Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №154/3361/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3361/26

3/154/1237/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., за участю секретаря судових засідань Юагдасарової Л.А., а також ОСОБА_1 , захисника Шведа А.І., розглянувши матеріали, які надійшли від органів Національної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року до Володимирського міського суду Волинської області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №717315 від 12 липня 2026 року, ОСОБА_1 12 липня 2026 року о 10 год 51 хв керував транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звуженими зіницями очей, які не реагували на світло, вираженим тремтінням пальців рук та неприродною блідістю, та від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

До матеріалів справи долучено направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зафіксовано виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння та зазначено, що до закладу охорони здоров`я він не доставлявся.

Згідно з довідкою органу поліції ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 строком дії з 06 вересня 2024 року до 06 вересня 2026 року.

02 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав клопотання про передачу цієї справи для вирішення питання про її об`єднання зі справою №154/3171/26, яка перебувала у провадженні іншого судді Володимирського міського суду Волинської області.

Постановою суду від 02 вересня 2026 року в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено, а розгляд справи відкладено для забезпечення ОСОБА_1 можливості реалізувати передбачені ст. 268 КУпАП права.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення не визнав.

Пояснив, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не відмовлявся та був готовий пройти такий огляд у закладі охорони здоров`я. Водночас він бажав прибути до медичного закладу на власному автомобілі Toyota Camry, яким мала керувати його дружина, однак працівник поліції наполягав на тому, щоб він проїхав до закладу охорони здоров`я у службовому автомобілі поліції.

ОСОБА_1 також зазначив, що після складення щодо нього протоколу самостійно прибув до лікарні та пройшов тестування на предмет перебування у стані наркотичного чи алкогольного сп`яніння, за результатами якого такого стану у нього виявлено не було.

Документів, які б підтверджували проходження зазначеного тестування та його результати, суду не подав.

Захисник Швед А.І. підтримав позицію ОСОБА_1 та просив закрити провадження у справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від медичного огляду, а лише висловив бажання самостійно прибути до закладу охорони здоров`я на власному автомобілі під керуванням дружини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисника, безпосередньо дослідивши відеозапис події та оцінивши кожний доказ окремо й докази у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Щодо правового регулювання та складу адміністративного правопорушення

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), заява №16437/04, п. 43, зазначено, що доведення поза розумним сумнівом може випливати із сукупності ознак або неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Саме з урахуванням цього стандарту суд оцінює не окремо взяті документи чи окремі висловлювання ОСОБА_1 , а всю сукупність досліджених доказів, зокрема відеозапис події, зміст зафіксованої на ньому поведінки ОСОБА_1 , виявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння, зміст запропонованого огляду, роз`яснення порядку його проходження та подальші дії особи.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відмова від проходження огляду є самостійною формою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Для встановлення складу цього правопорушення суд не повинен встановлювати фактичне перебування водія у стані наркотичного сп`яніння.

Юридично значущими є факт керування транспортним засобом, наявність передбачених нормативними актами ознак, які давали поліцейському законні підстави направити водія на огляд, дотримання встановленого законом порядку такого направлення та свідоме невиконання водієм обов`язку пройти огляд відповідно до встановленого порядку.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, за наявності передбачених законом підстав проходження такого огляду є не правом водія, реалізація якого та порядок здійснення якого визначаються самим водієм, а встановленим законом обов`язком.

У рішенні Великої Палати Європейського суду з прав людини від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O’Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 та №25624/02, п. 57, ЄСПЛ звернув увагу на особливий регуляторний режим у сфері дорожнього руху, зумовлений потенційною здатністю використання транспортних засобів спричиняти тяжку шкоду, та на відповідні обов`язки і відповідальність, які приймають на себе особи, що вирішують керувати транспортними засобами.

Такий підхід узгоджується зі встановленим п. 2.5 Правил дорожнього руху України обов`язком водія на вимогу поліцейського пройти у встановленому порядку медичний огляд. Особа, яка керує транспортним засобом, не може на власний розсуд змінювати передбачену законом процедуру виконання цього обов`язку або ставити його виконання у залежність від умов, які законом не передбачені.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на відповідний стан.

За змістом ст. 266 КУпАП у передбачених законом випадках огляд проводиться у закладах охорони здоров`я, яким надано право на його проведення.

Огляд у закладі охорони здоров`я здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення, а огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за його результатами проводяться у присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.

Порядок реалізації наведених положень деталізовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу I Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 розділу I цієї Інструкції до ознак наркотичного чи іншого сп`яніння віднесено, зокрема, звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродну блідість або почервоніння обличчя.

Відповідно до п. 12 розділу I Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, на відміну від перевірки на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, встановлення стану наркотичного сп`яніння здійснюється шляхом направлення водія до відповідного закладу охорони здоров`я.

Пунктом 9 розділу II Інструкції №1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, на поліцейського покладено обов`язок забезпечити доставку таких осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду також визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до п. 2 Порядку №1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з установленими ознаками такого стану.

