Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №190/513/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7904/26 Справа № 190/513/26 Суддя у 1-й інстанції - Фирса Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Точилін Микита Валерійович,

на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

11.03.2026 року до П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, у якій заявник просив встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту на право власності на землю серія ІУ-ДП № 083025 від 24.05.2002 року, який видане на підставі розпорядження голови П`ятихатської районної державної адміністрації № 104-р від 29.03.2002 року на земельну ділянку, площею 6, 730 га на ім`я ОСОБА_2 .

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року у задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Лихівська селищна рада Кам`янського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

23.10.2024 рокувід ОСОБА_3 , в інтересах якого діє адвокат Кравцов Вадим Віталійовичнадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2024 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

СУДОВІ ВИКЛИКИ

Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.36-38).

Від Лихівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області надійшла заява про розгляд справи без їх участі (а.с.39).

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

Згідно копії паспорту серії НОМЕР_1 , виданого П`ятихатським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області 13 травня 2009 року прізвище, ім`я та по батькові заявника вказано українською мовою « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », російською мовою вказано « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії свідоцтва про народження, яке видане російською мовою ІНФОРМАЦІЯ_5 народився « ОСОБА_4 », його батьком є « ОСОБА_5 », а матір`ю « ОСОБА_6 ».

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІУ-ДП №083025 від 24.05.2002 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,730 га, яка розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9956172472026 від 10.03.2026 ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 6,73 га, кадастровий номер 1224555600:01:001:0131, місце розташування - Дніпропетровська область, П`ятихатський район, Лихівська селищна рада, нормативна грошова оцінка - 195904.6 грн., документ, який є підставою для виникнення права - рішення органу виконавчої влади 29.03.2002 104-р, документ, що посвідчує право власності - державний акт від 24.05.2002 ІУ-ДП 083025.

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №84022717 від 30.01.2026 року приватним нотаріусом Жигановою Л.С. 30 січня 2026 року заведено спадкову справу №17/2026, номер у спадковому реєстрі № 75169143, після смерті ОСОБА_7 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна №467367031 від 10.03.2026 року власником земельної ділянки площею 6,74 га, кадастровий номер №1224555600:01:001:0131, що розташована на території Лихівської селищної ради П`ятихатського району Дніпропетровської області є ОСОБА_7 .

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції послався правовий висновок Верховного Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 та дійшов до висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог.

З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке.

Верховного Суд у постанові від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19 зазначив, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Аналогічний правовий висновок неодноразово було викладено Верховним Судом

у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження

№ 61-15147св18); від 20 червня 2018 року у справі № 266/5267/18 (провадження

№ 61-6647св19); від 20 березня 2019 року у справі № 550/1040/16-ц (провадження

№ 61-28423св18); від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження

№ 61-17859св19); від 22 квітня 2020 року у справі № 127/23809/18 (провадження

№ 61-11210св19); від 27 травня 2020 року у справі № 361/7518/16-ц (провадження

№ 61-43734св18), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження

№ 61-9410св19), що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Суди не врахували положень закону про те, що дієздатність та правоздатність фізичної особи припиняється з її смертю, та не зробили правового висновку про те, чи є обраний позивачем спосіб належним способом судового захисту.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож колегія суддів апеляційного суд резюмуючи викладеного приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб судового захисту не є належним.

При таких обставинах апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Точилін Микита Валерійович залишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 29.09.2026 року.

Судді: