Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №188/2604/26 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №188/2604/26

Суддя: Руденко В. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2652/26 Справа № 188/2604/26 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 , на постанову судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року щодо неї по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.88-1, ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.88-1, ч.1 ст.164 КУпАП та у відповідності до ст.36 КУпАП на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн, з конфіскацією в дохід держави речових доказів, а саме: раків в кількості 148 штук вагою 5,910 кг, які належали ОСОБА_1 та передані згідно договору від 01.01.2026 №1 ФОП ОСОБА_3 відповідно до накладної №1/26/06/2026 від 26.06.2026 року. Одночасно стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

11 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування клопотання заявниця вказує на те, що копію оскаржуваної постанови вона не отримувала у день винесення, а отримала лише 03 вересня 2026 року, коли передбачений десятиденний строк на подачу апеляційної скарги вже закінчився. Таким чином вона була позбавлена можливості ознайомитися з текстом рішення та вчасно оскаржити його у встановлений законом строк. Отже заявниця вважає, що вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.

Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску заявницею строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 , хоча і не була особисто присутньою у судовому засіданні під час розгляду даної справи, але була обізнана про те, що справа розглядається Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області 20 серпня 2026 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у “Viber”(а.с.9). Крім того, 12 серпня 2026 року ОСОБА_1 було подано заяву про відкладення слухання справи (а.с.7).

Тому суд, приймаючи рішення у справі, обґрунтовано врахував вказані обставини, як підставу можливості розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

За приписами ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження у цій справі сплив – 30 серпня 2026 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 зверталася до місцевого суду із заявою про отримання копії оскаржуваного рішення після його винесення.

Таким чином вказані обставини свідчать про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а отже мала можливість своєчасно з`явитися до суду для розгляду справи, своєчасно отримати копію судового рішення та, у разі незгоди, подати апеляційну скаргу в межах строку на апеляційне оскарження, який спливав – 30 серпня 2026 року, але не проявила зацікавленості у результатах судового розгляду справи та не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.

Натомість апеляційна скарга була сформована та подана ОСОБА_1 до суду лише 11 вересня 2026 року (а.с.15-26), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні ОСОБА_1 доводами щодо поважності причин пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року та апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вона, маючи можливість своєчасно дізнатися про результати прийнятого судом рішення, своєчасно отримати копію постанови суду та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк, не скористалася наданим їй законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.

Водночас апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 у клопотанні взагалі не наведено причин, які б унеможливлювали її своєчасно дізнатися про результати прийнятого щодо неї судом рішення, своєчасно отримати копію постанови суду та скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом строк, а лише зазначено, що копію оскаржуваної постанови нею було отримано 03 вересня 2026 року.

Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у клопотанні не наведено.

Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 рокупо справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.88-1, ч.1 ст.164КУпАП відносно неї є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2026 року щодо неї по справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.88-1, ч.1 ст.164 КУпАП.

Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО

Оригінал: reyestr.court.gov.ua