Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №209/9414/25 — Дніпровський апеляційний суд

Суд: Дніпровський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 28 вересня 2026 р.

Справа: №209/9414/25

Суддя: Гапонов А. В.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7906/26 Справа № 209/9414/25 Суддя у 1-й інстанції - Лобарчук О.О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Никифоряка Л.П., Халаджи О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

25.11.2024 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №476184 від 03.11.2022 року в розмірі 81072,00 грн, а також понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №476184, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 9.6 кредитного договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронними підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки.

Згідно п. 3.1. кредитного договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 81072 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9000 грн; заборгованість за процентами – 72072 грн.

01.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір факторингу №01022024 від 01.02.2024 року.

Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №476184 від 03.11.2022 року.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №476184 від 03.11.2022 року в розмірі 81072 (вісімдесят одна тисяча сімдесят дві гривень) 00 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9000,00 грн; заборгованість за процентами – 72072,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та 4000 грн. - витрати на правову допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

27.05.2026 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року в частині задоволених позовних вимог, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині залишити рішення без змін.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що позивачем електронний документ «Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 476184 від 03.11.2022 року» із електронними підписами сторін не надано.

Відповідач вважає, що нарахування та стягнення 72072,00 грн процентів на суму боргу 9000,00 грн є непропорційним та несправедливим. Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16.09.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд: апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Зазначає, що факт подання позивачем оригіналів відповідних документів підтверджується матеріалами справи та процесуальними документами, поданими представником позивача до суду першої інстанції. Зокрема, на виконання вимог ухвали Дніпровського районного суду міста Кам`янського представником позивача було подано до суду заяву про виконання вимог ухвали суду від 03.03.2026 року з вих.№5417/4363, до якої були долучено оригінали документів на компакт-диску (CD-R extra protection) та паперові копії усіх документів для огляду судом, які було витребувані та мали значення для правильного вирішення спору.

Позичальнику надавалась інформація щодо умов договору, з якою він ознайомився та підтвердив підписом факт ознайомлення із кредитним договором. Підписуючи даний договір відповідач погодився, що він до його підписання ознайомився з усіма умовами, на яких банк здійснює кредитування, а також свідомо обрав умови, викладенні у кредитному договорі.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 81072,00 грн, що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

03.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №476184, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 9000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Відповідно до п. 9.6 кредитного договору, Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства електронними підписом, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки.

Згідно п. 3.1. кредитного договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

01.02.2024 року ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит- Капітал» уклали Договір факторингу №01022024 від 01.02.2024 року.

Згідно вищевказаного Договору ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №476184 від 03.11.2022 року.

Станом на 01.02.2024 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором №476184 від 03.11.2022 року, становить 81072 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 9000 грн.; заборгованість за процентами – 72072 грн.

14 листопада 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на адресу відповідача направлено досудову вимогу про самостійну сплату заборгованості за Кредитним договором.

10 березня 2026 року від АТ «ПУМБ» до суду надійшла інформація про те, що емітентом і власником карток в BIN №535516 (ідентифікатор ІСА 15785) є АТ «Ідея Банк».

04 травня 2026 року від АТ «Ідея Банк» до суду надійшла інформація про те, що платіжна картка № НОМЕР_1 приєднана до рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) згідно договору С-407-010733-22-980 від 17.10.2022 року. 03.11.2022 року за реквізитами карти № НОМЕР_1 зарахований переказ коштів в сумі 9 000,00 гривень, код авторизації 894086, RRN 662651.

У постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 зазначено, що «не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення».

З наведених обставин справи вбачається, що кредитний договір, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості, був укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням персональних даних відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал».

Стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №476184 від 03.11.2022 року в розмірі 81072, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у зв`язку з наступним.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений. Документ сформований в системі іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Доводи апеляційної скарги спростовуються:

договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №476184 від 03.11.2022 року, який підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису (а.с. 130-148, додаток 4 до позовної заяви, диск на обкладинці);

листом АТ «Ідея Банк» та меморіальним ордером, з яких вбачається, що платіжна картка №5355161608493425 приєднана до рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); 03.11.2022 року за реквізитами цієї карти зарахований переказ коштів в сумі 9000,00 гривень, код авторизації 894086, RRN 662651 (а.с. 87, 88);

договором факторингу №01022024 від 01.02.2024 року, укладеного між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (клієнт) та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (фактор) (а.с. 57-67), яким передбачено, що право вимоги переходить з моменту підписання акту приймання – передачі реєстру боржників за формою в додатку 2 цього договору, та виконання фактором вимог пункту 7.2 договору щодо здійснення фінансування (п. 6.2.3), а також актом приймання – передачі реєстру боржників (а.с. 68), платіжною інструкцією про здійснення фінансування за договором факторингу на суму 2262377,25 грн (а.с. 55), витягом з реєстру боржників до договору факторингу №01022024 від 01.02.2024 року, в якому зазначено про перехід право вимоги до, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №476184 від 03.11.2022 року на суму 81072,00 грн до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (а.с. 54);

Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність рішення суду першої інстанції не впливають.

При таких обставинах, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua