Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №357/17172/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/17172/26

3/357/5121/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.09.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олена Гавенко розглянувши матеріали, що надійшли з Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2 , стрілець-помічник гранотометника відділення охорони взводуохорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , солдат, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, –

У С Т А Н О В И В:

21.03.2026 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 83 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу під час мобілізації, призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 21.03.2026 зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважається таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків.

Разом із тим, наказом коменданта Білоцерківського району № 253 від 09.09.2026 визначено проведення 09.09.2026 заходів спільного патрулювання уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_3 з працівниками поліції на території Київської області. Додатком 1 до вказаного наказу визначено особовий склад, який залучається для спільного патрулювання з метою перевірки військово-облікових документів у резервістів та військовозобов`язаних. Відповідно до даного додатку до наказу вбачається, що солдат ОСОБА_1 увійшов до особового складу групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 у ролі старшого 6 групи оповіщення.

Зі змісту вказаного наказу вбачається, що ОСОБА_1 тимчасово, в період часу з 05:00 год. до 22:00 год. 09.09.2026, уповноважено правом здійснювати перевірку військово-облікових документів у резервістів та військовозобов`язаних, тобто тимчасово наділено організаційно-розпорядчими повноваженнями по відношенню до вказаних категорій громадян.

Крім того, наказом № 253 від 09.09.2026 ОСОБА_1 як старшого групи оповіщення наділено організаційно-розпорядчими повноваженнями щодо роботи самої групи в частині організації її діяльності та координації дій особового складу групи.

Таким чином, старший групи оповіщення, солдат ОСОБА_1 в період часу з 05:00 год. до 22:00 год. 09.09.2026 був тимчасово наділений організаційно - розпорядчими повноваженнями, тобто відповідно до примітки 1 до ст. 425 КК України вважався військовою службовою особою.

Пунктом 2 вищезазначеного наказу коменданта Білоцерківського району № 253 від 09.09.2026 визначено обов`язок особового складу груп оповіщення діяти відповідно до повноважень, визначених у керівних документах.

Доведення до відома особового складу групи оповіщення, у тому числі, ОСОБА_1 , службових обов`язків, покладених на них у ході здійснення заходів оповіщення, підтверджується відміткою про ознайомлення ОСОБА_1 у Журналі інструктажу особового складу груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом із тим, старший групи оповіщення, солдат ОСОБА_1 , тимчасово являючись військовою службовою особою і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують його діяльність, став на шлях їх порушень та скоїв адміністративне правопорушення за наступних обставин.

Так, в період часу з 05:00 год. до 22:00 год. 09.09.2026 група оповіщення, до якої увійшов солдат ОСОБА_1 як старший групи, здійснювала перевірку військово-облікових документів у резервістів та військовозобов`язаних у межах міста Біла Церква.

Згідно наявного запису у Журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, 09.09.2026 солдат ОСОБА_1 отримав відповідний пристрій (портативний відеореєстратор Motorola) для забезпечення відеофіксацїї заходів оповіщення.

У подальшому, після чергування, 09.09.2026 о 20 годині ЗО хвилин солдат ОСОБА_1 здав відеореєстратор відповідальній посадовій особі ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Разом з тим, із матеріалів службової перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що старшим групи оповіщення, солдатом ОСОБА_1 09.09.2026 в порушення вимог законодавства не забезпечено здійснення безперервної відеофіксації здійснених заходів оповіщення, що підтверджується наявністю періодів відсутності відеозапису на виданому йому портативному відеореєстраторі.

Так, порядок застосування працівниками ТЦК та СП засобів фото- та відеофіксації регулюється відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ, Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532.

Частиною 6 ст. 22 розділу IV Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено конкретний стандарт, якого необхідно дотримуватись в частині, що стосується використання засобів фото- та відеофіксації під час здійснення заходів оповіщення громадян та перевірки їх військово-облікових документів, а саме: «під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX вимоги, зазначені у ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», щодо здійснення уповноваженими представниками ТЦК та СП фото- і відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються через три місяці з дня опублікування цього Закону (17.04.2024).

Тобто вищезазначена норма з 17.07.2024 стала чинною для всіх уповноважених представників ТЦК та СП, а також з того часу є обов`язковою для виконання.

Крім того, дана норма додатково зазначена постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а саме: п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, а також п.п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Разом із тим, 06.08.2024 Міністерством оборони України видано наказ № 532, яким затверджена «Інструкція із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації» (далі - Інструкція).

Так, відповідно до вимог розділу II ч. 5 Інструкції, включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином, встановлено, що солдат ОСОБА_1 порушив вимоги зазначеного законодавства, не забезпечив безперервну фіксацію на портативний відеореєстратор здійснених заходів оповіщення. Як наслідок, останнім створено передумови для порушення встановленого порядку виконання службових обов`язків та зниження рівня військової дисципліни, а також неможливості у подальшому об`єктивно встановити обставини та правомірність дій членів групи оповіщення у разі виникнення спірних чи конфліктних ситуацій. Крім того, допущеною недбалістю створено загрозу неефективного та неналежного проведення заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних.

Тим самим солдат ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 , не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, вину визнав, просив суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Частиною другою статті 172-15 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

Об`єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов`язків характеризує, перш за все, об`єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов`язки, або хоча і діє, але виконує ці обов`язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.

Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року справі № 185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що винний зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається..

Відповідно до ст. ст. 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).

Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

До протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказу надано наступні документи: доповідна начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 майора ОСОБА_2 , рапорт Т.в.о.Начальника відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , письмове пояснення ОСОБА_1 , журнал обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт памяті копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_3 , витяг із наказу коменданта Білоцерківського району №153 від 09.09.2026, журнал особового складу груп оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 , журнал проведення щоденного інструктажу з питань дотримання групами оповіщення антикорупційного законодавства, витягом із наказу №83 від 21.03.2026, службова характеристика медична характеристика, службова картка, паспрот, військовий квиток серії НОМЕР_1 , пояснення ОСОБА_4 , відомості про обставини правопорушення прокуророа Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону Оксана Баженова, витяг із наказу №232 від 15.08.2026, заява ОСОБА_1 .

Суддею встановлено, що солдат ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки військовослужбовця - старшого групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , 09.09.2026 упродовж дня під час виконання своїх службових обов`язків у складі групи оповіщення, всупереч вимогам ч. 6 ст. 22 розділу IV Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, п. п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, розділу II ч. 5 Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, З Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували службову діяльність військовослужбовця, діючи в умовах особливого періоду та воєнного стану, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині неорганізації та незабезпечення здійснення безперервної відеофіксації здійснених заходів оповіщення за допомогою виданого портативного відеореєстратора.

Допущені солдатом ОСОБА_1 порушення вимог законодавства призвели до того, що дії особового складу, залученого до групи оповіщення, у ході здійснення ними 09.09.2026 в межах міста Біла Церква перевірки військово-облікових документів у резервістів та військовозобов`язаних лишилися незафіксованими у повному обсязі, що унеможливило належний та об`єктивний контроль за належним виконанням 09.09.2026 військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 своїх службових обов`язків під час здійснення заходів оповіщення. Вказані обставини створюють загрозу для неефективного виконання ІНФОРМАЦІЯ_2 заходів зі сповіщення та призову громадян на військову службу.

За встановлених обставин, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 , встановлена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При призначенні ОСОБА_1 , виду та міри адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, характеристику з місця служби, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, його ставлення до вчиненого.

Обставин, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , є визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суддя вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 2 ст. 172-15, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

СуддяОлена ГАВЕНКО