Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №357/11367/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11367/26

3/357/3555/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Руслан Озадовський, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувають матеріали справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 675716 від 26.05.2026 вбачається, що 26.05.2026 о 07 год. 36 хв. гр. ОСОБА_1 , рухаючись в Київській області, м. Біла Церква, по вул. Полковника Коновальця, 25, керував транспортним засобом марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці чи у найближчому медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду письмове клопотання, в якому виклав свої пояснення по суті справи та просив розглянути справу за його відсутності.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив про відсутність належної правової підстави для його зупинки, зокрема відсутність фіксації працівниками поліції порушення ним Правил дорожнього руху України, а також порушення безперервності відеозапису з нагрудної камери працівника поліції. У зв`язку з викладеним просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Суддя, виходячи з норм статтей 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Її неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

Суддя, дослідивши клопотання та матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015).

Так, згідно з п. 2 Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В свою чергу, у відповідності до п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З огляду на викладене, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідним є належне підтвердження факту відмови особи від проходження огляду на стан сп`яніння у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 , водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Отже, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у відмові водія на законну вимогу працівника поліції пройти такий огляд у встановленому порядку, тоді як суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується умисною формою вини.

Так, з дослідженого судом відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, долученого до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 (Clip-2).

При цьому суддя звертає увагу, що досліджений відеозапис не містить фіксації моменту зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , не зафіксовано повідомлення працівниками поліції конкретної причини зупинки та обставин, які стали її підставою.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортний засіб лише у визначених законом випадках. Частиною 3 цієї статті передбачено обов`язок поліцейського поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Таким чином, для оцінки правомірності подальших дій працівників поліції суду необхідно встановити, з якої саме підстави було зупинено транспортний засіб та чи відповідала така підстава вимогам ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Однак наданий суду відеозапис починається о 07:44:21 (Clip-0), тоді як згідно з протоколом про адміністративне правопорушення транспортний засіб ОСОБА_1 було зупинено о 07:36:50. Отже, відеозапис не охоплює понад сім хвилин подій, що передували моменту, з якого здійснюється відеофіксація.

Разом з тим, із відеозапису вбачається, що на місце події прибуває інший екіпаж працівників поліції, після чого працівник поліції першого екіпажу передає йому нагрудну відеокамеру та залишає місце події. Надалі процесуальні дії щодо ОСОБА_1 здійснюються вже працівниками іншого екіпажу. При цьому момент зупинки транспортного засобу, обставини, що безпосередньо їй передували, та повідомлення водію конкретної причини зупинки, як зазначалося вище, відеозаписом не зафіксовані.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити, чи мало місце порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, яке могло бути підставою для зупинки транспортного засобу, а також чи була така підстава повідомлена останньому у встановленому законом порядку.

Зазначені обставини мають істотне значення для оцінки подальших дій працівників поліції, оскільки саме після зупинки транспортного засобу працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. За відсутності відеофіксації початкового етапу спілкування суд позбавлений можливості перевірити повну послідовність подій, встановити обставини, за яких у працівників поліції виникли підстави для проведення огляду, та надати належну оцінку законності вимоги про проходження такого огляду.

Суддя звертає увагу, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 : «у вас було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння» (Clip-0 07:44:59). Водночас момент виявлення зазначених ознак, а також обставини, за яких працівником поліції вони були встановлені, на дослідженому судом відеозаписі не зафіксовані. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості перевірити, на підставі яких саме обставин працівником поліції було зроблено висновок про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння.

Частиною 1 статті 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

Статтею 265-2 КУпАП визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), втому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Однак, матеріали справи не містять доказів про тимчасове затримання транспортного засобу та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що викликає сумніви у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів адміністративного провадження.

За таких обставин у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо дотримання працівниками поліції вимог законодавства під час фіксації адміністративного правопорушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється, зокрема, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи в його вчиненні.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд приходить до висновку, що наявні у справі докази не узгоджуються між собою та не дають можливості достовірно встановити обставини, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та подальшого складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.

Сам факт відмови особи від проходження огляду не може розглядатися відокремлено від дотримання працівниками поліції встановленого законом порядку проведення такого огляду та наявності передбачених законом підстав для його проведення.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відмовою від проходження огляду необхідно достовірно встановити не лише факт такої відмови, а й те, що вимога працівника поліції про проходження огляду була законною та пред`явлена за наявності передбачених законом підстав.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не є належними, допустимими, достовірними та достатніми для беззаперечного встановлення факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяРуслан ОЗАДОВСЬКИЙ