Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №159/2199/26
Суддя: Грідяєва М. В.
Справа № 159/2199/26
Провадження № 2/159/1813/26
КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.
при секретарі Шокот С.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковель в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи на те, що 25.06.2023 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики №78315541, згідно якого відповідачу був наданий кредит шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу, відповідно якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передає (відступає) за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17200 грн., з яких: 4300 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12900 грн. заборгованість за відсотками. Договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, підписані електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача, відповідно до яких кредит надається в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. Просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 78315541 в розмірі 17200 грн., 2662 грн. 40 коп. судовий збір.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно клопотання в позові, відповіді на відзив просить розглядати справу без його участі, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно відзиву на позов та письмовому поясненню, позов не визнають, просять в позові відмовити, вказуючи на те, що позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості по кредитному договору, її розмір та розрахунок, наявність заборгованості не підтверджена первинними бухгалтерськими документами, відповідача не було повідомлено про зміну кредитора, ставить під сумнів укладання договору позики відповідачем, існування договору факторингу між ТОВ “1 Безпечне Агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія “Європейська агенція з повернення боргів” до договору позики, враховуючи його укладання раніше аніж договір позики, відсутністю розрахунку заборгованості, відповідач не повинен сплачувати відсотки за користування кредитом, так як є військовослужбовцем.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором обґрунтованим частково та таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно договору позики №78315541 від 25.06.2023 року, між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 4300 грн. на 30 днів, із сплатою процентів 2,5 % в день. Позичальник отримав кредит в розмірі 4300 грн., що підтверджується довідкою ТОВ «ФК Фінекспрес» про перерахування 4300 грн. 25.06.2023 року на номер платіжної картки, зобов`язався повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки, передбачені договором та додатками до нього.
Згідно договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року та додаткової угоди до нього ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передала (відступила) за плату належні права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняла права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, відповідно якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в розмірі 17200 грн., з яких: 4300 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12900 грн. заборгованість за відсотками.
Відповідно до ст.ст.205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином, між відповідачем та первісним кредитором укладено кредитний договір, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора з умовами якого відповідач ознайомився та погодився, в зв`язку з чим твердження відповідача про недоведеність укладання договору є необгрунтованим. Твердження відповідача про перехід права вимоги також не заслуговують на увагу, так як право вимоги до позивача за договором позики перейшло на підставі додаткової угоди до договору факторингу.
Відповідно до ст.1054 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.ст.526, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, згідно з умовами договору. При неналежному виконанні зобов`язань, вони припиняються внаслідок розірвання договору, сплачується неустойка, відшкодовуються збитки.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором виконувалось не належним чином, в зв`язку з чим утворилась заборгованість , яка з розрахунку позивача становить 17200 грн., з яких: 4300 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12900 грн. заборгованість за відсотками.
На думку суду наведений позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим з наступних підстав.
Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією рсійської федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Згідно довідки в\ч ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у в\ч НОМЕР_1 з 16.09.2023 року по даний час.
Враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем він має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції та пеню за невиконання зобов`язань за кредитним договором.
Пункт 15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26.12.2018 у справі №522/12270/15, від 14.05.2021 у справі №502/1438/18, від 24.02.2022 у справі №591/4698/20, від 12.05.2022 у справі №336/512/18, від 18.01.2023 у справі №642/548/21.
Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
В зв`язку з звільнення від обов`язку сплати відсотків відповідачем суд вважає недоцільним перевіряти розмір нарахованих відсотків за користування кредитом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення процентів в розмірі 12900 грн. за кредитним договором не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за договором позики №78315541 від 25.06.2023 року в розмірі 4300 грн. заборгованість за тілом кредиту.
Клопотання позивача та відповідача про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягають, так як в матеріалах цивільної справи наявні письмові докази на підставі, яких судом встановлені фактичні обставини, які підлягають доведенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволеної суми позову в розмірі 4300 грн., сплаченого судового збору в розмірі 2662 грн. 40 коп., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. (4300 х 2662,40 : 17200 грн.).
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.205, 207, 253, 259, 638, 509 ЦК України, ст.ст.12, 83, 84, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України,
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» – заборгованість за договором позики №78315541 від 25 червня 2026 року в розмірі 4300 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп
В іншій частині позову – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Судове рішення складено 30.09.2026 року.
Суддя:М. В. ГРІДЯЄВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua