Постанова від 24 вересня 2026 р. у справі №761/30433/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30433/26

Провадження № 3/761/5767/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 о 23 год. 38 хв. у м. Києві, вул. Табірна, 38, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб та вчинив зіткнення з автомобілем «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який зупинився позаду, також вчинив зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Т5», д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив пункт 10.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, 14.07.2026 о 23 год. 38 хв. у м. Києві, вул. Табірна, 38, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди з транспортними засобами «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_2 та «Volkswagen Т5», д.н.з. НОМЕР_3 , не дочекавшись працівників поліції для оформлення матеріалів ДТП, місце пригоди покинув, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції ОСОБА_1 пояснення по суті викладених у протоколах про адміністративні правопорушення за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП обставин не надав, що розцінюється судом як реалізація свого права на надання пояснень в суді.

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 03.04.2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Враховуючи дані обставини суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності.

Так, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про відкладення судового засідання з метою надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, яке було задоволено та повідомлено наступну дату судового засідання.

Проте, у наступне судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, з матеріалами справи в приміщенні суду не ознайомився.

Суд зазначає, що відповідно до Положенням про порядок функціонування підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

Водночас, на даний час жодним процесуальним законом чи іншим нормативним актом не визначено вимоги до суду на сканування матеріалів справ та долучення їх до підсистеми «Електронний суд» або направлення на електронну пошту учасника справи.

Крім того, рішенням Ради суддів України від 19.08.2018 № 79 Державній судовій адміністрації України було рекомендовано підготувати та направити судам уніфіковані рекомендації щодо оптимального порядку сканування судових справ, формату сканування, його технічних особливостей; розробити та довести класифікатор найменувань відсканованих документів судових справ; визначитися з обмеженням бази сканування; привести нормативні документи щодо умов праці суддів та працівників апарату судів у відповідність з вимогами безпеки та захисту здоров?я працівників під час роботи з екранними пристроями (візуальними дисплейними терміналами) та відповідними нормами трудового законодавства.

Станом на даний час вказані вище рекомендації ще не реалізовано, зокрема, не вирішено питання матеріальних та кадрових забезпечень, в штаті суду відсутні посади працівників апарату, до функціональних обов`язків яких віднесено технічне наповнення баз даних ЄСТС.

Разом з цим, в Шевченківському районному суді міста Києва в умовах критичного навантаження на суддів та працівників апарату суду відсутня можливість сканування справ без залучення додаткового кадрового потенціалу та відповідної кількості матеріально-технічних ресурсів.

Судом було роз`яснено ОСОБА_1 його право ознайомитися з матеріалами справи у відповідності до порядку ознайомлення з матеріалами справи, регламентованого Розділом Х Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 №814, згідно п. 2 якого ознайомлення з матеріалами справи проводиться виключно у приміщенні суду, у визначеному наказом голови суду місці, протягом усього робочого часу суду та в присутності працівника апарату суду.

Що ж стосується доводів ОСОБА_1 про неможливість явки в судове засідання у зв`язку із введенням на території України воєнного стану суд зазначає, що згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи й установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до рекомендацій роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених Радою суддів України 02.03.2022, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, слід керуватись реальною поточною обстановкою, що склалась в регіоні, на день розгляду даної справи.

Так, незважаючи на воєнний стан, Шевченківський районний суд міста Києва продовжує роботу у штатному режимі, а тому сам факт введення на території України воєнного стану не є тією достатньою підставою для відкладення судового засідання.

Крім того, у випадку оголошення сигналу «Повітряної тривоги», учасники судового провадження мають можливість за необхідності перейти до укриттів, які знаходяться в підземних сховищах поряд із місцем розташування суду.

Відтак, воєнний стан на території України не позбавляє можливості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з`явитись у судове засідання в приміщення Шевченківського районного суду міста Києва, у якому розгляд справ проводиться у звичайному режимі.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

Згідно ч. 3 ст. 271 КУпАП, у разі якщо така особа є суб`єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи може брати участь адвокат, призначений центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечує участь захисника у розгляді справ про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених законом.

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право самостійно на власний розсуд залучити будь-якого адвоката для участі в цій справі як захисника на підставі договору або може звернутися до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з метою реалізації свого права на захист та вирішення питання щодо призначення їй адвоката за рахунок держави у випадках, передбачених законом.

Проте, в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у ОСОБА_1 захисника.

З долучених ОСОБА_1 документів вбачається, що він звернувся до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги лише 23.09.2026, тоді як справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП перебуває в провадженні суду з 23.07.2026.

Враховуючи дані обставини, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 не надано будь-якого доказу на підтвердження необхідності чергового відкладення судового засідання, з огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка визначає, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, та зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, його вина повністю доведена і підтверджується сукупністю доказів у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, протоколами про адміністративні правопорушення від 15.07.2026 №№ 719709 та 719714, схемою місця ДТП, поясненнями.

Зазначені докази узгоджуються між собою та беззаперечно вказують на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Щодо клопотання суд ОСОБА_1 про направлення справи за підсудністю суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на його розгляд справи судом, встановленим законом.

Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено право на повноважний суд, за змістом якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

За приписами ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1- 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Разом з тим, за змістом ст. 257 КУпАП місце розгляду справи про адміністративне правопорушення визначається особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка після його складання, направляє матеріали справи до органу, уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду змінювати підсудність після її визначення відповідним органом внутрішніх справ.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що місцем вчинення адміністративного правопорушення є вул. Табірна, 38, в м. Києві, що територіально відноситься до Шевченківського району міста Києва.

Таким чином, з огляду на відсутність права суду змінювати підсудність після її визначення відповідним органом внутрішніх справ, клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв`язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два правопорушення, які розглядаються одночасно, то згідно ч. 3 ст. 36 КУпАП необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

За таких обставин суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців; за ст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 грн; визначивши відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягненню підлягає на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 24, 33-35, 40-1, 122-4, 124, 221, 251-252, 268, 277, 283-285, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:

за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 гривень,

за ст. 122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 гривень.

Згідно ст. 36 КУпАП шляхом накладання стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 400,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя О.С. Глянь