Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №531/2692/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/2692/25 Номер провадження 22-ц/814/2850/26Головуючий у 1-й інстанції Фисун Л. С. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Дряниці Ю.В.,

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом. Вказував, що відповідно до розписки від 29.03.2021 року, написаної відповідачем ОСОБА_1 , останній взяв у борг у ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 53 000,00 доларів США. Отримані кошти відповідач зобов`язувався повернути до 20.12.2021 року, однак повернув тільки 26.02.2025 частину боргу у розмірі 23 000,00 доларів США. Кошти в розмірі 30 тисяч доларів США, що по офіційному курсу НБУ складає 1256772,00 гривень на даний час не повернуто. У зв`язку з цим, просив стягнути з відповідача кошти у сумі 1256772,00 гривень та понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 1256772,00 гривень та витрати зі сплати судового збору у сумі 10054,18 гривень.

Рішення оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, ухваливши нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що розписка не була написана ним особисто, а тому між сторонами відсутні боргові зобов`язання.

Сторони на розгляд справи не з`явилися, позаяк належним чином повідомлені про час і місце судового засідання. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до залишення апеляційної скарги без задоволення з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Судом встановлено, що згідно розписки від 29 березня 2021 року відповідач ОСОБА_1 взяв в борг у позивача ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 53000 доларів, які зобов`язався повернути в повному обсязі до 20 грудня 2021 року. Отримання грошових коштів підтверджено оригіналом письмової розписки, складеної відповідачем

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони в належній формі уклали договір, за яким відповідач взяв на себе зобов`язання повернути кошти, яке у визначений строк не виконав та не повернув грошові кошти у повному обсязі, у зв`язку з чим з нього на користь позивача піддягає стягненню невиплачена сума боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Так, встановлено, що наявна у справі розписка свідчить про отримання відповідачем грошових коштів від позивача, а також застереження про обов`язок повернути зазначені кошти у визначений строк.

Доводи апеляційної скарги, що розписка не була написана ОСОБА_1 особисто не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач та його представник, які були належним чином повідомлені про перебування у проваджені суду вказаного позову, а також повідомлені про час і місце судового розгляду, жодних заперечень щодо фактичного складення розписки саме відповідачем не висловили, як і не заявили клопотань про перевірку даного твердження, шляхом проведення відповідного експертного дослідження.

В апеляційній скарзі, поданій ОСОБА_1 заявлено клопотання про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи, якою визначити чи виконаний рукописний текст і підпис у розписці від 29 березня 2021 року ОСОБА_1 .

Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на наступне.

Згідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Клопотання про призначення експертизи подано відповідачем на стадії апеляційного провадження, та неможливість його подання у суді першої інстанції не обґрунтована, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що між сторонами виникли договірні відносини, згідно яких позивач ОСОБА_2 передав у власність відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти, які позичальник зобов`язувався повернути позикодавцеві у визначений строк. Договір позики посвідчений належним документом, який підтверджує як його укладення, так і умови договору, а також засвідчує отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Відповідач допустив прострочення виконання зобов`язань, у зв`язку з чим інтереси позивача підлягають захисту у судовому порядку.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 16 березня 2026 року залишити без змін.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з часу її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Ю. В. Дряниця

Судді: А. І. Дорош

О. А. Лобов