Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №157/1156/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1156/26

Провадження №2/157/773/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого – судді Гамули Б.С.,

з участю: секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,

встановив:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання, як повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач у справі є батьком позивачки. Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12.02.2018 змінено розмір аліментів, визначений рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.05.2017, та ухвалено стягувати зі ОСОБА_1 на утримання дочок аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня вступу рішення в законну силу та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Тепер, ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка досягла повноліття і стягнення аліментів на її утримання припинено. Однак, ОСОБА_2 продовжує навчатися в ІV Загальноосвітньому ліцеї спортивного профілю імені ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гданськ до 31 серпня 2026 року та потребує матеріальної допомоги батьків на період навчання, оскільки власного заробітку вона немає. Мати позивачки не має можливості самостійно надавати їй допомогу в період навчання в тому розмірі, якого вона потребує для забезпечення хоча б мінімальних потреб на харчування, одяг, засоби гігієни, плату навчальних посібників, канцелярського приладдя для навчання та інше. Відповідач є особою з інвалідністю 3 групи, отриману внаслідок захисту Батьківщини, працює водієм у місцевого підприємця та отримує заробітну плату, а тому має можливість надавати позивачці матеріальну допомогу на період навчання.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просить суд стягнути з відповідача в її користь аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до закінчення навчання або до досягнення нею 23-річного віку.

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав у зв`язку з їх необґрунтованістю. Позивачка завершила навчання, а доданий до позовної заяви апостиль з бюро перекладів «Консул» не є належним доказом, оскільки ні оригіналу, ні копії довідки з навчального закладу позивача до позову не долучила, переклад нотаріально не завірений. На цей час матеріальне становище відповідача не дає йому можливості сплачувати аліменти на навчання доньки ОСОБА_3 . Зараз він сплачує аліменти на навчання старшої доньки ОСОБА_4 в розмірі 1500 гривень, має на утриманні ще двох малолітніх дітей, є особою з інвалідністю 3 групи, в зв`язку з чим постійно потребує лікування. Відповідач працює водієм у ФОП ОСОБА_5 та отримує заробітну плату, розмір якої після відрахувань складає 8647 гривень. З цих коштів він сплачує аліменти на утримання старшої доньки від першого шлюбу ОСОБА_4 та утримує ще двох малолітніх дітей. Щороку, не менше трьох разів відповідач змушений проходити лікування травм, отриманих внаслідок захисту Батьківщини, і на це лікування також необхідні кошти, незважаючи на те, що таку допомогу він має отримувати безкоштовно.

Позивачка не надала належних і допустимих доказів на підтвердження можливості відповідача надавати матеріальну допомогу в такому розмірі, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

У відповіді на відзив позивачка зазначила, що наведені у відзиві доводи є необґрунтованими й такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Зокрема, щодо перекладу документа з польської мови, то ОСОБА_2 зазначила, що між Україною та Республікою Польща діє договір про правову допомогу та правові відносини в цивільних і кримінальних справах від 24.05.1993, відповідно до якого офіційні документи, складені або засвідчені компетентними органами однієї договірної сторони, приймаються на території іншої договірної сторони без консульської легалізації чи апостилювання. Норми Цивільного процесуального кодексу України також не містять вимоги про обов`язкове нотаріальне посвідчення перекладу кожного документа, складеного іноземною мовою. Однак, з метою усунення будь-яких сумнівів у суду позивачка додатково подає оригінал належним чином виконаного перекладу документа українською мовою, що повністю підтверджує факт продовження навчання. Твердження відповідача щодо сплати аліментів на старшу дочку не відповідають фактичним обставинам, оскільки виконавче провадження №78771965 завершено. Таким чином, на момент розгляду справи відсутні докази того, що відповідач фактично продовжує виконувати рішення суду та несе постійний обов`язок зі сплати аліментів у межах зазначеного виконавчого провадження. Щодо свого майнового стану відповідач посилається виключно на розмір своєї заробітної плати та зазначає про скрутне матеріальне становище. Разом із тим, він не повідомив суд про всі джерела своїх доходів. Із самого відзиву вбачається, що відповідач є особою з інвалідністю, яка настала внаслідок захисту Батьківщини. Відповідно до законодавства України такі особи мають право на пенсію по інвалідності, розмір якої відповідно до офіційної інформації Пенсійного фонду України може становити від 9 478 грн і більше залежно від групи інвалідності, грошового забезпечення та інших визначених законом показників. Отже, наведений відповідачем розрахунок його доходів є неповним та не відображає його реального матеріального стану. У зв`язку з цим твердження відповідача про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу є недоведеними.

Позивачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав із підстав, зазначених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення відповідача, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення повністю.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 . Як зазначено у позові та не заперечується відповідачем, шлюб між батьками позивачки було розірвано.

З витягу з реєстру територіальної громади №2026/009075340 від 03.06.2026, відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2951775 від 29.06.2026 встановлено, що позивачка ОСОБА_2 проживає окремо від свого батька – відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 12.02.2018 змінено розмір аліментів, які стягувалися зі ОСОБА_1 , визначений рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.05.2017 у справі №157/2011/17, та стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі по 1000 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з дня вступу рішення в законну силу. Як вбачається з наданої позивачем інформації, зґенерованої з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавче провадження №78771965 від 06.08.2025 про стягнення зі ОСОБА_1 аліментів на корись ОСОБА_7 станом на 18.07.2026 звершено. На час пред`явлення цього позову позивачка досягла повноліття, а стягнення аліментів на її утримання припинено.

З довідки секретаря ІV Загальноосвітнього ліцею спортивного профілю імені ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гданськ №4LOzOMS.SU.4316.61/2026.DW від 10.06.2026, переклад якої з польської на українську мову виконаний перекладачем Бюро перекладів «Консул», вбачається, що позивачка ОСОБА_2 з 01 вересня 2022 року навчається в 4G класі вказаного вище навчального закладу. Термін закінчення навчання – 31 серпня 2026 року.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Виходячи з наведеного вище, відповідач як батько, зобов`язаний брати участь в утриманні своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Згідно зі ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З дослідженої судом довідки про доходи, виданої ФОП ОСОБА_5 26.07.2026 за №1, встановлено, що ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів і його місячна зарплата складає 8647 гривень. Крім того, з довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 31.08.2026 №0300-0506-7/71118 вбачається, що відповідач перебуває на обліку як отримувач пенсії по інвалідності, розмір якої становить 11879 грн 38 к. на місяць.

Також суд встановив, що ОСОБА_1 має на утримання двох малолітніх дітей від другого шлюбу: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 .

Відповідно до ст. 182 СК України враховуючи в стан здоров`я та матеріальне становище позивачки й відповідача, наявність в останнього інших дітей, суд визначає аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, вважаючи, що такий їх розмір буде достатнім для задоволення розумних матеріальних потреб позивачки та не буде надмірним матеріальним тягарем для відповідача.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд, задовольняючи позовні вимоги, стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі, що дорівнює мінімальному розміру судового збору за вимогу майнового характеру.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягувати зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 червня 2026 року та до закінчення ОСОБА_2 навчання, але не далі, як до досягнення нею 23-річного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути зі ОСОБА_1 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий: Б.С. Гамула