За змістом Порядку №1103 направлення водія до відповідного закладу охорони здоров`я здійснюється поліцейським, а поліцейський забезпечує проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

У разі відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі неможливості їх застосування — у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає виявлені ознаки сп`яніння та дії водія щодо ухилення від огляду.

Наведене нормативне регулювання утворює єдиний встановлений законом порядок перевірки водія за наявності ознак наркотичного сп`яніння: встановлення передбачених нормативними актами ознак такого стану, направлення поліцейським водія до відповідного закладу охорони здоров`я, забезпечення поліцейським його доставки та проведення огляду у встановлений строк і за участю поліцейського.

Щодо доказів та встановлених судом обставин

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , безпосередньо зафіксований дослідженим судом відеозаписом.

На відеозаписі відображено зупинення працівником поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу — тоноване лобове скло, за що обмежився усним попередженням.

Під час подальшого спілкування поліцейський звернув увагу на зовнішні ознаки ОСОБА_1 , які, на його думку, свідчили про можливе наркотичне сп`яніння.

Поліцейський безпосередньо перевірив реакцію зіниць ОСОБА_1 на світло за допомогою ліхтарика та тремтіння пальців його рук.

У протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на огляд зафіксовано звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та неприродну блідість.

Зазначені зовнішні прояви прямо віднесені п. 4 розділу I Інструкції №1452/735 до ознак наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суд при цьому не надає цим ознакам значення доказу того, що ОСОБА_1 фактично перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Їх юридичне значення полягає в іншому — наявність таких ознак створювала передбачену законом підставу для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд з метою підтвердження або спростування відповідної підозри.

Дослідженим відеозаписом встановлено, що працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 не заперечував проти самого факту необхідності такого огляду, однак заявив, що поїде до закладу охорони здоров`я на власному автомобілі, яким керуватиме його дружина.

Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що існує встановлений порядок проведення огляду, та запропонував йому сісти до службового автомобіля поліції для доставлення до закладу охорони здоров`я і проведення відповідного огляду.

Після цього працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також повідомив, що у разі непроходження огляду у встановленому порядку щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Поліцейський також повідомив його про відсторонення від керування транспортним засобом, ознайомив із направленням на огляд та документом щодо відсторонення від керування.

ОСОБА_1 запропонованого поліцейським порядку не виконав та до службового автомобіля для поїздки до закладу охорони здоров`я не прослідував., повідомив, що отримувати протокол не буде.

Під час подальшого спілкування поліцейський перепитав ОСОБА_1 , чи зрозуміло йому, що щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на що останній відповів ствердно.

Таким чином, відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 розумів як зміст запропонованого йому огляду, так і правові наслідки його непроходження у встановленому порядку.

ОСОБА_1 відмовився від підписання складених працівником поліції документів.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу в ньому робиться відповідний запис.

Тому сама по собі відсутність підпису ОСОБА_1 у складених щодо нього документах не спростовує їх змісту, а факт його відмови від підписання документів безпосередньо підтверджується відеозаписом.

Щодо доводу про відсутність двох свідків

Під час складення матеріалів ОСОБА_1 звернув увагу працівника поліції на відсутність двох свідків.

Цей довід не свідчить про порушення встановленої законом процедури.

Статтею 266 КУпАП передбачено застосування поліцейським технічних засобів відеозапису під час відповідних процесуальних дій, а залучення двох свідків передбачено у випадку неможливості застосування таких технічних засобів.

У цій справі перебіг спілкування ОСОБА_1 з поліцейським, повідомлення виявлених ознак, пропозиція пройти огляд у закладі охорони здоров`я, роз`яснення порядку його проходження, поведінка ОСОБА_1 та складення щодо нього адміністративних матеріалів зафіксовані технічним засобом відеозапису.

Отже, необхідності у залученні двох свідків закон у цьому випадку не встановлював.

Щодо доводу ОСОБА_1 про відсутність відмови від огляду

Основним доводом сторони захисту є те, що ОСОБА_1 безпосередньо не заявляв про відмову від огляду, а навпаки погоджувався пройти його у закладі охорони здоров`я, однак бажав прибути туди на власному автомобілі під керуванням дружини.

Суд враховує, що на відеозаписі ОСОБА_1 дійсно не вживає буквального вислову «відмовляюсь від огляду».

Однак зміст відмови у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП не може встановлюватися виключно за наявністю чи відсутністю використання водієм певної словесної формули.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Тому волевиявлення особи повинно оцінюватися з урахуванням усієї сукупності її дій і висловлювань та того, чи виконала вона після належного роз`яснення законну вимогу пройти огляд за процедурою, визначеною законодавством.

У цій справі ОСОБА_1 поставив свою згоду на проходження огляду у залежність від власної умови — самостійного прибуття до медичного закладу на своєму автомобілі під керуванням дружини.

