект Центр», а 18.02.2025 року ТОВ «Коллект Центр» відступило право вимоги за цим договором ТОВ «Факторинг Партнерс».

Крім того, 26.07.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір, за яким до позивача перейшло право вимоги за договором №4425844.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено набуття ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги до відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором №75315491 від 18.08.2021 року у розмірі 4 748,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір та інші судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0605070001 від 29.01.2026 року.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн. На підтвердження понесення таких витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявка на надання юридичної допомоги №1685 від 01.12.2025 року та Витяг з Акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року, яким підтверджено надання позивачу відповідних правничих послуг та їх вартість на суму 9000 грн.

Таким чином, надані позивачем документи підтверджують факт надання йому професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом даної справи та визначення сторонами її вартості у розмірі 9 000 грн.

Суд враховує, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу мають враховуватись їх реальність, необхідність та розумність, а також співмірність зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та значенням справи для сторони.

Разом з тим саме по собі посилання на типовий характер спору та можливість використання адвокатом напрацьованих правових позицій не свідчить про те, що правнича допомога позивачу фактично не надавалась або що погоджена сторонами її вартість у розмірі 9 000 грн. є очевидно неспівмірною з виконаною роботою.

Суд також враховує, що у даній справі позовні вимоги ґрунтувалися на двох окремих кредитних договорах, укладених з різними первісними кредиторами, а матеріали справи містять документи щодо виникнення заборгованості та переходу прав вимоги за кожним із цих договорів.

За таких обставин суд не вбачає достатніх підстав для визначення загального розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу саме у запропонованій відповідачем сумі 1 500 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог та положення ст. 141 ЦПК України щодо пропорційного розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 731,09 грн. судового збору та 2 471,69 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що пропорційно 27,46% від ціни позову.

Керуючись ст.ст. 207, 512, 514, 516, 526, 599, 610, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371), місцезнаходження: м.Київ, вул.Гедройця Єжи, буд.6 оф.521 заборгованість за кредитними договорами в розмірі 4 748,05 грн. ,судовий збір в розмірі 731,09 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 471,69 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 вересня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.