Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №206/1905/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2564/26 Справа № 206/1905/26 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О.В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Кузнєцова О.М. (приймає участь в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Кузнєцова О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, водій ОСОБА_1 , 27.02.2026 о 09 годині 35 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Курсантська Е0 17, керував автомобілем ГАЗ 3302 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, необрав безпечну швидкість свого руху, щоб безпечно керувати автомобілем після виявлення перешкоди, яку він об`єктивно спроможний був виявити, не вжив всіх заходів для зменшення швидкості аж до зупинки руху, допустив наїзд на автомобіль Lexus GX470, д.н.з. НОМЕР_2 , який виїхав на зустрічну смугу руху та зупинився, після чого автомобіль Lexus GX470, д.н.з. НОМЕР_2 , розпочав некерований рух заднім ходом та допустив наїзд на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв позаду, внаслідок чого автомобілі отримали пошкодження із матеріальними збитками, чим порушено вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень та стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Кузнєцов О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, також подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-зазначає, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП виключно за порушення п.12.1 ПДР України, який є недоведеним, таким чином, інших порушень ПДР України ОСОБА_1 не допустив, а тому притягнення останнього до адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП є протиправним;

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 №611212 було складено пізніше – 10.03.2026 року, що є грубим порушенням вимог ч. 2 ст.254 КУпАП;

-вважає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку доказам, наявним в матеріалах справи, та вина ОСОБА_1 достовірними і належними доказами не доведена.

В суді апеляційної інстанції захисник Кузнєцов О.М. підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини суд не увідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено без його участі.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, суд дійшов такого висновку.

Вимоги апеляційної скарги захисника Кузнєцова О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 щодо поновлення строку апеляційного оскарження постанови суду, у зв`язку з поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження підлягають задоволенню, оскільки відповідно до матеріалів справи захисник Кузнєцов О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу вперше у встановлений десятиденний строк.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про винність ОСОБА_1 , не проаналізував та не надав належної оцінки дослідженим доказам, лише їх зазначив, у зв`язку з чим висновки суду щодо доведення вини водія ОСОБА_1 є передчасними.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідним є встановлення не лише факту порушення нею конкретної вимоги Правил дорожнього руху, а й наявності причинного зв`язку між таким порушенням та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1 ПДР України, оскільки не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху та не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Lexus GX470.

Разом із тим такий висновок суду першої інстанції не підтверджується достатньою та належною сукупністю доказів.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 від 10.03.2026 року, 27.02.2026 року він керував автомобілем ГАЗ 3302 зі швидкістю близько 40 км/год, а наближаючись до місця дорожньо-транспортної пригоди, знизив швидкість приблизно до 30 км/год. За його поясненнями, автомобіль Lexus GX470 виїхав на його смугу руху та зупинився, у зв`язку з чим він, виявивши перешкоду, застосував екстрене гальмування, однак через ожеледицю та незначну відстань між транспортними засобами уникнути зіткнення не зміг.

При цьому наведені пояснення узгоджуються у своїй суті з поясненнями ОСОБА_3 від 10.03.2026 року, який зазначив, що, здійснюючи об`їзд дорожньо-транспортної пригоди, виїхав на зустрічну смугу руху, після чого побачив автомобіль ГАЗ 3302, що рухався йому назустріч, та одразу зупинив свій автомобіль. За його поясненнями, саме після зіткнення з автомобілем ГАЗ 3302 автомобіль Lexus GX470 було відкинуто назад на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport.

Зазначені обставини також узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який керував автомобілем Mitsubishi Pajero Sport та пояснив, що автомобіль Lexus GX470 виїхав на зустрічну смугу для об`їзду перешкоди, після чого різко зупинився, а згодом був відкинутий у напрямку автомобіля Mitsubishi Pajero Sport. При цьому зіткнення автомобіля Lexus GX470 з автомобілем ГАЗ 3302 відбулося безпосередньо перед зіткненням Lexus GX470 з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport.

Таким чином, із сукупності наведених пояснень вбачається, що автомобіль Lexus GX470 у момент зіткнення перебував на смузі руху автомобіля ГАЗ 3302 та створював для останнього перешкоду, а після зіткнення саме автомобіль Lexus GX470 продовжив некерований рух назад, унаслідок чого відбулося його зіткнення з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport.

