Вирок від 28 вересня 2026 р. у справі №357/17230/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17230/26

1-кп/357/1299/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий суддя - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, без виклику учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116030000382 від 08 вересня 2026 року стосовно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, із професійно-технічною освітою, непрацюючий, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України,

учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_7 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник – ОСОБА_8 , установив таке.

І. Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження і визнані судом доведеними.

05 травня 2026 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі№ 357/5513/26,винесена постанова, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2, ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень та направлено ОСОБА_3 , як особу, що вчинила домашнє насильство для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці.

В подальшому 03 червня 2026 року вказана постанова Білоцерківського міськрайонного суду від 05 травня 2026 року направлена для виконання до Білоцерківської міської ради та ОСОБА_3

24 червня 2026 року представником Управління з питань молоді та спортуБілоцерківської міської ради ОСОБА_3 надіслано лист з вимогою з`явитися до вказаного Управління для проходження програми для кривдників.

Крім того, 07 серпня 2026 року поліцейським сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_9 вручено ОСОБА_3 , під розписку, копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2026 року у справі № 357/5513/26. При цьому, останньому роз`яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вищевказаною постановою суду, явки протягом трьох робочих днів до Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради Київської області для проходження зазначеної програми та попереджено про кримінальну відповідальність за неявку або ухилення від проходження програми для кривдників, передбачену ст. 390-1 КК України.

Також, 19 серпня 2026 року поліцейським сектору протидії домашньому насильству відділу взаємодії з громадами Білоцерківського РУП ГУНП вКиївській області ОСОБА_9 повторно вручено ОСОБА_3 , під розписку, копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2026 року у справі № 357/5513/26. При цьому, останньому роз`яснено про необхідність проходження програми для кривдників за вищевказаною постановою суду, явки протягом трьох робочих днів до Управління з питань молоді та спорту Білоцерківської міської ради Київської області для проходження зазначеної програми та попереджено про кримінальну відповідальність за неявку або ухилення від проходження програми для кривдників, передбачену ст. 390-1 КК України

Однак, ОСОБА_3 являючись особою, яка вчинила домашнє насильство, до якого постановою Білоцерківського міськрайонного судуКиївської області від 05 травня 2026 року у справі № 357/5513/26 вирішено питання про направлення на проходження програми для кривдників, передбаченої ЗакономУкраїни «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк 3 (три) місяці, з 07 серпня 2026 року по теперішній час, достовірно знаючи про накладенийна нього судом обов`язок проходження програми, не зважаючи на те, що був належним чиномповідомлений про необхідність прибуття уповноваженими на те органами, при цьому маючи реальну можливість для її проходження, усвідомлюючи наслідки ухилення від проходження зазначеної програми за відсутності поважних причин, умисно ухилився від проходження програми для кривдників, застосованоївказаним судом.

Отож, за вказаних обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений статтею 390-1 КК України, тобто умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якого такий захід застосований судом.

ІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинуваченого не здійснювався.

Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ІІІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання, суд визнає: щире каяття.

Обставини передбачені ч. 1 ст. 67 КК України, прокурором не заявлялися.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Отже, якщо в обвинувальному акті прокурором не заявлені обставини, які обтяжують покарання, суд позбавлений можливості їх установлювати на власний розсуд, оскільки це погіршує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

ІV. Мотиви призначення покарання.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання, звільняє від покарання чи від його відбування у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, або застосовує інші заходи, передбачені законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання:

1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;

2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;

3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до практики Верховного Суду, що міститься в постанові від 23 червня 2020 року, у справі № 171/8/17, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення повинна враховуватися судом як загальна засада призначення покарання не лише на підставі належності відповідного правопорушення до певного виду (ст. 12 КК України), але і з обов`язковим урахування конкретних обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що санкція ст. 390-1 КК України, передбачає покарання у виді пробаційного нагляду на строк до двох років або обмеження волі на той самий строк.

З наявних у матеріалах справи доказів, судом установлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий (а.с. 55), медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не отримує (а.с. 57), одружений (а.с. 58), має на утриманні неповнолітніх дітей: сина – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 59-62), за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 64).

Отже, зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, конкретні обставини його вчинення: умисну форму вини, кількість епізодів – один, тощо, установлені вище дані про особу ОСОБА_3 та з огляду на обставини, які пом`якшують покарання – щире каяття, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що досягнення мети визначеної у ст. 50 КК України, а саме виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення, як ним, так і іншими особами нових кримінальних правопорушень можливе шляхом призначення покарання, передбаченого ст. 390-1 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік та покладенням обов`язків, передбачених ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

V. Мотиви ухвалення інших рішень.

З огляду на вид призначеного покарання, суд не бачить підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 374, 381-382, 392, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити йому покарання, передбачене санкцією вказаної норми, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Згідно із ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, зобов`язати ОСОБА_3 , протягом строку пробаційного нагляду, виконувати такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною программою.

Строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації, за місцем його проживання.

Роз`яснити, що притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов`язку пройти таку програму (ч. 9 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року № 2229-VIII).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області, протягом тридцяти днів з дня отримання його копії, але не з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя

Білоцерківського міськрайонного суду ОСОБА_11

Київської області