Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №204/13639/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5806/26 Справа № 204/13639/25 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №204/13639/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року, ухвалене у складі судді Токар Н.В.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Чечелівського районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» посилається на те, що 26 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» №689687, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у розмірі 3500 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, в результаті чого в останньої утворилась заборгованість у загальному розмірі 25213,99 грн. 01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року, відповідно у мов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року. Відповідачу було направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості, однак така вимога залишилась без реагування відповідача.

У зв`язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року в загальному розмірі 25213,99 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 3499,99 грн.; заборгованість за процентами - 21714 грн., суму судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 8000 грн.

Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення є необґрунтованим з огляду на неповноту з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, ухваленим з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п.9.2 кредитного договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Кредитний договір №689687 від 26 березня 2023 року було укладено в електронній формі з використанням електронного підпису через одноразовий ідентифікатор.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. З огляду на це, можна дійти висновку, що дотримано всіх умов правомірності кредитного договору №689687 від 26 березня 2023 року, передбачених законодавством.

26 березня 2023 року Товариством «Пейтек» було перераховано кошти на суму 3500 грн., згідно договору №689687 від 26 березня 2023 року безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу підтверджує належне виконання товариством своїх зобов`язань за кредитним договором. Факт виконання зобов`язань засвідчується Листом про успішне перерахування коштів за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року.

Звертає увагу, що відповідно до п.2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Позивачем надано до суду всі докази заборгованості ОСОБА_1 , які були передані первісним кредитором, зокрема Лист-повідомлення, який підтверджує, що кошти в розмірі 3500 грн. було успішно перераховано на банківську картку позичальника, яку він вказав при укладенні кредитного договору з ТОВ «Селфі Кредит». Між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит»було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: на суму 3500 грн. Таким чином, первісний кредитор безпосередньо сам не здійснює перерахунок коштів, а ініціює такий переказ через ТОВ «Пейтек», про що з останнім укладений відповідний договір.

Наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості містить усі необхідні відомості для того, аби ідентифікувати його як такий, що підтверджує суму боргу саме по цьому договорі.

Судова практика свідчить про те, що розрахунок заборгованості може бути належним доказом існування боргу лише у взаємозв`язку з іншими доказами, зокрема, позивачем було надано такий доказ, а саме повідомлення про успішне перерахування коштів. Відтак, у сукупності з іншими доказами, що наявні в матеріалах справи, вважаємо, що все вказує на укладення кредитного договору.

Зазначає, що товариство позбавлене можливості надати до суду первинні документи, оскільки ні ТОВ «ФК «Кредит Капітал», ні ТОВ «Селфі Кредит»,не є банківськими установами, а отже і не володіє такими документами. Проте, надані докази в сукупності доводять те, що ОСОБА_1 було здійснено перерахунок коштів в розмірі 3500 грн.

В оскарженому рішенні суд, посилаючись на відповіді АТ КБ «Приватбанк», залишив поза увагою, що банківська картка, реквізити якої наведені у матеріалах справи, відповідно до її BIN-ідентифікатора також належить АТ «Таскомбанк». Отже, АТ КБ «Приватбанк» об`єктивно позбавлена можливості як підтвердити, так і спростувати факт належності цієї картки ОСОБА_1 , а також надати будь-які відомості щодо руху коштів по такій картці. У разі відсутності доказів перерахунку кредитних коштів на рахунок відповідач, без урахування інших доказів, є формалістичним підходом, що суперечить нормам процесуального права.

У зв`язку із чим просить рішення суду скасувати та прийняти постанову про задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року, судових витрат пов`язані із сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 8000 грн. а також судового збору в сумі 3633,60 грн. за подання апеляційної скарги.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Судом встановлено, що 26 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №689687, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором А527.

Відповідно до п.1.2 договору, товариство надає споживачу у гривні на умовах встановлених цим договором, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, визначені договором. Сума кредиту складає 3500 грн. (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, строк кредиту становить 420 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту застосування зниженої процентної ставку для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком 1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені договором.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено, що тип процентної ставки фіксована, а за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, що становить 2,2% в день, а також застосується знижена процентна ставка 1,1 % в день у разі виконання споживачем умов, визначених договором.

Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідач відповідно до умов договору, п.7.1.16, 7.1.17, 7.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняла пропозицію укласти кредитний договір та підписала кредитний договір шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором А527, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем та зазначений в довідці про ідентифікацію клієнта.

Ідентифікація позичальника, як споживача фінансових послуг, на веб-сайті товариства проведена відповідно до вимог закону, оскільки ОСОБА_1 передала кредитору персональні дані паспорта, ідентифікаційного номера, дані банківської картки, на яку слід перерахувати кошти, номер телефону, адресу електронної пошти. Із довідки про ідентифікацію вбачається, що одноразовий ідентифікатор «А527» направлений позичальнику ОСОБА_1 26 березня 2023 року на мобільний телефон НОМЕР_3 .

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором позики та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі, визначеному договором на суму 3500 грн., які були перераховані відповідачу 26 березня 2023 року о 13:22:14 год. на платіжну картку клієнту, номер картки НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано лист ТОВ «Пейтек» за вих. №20251020-2820 від 20 жовтня 2025 року, із яким було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03.

Позивач наголошує, що саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у п. 2.1. договору №689687 від 26 березня 2023 року, укладеному з ТОВ «Селфі Кредит».

З листа АТ «Приватбанк» від 16 лютого 2026 року вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в Банку не емітовано картку № НОМЕР_2 .

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №01022024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 рокуу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року на загальну суму 25213,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3499,99 грн., заборгованість за процентами - 21714 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження перерахування коштів за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року у розмірі 3500 грн. на рахунок відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно з частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

У справі встановлено, що 26 березня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №689687, який підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором А527.

Відповідно до п.1.2 договору, товариство надає споживачу у гривні на умовах встановлених цим договором, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, визначені договором. Сума кредиту складає 3500 грн. (п.1.3 договору).

Відповідно до п.1.4 договору, строк кредиту становить 420 днів, а періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту застосування зниженої процентної ставку для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком 1 до договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки визначені договором.

Пунктом 1.5.1 договору встановлено, що тип процентної ставки фіксована, а за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, що становить 2,2% в день, а також застосується знижена процентна ставка 1,1 % в день у разі виконання споживачем умов, визначених договором.

Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Позивач зазначає, що виконав свої зобов`язання за договором позики та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі, визначеному договором на суму 3500 грн., які були перераховані відповідачу 26 березня 2023 року о 13:22:14 год. на платіжну картку клієнту, номер картки НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано лист ТОВ «Пейтек» за вих. №20251020-2820 від 20 жовтня 2025 року, із яким було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03.

Позивач наголошує, що саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у п. 2.1. договору №689687 від 26 березня 2023 року, укладеному з ТОВ «Селфі Кредит».

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №01022024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 рокуу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №689687 від 26 березня 2023 року на загальну суму 25213,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3499,99 грн., заборгованість за процентами - 21714 грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Слід зазначити, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що лист ТОВ «Пейтек» за вих. №20251020-2820 від 20 жовтня 2025 року може бути прийнято як доказ надання доручення від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «Пейтек» здійснити переказ коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Однак, вказаний лист ТОВ «Пейтек» не є доказом отримання відповідачем кредитних коштів.

Інших доказів, як то виписок з рахунку або інших платіжних документів, які б підтверджували факт перерахування та отримання кредитних коштів відповідачем суду надано не було.

Також, наданий суду розрахунок заборгованості не підтверджує отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за недоведеністю.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідно до умов п.2.1. кредитного договору, кредитні кошти в розмірі 3500 грн. було успішно перераховано на банківську картку позичальника, яку він вказав при укладенні кредитного договору з ТОВ «Селфі Кредит», є необґрунтованими належними та допустимими доказами.

Щодо заявленого стороною позивача в апеляційні скарзі клопотання про витребування інформації у правильного емітента картки відповідача - АТ «Таскомбанк», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч.3 ст.367 ЦПК України, апеляційний суд приймає докази, які не були подані до суду першої інстанції, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Слід зазначити, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є позивачем у справі та звертався до суду першої інстанції із клопотанням про витребування доказів, у якому просив суд витребувати відповідні докази у АТ КБ «Приватбанк», та вказане клопотання було задоволено судом першої інстанції.

Позивач не був позбавлений можливості своєчасно встановити емітента картки відповідача та звернутись до суду першої інстанції із клопотанням про витребування інформації, як він вважає, у правильного емітента картки відповідача - АТ «Таскомбанк» або іншого банку.

При цьому, сторона позивача не навела клопотанні об`єктивних причин неможливості заявити відповідне клопотання на стадії розгляду справи судом першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції надає оцінку оскаржуваному рішенню на відповідність вимогам ст.263 ЦПК України на момент його ухвалення.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстави для скасування рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року відсутні.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - Усенка Михайла Ігоровича - залишити без задоволення.

Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 березня 2026 року у цивільній справі №204/13639/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 вересня 2026 року.

Судді: