Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №173/2646/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2616/26 Справа № 173/2646/26 Суддя у 1-й інстанції - Островерхова А. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце служби і посада: військова частина НОМЕР_1 , санітарний інструктор навчальної батареї школи фахової підготовки фахівців родів військ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, звільнено від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 29.06.2026 року о 08.30 год. під час ранкової перевірки особового складу було виявлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 , мав явні зовнішні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мовлення, тремор пальців рук. О 09.00 годин ОСОБА_1 направлено до медичного пункту військової частини НОМЕР_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого в організмі ОСОБА_1 виявлено 1,710 % проміле алкоголю. Своїми діями у цій частині ОСОБА_1 вчинив адмінінстративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржену постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх доводів вказує, що він заперечує факт вживання алкогольних напоїв. Зазначає, що особа, яка склала акт огляду від 29.06.2026 року в графу з результатами свідомо внесла запис «згоден», замість «не згоден». Через погане самопочуття (гіпертонічний криз, слабкість, запаморочення) він цього не помітив і підписав акт. Таким чином, акт містить недостовірний запис про його згоду з результатами тесту, а передбачена законом процедура огляду грубо порушена, а тому результати такого огляду є недійсними.

Також ОСОБА_1 вказує, що у справі наявна лише чорно-біла ксерокопія сертифіката приладу АлКонт U800, яка не підтверджує дійсність і повірку приладу, а свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 є прямими підлеглими командира батареї, тобто зацікавленими особами. Показник 1,710 % і зовнішні ознаки пояснюються станом його здоров`я та вжитими напередодні вночі ліками, оскільки він приймав корвалол, настоянку валеріани, настоянку пустирника, ці препарати містять 58-75 об. етілового спирту.

Зазначає, що судом передчасно зроблено висновок про його винуватість у вчиненому адміністративному правопорушенні, оскільки матеріали справи цього не доводять.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги по суті оскарженої постанови, апеляційний суд зважає на те, що відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 1, 2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу; тестом № 00000259 від 29.06.2026 року, згідно із яким ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, результат вимірювання 1,710 % (а.с. 20); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про те, що військовослужбовець ОСОБА_1 був виявлений в стані алкогольного сп`яніння в розташуванні підрозділу військової частини (а.с. 7, 8); поясненням самого ОСОБА_1 , який провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, зазначив, що мав психоемоційне перенапруження, біль у всьому тілі (а.с. 6).

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_1 , та фактичне виконання останнім обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП настає зокрема у випадку появи військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, та яких протягом року було піддано адміністративному стягненню, або в умовах особливого періоду.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, зафіксованого в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою, котре полягає у перебуванні особи — військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння на території військової частини та фактичне виконання останнім обов`язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність досліджених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.

Інструкцією про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України №515 від 10 жовтня 2016 року, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп`яніння у затриманої особи, установлених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, уповноважена посадова особа органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у присутності двох свідків пропонує затриманій особі, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння пройти добровільно тест з використанням спеціальних технічних засобів в органі управління Служби правопорядку (підрозділі Служби правопорядку в гарнізоні). За результатами проведення огляду на стан сп`яніння посадовою особою органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) складається акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписується посадовою особою, яка проводила огляд, та двома свідками.

Відповідно до ч. 6 ст. 266-1 КУпАП під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З наданих матеріалів вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився за допомогою приладу вимірювання концентрації парів алкоголю АлКонт U800, у присутності двох свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , крім того, протокол, акт та чек підписані ОСОБА_1 особисто, зауважень чи незгоди з результатами огляду не висловлював.

Тому апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про те, що особа, яка склала акт огляду від 29.06.2026 року в графу з результатами свідомо внесла запис «згоден», замість «не згоден», - такими, що спростовуються наявними матеріалами справи. У зв`язку із цим доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не визнав результати проведеного 29 червня 2026 року відносно нього огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому мав бути доставлений до закладу охорони здоров`я для проходження медичного огляду, слід також визнати неприйнятними.

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проводився приладом для вимірювання концентрації парів алкоголю АлКонт U800, правильність роботи якого засвідчена свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, засвідчена копія якого наявна у справі (а.с. 19). Підстав для залучення до справи саме оригіналу цього документу не вбачається, апелянт на невідповідність наданої копії оригіналу не посилається.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були присутні під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, а відтак є свідками у розумінні ст. 272 КУпАП, матеріали справи не містять відомостей про їхню упередженість чи необ`єктивність щодо особи правопорушника. Доводи апелянта у цій частині зводяться до припущень.

З урахуванням наведених обставин та приймаючи до уваги вимоги ст. 266-1 КУпАП та Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №515 від 10 жовтня 2016 року, апеляційний суд дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння було проведено з дотриманням вимог закону.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що зовнішні ознаки і показник стану алкогольного сп`яніння 1,710 % проміле алкоголю виявленого у ОСОБА_1 , пояснюються станом його здоров`я та вжитими напередодні вночі ліками, оскільки додані до апеляційної скарги копії медичних документів не підтверджують факту прийому ОСОБА_1 лікарських засобів перед проведенням огляду, а також не містять відомостей про те, що вживання таких лікарських засобів могло призвести до позитивного тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння, тим більше із високим результатом вимірювання у 1,710 % проміле алкоголю.

У цій частині належить додатково зазначити, що визначальним для притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є сам факт перебування його у стані алкогольного сп`яніння на території військової частини або під час виконання ними обов`язків військової служби, який у цьому провадженні встановлений щодо ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. При цьому номенклатура та кількість спиртовмістких рідин, внаслідок вживання яких він прийшов у такий стан, істотного значення для кваліфікації його дій не мають.

Отже, за результатами перегляду оскарженої постанови суд дійшов висновку, що суд першої інстанції при розгляді цієї справи повно, всебічно і об`єктивно дослідив докази у справі, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, надав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про притягнення його до відповідальності, дійшов правильного висновку про наявність в його діях складу цього правопорушення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність. На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його захисту.

Апеляційним переглядом не встановлено порушення судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Постанову Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця