Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №650/397/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/397/26

Провадження № 2/650/1637/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Ковальчук О.В.

за участі секретаря – Кудряшова І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на 88 році життя у селі Дудчани Бериславського району Херсонської області померла мати позивача ОСОБА_2 .

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Щоб оформити спадкове право на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивач 21.11.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М.

Однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що вона не має законних підстав для видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, оскільки ним не надано правовстановлюючі документи щодо належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 .

Позивач своєчасно вступив у спадщину після смерті батька, а отже набув право на все спадкове майно.

Будинок по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами був побудований у 1984 році. На той час реєстрація права власності не вимагалася, а отже право власності на збудований житловий будинок набувалося в порядку, який існував на час його будівництва.

На час введення матір`ю в експлуатацію житлового будинку (1990 рік) Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, таким як Інструкція Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29 липня 1959 року «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР». Вимогами вказаного законодавства державна реєстрація не передбачалась ні як підстава переходу права власності, ні як формальна констатація перед третіми особами факту переходу права власності, тому позивач змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Просить суд задовольнити вимоги позову з урахуванням обставин викладених у ньому.

Представник відповідача Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на 88 році життя у селі Дудчани Бериславського району Херсонської області померла мати позивача ОСОБА_2 , актовий запис про смерть № 333 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Нововоронцовський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бериславському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Щоб оформити спадкове право на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , позивач 21.11.2025 року звернувся до приватного нотаріуса Бериславського нотаріального округу Херсонської області Виноградової Н.М.

Однак отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв`язку з тим, що вона не має законних підстав для видачі на ім`я позивача свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями і спорудами, оскільки ним не надано правовстановлюючі документи щодо належності вищевказаного житлового будинку спадкодавцеві ОСОБА_2 .

Позивач своєчасно вступив у спадщину після смерті батька, а отже набув право на все спадкове майно.

Будинок по АДРЕСА_1 з господарськими спорудами був побудований у 1984 році. На той час реєстрація права власності не вимагалася, а отже право власності на збудований житловий будинок набувалося в порядку, який існував на час його будівництва.

На час введення матір`ю в експлуатацію житлового будинку (1990 рік) Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, таким як Інструкція Держплану УРСР і Міністерства юстиції УРСР від 29 липня 1959 року «Про порядок реєстрації домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР». Вимогами вказаного законодавства державна реєстрація не передбачалась ні як підстава переходу права власності, ні як формальна констатація перед третіми особами факту переходу права власності.

В зв`язку з цими обставинами позивач позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом в установленому законом порядку.

Тому вказаний спір може бути вирішено лише у судовому порядку.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно висновків Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

У відповідності до абз. 20 ч. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 встановлення судом часу завершення спорудження будинку визначає законодавство, відповідно до якого встановлюється правовий режим нерухомого майна та документи, якими посвідчується право власності на це майно

Так, статтею 86 ЦК УРСР та той час було визначено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року за № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникло до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Право спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як визначено статтею 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1). Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (ч.2).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Слід зазначити, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Ст. 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Оскільки інших спадкоємців немає, позивач має право на спадкове майно, як спадкоємець першої черги.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Милівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 право власності на будинок загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 34,8 кв.м., допоміжною площею 43,1 кв.м позначеного на плані літерою "А" з усіма допоміжними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ковальчук О.В.