Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №154/3342/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3342/26

3/154/1229/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від органів Національної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734154 від 01 серпня 2026 року, ОСОБА_1 01 серпня 2026 року о 01 год 13 хв у м. Володимирі по вул. Ковельській керував автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: нечіткою мовою, тремтінням пальців рук та зіницями очей, які не реагували на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 було відсторонено.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважні причини неявки до суду не подав.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язкова участь особи при розгляді справ за ст. 130 КУпАП законом не передбачена.

Суд також враховує підхід Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якого сторони мають у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнаватися про стан відомого їм судового провадження.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у ній доказів.

Щодо правового регулювання та складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), заява №16437/04, п. 43, зазначено, що доведення поза розумним сумнівом може випливати із сукупності ознак або неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху, зокрема, належать водії транспортних засобів.

Цією ж нормою встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, відповідно до їх п. 1.1 встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Отже, встановлені Правилами дорожнього руху обов`язки є обов`язковими для водія як учасника дорожнього руху та не можуть виконуватися ним вибірково залежно від власного розсуду.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова від проходження огляду є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Для встановлення складу цього правопорушення не вимагається доведення фактичного перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Юридично значущими є факт керування транспортним засобом, наявність передбачених нормативними актами ознак, які давали поліцейському законні підстави направити водія на огляд, дотримання встановленої законом процедури та свідома й однозначна відмова водія від проходження такого огляду.

Таким чином, за наявності передбачених законом підстав проходження огляду є не правом водія, реалізація якого залежить від його власного бажання, а покладеним на нього законом обов`язком.

У рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 та №25624/02, п. 57, Суд звернув увагу на особливий регуляторний режим у сфері дорожнього руху, зумовлений потенційною здатністю використання транспортних засобів спричиняти тяжку шкоду, та на відповідні обов`язки і відповідальність, які приймають на себе особи, що вирішують керувати транспортними засобами.

Такий підхід узгоджується зі встановленим п. 2.5 Правил дорожнього руху України обов`язком водія пройти огляд у разі наявності законної вимоги поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на відповідний стан.

У передбачених ст. 266 КУпАП випадках огляд проводиться у закладах охорони здоров`я, яким надано право на його проведення.

Огляд у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, а огляд та складення висновку за його результатами проводяться у присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Порядок реалізації зазначених положень деталізовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу I цієї Інструкції до ознак наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, віднесено, зокрема, наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння, крім запаху алкоголю з порожнини рота, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або, навпаки, підвищену жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродну блідість.

Відповідно до п. 12 розділу I Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу II Інструкції №1452/735 передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку таких осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду та проведення такого огляду визначено також постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до п. 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з установленими ознаками такого стану.

За змістом п. 7 Порядку №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості їх застосування — у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає виявлені ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Щодо доказів та встановлених судом обставин

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом належних, допустимих, достовірних та взаємоузгоджених доказів.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734154 від 01 серпня 2026 року зафіксовано час, місце та зміст інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення: керування автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , за наявності ознак наркотичного сп`яніння та відмову від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та зафіксовано його відмову від проходження огляду.

Направлення підписане ОСОБА_1 .

До матеріалів справи долучено також розписку про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

Водночас вирішальне доказове значення для встановлення безпосередніх обставин події має досліджений судом відеозапис.

На відеозаписі безпосередньо зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобілем «Skoda Fabia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та його подальше зупинення працівниками поліції.

Причиною зупинки стало порушення водієм вимог дорожнього знаку 4.10 «Круговий рух», за що поліцейським було вжито заходів реагування за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Отже, факт керування транспортним засобом встановлений не зі змісту самого лише протоколу, а безпосередньо зафіксований технічним засобом відеозапису.

Після зупинення ОСОБА_1 було роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Під час подальшого спілкування працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про наявність підозри щодо можливого вживання ним наркотичних засобів та/або лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції.

Поліцейський повідомив ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки, зокрема нечітку мову, тремтіння пальців рук та відсутність реакції зіниць очей на світло.

Зазначені прояви відповідають передбаченим п. 4 розділу I Інструкції №1452/735 ознакам наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суд при цьому не надає самим цим ознакам значення доказу фактичного перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Їх юридичне значення полягає в тому, що вони створювали передбачену законом об`єктивну підставу для направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я з метою проведення огляду та підтвердження або спростування виниклої у поліцейського підозри.

Працівник поліції чітко запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, роз`яснив порядок проходження такого огляду та правові наслідки відмови.

ОСОБА_1 від запропонованого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився.

Відмова ОСОБА_1 безпосередньо зафіксована відеозаписом та була висловлена після того, як йому було повідомлено підстави для проведення огляду, запропоновано пройти його у передбаченому законом місці та роз`яснено наслідки відмови.

Працівник поліції повторно переконався у позиції ОСОБА_1 , після чого повідомив йому, що у зв`язку з відмовою від проходження огляду щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, зміст відеозапису не залишає сумніву в тому, що ОСОБА_1 правильно розумів зміст запропонованої йому процедури, усвідомлював правові наслідки її непроходження та свідомо відмовився від огляду.

У подальшому працівник поліції оголосив ОСОБА_1 зміст складеного протоколу про адміністративне правопорушення.

Зауважень щодо викладених у протоколі обставин ОСОБА_1 не висловив та протокол підписав.

ОСОБА_1 також підписано направлення на огляд до закладу охорони здоров`я.

Суд не оцінює сам по собі підпис ОСОБА_1 у зазначених документах як доказ його винуватості чи визнання вини.

Водночас ці обставини у сукупності з відеозаписом підтверджують, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом складених щодо нього матеріалів, характером виявлених ознак, необхідністю проходження медичного огляду та правовими наслідками відмови від нього.

Розписка про відсторонення від керування транспортним засобом ОСОБА_1 не підписана.

Однак відеозаписом безпосередньо зафіксовано, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про відсторонення від керування транспортним засобом, ознайомив його зі змістом відповідного документа та у його присутності зафіксував факт такого ознайомлення.

За таких обставин відсутність підпису ОСОБА_1 на розписці не спростовує встановленого відеозаписом факту повідомлення його про відсторонення від керування.

Суд також враховує, що працівник поліції неодноразово запитував ОСОБА_1 , чи вживав він наркотичні засоби або лікарські препарати, що можуть знижувати увагу та швидкість реакції.

Чіткої відповіді ОСОБА_1 на ці запитання відеозапис не містить.

Ця обставина сама по собі не має вирішального доказового значення і не використовується судом як доказ перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Предметом цього провадження є не встановлення фактичного перебування ОСОБА_1 у такому стані, а перевірка доведеності його відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Досліджений відеозапис підтверджує, що перед складенням протоколу працівником поліції були послідовно виконані необхідні дії: встановлено факт керування транспортним засобом; виявлено передбачені нормативними актами ознаки можливого наркотичного сп`яніння; повідомлено їх водієві; запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я; роз`яснено порядок та наслідки відмови; після чого ОСОБА_1 свідомо від проходження такого огляду відмовився.

Порушень установленої ст. 266 КУпАП, Інструкцією №1452/735 та Порядком №1103 процедури, які б ставили під сумнів законність вимоги пройти огляд або достовірність зафіксованої відмови, судом не встановлено.

Оцінені у сукупності протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, матеріали щодо відсторонення від керування транспортним засобом та безпосередньо досліджений відеозапис утворюють достатньо вагому, чітку та взаємоузгоджену систему фактичних даних, яка доводить поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у працівника поліції виникли передбачені нормативними актами підстави вважати, що водій може перебувати у стані наркотичного сп`яніння, після чого ОСОБА_1 було належним чином запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я та роз`яснено порядок і наслідки відмови.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку свідомо та однозначно відмовився.

Фактичне перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння для правильної кваліфікації цих дій правового значення не має, оскільки адміністративна відповідальність у цій справі настає за саму відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.

Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення судом не встановлено.

Щодо адміністративного стягнення та судового збору

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водія штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення є безальтернативним.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та встановлені обставини справи, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 23, 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283–285 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 8899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а у разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати ОСОБА_1 .

Суддя І.Р. Вітер