Водночас установленою законом процедурою на поліцейського покладено обов`язок направити особу із встановленими ознаками наркотичного сп`яніння до закладу охорони здоров`я та забезпечити її доставку до такого закладу з метою забезпечення достовірності результатів огляду.

Законодавство не наділяє водія правом в односторонньому порядку визначати обов`язковий для поліцейського спосіб виконання цього обов`язку чи ставити проходження огляду у залежність від прийняття поліцейським запропонованих водієм умов.

При цьому суд не виходить із того, що закон вимагає доставлення водія до закладу охорони здоров`я виключно службовим автомобілем поліції.

Юридично значущим у цій справі є те, що працівник поліції, виконуючи покладений на нього обов`язок забезпечити доставку ОСОБА_1 та проведення огляду, запропонував йому конкретний і законний спосіб такого доставлення, роз`яснив порядок огляду та наслідки його непроходження, однак ОСОБА_1 відмовився виконати запропоновану процедуру й наполягав виключно на власному способі прибуття до медичного закладу.

За таких обставин висловлена ним загальна готовність пройти медичне дослідження за власною умовою не є згодою пройти огляд відповідно до встановленого законом порядку.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 до складення протоколу було зрозуміло, що поліцейський розцінює його поведінку як непроходження огляду у встановленому порядку та що наслідком такої поведінки буде складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Попри це ОСОБА_1 запропонований огляд не пройшов.

Таким чином, сукупність його дій після чіткої пропозиції пройти огляд, роз`яснення порядку його проведення та правових наслідків непроходження свідчить про свідоме невиконання обов`язку пройти огляд відповідно до встановленого порядку.

Щодо посилання на подальше самостійне тестування

ОСОБА_1 посилався на те, що після складення протоколу самостійно прибув до лікарні та пройшов тестування, яке нібито не виявило у нього стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Будь-яких документів на підтвердження цих обставин суду не подано.

Водночас навіть за умови підтвердження самого факту такого подальшого дослідження його результат не спростовував би склад адміністративного правопорушення, яке є предметом розгляду цієї справи.

ОСОБА_1 не інкримінується керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Відповідно предметом доказування у цій справі не є встановлення того, перебував чи не перебував ОСОБА_1 фактично у стані наркотичного сп`яніння.

Йому інкримінується інша, самостійна форма об`єктивної сторони ч. 1 ст. 130 КУпАП — відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку.

Тому юридично значущими є обставини, які існували на момент пред`явлення поліцейським законної вимоги пройти огляд: наявність визначених нормативними актами ознак, законність направлення до закладу охорони здоров`я, реальна можливість пройти огляд у встановленому порядку та поведінка ОСОБА_1 у відповідь на таку вимогу.

Подальше самостійне звернення особи до медичного закладу після завершення процедури оформлення адміністративного правопорушення не є проходженням того огляду, який був запропонований працівником поліції відповідно до ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735 та Порядку №1103.

Більше того, ст. 266 КУпАП прямо встановлює, що огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Огляд у закладі охорони здоров`я за встановленою законом процедурою проводиться у визначений строк та у присутності поліцейського.

Отже, одержаний поза цією процедурою результат самостійно ініційованого дослідження не може підміняти передбачений законом огляд та ретроспективно усунути факт попередньої відмови водія пройти його відповідно до встановленого порядку.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 .

Досліджені судом докази у своїй сукупності є узгодженими та взаємодоповнюючими.

Безпосередньо відеозаписом встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем Toyota Camry, його зупинення працівником поліції, перевірку зовнішніх ознак, повідомлення про виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, роз`яснення встановленого порядку такого огляду та пропозицію проїхати з поліцейськими до медичного закладу.

Наявність зафіксованих у ОСОБА_1 ознак — звужених зіниць, які не реагували на світло, вираженого тремтіння пальців рук та неприродної блідості — давала поліцейському передбачені нормативними актами підстави направити його на огляд на стан наркотичного сп`яніння.

ОСОБА_1 був належним чином поінформований про необхідність пройти такий огляд, розумів зміст вимоги поліцейського та наслідки її невиконання, однак огляд відповідно до запропонованого й установленого законом порядку не пройшов, поставивши його проходження у залежність від власної умови щодо способу прибуття до медичного закладу.

З огляду на це доводи ОСОБА_1 та його захисника не спростовують установлених судом фактичних обставин та не створюють розумного сумніву у доведеності інкримінованого правопорушення.

Суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення суд не встановив.

Тому в задоволенні клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі слід відмовити.

Щодо адміністративного стягнення та судового збору

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення на водія штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таке стягнення є безальтернативним.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення та встановлені обставини справи, суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_1 передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Тому з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 23, 33, 40-1, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283–285 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України, Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 та його захисника Шведа А.І. про закриття провадження у справі — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 8899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а у разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ст. 307 КУпАП, відповідно до ст. 308 КУпАП постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови протягом трьох днів вручити або надіслати особі, щодо якої її винесено.

Суддя І.Р. Вітер