Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №524/8767/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/8767/25 Номер провадження 22-ц/814/1664/26Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.,

розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 липня 2025 року, ухвалене в місті Кременчук під головуванням судді Нестеренка С. Г.

у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому, посилаючись на факт прострочення боржника ОСОБА_1 за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.05.2022 та наявність заборгованості, яка виникла станом на 06.05.2025 і складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 53 759,35 грн, просив про стягнення з відповідача вказаної заборгованості та 3 028 грн понесених по справі судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 12.05.2022 відповідач ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг та підписала анкету-заяву від 12.05.2022. На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 50 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , проте свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.11.2025 року позов АТ «Універсал Банк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.05.2022, що виникла станом на 06.05.2025, у розмірі 32 009,78 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту»), та кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1 802,87 грн.

Відмовлено АТ «Універсал Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту») у розмірі 21 749,57 грн та коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1 225,13 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач фактично користувалася кредитними коштами, проте свого обов`язку з повернення кредиту в повному обсязі не виконав, тому сума заборгованості з урахуванням коштів, що неправомірно включені до тіла кредиту та безпідставно автоматично списані банком з рахунку відповідача у погашення процентів за користування кредитним лімітом, умови сплати яких не було погоджено між сторонами, підлягають стягненню на користь позивача.

Не погодившись з даним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, представник АТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними умовами, правилами, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту.

Крім того, вказує, що, підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердила, що дана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг, та що він ознайомлений і отримав примірники вказаних документів у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

У підписаній анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях.

На думку апелянта, вказане свідчить про належне укладення кредитного договору та погодження його істотних умов.

Активне користування кредитною карткою з доступом до мобільного додатку свідчить про обізнаність відповідача щодо умов кредитування та правил користування послугою електронного банку.

Вказує також, що відповідач не надала суду розрахунок суми заборгованості або інші докази, які б свідчили про неправильність наданого банком розрахунку.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частина четверта статті 19, стаття 274 ЦПК України).

Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина перша статті 369 ЦПК України).

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що 12.05.2022 шляхом підписання анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (monobank) між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого АТ «Універсал Банк» відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та надав кредит у вигляді поновлювального кредитного ліміту з використанням спеціального платіжного засобу - платіжної картки monobank.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав суду копію Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг, Умови та правила в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank у чинній редакції, яка затверджена протоколом Правління № 18/1 від 29.04.2022 та набрала чинності з 01.05.2022, витяг з тарифів за карткою Чорної картки monobank, паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank, довідку про наявність рахунку від 12.05.2022, розрахунок заборгованості.

Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 09.06.2025 на поточний рахунок № НОМЕР_1 було встановлено кредитний ліміт 50 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції вважав недоведеним факт погодження сторонами в установленому законом порядку розміру процентів за кредитним договором та стягнув на користь банку суму фактично отриманих та використаних відповідачем кредитних коштів, яку визначив за вирахуванням із суми заборгованості 32 009,78 грн - процентів за користування кредитом, автоматично списаних з рахунку відповідача.

Проте, такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 526 ЦК України загальні умови виконання зобов`язання полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, у тому числі з договорів та інших правочинів (пункт 1 частини другої статті 11, частина друга статті 509 ЦК України).

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Даючи оцінку наданим по справі доказам, суд першої інстанції безпідставно не врахував, що у підписаній сторонами анкеті-заяві з дотриманням обов`язкової письмової форми встановлено надання позичальнику пільгового періоду за користування кредитним лімітом до 62 днів, у разі виходу з якого на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Відповідач ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву, погодилась з такими умовами кредитування, в установленому порядку договір не оспорювала та дії банку щодо черговості та порядку погашення заборгованості не оскаржувала.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

Матеріали справи не містять доказів недійсності укладеного між сторонами договору, а тому в силу приписів статей 204, 626, 629 ЦК України такий договір встановлює відповідні права та обов`язки, що обумовлені цим договором і є обов`язковими для виконання сторонами, зокрема, обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитом відповідно до вимог статей 536, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає розміру процентної ставки за кредитом, встановленому в анкеті-заяві від 12.05.2022, та за відсутності відповідних вимог та заперечень зі сторони відповідача, суд першої інстанції безпідставно здійснив зарахування сплачених відповідачем коштів у погашення заборгованості, як оплату тіла кредиту.

Черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням визначається у статті 534 ЦК України, згідно з якою у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про здійснене відповідачем ОСОБА_1 погашення тіла кредиту у розмірі 21 749,57 грн не ґрунтуються на умовах укладеного між сторонами договору та нормах права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача неповернутої суми кредиту у виді встановленого кредитного ліміту в розмірі 50 000 грн.

Разом з тим, оскільки з умов укладеного між сторонами договору не вбачається встановлення овердрафту, як форми кредитування банківського рахунку (стаття 1069 ЦК України), колегія суддів не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості у сумі овердрафту (мінусу по картці) у розмірі 3 759,35 грн.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини другої, частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 24 листопада 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Універсал Банк» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданим кредитом («тілом кредиту»).

Резолютивну частину рішення суду змінити, виклавши її у такій редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.05.2022 у розмірі 50 000 грн.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 816,04 грн та апеляційної скарги в розмірі 4 224,06 грн, а всього 7 040,10 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна