Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №204/10316/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2640/26 Справа № 204/10316/26 Суддя у 1-й інстанції - Дружинін К. М. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 03 серпня 2026 року о 01 годині 00 хвилин громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Дніпро, вул. Артилерійська, буд. 25, керуючи автомобілем «Peugeot 508», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів (таксі) з метою отримання прибутку, а саме надавав послуги перевезення за грошову винагороду, не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець та без отримання відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, чим порушив вимоги ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності». Своїми діями у цій частині ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржену постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, вказує, що викладені у протоколі обставини не підтверджуються належними та допустимими доказами долученими до матеріалів справи, а самі матеріали не містять достатніх фактичних даних, які б свідчили про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що жодних доказів фактичного наданням ним послуг з перевезення пасажира, передачі йому грошових коштів в сумі 1200 грн. або в іншому розмірі, отримання ним доходу від такої діяльності матеріали справи не містять.

Таким чином, фактично зафіксовано лише один епізод перевезення людини додому, який не завершився отриманням будь-якої грошової винагороди. Сам по собі факт приїзду автомобіля за адресою, погодженою під час телефонної розмови, не є достатнім доказом здійснення особою систематичної господарської діяльності.

Також апелянт звернув увагу на те, що долучені до матеріалів справи скриншоти з інтернет-ресурсу OLX взагалі не містять достатніх відомостей для ідентифікації його як автора цих оголошень або особи, яка здійснює зазначену в них діяльність.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Зважаючи на викладене, а також приймаючи до уваги, що за правилами ч. 6 ст. 294 КУпАП їх участь в апеляційному розгляді не є обов`язковою, вважаю за необхідне розглянути апеляційну скаргу за їх відсутності.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Апеляційним переглядом встановлено, що в порушення зазначених вимог закону судом першої інстанції належним чином не були з`ясовані обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду відомості не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

При цьому, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Господарська діяльність, у свою чергу, це будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом положень ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно із п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001, господарська діяльність може провадитись частково за такими видами: 1) внутрішні перевезення пасажирів на таксі; 2) внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 3) внутрішні перевезення пасажирів автобусами; 4) внутрішні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 5) міжнародні перевезення пасажирів на таксі; 6) міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення; 7) міжнародні перевезення пасажирів автобусами; 8) міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями; 9) міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями (крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів).

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про автомобільний транспорт" ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Як вбачається з оскарженої постанови, суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, послався як на докази його винуватості на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.08.2026 року, рапорт лейтенанта поліції Іванова М., ілюстровану таблицю до протоколу ВБА № 166369, відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських, переписку та аудіозапис з месенджеру Телеграм.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 166369 від 09 серпня 2026 року ОСОБА_1 , 09 серпня 2026 року о 01.00 год., за адресою: м. Дніпро, вул. Артилерійська, буд. 25, керуючи автомобілем «Peugeot 508», державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював господарську діяльність з перевезення пасажирів (таксі) з метою отримання прибутку, не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець та без отримання відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення, не вказано, яким чином ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, де, кому та коли надавав послуги з перевезення, як часто здійснював перевезення (пояснення свідків, в тому числі пасажирів та ін.).

У даному випадку це має бути проміжок часу, а не конкретна дата й час, оскільки господарська діяльність обов`язково має тривалий, а не одноразовий характер, всі встановлені окремі факти такої діяльності у своїй сукупності мають підтверджувати самостійний, ініціативний і систематичний її характер, адже ці ознаки є обов`язковими для висновку про здійснення господарської діяльності.

При цьому, для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП слід обов`язково встановити, чи здійснювалась ним господарська діяльність, яка підлягає ліцензуванню.

Також, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів а також отримання від здійснення виду діяльності доходу.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту того, що дії ОСОБА_1 щодо перевезення пасажирів (таксі), не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець та без отримання відповідної ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, мали систематичний характер, зокрема не надано доказів того, що ОСОБА_1 регулярно здійснював перевезення пасажирів та отримував дохід від надання таких послуг. Фактично матеріалами справи підтверджується лише одноразове надання ним відповідної послуги перевезення.

Виходячи із викладеного апеляційний суд вважає, що підстав для оцінки діяльності ОСОБА_1 як систематичної, з метою одержання прибутку, тобто, господарської в розумінні ст.ст. 3,42 ГК України, немає, оскільки належних та допустимих доказів цих обставин суду не надано.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які свідчать про те, що ОСОБА_1 незаконно здійснював саме господарську діяльність, а відтак вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не забезпечив справедливий розгляд справи, формально поставився до перевірки відомостей, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та прийшов до хибного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо відсутності події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, так як обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи, тому на підставі наявних матеріалів справи апеляційний суд позбавлений можливості дійти безсумнівного висновку щодо винуватості особи, щодо якої складено протокол, що виключає адміністративну відповідальність ОСОБА_1 за вказаною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 283, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Чечелівського районного суду міста Дніпра від 08 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А.А. Мазниця