Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №283/1868/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 283/1868/26Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.

Категорія 156Доповідач Скітневська О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М.з секретарем судового засідання Кашенко Л.М, з участю захисника Кравчуна Дмитра Вікторовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 грн.

Згідно з постановою 29 липня 2026 року близько 21 год 17 хв ОСОБА_1 в м. Малин Житомирської області по вул. Огієнка, 24, керувала транспортним засобом «Honda Dio», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху. Згідно з результатами перевірки стану сп`яніння за допомогою приладу «Drager» Alcotest 6810, тест № 335, рівень алкоголю в крові 0,50 %.

Не погоджуючись з вказаною постановою адвокат Кравчун Д.В. в інтересахОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що згідно відеозапису подій, поліцейські не назвали жодної ознаки будь-якого сп`яніння відповідно до норм Інструкції. Окрім того, огляд ОСОБА_1 проведено з істотними порушеннями процедури, оскільки відеозапис не містить безпосередньої фіксації процедури проведення огляду на стан сп`яніння, а тому огляд відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП вважається недійсним. Вказує, що відеозапис не є безперервним, а тому є недопустимим та недостовірним доказом. Вважає, що суд формально підійшов до розгляду справи, не досліджував матеріали справи, не надав можливості надати повноцінні пояснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні адвокат Кравчун Д.В. подану ним апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явилася, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Враховуючи участь в судовому засіданні адвоката Кравчуна Д.В., відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд вважає можливим проводити апеляційний розгляд на підставі положень частини шостої статті 294 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується достатніми доказами.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 29.07.2026 ЕПР1 № 732314; роздруківку Alkotest-6810 від 29.07.2026 №335, результат якого 0,50 проміле; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; копію постанови серії ЕНА № 7635964 від 29.07.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеоматеріали, згідно з якими підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та підтверджено стан сп`яніння ОСОБА_1 .

Вказані докази апеляційний суд не може визнати такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, остання 29.07.2026 близько 21 год 17 хв в м. Малин Житомирської області по вул. Огієнка, 24, керувала транспортним засобом «Honda Dio», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 6810, проба позитивна 0,50 ‰, чим порушила пункт 2.9 «а» Правил Дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі Порядок) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція).

За правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні вимоги містяться у п.4 Порядку та п.6 Розділу ІІ Інструкції.

Згідно з ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Проте, як убачається з матеріалів справи, під час проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння не було дотримано зазначених вимог закону, що залишилося поза увагою суду першої інстанції.

У п. 10 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що процес складання адміністративних матеріалів був повністю зафіксований технічними засобами відеозапису № 857746.

Судом першої інстанції досліджено долучений до матеріалів справи відеозапис, відповідно якого ОСОБА_1 погоджувалась з результатами проведеного огляд на місці зупинки та неодноразово чітко повторювала поліцейському, що вину свою визнає в повному обсязі, проставивши в протоколі та в роздруківці результату огляду (чеку) свої підписи.

Оцінюючи зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені докази, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин ОСОБА_1 суду не надано.

Апеляційний суд критично оцінює висновки суду першої інстанції, оскільки на відеозаписах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та її зупинку працівниками поліції.

Наступний відеозапис починається з того, що ОСОБА_1 перебувала в службовому автомобілі, працівник поліції повідомив її, що вона була зупинена, оскільки їхала без мотошолому та без посвідчення водія. Працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , що вона «пила», остання відповіла: «Вино». Поліцейський роз`яснює права, зачитує постанову, протокол про адміністративне правопорушення та пропонує ознайомитися з документами.

Проте, відеозапис самого процесу огляду на стан сп`яніння відсутній. Також відсутні дані про те, що під час огляду були присутні свідки, як того вимагає ч.2 ст. 266 КУпАП.

Відсутність відеозапису процесу огляду ОСОБА_1 як одного з ключових доказів у справі істотно впливає на можливість повної та всебічної перевірки обставин проведення огляду, дотримання встановленої процедури та належності отриманих доказів, та є прямим порушенням вимог ч.2 ст. 266 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції помилково виходив з того, що відеозаписи, які є у матеріалах справи, є достатніми доказами. Такий підхід суперечить суті доказування у справах про адміністративні правопорушення, оскільки закон вимагає не формального посилання на здійснення повного відеозапису події, а фактичної наявності відповідного доказу з можливістю його безпосереднього дослідження судом.

Крім того, апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що письмові докази додані до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджують факт керування у стані алкогольного сп`яніння. Такий підхід фактично підміняє належну процесуальну фіксацію суб`єктивною інтерпретацією змісту документів, складених працівником поліції. За відсутності повної відеофіксації чи показань двох свідків неможливо перевірити, у яких умовах відбувався огляд особи на стан сп`яніння на місці зупинки, чи відбувався він взагалі, чи саме цю особу оглядали із використанням спеціальних технічних засобів.

За таких обставин апеляційний суд позбавлений можливості підтвердити або спростувати відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, роздруківці Alkotest-6810 від 29.07.2026 №335 та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки зазначені документи не підтверджені об`єктивними матеріалами відеофіксації чи показаннями свідків.

За відсутності повного відеозапису огляду особи на стан сп`яніння на місці зупинки, який відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП є обов`язковим елементом фіксації проведення огляду, наявний у матеріалах справи відеозапис із реєстратора службового авто та нагрудної камери поліцейських, на які послався суд першої інстанції, підтверджує лише факт керування транспортним засобом, вручення постанови, протоколу та доданих до них документів, однак не містить відомостей щодо проведення огляду на стан сп`яніння у порядку, визначеному законом, а відтак не може замінити собою обов`язкову відеофіксацію, передбачену ст. 266 КУпАП, та не є достатнім доказом на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд доходить висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на її користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, які можна визнати достатніми.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;

2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Малинського районного суду Житомирської області від 21 серпня 2026 року скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. Скітневська