Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №577/2348/26 — Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 577/2348/26

Провадження № 2/584/701/26

РІШЕННЯ

Іменем України

30.09.2026 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.,

за участі: секретаря – Кравченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «ФК «Солвентіс» звернулося до суду з указаним позовом, який обґрунтовує тим, що 31 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем укладено кредитний договір №4356089, у вигляді електронного документу із застосуванням електронного підпису, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, за умовами якого ТОВ «Алекскредит» надав йому кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, але всупереч укладеному договору відповідач порушила строки погашення кредиту та процентів, в зв`язку з чим станом на 26 квітня 2026 року має заборгованість в розмірі 65140 грн., в т.ч.: 10000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 55140 грн. - заборгованості за відсотками.

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу №29/10-2025 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №4356089 від 31 грудня 2020 року.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу №ДФ-31102025 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №4356089 від 31 грудня 2020 року.

Посилаючись на вказане, позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 65140 грн. та понесені судові витрати.

Представник відповідача подав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі та зазначив, що наявна у матеріалах справи копія кредитного договору №4356089 від 31 грудня 2020 року не може вважатися електронним документом, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Також зазначив, що відсутні докази того, що первісним кредитодавцем перераховувалися гроші саме відповідачу, а з наявних доказів неможливо також встановити, що вказані гроші були перераховані для виконання кредитного договору №4356089 від 31 грудня 2020 року. Також зазначив, що розрахунок заборгованості відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, зазначив, що витрати на правничу допомогу заявлені представником позивача є завищеними та необґрунтованими (а.с.43-50).

Представник позивача подав відповідь на відзив на позов у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та зазначив, що кредитний договір №4356089 від 31 грудня 2020 року у вигляді електронного документу укладений між первісним кредитодавцем та відповідачем відповідає вимогам чинного законодавства щодо електронних документів та електронного документообігу, та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Крім того, зазначив, що первісним кредитором через ТОВ «ФК «Елаєнс», яке є платіжною установою з ліцензією на надання платіжних послуг, було здійснено перерахування коштів відповідно до умов кредитного договогу №4356089 від 31 грудня 2020 року на банківську картку НОМЕР_1 , на підтвердження чого надано відповідні докази, і саме на відповідача покладається обов`язок спростування зарахування йому грошей в сумі 10000 грн., однак відповідних доказів ним надано не було. Також зазначив, що нарахування відсотків за користування кредитом, здійснювалося відповідно до укладеного між первісним кредитором та відповідачем договору та чинного законодавства. Крім того зазначив, що розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, розумним та пропорційним заявленим позовним вимогам (а.с.55-68).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при подачі позову клопотав про розгляд справи у його відсутність, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Як встановлено судом, 31 грудня 2020 року між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) укладено кредитний договір №4356089, за умовами якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 грн., шляхом зарахування грошей на картковий рахунок НОМЕР_1 , на строк з 28 листопада 2020 року по 6 червня 2021 року зі сплатою відсотків у розмірі 0,71% у день протягом періоду з 31 грудня 2020 року по 29 січня 2021 року включно, та 3% у день протягом періоду з 30 січня 2021 року по 28 липня 2021 року включно (а.с.8-14).

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора PS4356089.

Як вбачається з листа АТ «Універсал Банк» від 30 червня 2026 року №БТ/Е-28218 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) емітовано карту НОМЕР_1 , на яку 31 грудня 2020 року було зараховано гроші в сумі 10000 грн. (а.с.77-79).

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем, відповідач прострочив виконання свого зобов`язання, оскільки порушив строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, внаслідок чого станом на 26 квітня 2026 року має заборгованість в розмірі 65140 грн., в т.ч.: 10000 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 55140 грн. - заборгованості за відсотками, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості (а.с.15).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя Капітал» укладено договір факторингу №29/10-2025 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №4356089 від 31 грудня 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №АК29/10-2025 від 29 жовтня 2025 року (а.с.16-17).

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя Капітал» та ТОВ «ФК «Солвентіс» укладено договір факторингу №ДФ-31102025 про відступлення права вимоги, в тому числі і за кредитним договором №4356089 від 31 грудня 2020 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу №ДФ-31102025 від 31 жовтня 2025 року (а.с.18-21).

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 ЦПК України.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов?язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов?язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов?язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що спірний договір укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а доводи представника відповідача є непереконливими та спростовуються дослідженими судом доказами.

Також, доводи представника відповідача щодо відсутності доказів отримання відповідачем 10000 грн. по кредитному договору №4356089 від 31 грудня 2020 року, спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема листом АТ «Універсал Банк» від 30 червня 2026 року №БТ/Е-28218. Крім того, ні відповідачем, ні його представником не спростовано доводи представника позивача та не доведено факту отримання вказаних грошей ОСОБА_1 з іншого джерела.

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У той же час, відповідно до п.3.1 кредитного договору №4356089 від 31 грудня 2020 року сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 31 грудня 2020 року до кінцевої дати виконання договору 28 липня 2021 року (включно).

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Аналогічної правової позиції дотримується Велика палата ВС у постанові від 28.03.2018 у справі №14-10цс18, Верховний Суд в постанові від 06.02.2019 р. по справі № 175/475/15-ц.

Тобто, строк дії договору закінчився 28 липня 2021 року, і саме в цей день первісний кредитор повинен був припинити нараховувати відсотки за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в сумі 47140 грн. (10000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 37140 грн. - заборгованість за відсотками).

Крім того, згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з акту наданих послуг №4356089 від 27 березня 2026 року та детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським об`єднанням «Констрактив Лойерз», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» щодо стягнення кредитної заборгованості, адвокатським об`єднанням «Констрактив Лойерз» було здійснено:

1) усна консультація клієнта щодо обставин спірних правовідносин – 250 грн. ;

2) письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин – 500 грн.;

3) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ФК «Солвентіс» - 1500 грн.;

4) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, позивач – 3000 грн.;

5) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) – 750 грн. (а.с.23).

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, враховуючи складність та кількість матеріалів даної справи, наявність сталої судової практики по вказаній категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт та час, витрачений на їх виконання, а також час, витрачений на представництво інтересів позивача в судових засіданнях, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з позивача на користь відповідача суму понесених останньою витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у сумі 3750 грн.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 1926 грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору при подачі позову, пропорційно розміру задоволених вимог (47140х2662,4/65140=1926,70) та 2713 грн. 77 коп. витрат на правничу допомогу, пропорційно розміру задоволених вимог (47140х3750/65140=2713,77).

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346) 47140 грн. (сорок сім тисяч сто сорок гривень) заборгованості по кредитному договору №4356089 від 31 грудня 2020 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (місцезнаходження: вул.Симона Петлюри, 21/1, м.Бровари, Київська область, 07406, код ЄДРПОУ 43657029, IBAN НОМЕР_3 в АТ «Сенс Банк», МФО 300346) 1926 грн. 70 (одну тисячу дев`ятсот двадцять шість гривень сімдесят копійок) витрат по сплаті судового збору при подачі позову та 2713 грн. 77 коп. (дві тисячі сімсот тринадцять гривень сімдесят сім копійок) витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Я.І.Данік