Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №357/11552/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11552/26

3/357/3611/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу серії ЕПР1 № 704731 від 27.06.2026 вбачається, що 27.06.2026 о 21 год. 09 хв. водій ОСОБА_1 , під час руху в Київській області, Білоцерківському м. Біла Церква, проспекту Князя Володимира, 32, керував транспортним засобом – електросамокатом BOLT без номерних знаків, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер» Alcotest 7510 ARLM 0401, результат огляду позитивний - 0,46 % проміле, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, причини неявки суду не повідомив.

Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічну можливість заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 (провадження № 61-10553св22) дійшов висновку, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводиться в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

Отже, електросамокат, який приводиться в рух електричним двигуном, є транспортним засобом, бере участь у дорожньому русі та створює підвищену небезпеку для його учасників. Тому особа, яка керує таким транспортним засобом, зобов`язана дотримуватися вимог Правил дорожнього руху України, у тому числі вимог п. 2.5 ПДР України щодо проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та п. 2.9. а ПДР України щодо заборони керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно, у разі керування таким транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку така особа підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).

Так, згідно з п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Таким чином, за наявності ознак алкогольного сп`яніння поліцейський проводить огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з п. 7 Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи та відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 під час руху в Київській області, м. Біла Церква, проспектом Князя Володимира, 32, керував транспортним засобом – електросамокатом BOLT без номерних знаків (Clip-9).

Після зупинки транспортного засобу працівники поліції не представилися та не повідомили про здійснення відеофіксації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», звертаючись до особи або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та на вимогу особи пред`явити службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією.

Крім того, працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 конкретної причини зупинки транспортного засобу, обмежившись запитанням щодо того, чому він рухається у вказаному місці.

При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху України, що стало підставою для зупинки транспортного засобу.

З відеозапису вбачається, що в ході спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки (Clip-6 21:19:30; 21:19:37). При цьому ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд (Clip-9 21:19:40).

Водночас суд звертає увагу на невідповідність часу, зазначеного у направленні на огляд на стан алкогольного сп`яніння, фактичному перебігу подій, зафіксованому на відеозаписі. Так, у направленні зазначено час 21:15, тоді як відповідно до відеозапису на цей момент працівники поліції ще не встановили у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а між собою обговорювали питання щодо того, який екіпаж здійснюватиме подальші процесуальні дії відносно особи.

Таким чином, зазначений у направленні час не узгоджується з фактичною послідовністю подій, зафіксованою на відеозаписі, що ставить під сумнів достовірність відомостей, внесених до вказаного документа.

Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, що не відповідає послідовності процесуальних дій та фактично позбавляло особу можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права під час їх проведення.

Також суд звертає увагу на наявність розбіжностей у часових показниках, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та долучених до справи документах, із фактичним часом подій, зафіксованим на відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.

Наведені розбіжності не мають формального характеру, оскільки стосуються обставин, які мають безпосереднє значення для встановлення події адміністративного правопорушення та послідовності вчинення працівниками поліції процесуальних дій. За таких обставин суд позбавлений можливості достовірно встановити фактичні обставини події та перевірити відповідність відомостей, викладених у протоколі та інших матеріалах справи, фактичним обставинам, зафіксованим на відеозаписах.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з положенням ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, оцінивши вимоги чинного законодавства та наявні у справі докази в їх сукупності, суддя доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,- закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