Крім того, наявний у матеріалах справи відеозапис дорожньо-транспортної пригоди також не підтверджує висновків суду першої інстанції про те, що саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України перебуває у причинному зв`язку з настанням ДТП. З відеозапису вбачається, що автомобіль Lexus GX470 виїхав на смугу руху автомобіля ГАЗ 3302 та зупинився, після чого між транспортними засобами відбулося зіткнення, внаслідок якого Lexus GX470 було відкинуто назад на автомобіль Mitsubishi Pajero Sport.

При цьому відеозапис не містить об`єктивних даних, які б давали підстави достовірно встановити, що ОСОБА_1 мав реальну технічну можливість уникнути зіткнення за конкретних дорожніх умов, зокрема з урахуванням стану дорожнього покриття, відстані між транспортними засобами та моменту виникнення перешкоди.

Суд першої інстанції, дійшовши висновку про порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України, належним чином не встановив, чи мав останній об`єктивну можливість своєчасно виявити автомобіль Lexus GX470 як перешкоду, зупинити транспортний засіб та уникнути зіткнення з урахуванням конкретної дорожньої обстановки.

Не встановлено належними та допустимими доказами також фактичної швидкості руху автомобіля ГАЗ 3302 безпосередньо перед зіткненням, моменту виникнення перешкоди для його руху, відстані до неї в момент її виявлення та наявності у ОСОБА_1 технічної можливості уникнути зіткнення шляхом своєчасного гальмування.

Тому сам по собі факт зіткнення автомобіля ГАЗ 3302 з автомобілем Lexus GX470 не є достатнім для висновку про те, що причиною дорожньо-транспортної пригоди було саме порушення ОСОБА_1 вимог п. 12.1 ПДР України.

За таких обставин матеріали справи не містять достатніх та беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 , рухаючись із певною швидкістю, мав реальну можливість уникнути зіткнення та що саме недотримання ним вимог п. 12.1 ПДР України перебуває у прямому причинному зв`язку з пошкодженням транспортних засобів.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 611212 складено 10.03.2026 року, тобто не безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його складення, складається уповноваженою на те посадовою особою не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Разом із тим саме по собі складання протоколу 10.03.2026 року не є безумовною підставою для закриття провадження у справі та не свідчить про недопустимість усіх інших доказів у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, після дорожньо-транспортної пригоди здійснювалося збирання та перевірка матеріалів щодо її обставин, з`ясовувалися обставини події та наявність підстав для надання їй відповідної правової оцінки. Протокол серії ЕРП1 № 611212 від 10.03.2026 року містить необхідні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою службовою особою та не містить таких недоліків, які б перешкоджали встановленню обставин події або реалізації ОСОБА_1 його процесуальних прав.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 , при цьому будь-яких зауважень чи заперечень щодо його змісту, дати складення протоколу або порядку його оформлення ним не висловлювалося. Зокрема, у пункті 18 протоколу міститься підпис ОСОБА_1 , що підтверджує його ознайомлення зі змістом протоколу, отримання копії протоколу та правильність внесених щодо нього відомостей.

Разом із тим, оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що вони не дають достатніх підстав для висновку про те, що саме дії ОСОБА_1 стали причиною дорожньо-транспортної пригоди та спричинення пошкоджень транспортних засобів.

Доводи апеляційної скарги про те, що вина ОСОБА_1 не доведена належними та достовірними доказами, є обґрунтованими, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом для цілей провадження про адміністративне правопорушення підтверджували наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин наявні у справі докази, оцінені в їх сукупності, не дають достатніх підстав для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У даному випадку факт дорожньо-транспортної пригоди як подія є встановленим, однак належними та достатніми доказами не підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки не доведено в установленому законом порядку порушення ним конкретних вимог ПДР України та причинного зв`язку такого порушення з наслідками ДТП.

При розгляді справи судом першої інстанції не виконані належним чином вимоги ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, не перевірені докази на їх допустимість та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП і не встановлено всіх обставин, що мають значення для вирішення справи з викладенням відповідних мотивів у своєму рішенні, у зв`язку з чим постанова суду першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

Поновити захиснику Кузнєцову О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , строк для подання апеляційної скарги на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Кузнєцова О.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року – задовольнити.

Постанову Самарського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 — скасувати.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко